Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення АМК від 11.10.2016 № 458-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2017 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий суддя, судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 6, 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

АМК подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Товариства та АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, Рішенням АМК:

- визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") одоранту [оголошення про проведення процедури закупівлі № 209119, опубліковане в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 09.12.2013 № 97 (840)] (пункт 1);

- за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмір 1 096 395 грн. (пункт 2);

- визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Авто" (далі - ТОВ "Світ Авто") вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ПАТ "Укртрансгаз" одоранту [оголошення про проведення процедури закупівлі №209119, опубліковане в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 09.12.2013 № 97 (840)] (пункт 3);

- за вчинення зазначеного порушення на ТОВ "Світ Авто" накладено штраф у сумі 1 195 грн. (пункт 4).

Відповідно до статті 1 Закону № 2210 економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2210 узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

За приписами пункту 1 статті 50 Закону № 2210 антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2210 та пункту 4 частини другої цієї статті антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

При цьому для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону № 2210).

Таку ж правову позицію викладено й у пункті 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11) .

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведене попередні судові інстанції з урахуванням виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши те, що доводи АМК стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача (мотивовані посиланням на фактичні обставини узгодження Товариством і ТОВ "Світ Авто" поведінки під час участі в торгах на закупівлю ПАТ "Укртрансгаз" одоранту) не спростовано Товариством, дійшли обґрунтованих висновків про прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги також не спростовують висновків оскаржуваних судових рішень зі справи.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями - 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 зі справи № 910/22643/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нафтохімічна компанія - УНХК" - без задоволення.