Позивач, Дубенська міська рада, звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка", про визнання договору оренди землі від 09.10.2008, який укладений між Дубенською міською радою та Дочірнім підприємством "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.01.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 918/1291/16, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Дубенська міська рада, з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 10.10.2017 представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Дубенської міської ради.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.10.2008 між Дубенською міською радою та Дочірнім підприємством "Орнамент" колективного підприємства фірми "Слов'янка" укладений договір оренди земельної ділянки по вул. Замковій, 51 в м. Дубно площею 0.2153 га для обслуговування виробничих будівель строком на п'ять років. Після закінчення строку оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.37 договору).

Договір зареєстрований в Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії підприємства "Центр державного земельного кадастру" 05.11.2008 за № 040858500034.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення строку дії вищезазначеного договору відповідач орендовану земельну ділянку за актом приймання-передачі позивачу не повертав, й надалі продовжує її використання, оскільки на ній розташовані виробничі приміщення, про що зокрема свідчить п. 3 договору.

За змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Фактично це можливість володіти та користуватись орендованою земельною ділянкою шляхом здійснення конкретних дій - реалізації такої можливості (правореалізації).

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови дотримання встановленої цією нормою певної процедури і строків, зокрема своєчасного звернення з проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі і безпосередньо пов'язана з волевиявленням сторін.

Другою правовою конструкцією (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") є пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій з'ясували, що в матеріалах справи відсутні докази того, що орендар виявляв намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом повідомлення про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк з направленням проекту додаткової угоди та позивач у встановлений строк розглядав таке повідомлення та приймав рішення про поновлення договору оренди землі, що між сторонами договору у місячний строк укладалась додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення.

При цьому, судова колегія касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся з вимогою про визнання юридичного факту поновлення договору оренди, а не про укладення відповідної додаткової угоди.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 918/1291/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 918/1291/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Дубенської міської ради - без задоволення.