ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2017 року
Справа № 913/106/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В.(головуючий, доповідач),
Грек Б.М.,
Палій B.B.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського обласного центру зайнятості на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року у справі № 913/106/17 за позовом приватного підприємства "Будівельна компанія "СД-Строй" до Луганського обласного центру зайнятості про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 208699,65 грн. за договором про виконання підрядних робіт № 30/10-238 від 13.11.2013 року, з яких основної заборгованості в розмірі 95782,03 грн., пені в розмірі 14690,08 грн., 3% річних в розмірі 7998,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 90229,09 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.03.2017 року (суддя Косенко Т.В.) позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача заборгованості за договором про виконання підрядних робіт № 30/10-238 від 13.11.2013 року в розмірі 95782,03 грн., 3% річних в розмірі 7952,08 грн. та інфляційних втрат в розмірі 90229,09 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року (судді: Попков Д.О., Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у позові в цій частині відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 року між відповідачем (Замовник) та позивачем (Підрядник) було укладено договір на виконання підрядних робіт № 30/10-238, відповідно до умов п.1.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації, підготовленої та переданої Замовником, на свій ризик виконати роботи з підсилення непридатних до експлуатації будівельних конструкцій незавершеної будівництвом прибудови до будівлі Луганського міського центру зайнятості за адресою: м. Луганськ, вул. 50-річчя Створення СРСР, 22 б та в установлений даним договором строк здати виконані роботи, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, проектну документацію, прийняти від Підрядника завершені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.1.2 договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією та відображені в локальних кошторисах до Договірної ціни.
Згідно з п.2.1 договору, ціна даного договору визначена на підставі договірної ціни з розрахунками (Додаток № 1) та Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 2 (а.с.18 зворотна сторона), що є невід'ємними частинами договору.
В свою чергу, в п.2.3 договору сторони визначили, що загальна сума договору буде дорівнювати 383122,80 грн., у тому числі ПДВ 63853,80 грн.
Також в п.3.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.01.2014 року було встановлено, що Замовник забезпечує безперервне та своєчасне фінансування виконання робіт, згідно з річним планом фінансування (Додатку № 3 та Додаток № 3-1.
Відповідно до п.3.2 договору, Замовник надає Підряднику аванс у розмірі 30% від суми запланованих асигнувань на відповідний річний обсяг робіт протягом 10 банківських днів з моменту початку фінансування.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником протягом 10 банківських днів з дати двостороннього підписання та скріплення печатками сторін акта приймання-передачі виконаних робіт (форма № КБ-2в та довідки № КБ-3. Акти виконаних робіт форми № КБ-2в, підтверджуючі до них документи (витрати на відрядження та ін.) та довідки КБ-3 подаються Підрядником Замовнику кожного місяця до 27 числа звітного місяця (п.п.3.4,3.5 договору)
Згідно з п.3.9 договору, розрахунки за даним договором здійснюються безготівковим розрахунком в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Підрядника.
Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати видачі в інспекції ДАПК у Луганській області Сертифікату (п.3.11 договору).
В п.4.1 договору також встановлено, що джерелом фінансування будівництва є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фінансування робіт проводиться згідно Плану річного фінансування (Додаток № 3), який складається Замовником та письмово узгоджується з Підрядником (п.4.2 договору).
В п.5.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.01.2014 р.) були встановлені строки виконання робіт, а саме початок виконання - протягом 3-х календарних днів з дати отримання авансу та отримання в інспекції ДАПК у Луганській області дозволу на виконання будівельних робіт, а строк закінчення робіт - 11.04.2014 року.
Згідно з п. 5.5 договору, датою виконання робіт по окремих етапах вважається дата їх прийняття Замовником за Актом приймання виконаних підрядних робіт.
Пунктом 8.2 договору встановлено, що передача завершених робіт Підрядником та приймання їх Замовником оформлюється двостороннім підписанням та скріпленням печатками акта приймання-передачі підрядних робіт. Акт готує Підрядник та передає його Замовнику на підпис. Замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання розглянути та підписати акт приймання виконаних підрядником робіт або відмовитись від його підписання у разі виявлення недоліків (дефектів), недоробок (п.8.3 договору).
В свою чергу, підписання акта виконаних підрядних робіт є підставою для проведення кінцевих розрахунків між сторонами. (п.8.8 договору)
У п. 11.1 договору сторони дійшли згоди, що договір починає діяти з дати двохстороннього підписання та скріплення печатками сторін, а закінчується 31.12.2014 року.
Відповідно до п. 12.9 договору, за прострочення оплати Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі 0,1 % суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
В свою чергу, згідно з п.12.11 договору, затримка фінансування не є підставою для накладення на замовника фінансових санкцій.
Відповідно до п.п. 15.1, 15.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання з'явилося наслідком обставин нездоланної сили, що виникли після укладення цього договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити або запобігти можливим заходам. Існування та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами, виданими Торгівельно-промисловою палатою України або засвідчується компетентним органом, що визначений діючим законодавством України.
На виконання умов договору № 30/10-238 від 13.11.2013 року в січні 2014 року позивачем були виконано роботи, обумовлені договором, на загальну 155482,03 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року. Цей акт був підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.
Додатковою угодою № 2 від 13.02.2014 року до договору сторони узгодили призупинити виконання робіт, передбачених календарним планом з 13.02.2014 року на строк відсутності фінансування.
Між тим, Замовник (відповідач), всупереч взятих на себе зобов'язань, здійснив оплату виконаних робіт лише частково - в сумі 59700,00 грн., відомості про що відображені в актах звіряння взаємних розрахунків.
17.03.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 3, відповідно до п.1 якої, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2014 рік, та керуючись п.п.6.1.8, 16.1 договору на виконання підрядних робіт № 30/10-238 від 13.11.2013 року, сторони домовились розірвати договір з 17.03.2014 року.
Листом № 30/10-1391 від 30.04.2014 року, відповідач повідомив, що сплатити виконані роботи за договором № 30/10-238 від 13.11.2013 року неможливо через відсутність кошторисних призначень по реконструкції будівлі у річному плані фінансування на 2014 рік. Крім цього, було повідомлено про звернення з листом до Державного центру зайнятості з проханням про включення цього об'єкту до річного плану фінансування об'єктів будівництва Луганської обласної служби зайнятості.
З акті звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2016 року вбачається наявність несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 95782,03 грн. Значений акт було підписано з ініціативи відповідача, про що свідчить лист останнього № 30/06-3117 від 23.12.2016 року.
Також відповідачем до матеріалів справи було залучено копію наказу № 67 від 21.07.2014 року про початок простою в Луганському обласному центрі зайнятості з 21.07.2014 року та копію наказу № 95 від 29.09.2014 року про припинення простою з 01.10.2014 року.
Заборгованість за договором на виконання підрядних робіт № 30/10-238 від 13.11.2013 року в сумі 95782,03 грн. відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості та нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Предметом даного судового розгляду є вимоги підрядника до замовника про стягнення заборгованості за виконані роботи у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати цих робіт за договором.
Висновок судів обох інстанцій про часткове задоволення позовних вимог мотивований встановленням факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про виконання підрядних робіт № 30/10-238 від 13.11.2013 року зі своєчасної та повної оплати виконаних робіт, однак відсутністю правових підстав для нарахування сум пені за період з 23.05.2016 року по 14.11.2016 року та помилковістю визначення позивачем дня виникнення зобов'язання за договором при розрахунку сум 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, тоді як до обов'язків підрядника віднесено виконання робіт на свій ризик за завданням замовника.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до приписів п.3.4 договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи протягом 10 банківських днів з дати двохстороннього підписання та скріплення печатками сторін акта приймання виконаних робіт (форми № КБ 2в) та довідки № КБ-3.
У зв'язку з відсутністю точної дати підписання акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, місцевим господарським судом, в контексті приписів ст.ст. 253- 255 Цивільного кодексу України, було визначено дату такого підписання - 31.01.2014 року (в останній день місяця)
Таким чином, датою прострочення виконання зобов'язань в даному випадку є 15.02.2014 року.
Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 30/10-238 від 13.11.2013 року виконання підрядних робіт в сумі 95782,03 грн., що відповідачем і не заперечується.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Прострочення оплати відповідача у розумінні ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України є порушенням відповідного грошового зобов'язання згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України та зумовлює застосування визначених, зокрема, ст.625 цього Кодексу наслідків, а саме - стягнення суми 3% річних, інфляційних втрат.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість часткового задоволення місцевим судом суми 3% річних в розмірі 7952,08 грн. за період з 15.02.2014 року по 21.11.2016 року, та задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за період з березня 2014 року по жовтень 2016 року в розмірі 90229,09 грн., оскільки можливість стягнення вказаних нарахувань (які не є штрафними санкціями за своєю природою) згідно з діючим законодавством не залежить від причин прострочення грошового зобов'язання.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11,- 121-1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Луганського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року - без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2017 року.
Головуючий суддя
Судді
І.Вовк
Б.Грек
В.Палій