ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2017 року
Справа № 914/4417/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача),
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А0215 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року у справі № 914/4417/15 за позовом Військової частини А0215 до державного підприємства "Львівський радіоремонтний завод" про стягнення штрафу та пені,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення термінів надання послуг за Договором № 161/14 про закупівлю послуг за державні кошти від 08.09.2014 року в сумі 73 892,08 грн., з яких 45 494,62 грн. пені та 28 397,46 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2016 року, яке залишена без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивач 29 267,50 грн. пені, 28 937,46 грн. штрафу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2016 року скасовано в частині відмовлення у стягненні 15 687,12 грн. В цій частині справу було направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області. В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року залишено без змін.
Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2016 року (суддя Коссак С.М.) в частині стягнення заявлених позовних вимог, направлених на новий розгляд в сумі 15 687,12 грн. - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2014 року між Військовою частиною А0215 (замовник) та Державним підприємством "Львівський радіоремонтний завод" (виконавець) укладено Договір № 161/14 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується надати у 2014 році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1 до Договору), а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування послуг: Ремонтування та технічне обслуговування іншого електронного устаткування професійного призначення, 33.13.1 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, а саме: капітальний ремонт ПРВ-16. Обсяг надання послуг: згідно із специфікацією послуг.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що сума Договору становить 1 745 388,00 грн. (з ПДВ).
Розрахунки за надані послуги здійснюються поетапно за фактом їх надання протягом 2015 бюджетного року, після надання представнику замовника (командиру військової частини А1049) виконавцем, зокрема, актів приймання (етапу) послуг (форма акта наведена в додатку 3 до договору), затверджених виконавцем та замовником, актів прийому-передачі виробів, затверджених командиром військової частини А1517 (п. 4.2 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 25.12.2014 року до Договору). Послуги надаються не пізніше 20.12.2014 року, після надання замовником нарядів на ремонт та отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п. 1.4. Договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг (п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.11.2014 року).
За письмовим погодженням між сторонами замовник може здійснювати попередню оплату послуг до 30% від суми Договору. Строк виконання послуг з погашення попередньої оплати складає 2 (два) місяці з дня надходження коштів, але в межах строку дії Договору. Датою надання послуг щодо погашення попередньої оплати є дата затвердження Акта приймання (етапу) послуг замовником в установленому порядку. Якщо через 2 (два) місяці після проведення попередньої оплати, послуги не виконані, то виконавець несе відповідальність відповідно до п. 7.2 Договору, а попередня оплата повертається замовнику, строк повернення - 2 робочих дні після закінчення 2-х місяців з дня надходження попередньої оплати на рахунки виконавця (п. 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.11.2014 року).
Відповідно до п.5.6. Договору приймання послуг здійснюється відділом технічного контролю підприємства виконавця та комісією експлуатуючої військової частини. При прийомі наданих послуг перевіряється технічний стан, комплектність виробів, обсяг та якість наданих послуг. За результатами прийому наданих послуг, за кожним нарядом окремо, складається та підписується акт приймання (етапу) послуг (форма акта наведена в Додатку 3 до Договору), який надається на адресу замовника для затвердження та акт прийому-передачі (форма акта наведена в Додатку 4 до Договору). Замовник затверджує акт приймання (етапу) послуг при наявності висновку Військового представництва щодо ціни послуг (п. 5.6 договору);
Пунктом 5.9. Договору встановлено, що зобов'язання виконавця щодо надання послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження актів приймання (етапу) послуг та актів прийому-передачі за всіма виданими нарядами на ремонт. Датою виконання зобов'язань виконавцем є остання дата затвердження замовником акта приймання (етапу) послуг та акта прийому-передачі. Датою виконання зобов'язань замовником є дата повного розрахунку з виконавцем за умовами договору.
Відповідно п. 7.2 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.11.2014 року до Договору за порушення строків (термінів) виконання зобов'язань, зазначених у пунктах 4.6, 5.1 Договору та специфікації послуг (Додаток 1) з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Крім того, сторонами узгоджено специфікацію послуг до Договору (Додаток 1) та протокол погодження ціни послуг (Додаток 2), які в останній редакції змін узгоджені сторонами в сумі 1 066 500,00 грн. (1 етап) та 405 678,00 грн. (П етап), послуги І та ІІ етапів виконавець зобов'язується надати у термін не пізніше 20.12.2014 року.
На виконання умов Договору замовник 14.11.2014 року здійснив попередню оплату послуг за договором у розмірі 872694,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 979 від 12.11.2014 року.
Однак, виконавець надав послуги з ремонту устаткування з простроченням, в зв'язку з чим позивач на підставі п. 7.2 Договору нарахував штрафні санкції у вигляді пені і штрафу на загальну суму 73 892,08 грн., а саме: 45 494,62 грн. пені (5 332,50 грн. пені за І етапом та 40 162,12 грн. пені за ІІ етапом) та 28 397,46 грн. штрафу за ІІ етапом.
Акт приймання послуг І етапу був затверджений командиром ВЧ А0215 Байдак Ю.А. 26.12.2014 року.
Акт приймання послуг ІІ етапу був затверджений командиром ВЧ А0215 Байдак Ю.А. 30.03.2015 року.
Оскільки виконавець надав послуги з ремонту устаткування з простроченням, замовник на підставі п. 7.2 договору нарахував штрафні санкції у вигляді пені і штрафу на загальну суму 73892,08 грн.
Предметом судового розгляду є вимоги замовника до виконавця зі сплати штрафних санкцій у вигляді пені і штрафу на загальну суму 73892,08грн.
Судами попередніх інстанцій в частині стягнення за заявленими позовними вимогами штрафних санкцій, направлених на новий розгляд в сумі 15 687,12 грн., відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної № 002155 від 18.02.2015 року, якою підтверджується факт отримання позивачем під розписку відповідальної особи Військової частини виробів з ремонту.
Приймаючи рішення у справі в частині відмови у стягненні позовних вимог в сумі 15 687,12 грн. (сума коштів, що складає предмет спору на новому розгляді, згідно з вказівкою Вищого господарського суду України) суд першої інстанції дійшов висновку, що дату затвердження Акту замовником, яка не співпадає в даному випадку з датою передачі послуг від виконавця до представника замовника (уповноваженої в/ч), не слід ставити за основу, як кінцеву дату прострочення виконання зобов'язання і відповідно нарахування штрафних санкцій, оскільки це прямо не передбачено умовами договору та Інструкцією про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2012 року № 505 (z1394-12) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2012 року № 1394/21706 (z1394-12) .
Так, згідно з п.п.2.9 - 2.11. цієї Інструкції, для здавання військового майна в ремонт, приймання його з ремонту військова частина направляє на підприємство свого уповноваженого представника. Уповноважений представник військової частини здійснює приймання військового майна з ремонту, про що складається Акт приймання - передачі, підписує акт виконаних робіт, пломбує військове майно, передає представнику перевізника або начальнику варти за наявності останнього. Один примірник акта виконаних робіт відправляється керівнику органу військового управління, який уклав договір. Виконаний наряд на ремонт, акти приймання передачі відремонтованого військового майна та формуляри (паспорти), заповнені представником підприємства, передаються представнику військової частини. Військові частини, що отримали військове майно з ремонту, у триденний строк на адресу керівника органу військового управління, який уклав договір на проведення ремонту, та підприємства направляють підтвердження на його отримання.
Оскільки відповідач не мав можливості впливати на дату затвердження актів приймання послуг позивачем, а затвердження цих актів з боку позивача було здійснене без зауважень, то визначена позивачем дата такого затвердження не може вважатися простроченням відповідача.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 15 687,12 грн. за прострочення виконання зобов'язання за ІІ етапом надання послуг, що є предметом розгляду справи на новому розгляді, оскільки моментом виконання відповідачем зобов'язання з надання послуг за Договором суди обох інстанцій обгрунтовано вважали фактичну дату передачі послуг (згідно з товарно-транспортною накладною), а не дату затвердження акта замовником, яка не може свідчити про прострочення відповідача.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини А0215 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року - без змін.
Головуючий суддя
Судді
І.Вовк
І.Кондратова
Л.Стратієнко