розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 905/2254/16 господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", про зобов'язання ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 251769105,28 грн.,

за участю представників:

Позивача: Пасацька В.В., дов. від 13.06.2017 року,

Відповідача: Сорокіна І.В., адвокат, дог. від 21.07.2017 року,

Третьої особи: не з'явились.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", Позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" (далі - ТОВ "Азовська продовольча компанія", Відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про зобов'язання ТОВ "Азовська продовольча компанія" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 251769105,28 грн., як визнану.

Ухвалою господарського суду Донецької від 18.10.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (далі - ТОВ "ТК "Урожай", Третя особа 1), а ухвалою цього ж господарського суду від 01.11.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, було залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа 2).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2017 року позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково: зобов'язано ТОВ "Азовська продовольча компанія" особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитом в сумі 126000000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 94103183,54 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4886842,64 грн., заборгованість по сплаті 3% річних від суми прострочених відсотків в сумі 319079,10 грн. та заборгованість по сплаті 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3780000,00 грн., як визнану. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За наслідками перегляду рішення в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2017 року скасовано в частині задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" про зобов'язання ТОВ "Азовська продовольча компанія" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" в сумі 4886842,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ПАТ "Дельта Банк" про зобов'язання ТОВ "Азовська продовольча компанія" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" в сумі 4886842,64 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 549, 553, 554, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про включення в проміжний ліквідаційний баланс кредиторських вимог по штрафним санкціям на суму 22680000,00 грн., скасувавши у зв'язку з цим і постанову суду апеляційної інстанції, та задовольнити його заяву у повному обсязі, зобов'язавши ТОВ "Азовська продовольча компанія" особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" заборгованість у загальному розмірі 251769105,28 грн., як визнану.

ТОВ "Азовська продовольча компанія", у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених ПАТ "Дельта Банк" у касаційній скарзі, просить залишити таку скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017 року, у зв'язку з відпусткою судді Самусенко С.С., здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Демидової А.М. та Шевчук С.Р.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами, рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2014 року у справі № 910/2756/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року, позов ПАТ "Дельта Банк" було задоволено частково, а саме: стягнуто, солідарно, з ТОВ "ТК "Урожай", як з основного боржника, ЗАТ "Славолія", ЗАТ "Слов'янськолія" і ТОВ "Азовська продовольча компанія", як поручителів ТОВ "ТК "Урожай", на користь ПАТ "Дельта Банк" 126000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 29473813,64 грн. заборгованості по процентам, 6148109,59 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту і 788874,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, а також, 72902,06 грн. судового збору. В іншій частині, у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, вказаним судовим рішенням було встановлено, що 30.07.2010 року між ПАТ "Кредитпромбанк" (Банк, Кредитор) і ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 3.3ДС/35/2010-KJIT, з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в національній валюті України або в іноземних валютах (долари США, та євро) з повною/частковою конвертацією у гривню в межах загальної суми, еквівалентної 120000000 грн. за офіційним курсом НБУ на дату укладання кожної додаткової угоди до Кредитного договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1. кредитного договору та термін його кінцевого повернення, визначаються додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5. цього договору.

За умовами кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT, визначеними у його п. 3.4.5., Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитами у терміни, визначені додатковими угодами, але у будь-якому разі повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 29 липня 2013 року.

Відповідно до п.п. 2.7., 3.4.3., 3.4.5. кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT, процентні ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом. Позичальник зобов'язується сплачувати Банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, нараховані з 1 по 19 число кожного місяця - до останнього робочого числа кожного місяця, нараховані з 20 по останній календарний день місяця - до останнього робочого числа наступного місяця, а також у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у п. 3.4.5. цього договору.

Також, у межах кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT в період з 30.07.2010 року по 03.12.2010 року між сторонами були укладені додаткові угоди про видачу кредиту, із зазначенням суми кредиту по кожній угоді, строку повернення та відсоткової ставки за користування кредитом.

Крім того, додатковою угодою від 19.12.2011 року сторонами було внесено зміни до п. 1.1. кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT та встановлено, що Банк надав Позичальнику кредит у сумі фактичної заборгованості 126000000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 29.07.2013 року включно.

Додатковим договором № 18 від 13.09.2013 року сторони виклали кредитний договір № 3.3ДС/35/2010-KJIT у новій редакції (п.п. 1.1.1., 1.1.3.), про те, що базова процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17% річних, але у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за кредитним договором встановлюється у розмірі 23% річних та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитним договором по день фактичного погашення заборгованості за кредитом. Кінцевий термін погашення заборгованості за кредитним договором встановлений не пізніше 02.10.2013 року.

Відповідно до пунктів 2.6. - 2.7. кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT, в редакції додаткового договору № 18 від 13.09.2013 року, нарахування процентів за користування кредитом (Траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді (28-29-30- 31/365). Сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) щомісячно, не пізніше 10 чиста місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти в сумі 10000,00 грн., решта нарахованих та несплачених процентів сплачується в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Також, п. 4.1. додаткового договору № 18 встановлювалось, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

При цьому, судами також було встановлено, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором № 3.3ДС/35/2010-KJIT виконав належним чином, надавши Позичальнику у повному обсязі обумовлену суму кредитних коштів, тоді як Позичальник свої зобов'язання за цим договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів у межах спірного у даній справі періоду часу належним чином та у повному обсязі не виконав.

Вимогами ПАТ "Дельта Банк", з посиланням, зокрема, на ст.ст. 509, 510, 525, 526, 530, 533, 536, 541, 543, 544, 546, 553, 554, 572, 575, 583, 589, 610, 611, 625, 626, 629, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59, 60, 82, 210, 232 Господарського кодексу України, та на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 3.3ДС/35/2010-KJIT, є зобов'язання ТОВ "Азовська продовольча компанія" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 251769105,28 грн., як визнану, яка включає в себе: 126000000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 94103183,54 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4886842,64 грн. - заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків, 319079,10 грн. - заборгованість по сплаті 3% річних від суми прострочених відсотків, 3780000,00 грн. - заборгованість по сплаті 3% річних від суми простроченого кредиту і 22680000,00 грн. - штраф.

Перевіривши доданий Позивачем розрахунок заборгованості з повернення кредиту та сплати процентів, а також з нарахованої і несплаченої пені по кредиту за кредитним договором № 3.3ДС/35/2010-KJIT, які рахуються непогашеними станом на 16.02.2014 року, і залишаються непогашеними на даний час, суди дійшли висновку про обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку вказаної суми заборгованості.

Водночас, суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 345, 346 Господарського кодексу України, умови кредитного договору № 3.3ДС/35/2010-KJIT і додаткових угод до нього, а також, на представлені матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача в особі його ліквідаційної комісії про включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог по заборгованості по кредиту в сумі 126000000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 94103183,54 грн., заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4886842,64 грн., заборгованості по сплаті 3% річних від суми прострочених відсотків в сумі 319079,10 грн. і заборгованості по сплаті 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3780000,00 грн.

Щодо іншої частини вимог - про включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог по нарахованій сумі штрафу у розмірі 22680000,00 грн., то суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог, вказавши на те, що умовами вказаного кредитного договору не передбачено можливості нарахування штрафів.

Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для включення до ліквідаційного балансу заборгованості по кредиту в сумі 126000000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 94103183,54 грн., заборгованості по сплаті 3% річних від суми прострочених відсотків в сумі 319079,10 грн. і заборгованості по сплаті 3% річних від суми простроченого кредиту в сумі 3780000,00 грн., разом з тим, вказував на помилковість висновків місцевого суду щодо наявності підстав для включення до ліквідаційного балансу заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 02.06.2015 року по 10.05.2016 року в сумі 4886842,64 грн. та про відмову включення до такого балансу штрафу у розмірі 22680000,00 грн. саме з наведених для цього судом першої інстанції підстав, у зв'язку з наступним.

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон) встановлено заборону (мораторій) нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.

З огляду на такі приписи Закону та обставини справи, які свідчать про те, що місцезнаходженням Відповідача є саме населений пункт - місто Донецьк, який Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року (1053-2014-р) було включено до Переліку населених пунктів відповідно ст.2 згаданого Закону, а розраховані Позивачем суми пені та штрафу з вимогами стосовно яких він звернувся тільки у 2016 році стосувались періоду саме після 14.04.2014 року, за висновками апеляційного господарського суду відсутні і правові підстави для задоволення таких вимог Позивача про включення до ліквідаційного балансу заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 02.06.2015 року по 10.05.2016 року в сумі 4886842,64 грн. та штрафу у розмірі 22680000,00 грн.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції про задоволення вимог Банку про включення до ліквідаційного балансу заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 02.06.2015 року по 10.05.2016 року в сумі 4886842,64 грн., прийняв у цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог, а в решті - в частині відмови включити до ліквідаційного балансу вимог Банку стосовно штрафу у розмірі 22680000,00 грн., з у рахуванням наведених вище судом апеляційної інстанції підстав для такої відмови, рішення суду залишив без змін.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про часткове скасування рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7 - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 905/2254/16 - без змін.