розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у справі № 905/479/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення штрафу,

У лютому 2017 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 105 665 грн. за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2017 року (суддя Бойко І.А.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 42 266 грн., а в частині стягнення штрафу у розмірі 63 399 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року (судді: Чернота Л.Ф., Стойка О.В., Зубченко І.В.) зазначене рішення суду першої залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 26.08.2016 року ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (правонаступником якого є ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь") зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Одеса - Застава 1 Одеської залізниці відвантажив на адресу Філії "Метінвест-СЦМ" (Вантажоодержувач) за залізничною накладною № 50515675 у вагоні № 53585006 відправив вантаж - прокат чорних металів, не поіменований в алфавіті.

В залізничній накладній № 50515675 у вагоні № 53585006 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 67183 кг.

У накладних також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. За розділами 24 та 26 вказаної накладної маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.

Під час проходження вантажу через станцію Пологи Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні № 53585006 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами контрольної перевірки станцією Пологи Придніпровської залізниці було складено комерційний акт: НА № 001894/177 від 29.08.2016 року, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону № 53585006 на справних 150-тонних вагонних вагах № 89 (держ. повірка 18.05.2016 року) станції Пологи Придніпровської залізниці виявилось, що при переважуванні вагону № 53585006 - вага брутто складає 89440 кг, тара з документа 23100 кг, нетто 66340 кг, що менше ваги зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 843 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження в вагоні навалом, нижче рівня бортів вагону 1,7 м, вантаж маркований вапном, без виїмок і поглиблень. Вагон справний, двері, люки закриті.

Спірний вагон був відправлений з вагою 67183 кг на станцію призначення за накладною № 50515675.

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 105 665 грн. (21 133 х 5).

Відповідач, посилаючись на ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, просив суд максимально зменшити розмір штрафу в зв'язку із знаходженням в зоні АТО, надмірно великим розміром штрафу та відсутністю збитків залізниці.

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, про часткове задоволення позову обґрунтовано доведеністю правових підстав для нарахування залізницею штрафу за невірно вказану масу вантажу в накладній, та підстав для зменшення його розміру до двох перевізних плат у зв'язку з відсутністю негативних наслідків допущеного відповідачем порушення для залізниці.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 37 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту (457-98-п) надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Цією статтею передбачено також, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу є комерційний акт.

Згідно з п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334 (z0565-02) , зареєстрованим Міністерством юстиції України 08 липня 2002 року № 567/6855 (z0567-02) (далі - Правила) комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п.п. 8 - 10 Правил комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

В той же час, за п. 12 Правил якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Втім, обидві судові інстанції дійшовши висновку про те, що допущене відправником порушення у вигляді неправильного зазначення маси вантажу в накладній засвідчено комерційним актом, складеним у відповідності до вимог законодавства, який було надано перевізником суду першої інстанції, належним чином не перевірили його змісту на предмет дотримання залізницею вимог, які ставляться до таких актів вказаними Правилами, зокрема, щодо відсутності відмітки станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції, та не навели зазначеним обставинам правової оцінки і не обґрунтували відхилення доводів відповідача про порушення залізницею порядку складання комерційного акту.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) зазначено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Таким чином, суду апеляційної інстанції слід було мати на увазі, що у випадку, якщо заявник не обгрунтував неможливість подання додаткових доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, апеляційний суд зазначені докази не приймає та не здійснює їх оцінку.

Проте, суд апеляційної інстанції не врахував вимог наведеної норми процесуального права та, долучивши як додатковий доказ до матеріалів справи копію комерційного акту від 29.08.2016 року № 001894/177/19 з проставленою відміткою станції призначення в розділі "Є", у своїй постанові не зазначив про прийняття та оцінку цього доказу чи його відхилення.

Крім того, суди обох інстанцій послалися у прийнятих судових рішеннях на те, що такі ж відомості щодо маси вантажу містить і акт загальної форми № 870 від 29.08.2016 року, складений станцією Пологи Придніпровської залізниці, однак, не звернули увагу, що у матеріалах справи вказаний акт відсутній.

Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для покладення на відправника відповідальності у вигляді штрафу за неправильне зазначення в перевізних документах маси вантажу грунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року та рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017 року скасувати, і справу № 905/479/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.