розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гусача Сергія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) статті 5, окремих положень статті 10 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Гусач С.Ю. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають положенням статті 55 Конституції України у взаємозв'язку з частиною першою статті 67 Конституції України (є неконституційними), статтю 5, окремі положення статті 10 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами (далі - Закон).

Статтею 5 Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору. Окремими положеннями пункту 2 статті 10 Закону передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів.

Суб'єкт права на конституційну скаргу зазначає, що оспорювані положення Закону створюють перешкоди для реалізації права на доступ до правосуддя, оскільки статтею 5 Закону не передбачено, що пільги щодо сплати судового збору можуть встановлюватися іншими законами, а статтею 10 Закону не внесено відповідних змін до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не замінено слова "державне мито" на "судовий збір".

До конституційної скарги долучено копії рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 5 травня 2020 року, ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, від 2 липня 2020 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року.

Обґрунтовуючи свої твердження, Гусач С.Ю. посилається на окремі положення Конституції України (254к/96-ВР) та інші нормативні акти, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, Доповідь про правовладдя, схвалену Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеційська Комісія) (CDL-AD(2011)003rev), постанову Верховного Суду від 18 березня 2020 року, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що Гусач С.Ю. фактично висловлює своє бачення щодо правильного, на його думку, застосування законодавчих положень з питань сплати судового збору. Він вважає, що у його справі мала бути застосована частина четверта статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення якої, на його переконання, є спеціальними порівняно з оспорюваними нормами Закону (3674-17) .

Проте питання застосування судами законів України не належить до повноважень Конституційного Суду України, про що він неодноразово зазначав, наголошуючи, що правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи І підборі юридичних норм, які відповідають цим обставинам; пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування І не належить до повноважень Конституційного Суду України (ухвали від 31 березня 2010 року № 15-у/2010 (v015u710-10) , від 3 липня 2014 року № 73-у/2014 (v073u710-14) , від 24 лютого 2016 року № 14-у/2016 (v014u710-16) , ухвала Другого сенату Конституційного Суду України від 20 листопада 2019 року № 70-у(ІІ)/2019 (vu70u710-19) ).

Таким чином, порушені в конституційній скарзі питання не належать до повноважень Конституційного Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гусача Сергія Юрійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) статті 5, окремих положень статті 10 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VІ зі змінами на підставі пункту 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі.