За участю представників: кредиторів ТОВ "БУДХАУС", ТОВ "ЕНЕРДЖИ - ПРОДАКТ НК" та Бабія С.В. - Цвери І.С., ТОВ "Каховка "Маркет" - Ярошенка Д.В., ПАТ "Альфа-Банк" - Косара Б.М., ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі № 910/28256/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДХАУС" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Будівельних Матеріалів № 1",-

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2015 за заявою ТОВ "БУДХАУС" порушено провадження по справі № 910/28256/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Будівельних Матеріалів № 1", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна.

Суддя - доповідач Ткаченко Н.Г.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 по справі № 910/28256/15 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" на загальну суму 466533 646,90 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 по справі № 910/28256/15 визнано ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 по справі № 910/28256/15 постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 та постанову Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У лютому 2017 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про припинення процедури розпорядження майном, просив визнати боржника - ТОВ "Завод Будівельних Матеріалів №1" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Постановою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі № 910/28256/15 боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 по справі № 910/28256/15 постанову Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 залишено без змін.

В касаційних скаргах ТОВ "БУДХАУС" та ТОВ "Каховка "Маркет" просять скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 по справі № 910/28256/15 про визнання боржника банкрутом, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві ПАТ "Альфа-Банк" проти поданих касаційних скарг заперечує, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

В судовому засіданні ВГСУ 01.08.2017 було оголошено перерву до 03.08.207 до 11:00 .

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ТОВ "БУДХАУС", ТОВ "ЕНЕРДЖИ - ПРОДАКТ НК" та Бабія С.В., ТОВ "Каховка "Маркет", ПАТ "Альфа-Банк", ліквідатора банкрута, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дыйшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постанова господарського суду першої інстанції від 30.03.2017, якою припинено процедуру розпорядження майном, визнано боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута мотивована тим, що згідно рішення загальних зборів кредиторів від 01.02.2017 та рішення комітету кредиторів, від 06.02.2017 прийнято рішення про звернення до господарського суду першої інстанції із клопотанням про визнання боржника- ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, згідно аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" не було виявлено ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства, враховуючи надкритичну неплатоспроможність підприємства боржника та відсутність будь-якого майна у ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 по справі № 910/28256/15 постанову Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 залишено без змін.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанцій повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

Проте, всупереч зазначеним вище вимогам законодавства, під час апеляційного перегляду, апеляційним господарським судом не були належним чином та в повному обсязі розглянуті доводи, які були викладені в апеляційних скаргах ТОВ "БУДХАУС", ТОВ "БАШТА-2007" та ТОВ "Каховка "Маркет" на постанову Господарського суду м. Києва від 30.03.2017 та належним чином не обґрунтовані висновки апеляційного суду.

Статтею - 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній після 19 січня 2013.

Згідно ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

За ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне із таких рішень, зокрема, подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У підсумковому засіданні господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури саме на підставі рішення зборів кредиторів (ч. 3 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом").

Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2017 відбулися загальні збори кредиторів боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" на яких було поставлено питання щодо переходу до наступної судової процедури банкрутства, а саме, про звернення до суду з клопотання про визнання ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та питання щодо звернення до суду із клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майно.

Однак, погодившись з висновками суду першої інстанції про те, що на загальних зборах кредиторів, які відбулись 01.02.2017, більшістю голосів прийнято рішення щодо переходу до ліквідаційної процедури, суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки доводам кредиторів про заперечення кредиторів - ТОВ "БУДХАУС", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "ЕНЕРДЖИ - ПРОДАКТ НК", Бабія С.В., ТОВ "Дартосбуд", ТОВ "Каховка "Маркет" щодо переходу до ліквідаційної процедури, які були присутніми на засіданні загальних зборів кредиторів боржника 01.02.2017 та відповідно голосували.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що суд першої інстанції не надав оцінки тим обставинам, що на засіданні комітету кредиторів уповноважено представляти ПАТ "Альфа-Банк"- Дзюбко М.П., який є одночасно і представником боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", при цьому єдиним учасником комітету кредиторів боржника, який має діяти в інтересах всіх кредиторів, є саме ПАТ "Альфа-Банк", відтак, судом належним чином не перевірено наявність конфлікту інтересів при прийнятті рішення про перехід до ліквідаційної процедури. Крім того, суд не звернув уваги на те, що рішення комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури було прийнято 06.02.2017 року, керуючись даними Звіту розпорядника майна від 03.06.2016 року, що не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (2343-12)

За вимогами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, за період з листопада 2015 по червень 2016 дебіторська заборгованість боржника складала 11 581 020,54 грн.

Так, апеляційний суд переглядаючи в апеляційному порядку, постанову суду першої інстанції від 30.03.2017 та погодившись з висновками господарського суду щодо наявності підстав для визнання ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки у боржника значна кредиторська заборгованість, відсутні активи та дебіторська заборгованість складає лише 11 575,80 грн., згідно проведеної інвентаризації, не перевірив належним чином за яких обставин значно зменшилась сума дебіторської заборгованості та не спростував доводи кредиторі щодо цього, які були викладені в апеляційних скаргах.

Статтею - 111-12 ГПК України передбачено обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції .

Разом з тим повторно переглядаючи справу, судом першої інстанції не було в повному обсязі виконано вказівки ВГСУ, викладені у постанові ВГСУ від 22.12.2016 по справі № 910/28256/15 щодо можливість застосування до боржника інших, ніж ліквідаційна, судових процедур, передбачених ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і на ці обставини апеляційний суд уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Крім того, апеляційним судом не було надано належної оцінки доводам, які викладені в апеляційних скаргах щодо оцінки дій арбітражного керуючого, а саме, наявності в його діях конфлікту інтересів, ігнорування факту представництва одними і тими ж особами боржника та кредитора ПАТ "Альфа-Банк", що є єдиним членом комітету кредиторів та наявність сприяння одному з кредиторів - ПАТ "Альфа-Банк", подання до суду неправдивих відомостей, що полягають у значному зменшенні дебіторської заборгованості, відсутності грошових коштів під час проведення інвентаризації, в той час як у звіті розпорядника майна від березня 2017 зазначено, що кошти знаходяться на рахунку боржника, а матеріали справи містять довідку арбітражного керуючого, про відсутність грошових коштів на рахунках боржника у банку.

Таким чином, Київським апеляційним господарським судом не були виконані в повному обсязі вимоги ст. 101 ГПК України і суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, щодо наявності підстав для визнання боржника - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури боржника і залишив без змін постанову господарського суду м. Києва від 30.03.2017.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 по справі № 910/28256/15, не можна визнати як таку, що відповідає вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, у іншому складі суду.

Під час нового апеляційного розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, перевірити можливість застосування до боржника інших, ніж ліквідаційна, судових процедур, передбачених ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.