Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2017

та на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.03.2017

у справі № 905/2366/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домант"

про стягнення 232 993 305,33 грн.

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домант" (далі - ТОВ "Домант") про стягнення заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-3096/2-1 від 24.12.2014.

У жовтні 2016 року ТОВ "Домант" звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до ПАТ "Промінвестбанк" про визнання кредитного договору № 20-3096/2-1 від 24.12.2014 недійсним.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2016 у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ "Домант" відмовлено, оскільки зазначена зустрічна позовна заява подана після початку розгляду господарським судом справи по суті.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції від 02.11.2016, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2016 провадження у справі зупинено до закінчення апеляційного провадження та повернення даної справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 вказану апеляційну скаргу повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 касаційну скаргу відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 повернуто відповідачу на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. - 111-3 ГПК України.

Супровідним листом Вищого господарського суду України від 28.11.2016 справу надіслано до господарського суду Донецької області.

20.12.2016 Донецьким апеляційним судом направлено до господарського суду Донецької області лист про запит справи у зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ "Домант" на ухвалу господарського суду апеляційної інстанції від 10.11.2016.

21.12.2016 господарським судом Донецької області направлено справу до Донецького апеляційного господарського суду, яка супровідним листом Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2016 разом з касаційною скаргою відповідача направлена до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 касаційну скаргу відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 повернуто відповідачу без розгляду на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. - 111-3 ГПК України.

Супровідним листом Вищого господарського суду України від 30.01.2017 справу надіслано до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.02.2017 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016, 09.03.2017 господарським судом апеляційної інстанції направлено до господарського суду Донецької області лист про запит справи, який отримано місцевим господарським судом в той же день.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.03.2017 (колегія суддів у складі: суддя Курило Г.Є. - головуючий, судді Тарапата С.С., Ніколаєва Л.В.) провадження у справі зупинено до розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016 та повернення справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 вказану касаційну скаргу повернуто відповідачу на підставі п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. - 111-3 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2017 (колегія суддів у складі: суддя Будко Н.В. - головуючий, судді Дучал Н.М., Склярук О.І.) ухвалу господарського суду Донецької області від 09.03.2017 залишено без змін. Погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право господарського суду зупинити провадження у справі відповідно до ст. 79 ГПК України в даному випадку реалізовано з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства.

ПАТ "Промінвестбанк", не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу тим, що зазначені судові акти, прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 79 ГПК України, ч. 4 ст. 106 ГПК України. На думку позивача, у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для винесення ухвали про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги відповідача у цій же самій справі. Крім того, таке зупинення у справі призводить до затягування розгляду спору, що є порушенням ст. 69 ГПК України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне:

Зупинення провадження у справі за своєю суттю є тимчасовим повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, яке викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу.

Як роз'яснено у п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 (v0018600-11) суд може зупинити провадження у справі виключно з підстав, передбачених ст. 79 ГПК України. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зокрема, під неможливістю розгляду справи зазначеної у ч. 1 ст. 79 ГПК України слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.

Отже, законодавством визначено чіткий перелік ухвал суду першої інстанції, перегляд яких здійснюється апеляційним судом за копіями матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги.

Зі змісту ст. 106 ГПК України вбачається, що ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви не віднесена до переліку ухвал, визначених пунктами 1, 5, 10-21 частини першої цієї статті, при оскарженні яких до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позову.

Відтак, за змістом ст. 106 ГПК України у разі надходження апеляційної скарги на ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви до апеляційної інстанції мають надсилатися матеріали справи.

Посилання ПАТ "Промінвестбанк" у касаційній скарзі на судові рішення Вищого господарського суду України, в яких вирішувалося питання щодо ухвал господарських судів про зупинення провадження у справі, не можуть бути взяті до уваги у даній справі Вищим господарським судом країни з огляду на те, що в одних випадках розглядалися ухвали про зупинення у справах про банкрутство, які розглядаються у порядку провадження, передбаченому ГПК України (1798-12) , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а в інших випадках постанови приймалися виходячи з конкретних обставин кожної справи, які не є тотожними даній справі.

Відповідно до ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки, зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з необхідності надіслання матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги відповідача на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2016, якою залишено без змін ухвалу господарського суду про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Разом з тим, у даному випадку Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на такому:

У пункті 5-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 (v0007600-11) роз'яснено, що частиною 3 статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому, за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неодноразове звернення сторони у справі зі скаргами до суду апеляційної та касаційної інстанцій на один й той же процесуальний акт є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме невиправдане затягування строків здійснення провадження у даній справі, яке порушує права інших учасників провадження у справі та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є України, щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з роз'ясненнями, що надані у п.п. 3.13-3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу:

- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК (1798-12) процесуальних дій;

- подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом;

- апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана), - наприклад, на ухвалу про зупинення провадження у справі після поновлення провадження в останній.

З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2017 та ухвалу господарського суду Донецької області від 09.03.2017 у справі № 905/2366/15 залишити без змін.