Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року

№ 910/3903/17 господарського суду м. Києва

Міністерства оборони України

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

про стягнення 1 645 749, 84 грн.,

за участю представників сторін:

від Міністерства оборони України - Гребеннюкова Ю.С., довіреність № 220/470/д від 26.12.2016 року;

від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" - Медецька А.О., довіреність № 27/11-6Д від 06.01.2017 року,

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш " про стягнення 1 645 749,84 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 (суддя - Балац С.В.) у задоволенні позовних вимог Міністерству оборони України відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі № 910/3903/17 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддя - Зеленін В.О., суддя - Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 скасовано.

Прийнято нове рішення:

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено.

2. Стягнуто з Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" (04119 м. Київ вул. Дегтярівська 36, ЄДРПОУ 14281072) на користь Міністерства оборони України (03168 м. Київ пр-т Повітрофлотський 6, іден. код 00034022) 1 645 749,84 грн. (один мільйон шістсот сорок п'ять тисяч сімсот сорок дев'ять грн. 84 коп.) штрафних санкцій за прострочення поставки.

3. Стягнуто з Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" (04119 м. Київ вул.. Дегтярівська 36,ЄДРПОУ 14281072) на користь Міністерства оборони України (03168 м. Київ пр-т Повітрофлотський 6, іден. код 00034022 ) 24 686,30 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 66 коп.) відшкодування сплати судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнуто з Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" (04119 м. Київ вул. Дегтярівська 36, ЄДРПОУ 14281072) на користь Міністерства оборони України (03168 м. Київ пр-т Повітрофлотський 6, іден. код 00034022) 27 155грн. (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) відшкодування сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі № 910/3903/17, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - ДП ДК "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 залишити без змін.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДП ДК "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 252, 551, 611, 628, 629, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст. ст. 43, 55, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/3903/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Львов Б.Ю., суддя - Куровський С.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.08.2017 року у справі № 910/3903/17 касаційну скаргу ДП ДК "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 13.09.2017 року № 08.03-04/4058 відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Куровського С.В. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 910/3903/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 13.09.2017 року у судовій справі № 910/3903/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. (доповідач), суддя - Дроботова Т.Б. суддя - Львов Б.Ю.

В судовому засіданні 14.09.2017 року колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2017 року у справі № 910/3903/17 відкладено розгляд касаційної скарги ДП ДК "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" на 21.09.2017 року.

В судове засідання 21.09.2017 року з'явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у вказаному складі, розглянувши в закритому судовому засіданні наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство оборони України звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" про стягнення 1 645 749,84 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 16.12.2014 року № 247/1/14/41. Відповідачем здійснено поставку товару з порушенням строків, які встановлені вказаним контрактом, що призвело до звернення позивача до господарського суду шляхом стягнення з відповідача господарських санкцій в сумі 1 645 749,84 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 у задоволенні позовних вимог Міністерству оборони України відмовлено. Рішення мотивовано тим, що факт прострочення відповідачем поставки продукції за Контрактом на 19 днів сторонами спору не заперечується. В свою чергу, відповідальність за порушення строків поставки продукції, відповідно до п. 7.2 Контракту, виникає у відповідача лише у разі прострочення поставки продукції понад один місяць.

Проте, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення поставки продукції за Контрактом лише на 19 днів, що не передбачено сторонами спору в укладеному між ними Контракті.

Переглянувши вказане рішення в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд в постанові від 17.07.2017 року дійшов висновку про необхідність його скасування, прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнив, стягнув з відповідача на користь Міністерства оборони України 1 645 749,84 грн. штрафних санкцій за прострочення поставки, а також судові витрати.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.12.2014 року між Міністерством оборони України, як замовником, (позивач) та Державною госпрозрахунковою зовнішньоторговельною та інвестиційною фірмою "Укрінмаш", як постачальником, (відповідач) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 247/1/14/41 (Контракт), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язаний поставити позивачу з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену в специфікації продукції, згідно з додатком № 1 до Контракту, а позивач - прийняти її через вантажоодержувача та оплатити продукцію

Пунктом 3.6 Контракту (в редакції додаткової угоди від 21.12.2016 № 3 до Контракту) передбачено, що продукція поставляється силами та засобами позивача відповідно до умов FCA - м. Київ, Україна, згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року та передається уповноваженим представникам вантажоодержувача.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, відповідач зобов'язується поставити продукцію згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного Специфікацію, після здійснення попередньої оплати, відповідно до п. 2.10 Контракту.

Специфікацією Контракту (в редакції додаткової угоди від 21.12.2016 року № 3) сторони визначили термін поставки продукції за Контрактом до 30.11.2016 року.

Фактично продукція поставлена з прострочкою на 19 календарних днів, що сторонами не заперечується.

Пунктом 7.2 Контракту передбачено, що за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості (з ПДВ) непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен місяць прострочення поза встановленої Контрактом строки поставки. Загальна сума пені не має перевищувати 5 (п'яти) відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525 - 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що внаслідок прострочення поставки продукції за контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 247/1/14/41 від 16.12.2014 року він набув право вимагати від відповідача сплати 1 645 749,84 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що продукція за укладеним між сторонами спору Контрактом загальною вартістю 259 855 081,44 грн. поставлена 20.12.2016 року замість визначеного сторонами контракту строку до 30.11.2016 року, що підтверджується актом приймання від 21.12.2016 року № 15, що наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Факт прострочення відповідачем поставки продукції за Контрактом на 19 днів сторонами спору не заперечується.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, п. 7.2 контракту після додаткового узгодження між сторонами, викладений в наступній редакції:

1) відповідно до рішення Міністра оборони України від 21.11.2014 року № 247/7/6475 за порушення строків поставки продукції виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від вартості (з ПДВ) непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен місяць прострочення поза встановлені контрактом строки. Загальна сума пені не має перевищувати 5% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції. Розрахунок пені має розраховуватися пропорційно до часу затримки.

За порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від вартості (з ПДВ) продукції, за кожен місяць прострочення поза встановлені контрактом строки надання послуг, загальна сума пені не має перевищувати 5% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції. Розрахунок пені має розраховуватися пропорційно до часу затримки.

Присутні в судовому засіданні уповноважені представники сторін пояснили, що рішенням Міністра оборони України від 21.11.2014 року № 247/7/6475 було погоджено саме такі розміри штрафних санкцій, які з огляду на суму контракту, є нижчими від тих, що зазвичай встановлюються сторонами.

Як вірно вказав суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, господарський суд не звернув увагу на те, що розрахунок здійснюється пропорційно часу затримки виконання зобов'язань за державним контрактом.

Вказаний висновок базується на вірному розумінні правовій природі обраного сторонами виду забезпечення виконання зобов'язання, умов договору і норм цивільного та господарського законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні докази неможливості своєчасного виконання умов контракту з боку відповідача.

Виходячи з чого, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування рішення господарського суду м. Києва від 31.05.2017 року у справі № 910/3903/17 та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. - 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 - 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" залишити без задоволення.