Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект"

стягнення 1 243 502 грн. 36 коп.

за участю представників:

від позивача

не з 'явились

від відповідача

Копусь А.А., свідоцтво № 3585/10 від 21.02.2008 р., договір про надання правової допомоги № 1 від 11.08.2017 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2017 р. у справі № 910/883/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ СОУЛ" (далі - позивач) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (далі - відповідач) задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 045 грн. 50 коп. 3% річних, 31 140 грн. 07 коп. інфляційних втрат. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити рішення в частині стягнення 31 140 грн. 07 коп. інфляційних втрат, а саме: стягнути з відповідача 61 916 грн. 30 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 р. в задоволені клопотання відповідача про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на вказане рішення місцевого господарського суду відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику (п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржником не було надано суду доказів поважності причин пропуску процесуального строку. Так, за висновками суду, законом не передбачено надсилання повного тексту рішення учасникам судового процесу, які були присутніми в судовому засіданні. Оскільки, представник позивача був присутній в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення, апеляційним господарським судом відхилено його твердження щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги через несвоєчасне отримання повного тексту рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

За твердженнями позивача, приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права, а саме: не надав належної оцінки обставинам, на які послався скаржник, як на підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 р., касаційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.08.2017 р.

До початку судового розгляду представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.

В судове засідання 14.08.2017 р. з'явився представник відповідача, який заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом, відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, повернуто без розгляду апеляційну скаргу позивача, у зв'язку з порушенням позивачем строків подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги. Так, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення у справі № 910/883/17 прийнято 04.04.2017 р. Повний текст рішення підписано 10.04.2017 р. Таким чином, відповідно до вищевикладених правових норм, днем закінчення строку для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 20.04.2017 р.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на вказане рішення подана 21.04.2017 р.

Таким чином, своїм правом на оскарження судового акту у встановлений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строк відповідач не скористався та подав апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку. Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується скаржником.

Скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, мотивоване тим, що ним було отримано копію повного тексту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду лише 12.04.2017 р.

Розглядаючи заяву про відновлення строку подання апеляційної скарги та визначаючи наявність підстав для відмови чи відновлення цього процесуального строку суд керується ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.

При цьому, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Відхиляючи вищевказане клопотання, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що товариством не було надано жодних доказів поважності причин пропуску відповідного процесуального строку, а також звернув увагу скаржника на те, що представник позивача був присутній в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може в повній мірі погодитись з господарським судом апеляційної інстанції, оскільки вважає зроблені ним висновки передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як зазначено в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, в рішенні Конституційного Суду України № 11-рп/2007 від 11.12.2007 р. (va11p710-07) роз'яснено, що можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист; перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Одночасно з цим, Європейський суд з прав людини наголошує, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (справа "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі", справа "Воловік проти України").

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарським судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам, які вплинули на можливість реалізації відповідачем свого права на судовий захист, зокрема, шляхом оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду.

Так, судова колегія вважає істотною ту обставину, що позивачем було пропущено відповідний процесуальний строк лише на 1 день. При цьому, слід звернути увагу, що з клопотання про отримання повного тексту оскаржуваного рішення представник позивача звернувся до суду на наступний день після його складення.

Крім того, у даному випадку необхідно враховувати, що позивач не погоджується саме з розміром стягнутих з відповідача інфляційних втрат, тобто із здійсненим місцевим господарським судом розрахунком даної частини позовних вимог. Отже, за відсутності повного тексту рішення скаржник був позбавлений можливості оскаржити його у відповідній частині.

З огляду на це, доводи, викладені в касаційній скарзі, є обґрунтованими.

Таким чином, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 р. підлягає скасуванню з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ СОУЛ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2017 р.

Керуючись ст.ст. - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ СОУЛ" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 р. у справі № 910/883/17 скасувати.

Справу № 910/883/17 передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ СОУЛ" на рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2017 р.