Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі № 909/540/16 (Суддя - Ткаченко І.В.) позовні вимоги Приватного підприємства "М-Туройл" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважаний комплекс "Вікторія" про витребування майна - задоволено повністю.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" на користь Приватного підприємства "М-Туройл" майно: нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м-2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 283757726101), що знаходиться на вул. Євгена Коновальця, 227А у м. Івано-Франківську.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" в доход Державного бюджету 13 563 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 18 коп. судового збору.

Не погодившись з наведеним рішенням, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогах відмовити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 909/540/16 (колегія суддів : Марко Р.І. - головуючий, суддя Данко Л.С., суддя Галушко Н.А.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі № 909/540/16 залишено без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ", № 1/10 від 10.10.2016 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" просить скасувати вказані вище рішення суду першої інстанції від 23.09.2016 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.02.2017, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на порушення та невірне застосування попередніми судовими інстанціями, зокрема, ст. ст. 328, 387 Цивільного кодексу України.

У запереченнях на касаційну скаргу Приватне підприємство "М-Туройл" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 18.02.2014 між Приватним підприємством "Еластоагрос" (продавць) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Коновальця Євгена (вулиця Дадугіна), буд. 227а, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 144.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна продажу майна становить 904212 грн., з урахуванням ПДВ, які покупець зобов'язався сплатити продавцю у повному обсязі у місячний строк після підписання сторонами акту приймання передачі приміщення, тобто, не пізніше 18.06.2014 року. Розрахунок за придбане майно проводиться на умовах та в порядку, попередньо погодженими сторонами договору.

18.02.2014 проведено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" на нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Коновальця Євгена, буд. 227а.

Разом з тим, 27.05.2014, відбулась зміна найменування ПП "Еластоагрос" на ПП "М-Туройл".

10.07.2014 господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" № 909/722/14, а постановою від 13.11.2014 ПП "М-Туройл" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 28.07.2015 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бігун Р. Д.

25.09.2015 проведено державну реєстрацію ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ", засновником якого з часткою 99,9% стало ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія".

Як встановлено судами, 16.10.2015, ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" здійснило передачу нерухомого майна нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м-2, що знаходиться по вул. Євгена Коновальця, 227а у м. Івано-Франківську шляхом включення до статутного капіталу новоствореного ТОВ"Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ".

10.03.2016 у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" № 909/722/14 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.02.2014 судом визнано недійсним та зобов'язано ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" повернути в ліквідаційну масу ПП "М-Туройл" нерухоме майно - нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м-2, що знаходиться на вул. Євгена Коновальця, 227а у м. Івано-Франківську.

При цьому, місцевим господарським судом у даній справі встановлено, що представник ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" Мушинський В. Т. був присутній при розгляді заяви про визнання недійсним згаданого вище договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" та ПП "М-Туройл", проте про відчуження даного майна ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ", засновником якого є ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія", суду не повідомив.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" № 909/722/14, яка набрала законної сили та стосується даного предмету спору встановлено, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" щодо видачі простого векселя та прийняття його в якості оплати за договором купівлі-продажу від 18.02.2014 Приватним підприємством "Еластоагрос", суперечать положенням ст.ст. 202, 207, 208, 654 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Зокрема, судом у справі № 909/722/14 досліджено простий вексель серії АА 2394514 на наявність обов'язкових реквізитів та встановлено, що з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 27.05.2014 відбулась зміна найменування Приватного підприємства "Еластоагрос" на Приватне підприємство "М-Туройл", проте, у векселі датованому 17.06.2014, у графі "найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений" зазначено ПП "Еластоагрос".

Також, досліджено, що і в акті приймання-передачі векселя від 17.06.2014 у тексті акта вказано попередню назву векселеотримувача та проставлено печатку ПП "Еластоагрос", тоді як станом на 17.06.2014 назва підприємства вже була змінена на ПП "М-Туройл", відтак печатка підприємства не відповідє зміненій назві.

Крім того, в графі тексту векселя "підлягає сплаті в" зазначено "в м. Івано-Франківську, у графі "місце платежу" вказано "ПАТ "ВТБ БАНК" МФО 321767 р/р 26007010393057", однак, згідно інформації наданої ДПІ у м.Івано-Франківську, р/р 26007010393057 у ПАТ "ВТБ БАНК" МФО 321767, належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія", 23.12.2015 закритий.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону. Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

Як встановлено судами, зміни до тексту простого векселя серії АА 2394514, виданого 17.06.2014., не вносились.

З огляду на встановлені обставини у справі № 909/722/14, суди дійшли висновку, що вказані дії ПП "М-Туройл" щодо прийняття розрахунку за договором шляхом отримання неналежно оформленого простого векселя, свідчать про те, що ПП "Еластоагрос" (ПП "М-Туройл") прийняло на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони (передало нерухоме майно не отримавши від покупця грошових коштів) та відмовилось від власних майнових інтересів (прийняло вексель взамін на передбачену договором оплату грошовими котами).

Крім того, судами встановлено, що після початку розгляду судом заяви ПП "М-Туройл" № 179 від 18.11.15 (вх.№ 12390/15 від 18.11.2015) у справі про банкрутство № 909/722/14 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" 12.02.2016 за власної ініціативи видано простий вексель серії АА 0415873 на суму 904212 грн. із строком платежу до 17.06.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" зобов'язалось сплатити Приватному підприємству "М-Туройл" вказані грошові кошти. У тексті векселя серії АА 0415873 містяться змінені реквізити, а саме у графі "найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений" зазначено ПП "М-Туройл", та у графі "місце платежу" вказано розрахунковий рахунок в ІФФ ФАБ "Брокбізнесбанк", який не належить ні ТОВ "ТРК "Вікторія", ні ПП "М-Туройл".

15.02.2016 року ліквідатором арбітражним керуючим отримано цінний лист Ц7601835671169 від ТОВ "ТРК "Вікторія" з описом, в якому знаходились: акт приймання-передачі документів у справі № 909/722/14 від 12.02.2016 року; простий вексель АА № 0415873 від 12.02.2016 року; квитанції № 5_12 та 1513_5 від 12.02.2016 року; акт приймання-передачі векселя від 12.02.2016 року.

22.02.2016 року вказаний лист з його вмістом (без підписання) повернуто ліквідатором Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія".

Як встановлено судами під час розгляду даної справи, із акту приймання-передачі документів у справі № 909/722/14 про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл" від 18.12.2015 вбачається, що засновник ПП "М-Туройл" передав, а ліквідатор ПП "М-Туройл" прийняв такі документи: кругла печатка ПП "М-Туройл", Статут ПП "М-Туройл", протокол обшуку від 07.09.2011, у акті зазначено, що 07.09.2011 фінансово-господарська діяльність не здійснювалась.

Отже, судами встановлено, що простий вексель серії АА 2394514 на суму 904212 грн., договір купівлі-продажу від 18.02.2014., акт приймання-передачі векселя від 17.06.2014, ліквідатору засновником ПП "М-Туройл", не передавався, а про здійснення відчуження нерухомого майна боржником - ПП "М-Туройл", ліквідатор арбітражний керуючий дізнався здійснюючи ліквідаційну процедуру ПП "М-Туройл" з інформаційної довідки №433500138 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.09.2015 року йому стало відомо, що на орендованій боржником земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234 знаходиться нерухоме майно - кафе, яке належало боржнику.

Лише 12.02.2016, після звернення ліквідатора до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.02.2014 нерухомого майна та зобов'язання ТОВ "ТРК "Вікторія" передати вказане нерухоме майно Приватному підприємству "М-Туройл" у справі про банкрутство, колишнім директором ПП "М-Туройл" направлено ліквідатору ПП "М-Туройл" документи: акт приймання-передачі документів у справі № 909/722/14; простий вексель АА № 2394514 (в описі 2394512) від 17.06.2014 року; акт приймання-передачі векселя АА № 2394514 (в описі 2394512) від 17.06.2014 року; видаткова накладна № ЕА-0000001 від 05.05.2014 року; податкова накладна №1 від 05.02.2014 року.

З огляду на наведені обставини, висновок про те, що ПП "Еластоагрос" (ПП "М-Туройл") фактично здійснило відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця Коновальця Євгена (вулиця Дадугіна), буд. 227а, безоплатно, є вірним.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід відзначити, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про преюдиційність факту безоплатної передачі майна при визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 18.02.2014, встановленого у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" № 909/722/14.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, право розпорядження майном виникає у покупця після проведення повного та остаточного розрахунку з Продавцем за цим договором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановили суди, сторони узгодили момент повного розпорядження майном про, що директор ПП "Еластоагрос" ОСОБА_5 (продавець) та директор Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважаний комплекс "Вікторія" ОСОБА_6 (покупець) знали оскільки проти даного пункту договору не заперечували.

Однак, незважаючи на відсутність остаточного розрахунку за договором купівлі-продажу спірного майна, 16.10.2015, ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" здійснило передачу згаданого вище нерухомого майна (нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м-2, що знаходиться по вул. Євгена Коновальця, 227А у м. Івано-Франківську) шляхом включення до статутного капіталу з часткою 99,9% новоствореного ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ".

Крім того, 06.10.2015 відбулись збори засновників ТОВ "ТРК "Вікторія" (частка ОСОБА_7 - 100%) у присутності ОСОБА_7 вирішили передати у статутний капітал ТОВ "ТРК "Вікторія ІФ" вищезазначене нерухоме майно. На момент передачі засновниками ТОВ "ТРК Вікторія ІФ" були ТзОВ "Вікторія"-99,9% та ОСОБА_6 - 0, 1 %.

Тобто, ОСОБА_6, колишній директор ТОВ "ТРК Вікторія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Вікторія", які брали участь в купівлі-продажі оспорюваного майна, знали і мали передбачити порушення умов договору шляхом безоплатної передачі оспорюваного майна.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком попередніх судових інстанцій, про обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Вікторія ІФ" про наявність перешкод для передачі до статутного капіталу нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м-2, що знаходиться по вул. Євгена Коновальця, 227А у м. Івано-Франківську, що в свою чергу виключає умову добросовісності відповідача.

У абз. 2 п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 (v0011600-13) , роз'яснено, якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Слід відзначити, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України (435-15) .

Отже, захист порушених прав особи, яка є власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи. Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Доводи скаржника про те, що: визнання недійсним договору купівлі-продажу не призвело до припинення грошового зобов'язання з оплати за векселем від 17.06.2014 в сумі 904 212 грн. і володілець векселя починаючи з 17.06.2019 має право звернутись за оплатою за векселем; договір купівлі - продажу спірного майна на момент внесення майна до статутного капіталу ТОВ "ТРК "Вікторія ІФ" був дійсним, а відтак ТОВ "ТРК "Вікторія ІФ" законний володілець майна, як добросовісний набувач; ТОВ "ТРК "Вікторія ІФ" не є стороною Договору купівлі-продажу від 18.02.2014, а правочини які стали підставою отримання майна в судовому порядку не визнано недійсними, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, такими, що суперечать ст. ст. 22, 35, 101, - 111-7 ГПК України про преюдиційність судових рішень та такими яким була надана судова оцінка у оскаржуваних судових рішеннях.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 99- 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Вікторія ІФ" не є добросовісним набувачем, отже, спірне майно, що є предметом даного спору, підлягає витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Вікторія ІФ" на користь ПП "М-Туройл" на підставі ст. 387 ЦК України.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції, діючи в межах повноважень, визначених ст. 111-7 ГПК України, вважає, що касаційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків попередніх судових інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 85, - 111-7, - 111-9 , - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі № 909/540/16 залишити без змін.