Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Панової І.Ю.,

суддів:

Полякова Б.М., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2017

у справі

№ 914/289/17 господарського суду Львівської області

за заявою

Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"

про

Банкрутство

за участю представників сторін: від Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" - Притула О.Г.; від Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" - Кошлій Р.В.

13 лютого 2017 року Приватне підприємство "Інсталпласт-ХВ" подало господарському суду Львівської області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (далі - ПП "Інсталпласт-ХВ", боржник) на загальних підставах, передбачених частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку із загрозою неплатоспроможності боржника.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.02.2017 прийнято вищевказану заяву ПП "Інсталпласт-ХВ" до розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2017 у справі № 914/289/17 (суддя Чорній Л.З.), зокрема, на підставі ч. 5 ст. 11, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ"; розмір вимог кредиторів визначено у сумі 290 785 303,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника і розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича.

За результатами підготовчого засідання суд першої інстанції встановив, що загальна сума кредиторських вимог до ПП "Інсталпласт-ХВ" становить 358 237 900,37 грн., з якої:

- заборгованість перед фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 у сумі 490 000,00 грн підтверджена рішенням господарського суду Львівської області від 11 березня 2015 року у справі № 914/620/15, наказом від 27 березня 2015 року, з виконання якого постановою ВДВС Городоцького РУЮ від 30 березня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП №47049557;

- заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Сбербанк", строк виконання якої вважається таким що настав, становить: за договором про відкриття кредитної лінії № 74-В/13/89ЮО від 08.07.2013р. - 285 774 781,74 грн. та 38 079,51 грн.; за договором про відкриття кредитної лінії № 75-В/13/89/ЮО від 08.07.2013 р. - 40 241 135,34 грн. та 5 355,26 грн.; за договором про відкриття кредитної лінії № 85-Н/14/89/ЮО від 10.09.2014 р. - 7 496 245,93 грн.;

- заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпласт" у сумі 23 985 603,00 грн., та 206 700,00 грн. судового збору підтверджена рішенням господарського суду Львівської області від 15 лютого 2015 року у справі № 914/3303/16, наказом від 03 березня 2017 року, з виконання якого постановою ВПВР Департаменту ДВС МЮУ від 13 березня 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 53563820.

Щодо коштів на рахунку боржника господарським судом встановлено, що станом на 14.02.2017 у ПП "Інсталпласт-ХВ" відкрито рахунки в ПАТ "Кредобанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль", залишок коштів на рахунках становить 0,00 грн. Залишок коштів на рахунку в ПАТ "Сбербанк" становить 137 450,00 грн, однак вказані кошти підприємство не може використовувати в господарській діяльності, оскільки банк блокує будь-які видаткові операції по вказаному рахунку.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність реальної загрози неплатоспроможності боржника, оскільки на дату проведення підготовчого засідання боржником доведено недостатність у нього активів для погашення кредиторської заборгованості, а також наявність ситуації внаслідок якої задоволення вимог одного кредитора призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, що згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство щодо Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ".

Не погодившись із винесеною господарським судом ухвалою від 15.03.2017, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") звернулось із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 у справі № 914/289/17 (головуючий суддя: Гриців В.М., суддя Малех І.Б., суддя Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 15 березня 2017 року у справі № 914/289/17 скасовано. Прийнято нове судове рішення:

Відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" (81500, Львівська область, місто Городок, вул. Львівська, 163; код ЄДРПОУ 20818151).

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою від 05.05.2017, ПП "Інсталпласт-ХВ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 у справі № 914/289/17, а ухвалу господарського суду Львівської області від 15.03.2017 у справі № 914/289/17 про порушення провадження у справі про банкрутство залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 05.05.2017, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону про банкрутство передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

За приписами частини 3 статті 10 вказаного Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство унормовано статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" частиною першою якої установлено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Загальні вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство визначено частиною 2 вказаної статті, зокрема, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Перелік документів, які також повинні бути додані до заяви боржника визначено частиною 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" а саме: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 вказаного Закону, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Отже, виходячи із положень частини третьої статті 10, частини п'ятої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник, який звертається до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, повинен довести наявність безспірних вимог кредитора (кредиторів) до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Доказами безспірності вимог кредиторів є судові рішення, що набрали законної сили, і постанови про відкриття виконавчого провадження.

Загрозою неплатоспроможності є виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви боржника про порушення справи про банкрутство на предмет наявності ознак неплатоспроможності боржника або її загрози, господарський суд приймає рішення (ухвалу) про порушення або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство.

При цьому, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 05.05.2017 встановлено, що ПП "Інсталпласт-ХВ" у заяві про порушення справи про банкрутство кредитором зазначило фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 та вказало, що господарський суд Львівської області рішенням від 11 березня 2015 року у справі № 914/620/15 стягнув з ПП "Інсталпласт-ХВ" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 490 000,00 грн. боргу та 9 800,00 грн. судового збору. Вказане рішення набрало законної сили і 27 березня 2015 року суд видав наказ № 914/620/15 з виконання якого постановою державного виконавця ВП № 47049557 ВДВС Городоцького РУЮ 30 березня 2015 року відкрито виконавче провадження.

Окрім цього, станом на 01 лютого 2017 року, згідно заяви боржника, загальна сума заборгованості ПП "Інсталпласт-ХВ" перед Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" за договорами про відкриття кредитної лінії: № 74-В/13/89ЮО від 08.07.2013 р., № 75-В/13/89/ЮО від 08.07.2013 р., № 85-Н/14/89/ЮО від 10.09.2014 р. становить 261 963 009,05 грн. Інші активи у боржника відсутні. Відтак існує загроза неплатоспроможності боржника, оскільки виконання ним зобов'язань перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 призведе до неможливості виконання боржником кредитних зобов'язань перед ПАТ "Сбербанк" за договорами про відкриття кредитної лінії, строк виконання яких настав. Виконання вимог ПАТ "Сбербанк" забезпечено заставою та іпотекою всього майна боржника і задоволення вимог банку унеможливить задоволення вимог інших кредиторів.

Також, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що 14.03.2017, під час розгляду справи, боржник надав суду першої інстанції засвідчену ним копію постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 березня 2017 року ВП № 53563820 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 913/3303/16 виданого 03 березня 2016 року стягнути з ПП "Інсталпласт-ХВ" на користь ТОВ "Укрінвестпласт" 900 000 доларів США основного боргу, що станом на 28 грудня 2016 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 23 985 603 грн. та 206 700 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Львівської області у справі № 913/3303/16, яке набрало законної сили, як встановлено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутнє.

Натомість у матеріалах справи є надана боржником 23 лютого 2017 року копія рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/3303/16 від 15 лютого 2017 року, яким суд присудив стягнути з ПП "Інсталпласт-ХВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпласт" 900 000,00 доларів США основного боргу, що станом на 28.12.2016 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 23 985 603,00 грн., та 206 700,00 грн. судового збору. Повне рішення складено 20 лютого 2017 року (т.2, а.с.39-47).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення господарського суду Львівської області від 15 лютого 2017 року у справі № 914/3303/16 була зареєстрована у суді першої інстанції 06 березня 2017 року, а 14 березня 2017 року справа № 914/3303/16 разом з апеляційною скаргою ПАТ "Сбербанк" була зареєстрована у Львівському апеляційному господарському суді. 17 березня 2017 року суд апеляційної інстанції прийняв апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" на рішення господарського суду Львівської області від 15 лютого 2017 року у справі № 914/3303/16 .

Постановою від 05 квітня 2017 року Львівський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" і залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 15 лютого 2017 року у справі № 914/3303/16 і саме з цієї дати назване рішення набрало законної сили.

Враховуючи зазначене, колегією суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 05.05.2017 у даній справі правомірно зазначено, що викладене спростовує доводи ПП "Інсталпласт-ХВ" про те, що станом на дату прийняття 15 березня 2017 року ухвали про порушення провадження у даній справі про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ" суд апеляційної інстанції не прийняв апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 15 лютого 2017 року у справі № 914/3303/16, а відтак рішення набрало законної сили.

Також, суд апеляційної інстанції відповідно визнав неналежним доказом постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13 березня 2017 року ВП № 53563820 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 913/3303/16 виданого 03 березня 2016 року.

Суд касаційної інстанції зазначає, що за наведених вище обставин, відсутність ухвали суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги жодним чином не змінює приписів частини 5 статті 85 ГПК України про те, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Отже, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції, на час прийняття ухвали суду першої інстанції (15 березня 2017 року) вимоги ТОВ "Укрінвестпласт" до ПП "Інсталпласт-ХВ" не були безспірними в розумінні приписів частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Львівським апеляційним господарським судом в постанові від 05 травня 2017 року встановлено, що заборгованість боржника перед ПАТ " Сбербанк" за договорами відкриття кредитної лінії № 74-В/13/89ЮО від 08.07.2013, № 85-Н/14/89/ЮО від 10.09.2014 не є безспірною.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання заяви боржником про порушення справи про банкрутство на підставі ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в матеріалах останньої були відсутні належні докази загрози неплатоспроможності боржника, в зв'язку з тим, що заявником не були подані на момент звернення до суду з заявою докази наявності конкуренції грошових вимог кредиторів боржника у виконавчому провадженні, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 11 Закону та виключає можливість порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника за загальною процедурою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що докази наявності конкуренції грошових вимог кредиторів боржника у виконавчому провадженні не можуть бути витребувані господарським судом або подані заявником після звернення боржника з заявою про порушення провадження у справі про банкрутств, що також судом першої інстанції не було прийнято до уваги та цим обставинам також не була надана правова оцінка при порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою боржника за загальною процедурою.

Судом другої інстанції встановлено, що станом на дату подання до господарського суду Львівської області заяви ПП "Інсталпласт-ХВ" про порушення провадження у справі про його банкрутство (13 лютого 2017 року) і на дату винесення господарським судом Львівської області ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Інсталпласт-ХВ" (15 березня 2017 року) безспірними були лише кредиторські вимоги до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 у сумі 490 000,00 грн. боргу та 9 800,00 грн. судового збору, проте, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, сума цих грошових вимог є меншою трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, адже з 01 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 3 200,00 грн. і відповідно сума триста мінімальних розмірів заробітної плати становить 960 000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов в оскаржуваній постанові від 05.05.2017 правомірного та обґрунтованого висновку, що Приватне підприємство "Інсталпласт-ХВ" не довело наявності безспірних вимог кредитора ( кредиторів) до боржника, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та наявності загрози неплатоспроможності боржника, а отже, законні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" за частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були відсутні, чого судом першої інстанції при винесенні ухвали від 15.03.2017 враховано не було і було зроблено помилковий висновок про наявність доказів реальної загрози неплатоспроможності боржника.

Відповідно до вимог статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, боржник належними і допустимими доказами не довів наявності ознак загрози його неплатоспроможності, як підстави для порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" за частиною 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які господарський суд Львівської області визнав встановленими.

Згідно з частиною 7 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи із вищевикладених приписів закону і обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов в оскаржуваній постанові правомірного висновку про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 15 березня 2017 року у справі № 914/289/17 про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" та, про прийняття нового судового рішення, яким відмовив у порушенні провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ".

Доводи заявника касаційної скарги - Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" правомірності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що правові підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 у справі № 914/289/17 - відсутні.

Керуючись статтями - 111-7, - 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інсталпласт-ХВ" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 у справі № 914/289/17 залишити без змін.