Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 905/904/16, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсними рішення, прийняті 15.04.2015 парафіяльними зборами релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної церкви міста Костянтинівка Донецької області" (теперішня назва: Релігійна Православна громада "Свято-Стрітенська Парафія Донецької Єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області"). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Релігійна православна громада "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.07.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 08.08.2017 представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Релігійна православна громада "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.01.1995 Горлівська Єпархія Української православної церкви зареєстрована як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посаду керуючого Горлівською єпархією Української Православної Церкви з 28.01.2007 по теперішній час обіймає архієпископ Горлівський і Слов'янський ОСОБА_6 (ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.), що підтверджується довідкою Митрополита Бориспільського і Броварського, керуючого справами Української Православної Церкви та копією Указу Митрополита Київського і всієї України ОСОБА_7 від 28.01.2007 № 57.

Указом єпископа Горлівського та Слов'янського ОСОБА_6 від 10.09.2012 № 67 протоієрей ОСОБА_8 призначений настоятелем Свято-Стрітенського храму м. Костянтинівки.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги Горлівської єпархії Української православної церкви до Релігійної православної громади "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області" про визнання недійсними рішень, прийнятих 15.04.2015 Парафіяльними зборами відповідача про обрання членів Парафіяльної ради, а саме голови, помічника та скарбника, обрання членів Ревізійної комісії парафії та прийняття нових членів Парафіяльних зборів, які були оформлені відповідним протоколом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи. Відповідно, вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, є безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978). Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (див. "Сокуренко і Стригун проти України", рішення від 20.07.2006). У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Приписами статей 1 та 2 ГПК України визначено, що підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Спори релігійних організацій між собою та з іншими юридичними особами підлягають вирішенню на загальних підставах в господарських судах відповідно до їх компетенції, за винятками, передбаченими в законодавстві (п. 3 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 29.02.1996 № 02-5/109 (v_109800-96) ).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Релігійна організація визначається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення) (ст. 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенської Парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Костянтинівки Донецької області" (далі - Статут відповідача), в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, Свято-Стрітенська парафія м. Костянтинівки Донецької області є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Горлівської єпархії.

Парафія у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітна єпархіальному архієрею (п. 1.6 Статуту відповідача).

Згідно з п.п. 1.4., 1.5. Статуту відповідача, остання здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, Статуту Горлівської єпархії. У своїй діяльності парафія керується Статутом Української Православної Церкви, постановами зборів Української Православної Церкви, Священного Синоду Української Православної Церкви, Указами єпархіального архієрея, визначеннями Помісного та Архієрейського Соборів.

Пунктом 1.7. Статуту відповідача визначено, що Парафія володіє правами юридичної особи у рамках, визначених цим Статутом, Статутом Української православної церкви та Статутом Горлівської Єпархії, має штамп та печатку зі своєю назвою.

Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм. Аналогічне за змістом положення міститься в п. 13 розділу 8-А Статуту про управління, відповідно до якого Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею (п. 2.7 Статуту Парафії).

До повноважень настоятеля, згідно з п. 2.7.3 Статуту відповідача, а також підпункту "е" пункту 15 Розділу 8-А Статуту про управління, відноситься скликання та головування на Парафіяльних зборах.

Визначення порядку денного Парафіяльних зборів Парафії віднесено до компетенції настоятеля Парафії спільно з Парафіяльною радою, відповідно до п. 34 Розділу 8-Г Статуту про управління, а п. 35 Розділу 8-Г цього ж акту передбачено, що роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом.

Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік (п. 33 Статуту).

Відповідно до п. 38 Розділу 8-Г Статуту про управління протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п'ятьма членами зборів, які обираються для цього. Пункт 40 Розділу 8-Г Статуту про управління вказує, що протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

За змістом ст.ст. 32- 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними і допустимими доказами; при цьому доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження про призначення чергових парафіяльних зборів релігійної громади від 07.04.2015 підписане ОСОБА_10, як настоятелем та скріплено печаткою благочинного Іово-Почаєвського округу м. Костянтинівка, разом з цим в матеріалах справи відсутні докази призначення ОСОБА_10 настоятелем. При цьому відповідно до листа Митрополита Горлівського і Слов’янського № 35 від 23.03.2016 з моменту призначення та по даний час повноваження настоятеля Релігійної Православної громади "Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви міста Костянтинівка Донецької області" ОСОБА_11 не скасовувались, не призупинялись та не покладались на інших осіб.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій враховані пояснення єпархіального архірея ОСОБА_6 відповідно до яких у 2015 році він не надавав жодних розпоряджень про скликання парафіяльних зборів Релігійної православної громади Свято-Стрітенська Парафія Горлівської Єпархії Української Православної Церкви м. Костянтинівка Донецької області, а відтак і не уповноважував благочинного парафії на скликання зборів 15.04.2015.

Також судами зазначено, що відповідно до протоколу Парафіяльних зборів від 15.04.2015 на зборах були присутні 18 членів. Першим питанням порядку денного визначено прийняття до членів Парафіяльних зборів: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (всього 15 осіб). Наступним підпунктом першого питання визначено "Затвердити вичерпний перелік членів Парафіяльних зборів (Додаток № 1 до Протоколу), які мають право голосу при проведенні парафіяльних зборів". В зазначеному додатку вказані саме ці 15 осіб, які були прийняті до членів Парафіяльних зборів відповідно до першого питання порядку денного, відтак хто саме голосував за їх прийняття встановити неможливо.

Досліджуючи протокол зборів, проведених 15.04.2015, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що останній не підписаний настоятелем, п'ятьма членами зборів та не затверджений єпархіальним архієреєм, як це передбачено п. 38 та п. 40 Статуту про управління.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. - 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 905/904/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 905/904/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Релігійна православна громада "Свято-Стрітенська парафія Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату міста Костянтинівки Донецької області" - без задоволення.