Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017

у справі

№ 908/440/16 Господарського суду Запорізької області

за позовом

публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до

публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

про

стягнення 21 779 066,84 грн

за участю представників сторін:

позивача: Дороніна О.М.,

відповідача: Богдан С.В.,

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" основної заборгованості в розмірі 15 025 684, 11 грн., пені в сумі 4 394 777, 24 грн., 7 % штрафу в розмірі 1 265 912, 61 грн., 3 % річних у сумі 307 607, 22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 785 085, 65 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2017 провадження у справі № 908/440/16 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 15 025 684, 11 грн. припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору, а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 264 725, 83 грн. та 3 % річних у сумі 14 232, 49 грн. Викладено абзац перший резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2017 у справі № 908/440/16 у такій редакції:"Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) пеню в сумі 264 725, 83 грн., 3 % річних у розмірі 14 232, 49 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 184, 37 грн. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Запоріжгаз", м. Запоріжжя, про стягнення 7 % штрафу в сумі 1 265 912, 61 грн., пені в розмірі 4 130 051, 41 грн., 3 % річних у сумі 293 374, 73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 785 085, 65 грн. відмовити." В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 602, 81 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь ПАТ "Укртрансгаз" пеню в сумі 4 394 777, 24 грн., 3 % річних у розмірі 307 607, 22 грн. та інфляційні втрати в сумі 785 085, 65 грн..

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та ПАТ "Запоріжгаз" 27.09.2011 було укладено Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011047/Н15, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги в розмірі, у строки та в порядку, передбаченому умовами цього Договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.01.2013 до Договору сторони виклали низку його умов у новій редакції та засвідчили зміну найменування Дочірньої компанії "Укртрансгаз" на ПАТ "Укртрансгаз".

Відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Згідно з пунктом 3.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.

Як передбачено пунктом 5.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013), розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюється за тарифами, затвердженими комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до пункту 5.4 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.

Згідно з пунктом 5.5 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, в якому буде здійснюватися транспортування газу.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 7.1 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) Газотранспортне підприємство і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.

За умовам пункту 7.3 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 17.01.2013) у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 цього Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання Замовником своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 11.1 Договору).

Судами також встановлено, що на виконання умов Договору ПАТ "Укртрансгаз" надало ПАТ "Запоріжгаз" послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами на загальну суму 54 908 540, 60 грн., що підтверджується Актами, копії яких є в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за послуги з транспортування природного газу ПАТ "Запоріжгаз" розрахувалося частково, сплативши на користь ПАТ "Укртрансгаз" 39 882 856, 49 грн. з порушенням передбачених Договором строків оплати.

За вказаних обставин ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ "Запоріжгаз" основної заборгованості, пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що за участю ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Запоріжгаз" 09.06.2016 було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету № 1648/у (т. 2, а. с. 29-31), № 1649/у (т. 2, а. с. 26-28), № 1650/у (т. 2, а. с. 32-34) та № 1651/у (т. 2, а. с. 35-37). Зазначені Спільні протокольні рішення підписані представниками всіх учасників взаєморозрахунків та скріплені їх печатками. Предметом цих Спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетами на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) .

Згідно з пунктами 2.6 Спільних протокольних рішень ПАТ "Запоріжгаз" перераховує ПАТ "Укртрансгаз" кошти за транспортування природного газу згідно з Договором від 27.09.2011 № 1109011047/Н15 за 2015 рік: за рішенням № 1648/у в сумі 4 999 668, 66 грн., за рішенням № 1649/у - 922 487, 91 грн., за рішенням № 1650/у - 7 500 000, 00 грн. та за рішенням № 1651/у - 1 532 000, 00 грн.

Загальна сума коштів, яка підлягає перерахуванню за Спільними протокольними рішеннями, становить 15 024 156, 57 грн.

У розділах 3 Спільних протокольних рішень передбачено, що сторони зобов'язуються перераховувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.

Судами було встановлено, що на виконання укладених Спільних протокольних рішень ПАТ "Запоріжгаз" 13.06.2016 перерахувало ПАТ "Укртрансгаз" кошти в якості оплати за послуги з транспортування природного газу в загальному розмірі 15 024 156, 57 грн. за платіжними дорученнями: № 426 - 4 999 668, 66 грн. (т. 2, а. с. 234), № 427 - 992 487, 91 грн. (т. 2, а. с. 234), № 428 - 7 500 000, 00 грн. (т. 2, а. с. 235), № 429 - 1 532 000, 00 грн. (т. 2, а. с. 235).

Також на підставі статті 601 ЦК України листом від 30.03.2016 № 4869/12-004 ПАТ "Укртрансгаз" повідомило ПАТ "Запоріжгаз" про припинення зарахуванням зобов'язання останнього щодо сплати заборгованості на суму 1 189, 12 грн. за спірним Договором шляхом заліку зустрічної вимоги за Договором про надання послуг з транспортування природного газу № 09420PJEHXAP016/1602000304 від 01.01.2016 (т. 2, а. с. 121).

Як вбачається з матеріалів справи, шляхом складання Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 сторони підтвердили повне погашення основної заборгованості за спірним Договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу та наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у зв'язку з відсутністю вини відповідача у простроченні оплати природного газу, оскільки спільними протокольними рішеннями та договором про організацію взаєморозрахунків було визначено послідовність вчинення сторонами дій щодо проведення взаєморозрахунку, яка не залежала від волі відповідача. В частині стягнення суми боргу провадження припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Скасовуючи зазначене рішення, приймаючи нове та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки відповідач сплатив 39 882 856, 49 грн. власними коштами, які не охоплюються договорами про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень, та здійснивши розрахунок пені та річних, стягнув на користь позивача 264 725, 83 грн пені та 14 232, 49 грн 3% річних. В іншій частині рішення залишено без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій стосовно припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за відсутності предмета спору, оскільки сторони склавши Акт звірки взаємних розрахунків підтвердили повне погашення основної заборгованості за спірним Договором.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів стосовно відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 1 265 912, 61 грн. на підставі статті 232 ГК України з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, місцевий господарський суд правильно виходив із того, що передбачена частиною другою статті 231 ГК України відповідальність у вигляді сплати 7 % штрафу не застосовується в разі порушення грошового зобов'язання (наприклад, за прострочення оплати наданих послуг), а стосується порушення негрошового зобов'язання (наприклад, поставки товару). Так, відповідно до частини другої статті 232 ГК України в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" 17.12.2013 № 14 (v0014600-13) ).

Таким чином, колегія суддів вважає, що в цій частині суди попередніх судових інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову.

Також ПАТ "Укртрансгаз" просило стягнути з ПАТ "Запоріжгаз" 3 % річних, інфляційні втрати та пеню у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати наданих послуг.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, природного газу визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 7 зазначеної постанови у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Державної казначейської служби.

Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Державної казначейської служби та суб'єктами підприємницької діяльності.

Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Предметом укладених за участю сторін Спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетами на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) .

Загальна сума коштів, яка підлягає перерахуванню за Спільними протокольними рішеннями, становить 15 024 156, 57 грн.

ПАТ "Запоріжгаз" зобов'язано перерахувати зазначену суму ПАТ "Укртрансгаз" як кошти за транспортування природного газу згідно з Договором від 27.09.2011 № 1109011047/Н15 за 2015 рік.

У розділах 3 Спільних протокольних рішень передбачено, що сторони зобов'язуються перераховувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.

Отже, умовами Спільних протокольних рішень було змінено строки виконання ПАТ "Запоріжгаз" свого обов'язку перед ПАТ "Укртрансгаз" з оплати послуг за спірним Договором.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, шляхом укладення спільних протокольних рішень сторони фактично змінили порядок здійснення розрахунків за спірним Договором у межах заборгованості, яка підлягає відшкодуванню за рахунок державних субвенцій в загальному розмірі 15 024 156, 57 грн., з яких за рішенням № 1648/у - 4 999 668, 66 грн., за рішенням № 1649/у - 922 487, 91 грн., за рішенням № 1650/у - 7 500 000, 00 грн. та за рішенням № 1651/у - 1 532 000, 00 грн.

Апеляційним судом вірно було зазначено, що оскільки ПАТ "Запоріжгаз" належним чином виконало зобов'язання в порядку, передбаченому Спільними протокольними рішеннями, немає підстав для стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих саме на суму 15 024 156, 57 грн., яка була предметом Спільних протокольних рішень.

Колегією суддів апеляційної інстанції правомірно встановлено, що послуги з транспортування природного газу за спірним Договором у період з січня по березень 2015 року були оплачені відповідачем власними коштами: 13 700 500, 01 грн. за січень 2015 року, 11 787 481, 38 грн. за лютий 2015 року та 9 744 551, 22 грн. за березень 2015 року, всього на загальну суму 39 882 856, 49 грн., з порушенням передбаченого пунктом 5.5 Договору строку та не охоплюються умовами Спільних протокольних рішень, тому в цій частині нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені є обґрунтованим.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, прострочення виконання зобов'язання ПАТ "Запоріжгаз" відбулося лише щодо послуг, оплата яких здійснювалася за рахунок власних коштів відповідача.

Апеляційний суд, перевіривши здійснений розрахунок 3 % річних, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки річних у розмірі 14 232, 49 грн. за період з 21 лютого по 21 травня 2015 з чим колегія суддів погоджується.

За порушення строків оплати послуг, наданих ПАТ "Укртрансгаз" у період з січня по березень 2015 року, які були оплачені власними коштами ПАТ "Запоріжгаз", позивач інфляційні втрати не нараховував. Оскільки інфляційні втрати в розмірі 355 201, 79 грн. нараховані позивачем на суму оплати, здійснену за рахунок державних субвенцій, за послуги, надані у травні та червні 2015 року, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з чим також колегія суддів погоджується.

Також на підставі пункту 7.3 Договору позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 4 394 777, 24 грн.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України (436-15) , іншими законами і договором.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій дійшов до правомірного висновку, що з ПАТ "Запоріжгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" підлягає стягненню пеня в сумі 264 725, 83 грн. за період з 21 лютого по 21 травня 2015.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в сумі 264 725, 83 грн. та 3 % річних у розмірі 14 232, 49 грн.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 908/440/16 - без змін.