Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Панової І.Ю.

Погребняка В.Я.

За участю представників : ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Тукмана Ю.В., Антимонопольного комітету України - Прохорова Є.І., Генеральної прокуратури України - Гришиної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі № 916/1520/14 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот", -

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2014 порушено провадження по справі № 916/1520/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

07.05.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2014 по справі № 916/1520/14 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до боржника на загальну суму 121 950 028,44 грн.

доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

У серпні 2014, кредитор - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до суду першої інстанції із заявою про звернення стягнення на майно боржника шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, посилаючись на невиконання боржником умов договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/241 від 03.12.2010 щодо повернення суми кредиту і відсотків та на положення договору іпотеки № 04-02-08/242 від 03.12.2010 укладеного між сторонами в забезпечення умов кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2014 по справі № 916/1520/14 заява кредитора ПАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк" задоволена частково та визнано за ПАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк" визнано право власності на майно ПАТ "Чорномортехфлот" на суму 45 600 000 грн., зокрема, судно грунтовіз (саморозвантажувальний) "Измаильская": порт приписки- "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМЦР" (EMCR), ідентифікаційний номер ІМО 8832045, рік побудови- 1990, місце побудови Румунія, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно, видане капітаном Одеського морського торгівельного порту під № 5 від 03.03.1998 (СЕ № 01405), Свідоцтвом про придатність до плавання виданого Російським морським регістром судноплавства 08.09.2010 № 10.61142.180, класифікаційним свідоцтвом виданим Російським морським регістром судноплавства 05.08.2010 № 10.61036.180, міжнародним обмірним свідоцтвом, виданим Російським морським регістром судноплавства 26.04.2006 № 06.605507.180, свідоцтвом про вантажну марку виданого Російським морським регістром судноплавства 05.08.2010 № 10.61033.180. Право плавання під державним прапором України підтверджується Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судновий патент), виданим капітаном Одеського морського торгівельного порту від 03.03.1998 № 5 (РА № 01405), договірною вартістю 1 600 000 грн.- Судно - земснаряд "Віктор Лекарев": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УРКТ" (URKT), ідентифікаційний номер ІМО 8421896, рік побудови -1983, місце побудови ГДР, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно, виданого капітаном Одеського морського торгівельного порту від 19.02.1999 № 01501 (СЕ №01541), Свідоцтвом про придатність до плавання, виданим Російським морським регістром судноплавства 06.05.2010 № 10.60467.180, класифікаційним свідоцтвом, виданим Російським морським регістром судноплавства 23.11.2011 № 10.60470.180, міжнародним обмірним свідоцтвом, виданим Російським морським регістром судноплавства 28.04.2001р. № 01.0768.180, свідоцтвом про вантажну марку, виданим Російським морським регістром судноплавства 23.11.2011 № 10.60480.180. Право плавання під державним прапором України підтверджується Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судновий патент), виданим капітаном Одеського морського торгівельного порту від 19.08.1999 № 01548 (РА № 01548), договірною вартістю 6 400 000 грн.; - Земснаряд "Кинбурнский": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УВОЛ" (UWOL), ідентифікаційний номер ІМО 7724057, рік побудови - 1978, місце побудови Токіо, Японія, договірною вартістю 4 800 000 грн.; - Земснаряд "Дунай": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМБА" (EMBA), ідентифікаційний номер ІМО 7397593, рік побудови - 1975, місце побудови ГДР, договірною вартістю 8 000 000 грн.; - Грунтовіз (саморозвантажувальна) "Киевская": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЫОЗ" (UYOZ), ідентифікаційний номер ІМО 8724547, рік побудови -1985, місце побудови Румунія, договірною вартістю 1 600 000 грн.; - Грунтовіз "Куяльницкая": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЫЬЛ" (UYXL), ідентифікаційний номер ІМО 8728842, рік побудови - 1979, місце побудови Румунія, договірною вартістю 1 600 000 грн.; - Земснаряд "Багермейстер Федоренко": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМБО" (EMBO), ідентифікаційний номер ІМО 7023350, рік побудови - 1970, місце побудови Японія, договірною вартістю 16 000 000 грн.; - Буксир "Капитан Бытко": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УВЙЩ" (UWJQ), ідентифікаційний номер ІМО 8509947, рік побудови - 1986, місце побудови Токіо, Японія, договірною вартістю 1 600 000 грн.;- Завізник якорів "МЗ-11": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови - 1990, місце побудови Туапсе, Росія, договірною вартістю 300 000 грн.; - Водолазний бот "Подводник-9": порт приписки - "Миколаївський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови -1988, місце побудови Росія, договірною вартістю 300 000 грн.;- Завізник якорів "МЗ-8": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови -1985, місце побудови Туапсе, Росія, договірною вартістю 300 000 грн.; - Грунтовіз "Багермейстер Звеков": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЗЕВ" (UZEW), ідентифікаційний номер ІМО 8724523, рік побудови -1988, місце побудови Румунія, договірною вартістю 1 000 000 грн.; - Грунтовіз (саморозвантажувальне) "Механик Черный": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - USWY, ідентифікаційний номер ІМО 8423569, рік побудови - 1985, місце побудови Румунія, договірною вартістю 620 000 грн.;- Грунтовіз "Ренийская": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМИЩ" (EMIQ), ідентифікаційний номер ІМО 8928210, рік побудови - 1979, місце побудови Румунія, договірною вартістю 580 000 грн.; - Несамохідна плавмайстерня "ПМ-714": порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови - 1989, місце побудови Болгарія", договірною вартістю 900 000 грн. Також, визнано погашеними кредиторські вимоги ПАТ "Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк" в сумі 45 600 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі № 916/1520/14 скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2014 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо звернення стягнення на майно боржника - ПАТ "Чорномортехфлот", шляхом набуття права власності забезпеченим кредитором на предмет іпотеки.

В касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі № 916/1520/14 скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2014.

У відзивах ліквідатор боржника арбітражний керуючий Колмикова Т.О. та кредитор - Цибуля І.О. проти поданої касаційної скарги заперечують та простять оскаржувані постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Ухвалою ВГСУ від 08.08.2017 розгляд справи було відкладено на 15.08.2017 на 14: 15 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2017 у зв'язку з відпусткою судді Куровського С.В. визначений склад колегії суддів ВГСУ по розгляду даної справи: головуючий /доповідач/суддя Ткаченко Н.Г., судді - Панова І.Ю., Погребняк B.Я.,

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Антимонопольного комітету України та думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції від 11.09.2014, якою визнано за кредитором - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" право власності на зазначене вище іпотечне майно боржника - ПАТ "Чорномортехфлот" та визнано частково погашеними кредиторські вимоги банку до боржника на суму 45 600 000 грн., мотивована тим, що боржник свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором належним чином не виконав та борг перед банком не погасив, враховуючи те, що в забезпечення кредитного договору, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Чорномортехфлот" було укладеного договір іпотеки № 04-02-08/242 від 03.12.2010, за умовами якого передбачено можливість банку задоволення забезпеченої іпотекою вимоги кредитора шляхом набуття останнім права власності на предмет іпотеки, таким чином господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 33 та ст. 37 Закону України "Про іпотеку", а тому наявні правові підстави для задоволення заяви банку щодо визнання за ним права власності на зазначене вище майно ПАТ "Чорномортехфлот".

Постанова апеляційного господарського суду від 29.05.2017, якою скасовано вказану вище ухвалу суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні заяви кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання за ним права власності на майно боржника, що перебуває в іпотеці банку, обґрунтована тим, що з моменту порушення судом провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот", боржник перебуває в особливому правовому режимі і з цього моменту спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мають пріоритет у застосуванні перед іншими нормами чинного законодавства, а згідно вимог ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, заборонено звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за майновими вимогами кредиторів, окрім звернення стягнення на заставлене майно у немайнових спорах між кредиторами та боржником.

Статтею - 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 06.05.2014 ухвалою господарського суду першої інстанції було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника.

Так, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 121 950 028,44 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2014 по справі № 916/3405/13 за яким з боржника на користь банку було стягнуто боргу на загальну суму 99 988 214,40 грн., судовий наказ від 14.03.2014 на виконання цього рішення, кредитний договір від 03.12.2010 та договір іпотеки від 03.12.2010, а ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2014 було визнано кредиторські вимоги банку в сумі 121 950 028,44 грн.

В подальшому, у серпні 2014 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до суду першої інстанції із заявою про звернення стягнення на майно боржника шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, посилаючись при цьому на наступне.

03.12.2010, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк) та ПАТ "Чорномортехфлот" (позичальник) було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/241, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 52 000 000 грн. (ліміт кредитної лінії), терміном до 31.10.2013, а позичальник взяв на себе обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення вимог Банку, що випливають з договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 04-02-08/241 від 03.12.2010, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ПАТ "Чорномортехфлот" було укладено договір іпотеки № 04-02-08/242 від 03.12.2010, предметом якого серед іншого є:

- Судно грунтовіз (саморозвантажувальний) "Измаильская", порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМЦР" (EMCR), ідентифікаційний номер ІМО 8832045, рік побудови -1990, місце побудови Румунія, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно видане капітаном Одеського морського торгівельного порту під № 5 від 03.03.1998 р. (СЕ № 01405), Свідоцтвом про придатність до плавання виданого Російським морським регістром судноплавства 08.09.2010 р. № 10.61142.180, класифікаційним свідоцтвом виданого Російським морським регістром судноплавства 05.08.2010 р. № 10.61036.180, міжнародним обмірним свідоцтвом виданого Російським морським регістром судноплавства 26.04.2006 р. № 06.605507.180, свідоцтвом про вантажну марку виданого Російським морським регістром судноплавства 05.08.2010 р. № 10.61033.180. Право плавання під державним прапором України підтверджуються Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судновий патент) видане капітаном Одеського морського торгівельного порту під № 5 від 03.03.1998 р. (РА № 01405), договірною вартістю 1 600 000 грн.

- Судно земснаряд "Віктор Лекарев", порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УРКТ" (URKT), ідентифікаційний номер ІМО 8421896, рік побудови -1983, місце побудови ГДР, належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на судно видане капітаном Одеського морського торгівельного порту під № 01501 від 19.02.1999 р. (СЕ № 01541), Свідоцтвом про придатність до плавання виданого Російським морським регістром судноплавства 06.05.2010 р. № 10.60467.180, класифікаційним свідоцтвом виданого Російським морським регістром судноплавства 23.11.2011 р. № 10.60470.180, міжнародним обмірним свідоцтвом виданого Російським морським регістром судноплавства 28.04.2001 р. № 01.0768.180, свідоцтвом про вантажну марку виданого Російським морським регістром судноплавства 23.11.2011 р. № 10.60480.180. Право плавання під державним прапором України підтверджуються Свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судновий патент) видане капітаном Одеського морського торгівельного порту під № 01548 від 19.08.1999 р. (РА № 01548), договірною вартістю 6 400 000 гривень.

- Земснаряд "Кинбурнский" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УВОЛ" (UWOL), ідентифікаційний номер ІМО 7724057, рік побудови - 1978, місце побудови Токіо, Японія. договірною вартістю 4 800 000 грн.

- Земснаряд "Дунай" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМБА" (EMBA), ідентифікаційний номер ІМО 7397593, рік побудови -1975, місце побудови ГДР. договірною вартістю 8 000 000 грн.

- Грунтовіз (саморозвантажувальна) "Киевская" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЫОЗ" (UYOZ), ідентифікаційний номер ІМО 8724547, рік побудови - 1985, місце побудови Румунія. договірною вартістю 1 600 000 грн.

- Грунтовіз "Куяльницкая" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЫЬЛ" (UYXL), ідентифікаційний номер ІМО 8728842, рік побудови -1979, місце побудови Румунія. договірною вартістю 1 600 000 грн.

- Земснаряд "Багермейстер Федоренко" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМБО" (EMBO), ідентифікаційний номер ІМО 7023350, рік побудови - 1970, місце побудови Японія, договірною вартістю 16 000 000 грн.

- Буксир "Капитан Бытко" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УВЙЩ" (UWJQ), ідентифікаційний номер ІМО 8509947, рік побудови -1986, місце побудови Токіо, Японія. договірною вартістю 1 600 000 грн.

- завізник якорів "МЗ-11" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови - 1990, місце побудови Туапсе Росія. договірною вартістю 300 000 грн.

- водолазний бот "Подводник-9" порт приписки - "Миколаївський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови - 1988, місце побудови Росія. договірною вартістю 300 000 грн.

- Завізник якорів "МЗ-8" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови - 1985, місце побудови Туапсе, Росія. договірною вартістю 300 000 грн.

- Грунтовіз "Багермейстер Звеков" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "УЗЕВ" (UZEW), ідентифікаційний номер ІМО 8724523, рік побудови - 1988, місце побудови Румунія. договірною вартістю 1 000 000 грн.

- Грунтовіз (саморозвантажувальне) "Механик Черный" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - USWY, ідентифікаційний номер ІМО 8423569, рік побудови - 1985, місце побудови Румунія. договірною вартістю 620 000 грн.

- Грунтовіз "Ренийская" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", позивний сигнал - "ЕМИЩ" (EMIQ), ідентифікаційний номер ІМО 8928210, рік побудови -1979, місце побудови Румунія. договірною вартістю 580 000 грн.

- Несамохідна плавмайстерня "ПМ-714" порт приписки - "Одеський морський торгівельний порт", прапор країни - "Україна", рік побудови -1989, місце побудови Булгарія" договірною вартістю 900 000 грн.

На виконання умов кредитного договору, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надало ПАТ "Чорномортехфлот" обумовлену договором суму кредиту, проте останній в порушення умов договору суму кредиту у строк до 10.11.2013 не повернув банку.

Пунктом 5.2.1. договору іпотеки від 03.12.2010 передбачено, що Банк може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Листом від 06.06.2013 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" направило ПАТ "Чорномортехлот" вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, зокрема, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей цього Закону.

Відтак, спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мають пріоритет відносно загальних норм ГПК України (1798-12) у справах про банкрутство.

Таким чином, з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.01.2016 по справі № 3-1283гс15).

Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній після 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

За ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника( ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судом апеляційної інстанції, що 06.05.2014 ухвалою суду було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехфлот" та з цього часу, ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, і який діяв до 03.03.2015.

З огляду на наведене та враховуючи вище наведені норми законодавства, під час дії мораторію Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) заборонено стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Так, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який забороняє звернення стягнення на предмет застави за майновими вимогами кредиторів, під час дії мораторію, який діяв на час винесення господарським судом оскаржуваної ухвали від 11.09.2014, задовольнив заяву банку щодо звернення стягнення на майно боржника, зазначеного вище, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що заявлені у справі про банкрутство вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до боржника - ПАТ "Чорномортехфлот", якы визнаны боржником, носять майновий характер, оскільки банк просить визнати кредиторські вимоги до боржника на суму 121 950 028,44 грн., які виникли внаслідок невиконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення грошових коштів по кредиту та нарахованих процентів, інших платежів, при цьому апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності є лише одним із передбачених законодавством способів задоволення майнових вимог кредитора до боржника.

Відтак, з урахуванням вище наведеного, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності законних підстав для задоволення заяви заставного кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на зазначене вище майно боржника під час проведення процедури розпорядження майном та враховуючи те, що на ці вимоги кредитора розповсюджується дія мораторію згідно ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором після проведення інвентаризації та оцінки майна шляхом проведення аукціону чи продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку та здійснює з дня свого призначення, зокрема такі повноваження, як формування ліквідаційної маси.

До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси (ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

З огляду на зазначене, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачає можливість задоволення вимог кредиторів, в тому числі і вимог забезпечених заставою майна боржника, шляхом реалізації майна на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені цим Законом.

Таким чином, задоволення заяви банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на зазначене вище майно боржника, а не відчуження цього заставного майна в ліквідаційній процедури на аукціоні, як це передбачено законодавством, порушує вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , права та охоронювані законом інтереси боржника, а також права інших конкурсних кредиторів, вимоги яких можуть бути погашені уразі реалізації заставного спірного майна за найвищою ціною.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності лише у разі:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, апеляційним господарським судом було встановлено що у даній справі про банкрутство ПАТ "Чорномортехлот", були не ті обставини та підстави для визнання права власності на майно боржника за забезпеченим кредитором - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а ніж передбачені ст. 392 ЦК України, а підстави в даному випадку для визнання за банком права власності на забезпечене майно боржника, ґрунтуються на вимогах Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Також, апеляційним судом правильно встановлено, що господарський суд першої інстанції помилково не вказав про звернення стягнення на предмет іпотеки, без якого визнання права власності у даному випадку не може відбуватися, і зазначене не відповідає вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.12.2015р. по справі № 3-1135гс15.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, апеляційним господарським судом зазначено, що постанова Верховного суду України від 23.12.2015 по справі № 3-1135гс15 має іншу правову позицію, а ніж викладена в постанові Верховного суду України від 06.07.2015 по справі № 6-166цс15, в якій зазначено про те, що вимоги позивача щодо стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором можуть бути задоволені в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , однак це не перешкоджає задоволенню вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, постанови Верховного суду України від 23.12.2015 по справі № 3-1135гс15 та від 06.07.2015 по справі № 6-166цс15 в певній частині суперечать одна одній.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дослідивши зазначені постанови ВСУ, дійшов правильного висновку, що постанова по справі № 3-1135гс15 прийнята пізнішою датою, ніж постанова по справі № 6-166цс15, окрім цього постанова ВСУ по справі № 3-1135гс15 від 23.12.2015 була винесена спільно Судовою палатою у господарських справах і судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, в той час як постанова по справі № 6-166цс15 від 06.07.2015 виносилась лише судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, і зазначене свідчить про подальше доопрацювання та вдосконалення Верховним Судом України власної правової позиції з вищевказаного питання.

Відтак, апеляційним господарським судом було обґрунтовано при прийняти до уваги висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постанові від 23.12.2015 по справі № 3-1135гс15.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. ст. 99- 101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, доводам та запереченням сторін, дійшов до обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви заставного кредитора - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо звернення стягнення на майно боржника - ПАТ "Чорномортехфлот", шляхом набуття права власності забезпеченим кредитором на предмет іпотеки, оскільки банк з цією заявою звернувся під час проведення процедури розпорядження майном боржника та під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторі, внаслідок чого відсутні правові підстави для задоволення цієї заяви.

Відповідно до ст.- 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі № 916/1520/14 постановлена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7- - 111-9, - 111-10 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі № 916/1520/14 залишити без змін.