розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 922/2763/16 за позовом комунального підприємства "Харківводоканал" до акціонерної компанії "Харківобленерго", третя особа: Харківська міська рада, про зобов'язання погодити дії з обмеження або припинення електропостачання та зобов'язання поновити електропостачання,

У серпні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням уточнень) про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме, погодити дії з обмеження або припинення електропостачання об'єктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал" з підстав зазначених в повідомленні про відключення від 04.08.2016 року № 357 з Харківською міською радою на виконання повноважень з забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб'єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії та зобов'язання відповідача поновити електропостачання.

В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що відповідач в своїх діях щодо припинення електропостачання керується виключно Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року (z0417-96) , без врахування Кодексу цивільного захисту України (5403-17) та законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) та "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , які мають вищу юридичну силу за Правила.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2016 року (суддя Прохоров С.А.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року (судді: Лакіза В.В., Здоровко Л.М., Шевель О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2016 року скасовано в частині відмови в зобов'язанні АК "Харківобленерго" поновити електропостачання відключеним об'єктам КП "Харківводоканал"; в цій частині прийнято нове рішення, резолютивну частину якого викладено в редакції, за якою: зобов'язано Акціонерну компанію "Харківобленерго" поновити електропостачання на об'єктах КП "Харківводоканал": Дільниці механізації з усунення аварійних ситуацій на водопровідних мережах, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Осипенко, 10, структурному підрозділі Департаменту збуту КП "Харківводоканал", розташованому за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 87-Г, Адміністративно-виробничому комплексі, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 2, Центральному складі № 1, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Диканівська,40 та в частині позовних вимог щодо зобов'язання поновити електропостачання на об'єкті КП "Харківводоканал": адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 28-А, провадження у справі припинено, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання погодити дії з обмеження або припинення електропостачання об'єктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал", яке мотивоване тим, що господарський суд Харківської області у справі № 922/470/16 в межах своєї компетенції рішенням від 31.10.2016 року вже вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду в іншій справі прийнято пізніше, ніж було ухвалено рішення в даній справі, що не узгоджується з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2004 року між відповідачем (постачальник) та Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4, відповідно до п. 1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Також, 03.01.2008 року між відповідачем (постачальник) та КП "ВТП" "Вода" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

12.01.2011 року Харківською міською радою прийнято рішення № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання КП "ВТП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод".

Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 року № 577/11 КП КГ "Харківкомуночиствод" перейменовано на КП"Харківводоканал".

Відповідно до п. 1.2 Статуту КП "Харківводоканал" засноване відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , інших чинних нормативно-правових актів України та належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Згідно з п. 3.1 Статуту метою діяльності підприємства є здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб'єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення водопостачання та водовідведення м.Харкова та групового водопостачання населених пунктів Харківської області, здійснення заходів для поліпшення екологічної обстановки України, підвищення рівня доходів працівників підприємства, посилення зацікавленості та відповідальності за кінцеві результати діяльності з метою отримання відповідного прибутку.

Відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення про припинення подачі електроенергії від 04.08.2016 року за вих.№ 357, відповідно до якого станом на 04.08.2016 року заборгованість позивача перед відповідачем становить 626103 тис. грн., в тому числі: 622485 тис. грн. - за електроенергію. За заборгованість та несплату рахунків, відповідно до п. 7.5 Правил користування електричною енергією, енергопостачання підприємства буде припинено до рівня екологічної броні з 08:00 год. 11.08.2016 року.

Відповідно до довідки позивача станом на 19.08.2016 року до переліку відключених від електропостачання об'єктів позивача відноситься дільниця механізації з усунення аварійних ситуацій на водопровідних мережах, розташована за адресою: м. Харків, вул. Осипенко, 10, структурний підрозділ Департаменту збуту (абонентський відділ), розташований за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 87-Г, вул. Шевченка,2, адміністративна будівля, розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 28-А, центральний склад № 1, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Диканівська,40 (т.1, а.с. 27).

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача про зобов'язання постачальника погодити дії з обмеження або припинення електропостачання об'єктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал" з підстав зазначених в повідомленні про відключення від 04.08.2016 року № 357 з Харківською міською радою та зобов'язання постачальника поновити електропостачання.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволені позову з огляду на відсутність обґрунтованих правових підстав для його задоволення.

Апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині зобов'язання постачальника поновити електропостачання, виходив з того, що припинення електропостачання зазначених позивачем об'єктів може призвести до небезпечних наслідків для систем водопостачання та водовідведення.

Такий висновок апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції вважає не обґрунтованим правовими нормами, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Статтями 24, 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено право енергопостачальника на обмеження та припинення енергопостачання боржника та покладають відповідальність за наслідки на споживача.

Відповідно до п. 1.1 ПКЕЕ (z0417-96) , їх дія поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, а п. 7.5. ПКЕЕ (z0417-96) передбачено обов'язок енергопостачальника припинити постачання електроенергії та визначено порядок відключення та перелік випадків у яких воно повинно бути застосованим.

Також, позивач посилається на Кодекс цивільного захисту України (5403-17) та наводить його принципи визначені ст. 7, зокрема принцип відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту. Однак ст. 6 Кодексу цивільного захисту визначено суб'єктний склад цивільного захисту до якого відповідач не належить. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту визначено ст. 17 Кодексу цивільного захисту. Перелік повноважень визначений зазначеною нормою має 54 пункти, він вичерпаний та жодним чином не стосується узгодження органами виконавчої влади відключень об'єктів водопостачальних організацій.

Сферу дії Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) визначено у ст. 2: дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води. Відповідач, як електропостачальна організація, до цього переліку не належить, і сфера дії закону на нього не поширюється.

Посилання позивача на ст. 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" є безпідставним, оскільки у цій нормі зазначено, що виробничій контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання, яким не є відповідач по справі. Стаття 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" чітко визначає що, місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території в межах своєї компетенції. Перелік повноважень місцевих рад в розумінні даного закону також має вичерпний перелік, який не стосується предмету позову.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" відповідальність за дотримання вимог техногенної, санітарно-епідеміологічної та екологічної безпеки несе позивач. А статтею 5 зазначеного закону встановлені повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, які мають чіткий та вичерпаний перелік і не стосуються предмету позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на Положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання, затверджене постановою КМУ від 31.08.1995 року № 705 (705-95-п) , до якого внесені зміни постановою КМУ від 28.01.2004 року № 93 (93-2004-п) .

Але в п. 2 зазначеної Постанови Уряду встановлено, що одночасно про обмеження інформуються місцеві органи державної виконавчої влади. Як вбачається з наданих відповідачем доказів, вказана норма виконується останнім в повному обсязі. При цьому, узгодження або інша форма відповіді на інформування органів державної влади чинним законодавством не передбачена.

Пункт 4 Постанови КМУ від 31.08.1995 року № 705 (705-95-п) покладає обов'язок з виконання комплексу заходів, спрямованих на запобігання травматизму, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, негативним екологічним наслідкам на споживача. Енергопостачальна організація, якщо вона виконала передбачені законодавством та договором умови запровадження обмежень або відключення боржника від джерел енергопостачання, не несе відповідальності за можливі у зв'язку з цим наслідки. А відповідно до п. 5 цієї Постанови на керівників підприємств, установ та організацій - споживачів електричної і теплової енергії покладається персональна відповідальність за наслідки, пов'язані з частковим або повним припиненням подачі енергії за несвоєчасну оплату.

Крім того, позивач посилається також на Закон України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) , однак відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень наданих органам місцевого самоврядування законом. Отже, будь-які договірні відносини, які покладають обов'язок узгодження обмеження або припинення електропостачання, між відповідачем та 3-ю особою відсутні.

Перелік повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами енергетики відповідно до ст. 10 Закону України "Про електроенергетику" є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та жодним чином не стосується позовних вимог. А у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

З огляду на зазначені вище правові норми суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, який грунтується на встановлених обставинах спору та вимогах закону.

Натомість апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання постачальника поновити електропостачання за наявності правових умов, які надають право енергопостачальникам припиняти електропостачання.

Отже, висновок суду першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, про відмову в позові у зв'язку з його необґрунтованістю базується на матеріалах справи та вимогах закону.

Водночас, хоча апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції лише в частині відмови в позові про зобов'язання постачальника поновити електропостачання, однак зміна резолютивної частини постанови, яка має суперечливий характер, призведе до утруднення розуміння судового рішення, а тому враховуючи вимоги процесуального закону щодо викладення рішення суду в чіткій і зрозумілій формі, оскаржену постанову апеляційного господарського суду слід скасувати в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване - залишити без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2016 року залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства "Харківводоканал" (м.Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь акціонерної компанії "Харківобленерго" (м.Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір в сумі 1920,00 грн. за подання касаційної скарги.