ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет" про зобов'язання здійснити обов'язковий викуп у ОСОБА_5 належних йому 716 простих іменних акцій за ціною, що розрахована станом на 01.07.2013 - день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів 06.08.2013.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2016 у справі № 905/2719/16 (суддя Бокова Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Ушенко Л.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/2719/16, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Скаржник вважає помилковими висновки судів про те, що на спірні правовідносини не поширюються норми ст.ст. 68- 69 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки спірні загальні збори були проведені 06.08.2013, тобто після набрання вказаним законом чинності; вказує, що судами надана невірна оцінку факту схвалення раніше вчиненого правочину, що фактично прирівнюється до надання згоди на вчинення значного правочину; зазначає, що є безпідставними висновки судів про те, що на час вчинення спірних правочинів на діяльність товариства не поширювалися норми Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) . Також скаржник наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку із безпідставним відхиленням уточнення (зміну) предмету позовних вимог, яке було заявлене по початку розгляду справи по суті.

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що відповідно до статуту Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет" (далі - Товариство), статутний капітал Товариства становить 80000 грн. і поділений на 2000 простих іменних акцій номінальною вартістю 40 (сорок) гривень кожна (п.п. 6.1.,6.2 Статуту).

Як свідчить обмежена виписка про стан рахунку у цінних паперах, станом на 31.05.2013 ОСОБА_4 належало 716 простих іменних акцій Товариства.

06.08.2013 відбулися загальні збори акціонерів Товариства, на яких були прийняті рішення, зокрема:

- по питанню № 7 порядку денного: схвалено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Завод Теплосмесь" від 20.09.2010, укладений між ВАТ "НВП "Техмет" та ТОВ "ТД "Техмет";

- по питанню № 8: схвалено договір № 14/02/11/03-Б купівлі-продажу цінних паперів від 14.02.2011, укладений між ВАТ "НВП "Техмет" та ТОВ "ТД "Техмет";

- по питанню № 9: вирішено укласти правочин, щодо якого є заінтересованість, а саме - договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Калтоп".

Судами з'ясовано, що на загальних зборах Товариства 06.08.2013 позивач голосував "проти" рішень по питаннях порядку денного № 7, 8, 9, у зв'язку із чим 05.09.2013 з посиланням на ст.ст. 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", звернувся до Товариства з вимогою про обов'язковий викуп Товариством належних йому акцій.

Оскільки обов'язковий викуп акцій відповідачем здійснено не було, ОСОБА_4 звернувся до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зі скаргою від 07.10.2013.

Розпорядженням Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 29-ДО-1-Е від 13.05.2014 зобов'язано Товариство у термін до 30.06.2014 усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: здійснити обов'язковий викуп акцій у ОСОБА_4 відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Розпорядженням Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 42-ДО-1-Е від 27.06.2014 Товариство було зобов'язано у термін до 01.09.2014 усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме: здійснити обов'язковий викуп акцій у ОСОБА_4 відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2015 у справі № 808/6646/14 задоволено адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет", скасовано постанову Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.05.2014 № 172-ДО-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; скасовано розпорядження Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.06.2014 № 42-ДО-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Також, як встановлено апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду Донецької області від 25.11.2013 у справі № 5006/10/18пн/2012 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Техмет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техмет" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ "Завод Теплосмесь" від 20.09.2010.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 рішення Господарського суду Донецької області від 25.11.2013 у справі № 5006/10/18пн/2012 змінено. Доповнено резолютивну частину рішення наступним:

"У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій Закритого акціонерного товариства "Ясинуватський завод залізобетонних виробів" від 14.02.2011, укладеного між ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Техмет" та ТОВ "Торговий дім "Техмет" відмовити."

Судовими рішеннями у справі № 5006/10/18пн/2012 встановлено, що 20.09.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Техмет" в особі ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техмет" в особі генерального директора ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Теплосмесь", за яким ВАТ "НВП "Техмет" відступив, а TOB "ТД "Техмет" придбав частку у статутному капіталі TOB "Завод Теплосмесь" у розмірі 100 % номінальною вартістю 8000000,00 грн. за 8013500,00 грн.

14.02.2011 між Відкритим акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Техмет" в особі заступника директора з комерційних питань ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техмет" від імені якого діяло Tовариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сапсан" в особі директора ОСОБА_8, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, за яким ВАТ "НВП "Техмет" зобов'язується передати у власність TOB "ТД "Техмет", а останній прийняти та оплатити цінні папери ЗАТ "Ясинуватський завод залізобетонних виробів" загальною кількістю 6066809 штук договірною вартістю 3033404,50 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі № 5006/10/18пн/2012 встановлено, що спірні договори укладені Товариством з дозволу органу, що визначений статутом, та на підставі рішень виконавчого органу - правління. Відповідно до змісту протоколів засідання правління № 16 від 17.09.2010 та № 4 від 24.01.2011 прийнято рішення: продати 100% частки статутного капіталу ТОВ "Завод Теплосмесь" Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Техмет" за 8013500,00 грн. Доручити підписання договору члену правління ОСОБА_9; продати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Техмет" 6066809 простих іменних акцій ЗАТ "Ясинуватський завод залізобетонних виробів" за 3033404,50 грн. Доручити підписання договорів члену правління ОСОБА_9

Також зі встановлених при розгляді справи № 5006/10/18пн/2012 обставин спору вбачається, що згідно до даних балансу Товариства на 31.12.2010 оборотні та необоротні активи товариства на кінець звітного періоду складали 55691 тис. грн., за даними балансу Товариства на 31.12.2011 оборотні та необоротні активи товариства на кінець звітного періоду складали 62486 тис.грн. Таким чином, на час укладення оспорюваних правочинів, вартість майна, що є предметом правочину, укладеного у 2010 році, складала 14,39% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, а вартість майна, що є предметом правочину, укладеного у 2011 році, складала 4,85% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства за 2011.

Вважаючи, що Товариство ухиляється від здійснення обов'язкового викупу акцій, позивач звернувся із позовом у цій справі про зобов'язання здійснити обов'язковий викуп у ОСОБА_5 належних йому 716 простих іменних акцій за ціною, що розрахована станом на 01.07.2013 - день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів 06.08.2013.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що статут Товариства на час укладення оспорюваних правочинів не був приведений у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , який набрав чинності 30.04.2009, а тому до акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим законом застосовуються положення статей 1-49 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) до втрати ними чинності; рішенням від 06.08.2013 Товариство схвалило договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Теплосмесь" від 20.09.2010 та договір № 14/02/11/03-Б купівлі-продажу цінних паперів від 14.02.2011, які були укладені на виконання прийнятого рішення засідання правління № 16 від 17.09.2010 та № 4 від 24.01.2011, та, як було встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.012014 у справі № 5006/10/18пн/2012 в межах наданих повноважень.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у повному обсязі відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із вказаним висновком та в свою чергу виходив з того, що не можна ототожнювати рішення про схвалення вже укладеного договору з рішенням про вчинення товариством правочину, який ще не укладений, і внаслідок "схвалення" раніше вчиненого правочину не настає юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення в акціонерного товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що голосування проти прийняття загальними зборами рішення про схвалення раніше вчинених правочинів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" не є підставою для здійснення обов'язкового викупу належних акціонерові акцій, якщо він цього вимагає.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Як передбачено п. 2 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині, що стосується акціонерних товариств.

Пунктом 4 зазначено розділу визначено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону, крім статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) у частині, що стосується акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом.

Згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у роз'яснені Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 № 8 (va008312-09) "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) у зв'язку з набранням ним чинності", акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 року, привели свою діяльність у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , мають керуватись у своїй діяльності Законом України "Про акціонерні товариства" (514-17) та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Як встановили суди попередніх інстанцій, на дату укладання правочинів, схвалених рішенням загальних зборів акціонерів Товариства від 06.08.2013, Статут Товариства не був приведений у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , у зв'язку із чим суди дійшли вірного висновку про те, що на вказані правовідносини норми Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) не поширювалися.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції на дату прийняття рішень загальними зборами акціонерів Товариства від 06.08.2013, кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" значним правочином є правочин, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Апеляційним господарським судом зазначено, що на час укладення оспорюваних правочинів, вартість майна, що є предметом правочину, укладеного у 2010 році, складала 14,39% вартості активів Товариства, а вартість майна, що є предметом правочину, укладеного у 2011 році, складала 4,85% вартості активів Товариства за 2011.

Згідно із ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як визначено у п. 3.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Проте, як вірно з'ясовано судами відповідно до правил ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, правочини, схвалені в подальшому рішенням загальних зборів акціонерів Товариства від 06.08.2013, були укладені на виконання прийнятого рішення засідання правління № 16 від 17.09.2010 та № 4 від 24.01.2011 та в межах наданих повноважень, передбачених Статутом Товариства, що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.012014 у справі № 5006/10/18пн/2012.

За таких встановлених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про те, що в даному випадку прийняття Товариством рішення про схвалення раніше вчинених правочинів, проти якого голосував позивач, не тягне за собою виникнення у Товариства обов'язку здійснити викуп акцій акціонера.

З урахуванням вищевикладеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами попередніх інстанцій оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були ними встановлені, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2017 у справі № 3-1629гс16.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.