Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 (суддя Давченко Т.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" за загальними підставами, передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в подальшому - Закон про банкрутство); визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 4 099 723,42 грн.; введено процедуру розпорядження майном та призначений розпорядником майна боржника. До участі у справі було залучено Южноукраїнську міську раду Миколаївської області, як власника майна боржника. Відмовлено у задоволенні клопотання Южноукраїнської міської ради від 25.01.2017 про незастосування до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом про банкрутство процедур та припинення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 (колегія суддів у складі: Н.М.Принцевська, В.А. Лисенко, С.І Колоколов) ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі (з урахуванням поданих доповнень) Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (далі КП "Теплопостачання та ВКГ") просить скасувати вказані вище постанову суду апеляційної інстанції від 17.05.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 21.01.2017, відмовити в порушенні справи про банкрутство. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4- 7, 33, 43, 82, 84 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2016 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про порушення провадження у справі про банкрутство комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" у зв'язку з неспроможністю боржника погасити заборгованість сумі 5 219861 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором № 06-25/ПУ-35972/25 від 09.02.2015 р. на постачання теплової енергії.

В обґрунтування заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" надало рішення господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 по справі № 915/1855/15, на виконання якого 17.03.2016 виданий наказ, постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.03.2016 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 915/1855/15 від 17.03.2016.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

У відповідності до ч. 1, 2, 3 ст. 16 названого Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 Закону (ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство).

За приписами ч. 6, 9 ст. 16 Закону про банкрутство в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір.

Порушуючи провадження у справі про банкрутство, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність безспірної кредиторської заборгованості в сумі 4 099 723,42 грн. (що становить більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати), яка не задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку, що підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 у справі № 915/1855/15, наказом господарського суду Миколаївської області від 17.03.2016, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 50663862 від 31.03.2016, довідкою № 0042-74/76 від 25.01.2017 про залишок непогашеної заборгованості за даними бухгалтерського обліку ДП "НАЕК "Енергоатом".

Вказані вимоги кредитора не є забезпеченими майном боржника в розумінні ч.7 ст. 16 Закону про банкрутство, оскільки відомостей та підтверджуючих доказів про наявність укладених між сторонами договорів застави ані заявником, ані боржником не надано, а також неодноразово підтверджено повноважними представниками в судових засіданнях, що такі договори не укладалися.

При цьому, у задоволенні клопотання Южноукраїнської міської ради № 21/02-34/265 від 25.01.2017 про незастосування до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) процедур та припинення провадження у справі про банкрутство" було відмовлено з огляду на те, що до клопотання додано лише рішення міськради № 492 від 19.01.2017, однак доказів на підтвердження гарантій задоволення вимог усіх кредиторів за грошовими зобов'язаннями, всупереч ч. 2 ст. 85 Закону про банкрутство не надано.

Апеляційний господарський суд, погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що, заявлене власником майна боржника клопотання про незастосування відповідних судових процедур стосовно КП "Теплопостачання та ВКГ" є передчасним та не підтвердженим належними документами, визначеними ч. 2 ст. 85 Закону про банкрутство.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Положеннями ст. 85 Закону про банкрутство передбачено особливості банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус.

Відповідно до ч. 1 даної статті під час розгляду справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, що має суспільну або іншу цінність для Автономної Республіки Крим або територіальної громади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб'єкта передбачені цим Законом процедури та припинити провадження у справі про банкрутство.

В ч. 2 ст. 85 Закону закріплено, що до клопотання додається рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення ради органу місцевого самоврядування, прийняте виключно на її пленарному засіданні, про незастосування до відповідного суб'єкта підприємницької діяльності передбачених цим Законом процедур та припинення провадження у справі про банкрутство, а також гарантії задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 19.01.2017 Южноукраїнською міською радою прийнято рішення № 492 "Про незастосування до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) процедур та припинення провадження у справі про банкрутство, зважаючи на те, що КП є фактично підприємством, яке має важливе соціальне значення та суспільну цінність для громади міста Южноукраїнська, його стале та безперебійне функціонування становить основу системи життєзабезпечення міста.

На підставі вказано рішення Южноукраїнська міська рада звернулася до господарського суду Миколаївської області з відповідним клопотанням № 21/02-34/265 від 25.01.2017 про незастосування до боржника процедур, передбачених Законом про банкрутство.

КП "Теплопостачання та ВКГ" на адресу суду також направлено копія рішення Южноукраїнської міськради № 492 від 19.01.2017. Крім того, надано оригінал виписки з рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 17.01.2017, згідно якої на рахунку боржника знаходяться кошти в сумі 14173963,46 грн, а також довідки про відкриті рахунки в банківських установах, що спростовують доводи ініціюючого кредитора про його неплатоспроможність (а.с. 219-228 т.1).

У доповненні до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство КП "Теплопостачання та ВКГ" пояснило неможливість користування вказаними грошовими коштами через їх арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 19.04.2015 при примусовому виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1855/15 (яке надано ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності своїх вимог). Належним чином завірена копія міститься у матеріалах справи (а.с. 238-239 т.1).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, судом першої інстанції належної правової оцінки доводам боржника про те, що погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором на виконання рішення суду забезпечується (гарантується) наявними на вказаному розрахунковому рахунку коштами, списання яких не відбувається через бездіяльність органів ДВС, а також доказам, наданим на їх підтвердження, не надано, що призвело до помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження гарантій задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями до боржника.

В порушення вимог ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд допущені місцевим господарським судом порушенням зазначених норм процесуального права залишив поза увагою та, як наслідок, не усунув їх, належним чином не дослідив надані боржником докази на підтвердження гарантій можливості задоволення вимог кредитора наявними на вказаному розрахунковому рахунку коштами.

Згідно з ч.2 ст. 99, ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Однак, переглядаючи справу в апеляційному порядку поза увагою суду залишилися надані боржником до суду апеляційної інстанції докази стягнення органом ДВС 01.02.2017 (після винесення ухвали про порушення справи про банкрутство від 31.01.2017) шляхом списання з вказаного вище розрахункового рахунку боржника 9 057 919,18 грн. на виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/1855/15 від 17.03.2016, що підтверджується постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 24.02.2017 про закінчення виконавчого провадження та інформацією про виконавче провадження згідно Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Тобто, на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулося повне погашення боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором на виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/1855/15 від 17.03.2016,.

Крім того, колегіє суддів вважає помилковим твердження апеляційного суду про передчасність звернення міськради із клопотанням про незастосування процедур, визначених Законом про банкрутство, з огляду на положення ч. 1 ст. 85 Закону, в якій закріплено право органу місцевого самоврядування на звернення з відповідним клопотання під час розгляду справи про банкрутство

У зв'язку із цим, оскаржувані у справі ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі про банкрутство КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" - припиненню.

Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо- каналізаційне господарство" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 по справі № 915/1327/16 скасувати та прийняти у справі № 915/1327/16 нове рішення.