Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Панової І.Ю.

За участю: представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Смолова К.В, ФОП ОСОБА_2 та арбітражного керуючого Юдицького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу арбітражного керуючого Юдицького О.В.

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15 про визнання банкрутом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,-

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушено провадження у справі № 904/1907/15 про його банкрутство за ст.ст. 90 - 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 по справі № 904/1907/15 визнано боржника - ФОП ОСОБА_2 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

У січні 2017 боржник - ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про припинення провадження у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, як безпідставно порушеного, посилаючись на те, що договори позики в судовому порядку були визнані недійсними та скасовані судові рішення, на яких ґрунтувались кредиторські вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 по справі № 904/1907/15 відмовлено у задоволенні клопотання боржника - ФОП ОСОБА_2 про припинення провадження у даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, провадження по справі № 904/1907/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 припинено.

У касаційній скарзі арбітражний керуючий Юдицький О.В. просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15 посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишивши в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017.

У відзиві боржник - ФОП ОСОБА_2 проти касаційної скарги заперечує та просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2017, у зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., визначено колегію суддів для розгляду справи № 904/1907/15 у складі: головуючого судді - Ткаченко Н.Г. (доповідач), судді - Куровський C.B., Панова I. Ю.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора банкрута, представника боржника - адвоката Смолова К.В., боржника - ФОП ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала суду першої інстанції від 16.03.2017, якою відмовлено у задоволені клопотання боржника про припинення провадження у даній справі, обґрунтована відсутністю підстав передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) для припинення провадження у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2.

Постанова апеляційного господарського суду від 25.04.2017, якою скасовано зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції та прийнято нове рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, мотивована тим, що провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 безпідставно порушено на підставі ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки правовідносини між боржником та кредиторами ОСОБА_5 за договором позики від 01.08.2012 та ОСОБА_6 за договором позики від 01.02.2013 є цивільно-правовими і не пов'язані зі здійсненням боржником - ФОП ОСОБА_2 підприємницької діяльності, до того ж дані угоди визнанні недійсними судовими рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час порушення провадження у даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 були відсутні докази існування безспірних вимог кредиторів до боржника у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що передбачено ст. ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника та дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 і на підставі п. 1-1ч. 1 ст. 80 ГПК, як порушеного безпідставно.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вище вимогам не відповідає.

Статтею - 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження по справі № 904/1907/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній після 19.01.2013.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, боржник - ФОП ОСОБА_2 звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтовував свою неплатоспроможність тим, що за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2014 по справі № 201/10718/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 800 000 грн. заборгованість за договором позики від 01.08.2012, 10 520,32 грн. пені та 3 441 грн. судового збору, а всього - 813 961,32 грн. та постанову відкриття виконавчого провадження Жовтневого ВДВС ДМУЮ від 22.01.2015 щодо примусового виконання цього судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2015 було порушено провадження у справі № 904/1907/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_2, а постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015 боржника - ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду першої інстанції від 28.04.2016 по справі № 904/1907/15 було затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута : ПАТ "Банк "Форум" у сумі 9 468,26 грн. (1 черга); Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у сумі 217403,75 грн. (2 черга), 347386,50 грн. (3 черга); грошові вимоги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відхилено.

Звертаючись до суду із клопотанням про припинення провадження у даній справі, як безпідставно порушеного боржник - ФОП ОСОБА_2 посилався на те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 по справі № 201/10718/14-ц (провадження № 22-ц/774/859/16) було скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2014 по справі № 201/10718/14-ц, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 загальну суму боргу 813 961,32 грн. та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову щодо стягнення зазначеного боргу, у зв'язку з недійсністю договору позики, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що встановленого у заочному рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2016 по справі № 201/16751/15-ц та при цьому боржник також послався на те, що договір позики від 01.02.2013 укладений між ним та ОСОБА_6 визнано недійсним згідно заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2016 по справі № 201/16754/15-ц (провадження № 2/201/727/2016).

Згідно ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник не внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 10) підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно ч. 2 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, господарським суд першої інстанції встановлено, що в ході розгляду даної справи, ухвалою суду від 28.04.2016 було затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - ФОП ОСОБА_2, зокрема, ПАТ "Банк "Форум" у сумі 9 468,26 грн.- 1 черга та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у сумі 217 403,75 грн. - 2 черга, у сумі 347 386,50 грн. 3 черга, вимоги цих кредиторів на даний час не спростовано та не погашено, зворотного належним чином не доведено, внаслідок чого підстав для припинення провадження передбачених, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не має.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що боржник не позбавлений можливості, за наявності підстав і у передбачений законом спосіб, звернутись до суду із заявою про перегляд ухвали про порушення провадження по даній справі про його - ФОП ОСОБА_2 банкрутство за нововиявленими обставинами.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Дніпропетровський апеляційний господарський суд помилково дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається ФОП ОСОБА_2 у клопотанні про припинення провадження по справі про його банкрутство, можуть слугувати підставою для припинення провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 як такого, що порушене безпідставно.

Відтак з висновками, викладеними в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15, якою провадження по даній справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушеного погодитись не можна, так як вони не підтверджені доказами, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону і є помилковими.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 по справі № 904/1907/15 постановлена у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для її скасування не вбачається, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7 - 111-9, - 111-10 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Юдицького О.В. задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі № 904/1907/15 скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 по справі № 904/1907/15 залишити в силі.