Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017

та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.03.2017

у справі № 13/255-Б господарського суду Хмельницької області

за заявою Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі

Хмельницької філії Національної акціонерної компанії

"Украгролізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залужжя"

про визнання банкрутом,

Ухвалою господарського суду Хмельницької області (суддя Крамар С.І.) від 01.03.2017 року у справі № 13/255-Б відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання заставним кредитором у справі на загальну суму 3673683,77 грн., внесення окремо до реєстру відомостей про майно ТОВ "Залужжя", яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, на вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3673683,77 грн. за договором іпотеки № 1113 від 23 травня 2007 року та внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Залужжя" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 3673683,77 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 (колегія суддів у складі: Мамченко Ю.А. - головуючий, Тимошенко О.М., Саврій В.А.) ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.03.2017 року у справі № 13/255-Б залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" - без задоволення.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 01.03.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 27.04.2017, прийняти нове рішення, яким визнати останнього заставним кредитором у справі № 13/255-Б на загальну суму 3673683,77 грн., внести окремо до реєстру відомості про майно ТОВ "Залужжя", яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, на вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3673683,77 грн. за договором іпотеки № 1113 від 23 травня 2007 року, внести окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Залужжя" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 3673683,77 грн. та внести до реєстру вимог кредиторів суму оплати судового збору.

У запереченнях на касаційну скаргу ліквідатор боржника Іващук В.А. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон).

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.11.2003 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Залужжя".

Постановою господарського суду Хмельницької області № 13/255-Б від 20.04.2004 боржника у даній справі визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мусіюка І.І. Ухвалою від 20.01.2006 замінено ліквідатора у даній справі - арбітражного керуючого Мусіюка І.І. на арбітражного керуючого Євтушенка С.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.08.2007 звільнено від виконання обов'язків ліквідатора - арбітражного керуючого Євтушенка С.О. та призначено арбітражного керуючого Іващука В.А.

Відповідно до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі по тексту - Закон про банкрутство), у даній справі застосовуються норми Закону в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року.

13.12.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява про визнання ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі, внесення окремо до реєстру відомостей про майно ТОВ "Залужжя", яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, на вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3673683,77 грн. за договором іпотеки № 1113 від 23 травня 2007 року та внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Залужжя" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 3673683,77 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що матеріалами та обставинами справи не підтверджено наявність встановлених законодавством вимог ПАТ "Дельта банк" щодо грошових зобов'язань ТОВ "Залужжя". Крім того, заявником не подано суду доказів існування будь-яких зобов'язань боржника заплатити ПАТ "Дельта банк" певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Погоджуючись із наведеними висновками господарських судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Як встановлено під час розгляду справи, 18.04.2007 між продавцем - ТОВ "Залужжя" в особі ліквідатора Євтушенка О.А. та покупцем - ОСОБА_12 укладено договір № 3 купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, цегельний завод який знаходиться на АДРЕСА_1 Білогірського району Хмельницької області. Договір було зареєстровано у Шепетівській філії Хмельницької обласної товарної біржі 18 квітня 2007 року.

23.05.2007 між АКІБ "УкрСиббанк" та громадянином ОСОБА_12 укладено договір споживчого кредиту № 11158124000, в забезпечення виконання зобов'язань за яким АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_12 укладено договір іпотеки, предметом якого було нерухоме майно - цегельний завод, загальною площею 4359,7 м2, що знаходиться за адресою Хмельницька обл., Білогірський р-н, АДРЕСА_1.

08.02.2011 між АКІБ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" укладено договір продажу прав вимоги за кредитом № 11158124000 від 23.05.2017, відповідно до умов якого відступлено право вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до громадянина ОСОБА_12

Рішенням Білогірського районного суду від 04.07.2012 року у справі № 2-1/11, яке набрало законної сили, визнано недійсним Договір № 3 купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, цегельний завод який знаходиться на АДРЕСА_1 Білогірського району Хмельницької області, укладений між продавцем - ТОВ "Залужжя" Білогірського району Хмельницької області в особі ліквідатора Євтушенка О.А. та покупцем - ОСОБА_12, зареєстрованим 18.04.2007 у Шепетівській філії Хмельницької обласної товарної біржі, Державну реєстрацію права власності на цегельний завод за ОСОБА_12 скасовано.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 48081283 від 20.11.2015 року, об'єкт нерухомого майна - цегельний завод за адресою: АДРЕСА_1 Білогірського району Хмельницької області, загальна площа 4359,72 м.кв. зареєстрований на праві приватної власності за ТОВ "Залужжя".

Посилаючись на укладені 23.05.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та громадянином ОСОБА_12 договір споживчого кредиту № 11158124000, договір іпотеки, та укладений 08.02.2011 року між АКІБ "УкрСиббанк" та АТ "Дельта Банк" договір продажу прав вимоги за зазначеним кредитом, заявник просив визнати ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі, внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно ТзОВ "Залужжя", яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, на вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3673683,77 грн. за договором іпотеки № 1113 від 23 травня 2007 року та внести окремо до реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Залужжя" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 3673683,77 грн..

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Проте, як встановили під час розгляду справи суди попередніх інстанцій, встановлених законодавством грошових вимог ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Залужжя" не існує, крім того, ПАТ "Дельта банк" не підтвердив у встановленому законодавством порядку наявності будь-яких зобов'язань боржника заплатити, відповідно до цивільно-правової угоди або на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України, певну грошову суму, оскільки, кредитний договір № 11158124000 від 23 травня 2007 року та Договір іпотеки від 23 травня 2007 року укладено між АКІБ "УкрСиббанк" та фізичною особою ОСОБА_12, а не боржником у даній справі.

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви про визнання ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі, внесення окремо до реєстру відомостей про майно ТОВ "Залужжя", яке є предметом застави, згідно з державним реєстром застав, на вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3673683,77 грн. за Договором іпотеки № 1113 від 23 травня 2007 року та внесення окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Залужжя" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 3673683,77 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 99 - 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про правомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви про визнання ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у даній справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції, діючи в межах повноважень, визначених ст. 111-7 ГПК України, вважає, що касаційні вимоги ПАТ "Дельта Банк" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків попередніх судових інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 та ухвала господарського суду Хмельницької області від 01.03.2017 підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 85, - 111-7, - 111-9 , - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 01.03.2017 у справі № 13/255-Б залишити без змін.