Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Барицької Т.Л.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017

у справі

№ 910/16642/16 господарського суду міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль"

до

Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Євгена Вікторовича

про

зобов 'язання вчинити дії

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "Укрметалопрофіль" Діденко А.О.,

- ПАТ "Укргазпромбанк" Щербак Є.М., Васильєва І.В.,

- преса - UBR Press - Масленніков М.,

- вільні слухачі ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11,

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі № 910/16642/16 (суддя Карабань Я.А.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" (надалі ТОВ "Укрметалопрофіль"/позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Євгена Вікторовича (надалі відповідач/ПАТ "Укргазпромбанк"/банк) про визнання припиненим зобов'язання за договором застави № 03-З/11-Д від 04.04.2011, укладеним між позивачем та відповідачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 (судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.04.2011 між ПАТ "Укргазпромбанк" (кредитодавець/ відповідач) та ТОВ "ТПГ "Альбатрос" (позичальник) було укладено договір банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д (далі кредитний договір), предметом якого є надання кредитодавцем позичальнику грошових коштів у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, та зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісійні та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, зазначені у цьому договорі.

Пунктом 4.1.2 кредитного договору визначено, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за договором або ж настання будь-якого з випадків, що зазначені в п. 3.2.12 цього договору, достроково стягнути кредит, нараховані проценти за користування кредитом, вимагати дострокового виконання зобов'язання за договором поруки, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки).

Відповідно до п. 3.2.12 кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, у випадках: невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитодавцем.

Згідно з п. 7.3 кредитного договору повідомлення, що направляються стороні для виконання цього договору чи у зв'язку із ним, повинні бути складені у письмовій формі і підписані представниками сторін, які мають на це повноваження. Такі повідомлення будуть вважатися переданими іншій стороні належним чином, якщо вони направлені за допомогою послуг підприємств поштового зв'язку чи кур'єрської служби або вручені особисто представнику позичальника.

04.04.2011 з метою забезпечення виконання ТОВ "ТПГ "Альбатрос" зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ "Укргазпромбанк" та ТОВ "Укрметалопрофіль" був укладений договір застави № 03-З/11-Д, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 724.

Відповідно до п. 1.1 договору застави предметом цього договору є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна - обладнання, зазначеного в п. 1.3 цього договору (надалі предмет застави), для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника - ТОВ "ТПГ "Альбатрос", щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються договором про надання банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д від 04.04.2011 та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. такими, що збільшують розмір основного зобов'язання/змінюють порядок його виконання).

Пунктом 1.7 договору застави засвідчено, що заставодавець ознайомлений з умовами кредитного договору, у тому числі про строки виконання зобов'язань за кредитним договором та про право заставодержателя вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором з одночасним зверненням стягнення на предмет застави, про документи, що є безспірним підтвердженням суми зобов'язань / боргу позичальника за кредитним договором.

Згідно із п.п. 4.1 та 4.2 договору застави право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за кредитним договором та / або заставодавцем за цим договором застави. За рахунок предмету застави вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі на момент фактичного задоволення.

Як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 у справі 904/5631/15, яка набрала законної сили, ТОВ "ТПГ "Альбатрос" було ліквідовано як юридичну особу, а 14.12.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення вказаного товариства.

В той же час, як встановили суди та вбачається з матеріалів справи, 18.05.2015 відповідач (банк) звернувся з вимогою № 1644 до голови комісії з припинення ТОВ "ТПГ "Альбатрос" про визнання кредиторської вимоги за кредитним договором № 01-КЛ/11-Д від 04.04.2011 та включення до переліку кредиторів, яка (вимога) отримана ТОВ "ТПГ "Альбатрос" 25.05.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яка залишена без задоволення.

20.05.2015 відповідач направив на адресу позивача вимогу № 1664 про виконання порушеного зобов'язання та повідомлення № 1663 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та про звернення стягнення на предмет застави згідно з Законом України "Про заставу" (2654-12) , які (вимога та повідомлення) отримані позивачем 25.05.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте залишились невиконаними.

Підставою звернення позивача до суду із даним позовом стало те, що у зв'язку з припиненням юридичної особи - боржника за кредитним договором, припинилося, як стверджує позивач, і забезпечувальне зобов'язання - договір застави № 03-З/11-Д від 04.04.2011, який був укладений між позивачем та ПАТ "Укргазпромбанк" зареєстрований в реєстрі за № 724, на підставі ст.ст. 572, 573, 609 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про заставу". Позовні вимоги позивача полягають у наступному:

- визнати припиненим зобов'язання за договором застави № 03-З/11-Д від 04.04.2011, який був укладений між позивачем та ПАТ "Укргазпромбанк" зареєстрований в реєстрі за № 724;

- визнати припиненим права застави та припинення обтяження, а саме: запис 2, який було зареєстровано 05.04.2011 за № 11032256 Приватним нотаріусом Панченко О.В., на підставі договору застави № 023-З/11-Д від 04.04.2011, обтяжувач ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", об'єкт обтяження: обладнання Машина для Z-lock профіліровання металевого листа (SAMESOR Фінляндія) - інв. № 1040001; штабелеровочний стіл для лінії Z-1оск по виробництву металочерепиці (SAMESOR Фінляндія), інв. № 1040003; трьохрівнева лінія для виробництва профнастилу С8/С44/Р75 (SAMESOR. Фінляндія), інв. № 1040002; прес для згибання СNС НАР 40160 для обробки сталевого листа - інв. № 1040019; прес діропробивальний РР6 12530 для обробки сталевого листа - інв. № 1040020; ножовий ріжучий пристрій (гільйотина) DHGM4006 з числовим програмним управлінням для обробки сталевого листа, інв. № 1040021; ножовий ріжучий пристрій (гільйотина) RGM1303 для обробки сталевого листа - інв. № 1040022; БДМ (машина для виробництва паперу), інв. № 1040019/2; циліндр сушильний С-1,2, інв. № 1040539; вакуум-насос УНВ-0,4, інв. № 1040234; компресор гвинтовий DVK 60, інв. № 1040534; гідророзбивач макулатурний Р40, інв. № 1040170; дільниця підготовки маси БДМ, інв. №1040031; лінія для виробництва рулончиків туалетного паперу (Павлоград), інв. № 1040427; пилка-диск, двухлогова-автомат KRYSTIAN, інв. № 1040235; обладнання для перемотування туалетного паперу № 3, інв. № 1040208; машина для перемотки і порізки ТБ, інв. № 1040036, машина для продольної порізки і перемотки туалетного паперу, інв. № 1040037; станок для виробництва серветок WALI 137/ІV, інв. № 1040045; машина для профілювання, металевого листа RР-20/1100, інв. № 1040013; стан холодної прокатки сталевого листа, інв. № 1040015; лінія для виробництва гнутих профілів ПГС ГКП 02, інв. № 1040285; лінія для виробництва гнутих профілів ПГС ГКП 03, інв. № 1040286; лінія для виробництва профнастилу ЛПН-Н57, інв. № 1040284; кран козловий КК 10 тн, інв. № 1040119; обладнання для швидкісного сушіння паперу, інв. № 1040579; запис 2, який було зареєстровано 21.06.2016 за №15871764, приватним нотаріусом Щербак Т.В., застава рухомого майна, а саме: обладнання Машина для Z-1оск профіліровання металевого листа (SAMESOR Фінляндія), інв. № 1040001; штабелеровочний стіл для лінії Z-1оск по виробництву метало черепиці (SAMESOR Фінляндія), інв. № 1040003; трьохрівнева лінія для виробництва профнастилу С8/С44/Р75 (SAMESOR Фінляндія), інв. № 1040002; прес для згибання СNС НАР 40160 для обробки сталевого листа, інв. № 1040019; прес діропробивальний РР6 12530 для обробки сталевого листа, інв. № 1040020; ножовий ріжучий пристрій (гільйотина) DHGM4006 з числовим програмним управлінням для обробки сталевого листа, інв. № 1040021; ножовий ріжучий пристрій (гільйотина) RGM1303 для обробки сталевого листа, інв. № 1040022; БДМ (машина для виробництва паперу), інв. № 1040019/2; циліндр сушильний С-1,2, інв. № 1040539; вакуум-насос УНВ-0,4, інв. № 1040234; компресор гвинтовий DVK 60, інв. № 1040534; гідророзбивач макулатурний Р40, інв. № 1040170; дільниця підготовки маси БДМ - інв. №1040031. Лінія для виробництва рулончиків туалетного паперу (Павлоград) - інв. № 1040427. Пилка диск, двухлогова-автомат KRYSTIAN - інв. № 1040235. Обладнання для перемотування туалетного паперу № 3, інв. № 1040208. Машина для перемот. і порізки ТБ - інв. № 1040036. Машина для продольної порізки і перемотки туалетного паперу, інв. № 1040037. Станок для виробництва серветок WALI 137/ІV, інв. № 1040045. Машина для профілювання, металевого листа RР-20/1100, інв. № 1040013. Стан холодної прокатки сталевого листа - інв. № 1040015. Лінія для виробництва гнутих профілів ПГС ГКП 02 - інв. № 1040285. Лінія для виробництва гнутих профілів ПГС ГКП 03 - інв. № 1040286. Лінія для виробництва профнастилу ЛПН-Н57 - інв. № 1040284. Кран козловий КК 10 тн - інв. № 1040119. Обладнання для швидкісного сушіння паперу, інв. № 1040579.

Місцевий господарський суд погодився із такими доводами позивача, наведеними в обґрунтування підстав позову, та задовольнив позовні вимоги повністю. При цьому, місцевий господарський суд керувався як вказаними нормами, так і позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах № 56-216цс14 від 10.02.2016, № 6-15893св11 від 28.12.2011.

Апеляційний господарський суд скасував вказане рішення місцевого господарського суду та відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що ПАТ "Укргазпромбанк" реалізувало своє право заставодержателя щодо звернення стягнення на предмет застави в період дії кредитного договору № 01-КЛ/11-Д, а також у період, коли зобов'язання, забезпечене заставою, належним чином не виконувалося і ще до затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "ТПГ "Альбатрос" та до внесення відповідного запису про державну реєстрацію припинення ТОВ "ТПГ "Альбатрос" з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Як визначено в ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу положень ч. 1 ст. 546 та ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно частини 3 статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 29 зазначеного Закону передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, про що зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Аналогічні положення містяться і в ст. 28 Закону України "Про заставу".

Тобто, за змістом вказаних норм, право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до частини першої статті 609 цього Кодексу зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Разом із тим згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним (стаття 599 ЦК).

Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.

Згідно з зі змістом ч. 1 ст. 589 ЦК правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави, заставодавцем якого відповідно до частини першої статті 583 ЦК і частини другої статті 11 Закону України "Про заставу" може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При цьому майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

Таким чином, укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язку заставодавця із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, та звільнення заставодавця від відповідальності перед кредитором (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 12.10.2016 у справі № 5/25-38|3-688гс16, від 10.02.2016 у справі № 6-216цс14, від 10.02.2016 у справі № 6-84цс15, від 06.07.2016 у справі № 3-578гс16).

Судом апеляційної інстанції не встановлено, що сторонами у договорі застави передбачено припинення зобов'язань за цим договором у разі ліквідації боржника ТОВ "ТПГ "Альбатрос".

Положеннями частин першої, другої статті 590 ЦК визначено порядок дій заставодержателя щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, банк (відповідач) реалізував своє право заставодержателя щодо звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернувшись до заставодавця (позивача) із відповідними вимогами та повідомленнями від 20.05.2015, тобто, ще в період дії кредитного договору, в період дії договору застави, коли зобов'язання, забезпечене заставою, належним чином не виконувалося, та до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію боржника і виключення останнього із відповідного реєстру юридичних осіб (подібної аналогічної позиції відносно реалізації кредитором свого права на звернення стягнення на заставлене майно за аналогічних підстав, що мають місце у даній справі, шляхом направлення відповідної вимоги дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.07.2016 у справі № 40/5005/7101/2011).

Отже, є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що закінчення господарським судом розгляду справи про банкрутство боржника, за основним зобов'язанням (за кредитним договором) - ТОВ "ТПГ "Альбатрос" і внесення запису про його припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не є безумовною підставою припинення застави. Інше свідчило би про неспівмірне обмеження прав кредитора, який своєчасно вжив необхідних заходів і вчинив достатні дії на захист своїх порушених прав (такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 06.07.2016 у справі № 40/5005/7101/2011).

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України (1798-12) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, використав у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про відмову у задоволенні позову.

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі з посиланням на постанови Верховного Суду України про припинення застави за договором застави у зв'язку із ліквідацією боржника (позичальника), відхиляються судовою колегією, оскільки обставини у цих постановах не є подібними до обставин у даній справі, зокрема, відносно направлення банком вимоги заставодавцю на час дії кредитного договору, і до ліквідації особи боржника, а відтак, не можуть свідчити про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 910/16642/16 залишити без змін.