ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2017 року
Справа № 6/129-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Погребняка В.Я.,
суддів
Коваленка В.М. Полякова Б.М.
розглянувши касаційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в Путивльському районі Сумської області
на ухвалу
Господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року
та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року
у справі
№ 6/129-10 господарського суду Сумської області
за заявою
Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області
до
Приватного акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод"
про
визнання банкрутом,
за участю представників сторін: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа № 6/129-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод" (далі - ПАТ "Ворожбянський машинобудівний завод", боржник).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року у справі № 6/129-10 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі про визнання поточних кредиторських вимог на суму 78 390,15 грн. (вх. 3001) № 652 від 17.11.2014 року з урахуванням заяви про уточнення № 12-16-06 від 11.02.2015 року - задоволено частково.
Визнано поточні кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі в розмірі 39 611,00 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, 676,80 грн. пені - до шостої черги реєстру вимог кредиторів.
В іншій частині в задоволенні заяви № 652 від 17.11.2014 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі відмовлено.
Заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі про визнання кредиторських вимог на суму 31241,10 грн. (вх. 947) № 26-16-06 від 17.04.2015 року задоволено. Визнано поточні кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі до боржника - ПАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" у розмірі 31 241,10 грн. та включено їх до другої черги реєстру вимог кредиторів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року (головуючий суддя - Плахов О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі залишено без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року у справі № 6/129-10 залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2016 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року у справі № 6/129-10 в частині відмови у задоволенні вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Путивльському районі та прийняти нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Путивльському районі в розмірі 38 102,35 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Також, заявник касаційної скарги просить включити до реєстру вимог кредиторів суму судового збору за подання апеляційний скарги.
В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами не надано відповідну юридичну оцінку доводам викладених у заяві про визнання поточних кредиторських вимог на суму 78 390,15 грн. (вх. 3001) № 652 від 17.11.2014 року(з урахуванням заяви про уточнення від 11.02.2015 року № 12-16-06), що призвело до передчасного висновку про задоволення вказаної заяви лише частково.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 6/129-10 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя Білошкап О.В., суддя - Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2017 року в матеріалах справи).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2017 року (у складі головуючий суддя Погребняк В.Я., Білошкап О.В., суддя Короткевич О.Є.) касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в Путивльському районі Сумської області на ухвалу господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року у справі № 6/129-10 прийнято до провадження, розгляд касаційної скарги призначено на 12.08.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України Пляс Н.В. від 14.08.2017 року № 08.03-04/3311 у зв'язку з відпусткою суддів Білошкап О.В. та Короткевича О.Є., відповідно до 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями) призначено повторний автоматизований розподіл судової справі № 6/129-10 (розпорядження в матеріалах справи).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 6/129-10 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя Поляков Б.М., суддя Коваленко В.М. (протокол повторного автоматизованого розподіл судової справи між суддями в матеріалах справи).
Колегія суддів Вищого господарського суду України у названому вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2010 року порушено провадження справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод" та введено процедуру розпорядження майном.
Постановою господарського суду Сумської області від 01.08.2013 року припинено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод", визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пересадько Р.М.
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відтак, ліквідаційна процедура у справі про банкрутство боржника ПАТ "Ворожбянський машинобудівний завод" здійснюється у редакції Закону про банкрутство після набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) .
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі Сумської області звернулось до господарського суду Сумської області з заявою від 21.11.2014 року про визнання поточних кредиторських вимог на суму 78 390,15 грн. (з урахуванням уточнень до поданої заяви від 16.02.2015 року), яка складається з заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 77 713,35 грн. та поточної пені в сумі 676,80 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, з посиланням на положення Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 12.07.2007 року № 36, абзаци 4, 5 пункту 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України ""Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , заявник посилався на те, що вказана заборгованість є поточною, оскільки до порушення провадження у справі про банкрутство боржника сума несплачених платежів обліковувалася як сума страхових внесків, строк сплати яких не настав (поточна заборгованість), та після порушення провадження про банкрутство вказана сума несплачених платежів набула статусу "недоїмки", яка стягується в судовому порядку у відповідності до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, 17.04.2015 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі було поданого до місцевого господарського суду заяву про визнання поточних кредиторських вимог на суму 31 241,10грн. (№ 26-16-06), що є сумою платежів які підлягають капіталізації.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року задоволено заяву Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі Сумської області № 27-06-06 від 27.04.2015 року про заміну кредитора (вх. 1069), залучено до участі у справі № 6/129-10 правонаступника кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі.
Задовольняючи заяву про визнання кредиторських вимог на суму 31 241,10 грн. (№ 26-16-06 від 17.04.2015 року), що є сумою платежів які підлягають капіталізації, місцевий господарський суд, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що в силу приписів частини 2 статті 45 Закону про банкрутство та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (765-2000-п) , з моменту визнання боржника банкрутом фінансові зобов'язання перед Фондом у зв'язку із зобов'язанням підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, не припиняються, а набувають іншу форму - у вигляді капіталізації відповідних платежів на стадії ліквідації підприємства-банкрута, отже данні вимоги є обґрунтованими та відповідно підлягають до задоволення.
Крім того, поточні кредиторські вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі, заявлені (вх. 3001) № 652 від 17.11.2014 року (з урахуванням заяви про уточнення від 11.02.2015 року № 12-16-06), які заявлені на загальну суму 78 390,15 грн., судами задоволені лише на суму 39 611,00 грн. (4 черга), 676,80 грн. пені (6 черга).
Відхиляючи решту кредиторських вимог на суму 38 102, 35 грн. ( 78 390,15 грн. - 39 611,00 грн. - 676,80 грн. = 38 102, 35 грн.), суди виходили з того, що в силу положень статті 38 Закону про банкрутство, у боржника після визнання його банкрутом не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань.
Як вбачається із касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в Путивльському районі Сумської області оскаржує судові рішення попередніх інстанцій лише в частині відхилення кредиторських вимог на суму 38 102, 35 грн.
Погоджуючись із висновками попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Відповідно до ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
Аналіз наведеної норми дає підстави дійти висновку про те, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
Як встановлено судами під час розгляду справи, заявлені Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі вимоги виникли як під час процедури розпорядження майном, так і у ліквідаційній процедурі.
Так, судом першої інстанції встановлено, що з наданої Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі копії розрахункової відомості за 9 місяців 2010 року та звітів за третій квартал 2014 року та третій квартал 2016 року вбачається, що з 18.10.2010 року (дати порушення провадження у даній справі) і до дати звернення до суду з відповідною заявою сума несплачених страхових внесків становить 78 390,15 грн., з них 77 713,35 грн. - поточна заборгованість, 676,80 грн. поточна пеня.
Ліквідатор в третьому кварталі здійснив виплату заробітної плати працівникам боржника в сумі 497 049,97 грн., у зв'язку з чим, у звіті відобразив суму страхових внесків 38 102,35 грн., що належить до сплати Фонду.
Проте, виплата заробітної плати та нарахування страхових внесків відбулись у 2014 році, тобто в період дії ліквідаційної процедури, під час якої, в силу вимог ст. 38 Закону про банкрутство у боржника не виникає жодних додаткових зобов'язань, зокрема і щодо сплати обов'язкових платежів.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені законодавчі положення, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Путивльському районі від 17.11.2014 року № 652 (з урахуванням заяви про уточнення від 11.02.2015 року №№ 12-16-06 ) тільки в частині вимог, які виникли в процедурі розпорядження майном ПАТ "Ворожбянський машинобудівний завод", тобто з 18.10.2010 року по 01.08.2013 року, та з урахуванням черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що визначена у ст. 45 Закону про банкрутство: 39 611,00 грн. заборгованість зі сплати страхових внесків - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 676,80 грн. пені - 6 черга задоволення вимог кредиторі.
У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України оскаржувані судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України у Путивльському районі Сумської області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 22.11.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року у справі № 6/129-10 залишити без змін.
Головуючий
Судді
В.Я. Погребняк
В.М. Коваленко
Б.М. Поляков