МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2021 р.
за № 198/35820
Про затвердження Порядку підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України (460-2015-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, що додається.
2. Установити, що сертифікати професійної компетентності водіїв транспортних засобів, видані до набрання чинності цим наказом, є чинними протягом установленого в них строку дії, але не більше ніж протягом п’яти років з дати їх видання.
3. Директорату з безпеки на транспорті (А. Щелкунов) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Відділу зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства інфраструктури України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Форсюк Н.
|
ПОГОДЖЕНО:
Міністр розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України
Міністр внутрішніх справ України
Т.в.о. Голови
Державної регуляторної служби України
Т.в.о. Міністра освіти і науки України
Перший заступник
Міністра цифрової трансформації України
|
І. Петрашко
А. Аваков
О. Мірошніченко
С. Шкарлет
О. Вискуб
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
18 листопада 2020 року № 789
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2021 р.
за № 198/35820
ПОРЯДОК
підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру підтвердження через навчальні центри професійної компетентності водіїв транспортних засобів з метою надання послуг для перевезення пасажирів і вантажів та вимоги до таких центрів.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
водій-інструктор - фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах з навчальним центром, має посвідчення водія на право керування транспортним/ми засобом/ами відповідної категорії та стаж керування транспортним/ми засобом/ами відповідної категорії не менше трьох років;
професійна компетентність водія транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів - динамічна комбінація знань, умінь та навичок, що демонструє здатність успішно здійснювати надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів;
навчальний центр - суб’єкт господарювання, який визначений і відповідає вимогам цього Порядку;
свідоцтво про підтвердження професійної компетентності водія транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів - документ, що засвідчує професійну компетентність водія транспортного засобу надавати послуги з перевезення пасажирів та/або вантажів.
суб’єкт звернення - фізична особа, яка звертається за власним бажанням до навчального центру з метою підтвердження професійної компетентності для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів.
Інші терміни в цьому Порядку вживаються в значенні, наведеному в законах України "Про автомобільний транспорт" (2344-14)
, "Про автомобільні дороги" (2862-15)
, "Про дорожній рух" (3353-12)
, "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (2801-12)
, "Про освіту" (2145-19)
, "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" (80/94-ВР)
, Правилах дорожнього руху (1306-2001-п)
, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (z0128-98)
, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (із змінами).
II. Процедура підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
1. Підтвердження професійної компетентності суб’єктів звернення здійснюється шляхом проходження навчальних курсів для підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (далі - навчальні курси) та складання іспиту у навчальному центрі.
2. Для зарахування на навчальні курси, з урахуванням вимог пункту 11 цього Порядку, до навчального центру подається заява про намір підтвердити професійну компетентність водія транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів (далі - заява) за формою згідно з додатком 1 цього Порядку.
3. До заяви додаються:
1) 1 кольорова фотокартка відповідно до Вимог до відцифрованого образу обличчя особи, фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них (z1146-19)
, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 2019 року № 875, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2019 року за № 1146/34117;
2) копія посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
3) власноруч засвідчені копії паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу;
4) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних (додаток 2).
4. Зарахування суб’єктів звернення на навчальні курси у навчальному центрі оформлюються наказом керівника навчального центру.
5. Групи суб’єктів звернення формуються окремо для відповідної програми навчальних курсів.
Кількість суб’єктів звернення у групі не повинна перевищувати 25 осіб.
6. Необхідні знання, уміння та навички щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів суб’єкти звернення набувають за допомогою теоретичних і практичних навчальних занять за очною, дистанційною формою здобуття освіти або за поєднанням таких форм здобуття освіти. Навчання суб’єктів звернення за початковою програмою може проводитись за дуальною формою навчання.
Навчання суб’єктів звернення для надання послуги з перевезення пасажирів і вантажів може проводитись з використанням інструментів інформаційно-комунікаційних технологій та/або із застосуванням симулятора керування транспортним засобом відповідної категорії.
Максимальна тривалість навчальних курсів за дистанційною формою навчання не повинна перевищувати 12 годин при збереженні загального строку такого навчання, встановленого пунктом 10 цього розділу.
Теоретичні заняття проводяться у формі усних чи письмових занять (лекції, семінари) або їх поєднанні. Практичні заняття проводяться додатково до теоретичних занять шляхом освоєння відповідних навичок для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів в навчальному центрі або на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для підтвердження професійної компетентності, за умови складання договору про навчання за дуальною формою навчання, який визначатиме права, обов’язки та відповідальність кожної зі сторін, тривалість та особливості навчального процесу. Співвідношення дуальної форми навчання складає: теоретичні заняття - 30 %, практичні заняття - 70 % навчальних годин.
7. Навчальна година становить 45 хвилин. Кількість щоденних навчальних годин не повинна перевищувати 8 навчальних годин.
8. Тривалість навчальних курсів, залежно від програми підготовки, становить від 35 до 280 навчальних годин.
9. Навчання суб’єктів звернення здійснюється за програмами початкових, початково-скорочених та періодичних навчальних курсів.
Програми навчальних курсів для суб’єктів звернення складаються та затверджуються навчальними центрами відповідно до переліку тем та модулів для проведення початкових, початково-скорочених та періодичних навчальних курсів водіїв транспортних засобів (додаток 3).
10. Тривалість програми навчальних курсів становить:
початкових - 280 годин;
початково-скорочених - 140 годин;
періодичних - 35 годин.
11. На такі види навчальних курсів зараховуються:
1) на початкові:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C та/або СЕ;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ.
2) на початково-скорочені:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C1 та/або С1Е;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C та/або СЕ та стаж керування транспортним засобом цієї категорії не менше трьох років;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ та мають намір працювати на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D1 та/або D1Е;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ та стаж керування транспортним засобом цієї категорії не менше трьох років.
3) на періодичні:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортним/ми засобом/ами категорії/ій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1E до набрання чинності цього Порядку;
суб’єкти звернення, які пройшли початкові або початково-скорочені навчальні курси.
12. Початкова програма навчальних курсів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів включає щонайменше 20 годин безпосереднього керування транспортним засобом відповідної категорії, з яких максимум 8 годин - на майданчику та/або тренажерах, перелік та вимоги до тренажерів визначено в додатку 4 до цього Порядку (далі - тренажери).
13. Початково-скорочена програма навчальних курсів включає щонайменше 10 годин безпосереднього керування транспортним засобом відповідної категорії, з яких максимум 4 години - на майданчику та/або тренажері.
14. Безпосереднє керування транспортним засобом суб’єктом звернення, незалежно від виду навчальних курсів, супроводжується водієм-інструктором.
15. Під час безпосереднього керування на майданчику та/або тренажері суб’єкт звернення проходить навчання раціонального керування, виходячи з вимог безпеки руху, зокрема, стосовно керування транспортним засобом з можливістю оптимізувати витрату палива.
16. Складання іспиту з підтвердження професійної компетентності водіїв з метою надання послуг для перевезення пасажирів і вантажів проводить екзаменаційна комісія на підставі наказу керівника навчального центру. Мінімальний склад екзаменаційної комісії становить три особи, у разі дуальної форми здобуття освіти - дві особи від навчального центру та одна особа від роботодавця, який проводив практичне навчання.
17. До складання іспиту допускаються суб’єкти звернення, які пройшли навчальні курси (були присутні на теоретичних та практичних заняттях, обсяг яких у сукупності становить не менше ніж 65 % обсягу затвердженої програми навчального курсу) у навчальному центрі, за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (5492-17)
.
18. Складання іспиту проводиться в письмовій формі або із застосуванням комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення за екзаменаційними білетами.
В екзаменаційному білеті повинно бути не менше ніж 60 тестових завдань, 4 з яких є ситуаційними.
Екзаменаційний білет складається відповідно до додатку 5 до цього Порядку та формується, виходячи з тем модулів, за якими навчалися суб’єкти звернення відповідно до програм навчальних курсів, розроблених та затверджених навчальними центрами.
Тестове завдання складається із питання та не менше 4 варіантів відповідей, одна з яких повинна бути правильною.
19. Тривалість складання тесту не повинна перевищувати 240 хвилин. Відлік часу починається після ознайомлення суб’єкта звернення зі змістом екзаменаційного білета та заповненням усіх необхідних реквізитів екзаменаційного білету.
20. Під час складання іспиту суб’єкт звернення повинен відповісти на запитання тестових завдань. Відповідь зараховується правильною, якщо суб’єкт звернення обрав тільки правильний варіант відповіді.
21. У разі складання іспиту в письмовій формі за екзаменаційними білетами члени екзаменаційної комісії вказують в екзаменаційному білеті загальні підсумки іспиту (кількість тестових завдань, кількість правильних і неправильних відповідей, кількість тестових завдань, на які не надано відповіді, відсоток правильних відповідей на поставлені запитання) та підписують його.
У разі складання іспиту із застосуванням комп’ютерної техніки загальні підсумки тестування формуються автоматично програмою тестування.
22. Результати складання іспиту оформлюються таким чином:
1) екзаменаційна комісія складає за результатами іспиту протокол проведення іспиту (додаток 6), який підписують усі присутні на іспиті члени екзаменаційної комісії та затверджує керівник навчального центру, у якому проводилося складання іспиту (особистий підпис керівника навчального центру скріплюється печаткою навчального центру (за наявності)). Протокол проведення іспиту зберігається в навчальному центрі протягом п’яти років від дати складання іспиту;
2) екзаменаційна комісія приймає рішення щодо успішного складання іспиту, якщо суб’єкт звернення правильно відповів на понад 60 % суми всіх включених до екзаменаційного білета тестових завдань, зокрема в кожній з тем модуля екзаменаційного білета - не менше ніж 50 %, за відведений для складання іспиту час;
3) під час іспиту використовуватися технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу тестування). Фото та відео файли зберігаються навчальним центром протягом 30 діб;
4) у разі негативного результату складання іспиту повторне складання іспиту призначається не раніше ніж через п’ять робочих днів і не пізніше ніж через місяць після складання іспиту.
23. У разі відмови суб’єкта звернення від повторного складання іспиту або його неявки екзаменаційна комісія ставить у протоколі проведення іспиту відповідну відмітку.
24. Суб’єкту звернення, який успішно склав іспит, видаються свідоцтво про підтвердження професійної компетентності, форма якого наведена у додатку 7 до цього Порядку (далі - СППК), та кваліфікаційна картка водія. Вимоги та форма кваліфікаційної картки водія наведені в додатку 8 до цього Порядку.
25. Інформацію про видані СППК та кваліфікаційні картки водія, вносяться навчальним центром до інформаційної (автоматизованій) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів", розпорядником якого є Мінінфраструктури.
Уся інформація, що міститься в інформаційній (автоматизованій) системі "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів", крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних.
Доступ до інформаційної (автоматизованої) системи навчальним центрам надається технічним адміністратором інформаційної (автоматизованої) системи на договірній основі за заявою керівника навчального центра, що обов’язково містить відомості про нього або його відокремлений структурний підрозділ, дані його працівників, яким забезпечується доступ до інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів". Форма заяви про організацію доступу до інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів" визначається технічним адміністратором.
Технічний адміністратор інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів" є державне підприємство "Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки", що належить до сфери управління Мінінфраструктури.
26. СППК та кваліфікаційна картка водія оформлюються не пізніше наступного робочого дня після дати затвердження протоколу з проведення тестування і наказу керівника навчального центру про видачу СППК, кваліфікаційної картки водія та видається не пізніше 5 робочих днів з дати успішного складання тесту.
27. СППК та кваліфікаційна картка водія видаються строком на п’ять років.
28. Міністерство інфраструктури України визначає в межах компетенції осіб, відповідальних за підписання СППК, які видали навчальні центри Академії Міжнародного союзу автомобільного транспорту, у разі визнання процесу навчання таких навчальних центрів як такого, що відповідає вимогам Хартії Якості міжнародних автомобільних вантажних перевезень в системі багатосторонньої квоти ЄКМТ, підписаної міністрами транспорту країн - членів Міжнародного Транспортного Форуму 28 травня 2015 року в м. Лейпциг.
III. Процедура визначення навчальних центрів
1. Визначення навчальних центрів, які мають намір здійснювати підтвердження професійної компетентності водіїв, видача, переоформлення, видача дубліката та анулювання відповідного свідоцтва про визначення навчального центру (далі - Свідоцтво) здійснюються відповідно до розділу III Порядку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту (z1454-13)
, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 551, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 року за № 1454/23986 (із змінами).
2. Для отримання Свідоцтва суб’єкт господарювання, який бажає бути визначеним як навчальний центр (далі - суб’єкт господарювання - заявник), подає до Міністерства інфраструктури України разом із супровідним листом заяву про визначення навчального центру (додаток 9), до якої додаються:
1) копії документів, що підтверджують право власності (користування) суб’єкта господарювання - заявника або оренди ним приміщень, де проводитимуться навчальні курси та складання іспиту, майданчика, навчального транспортного засобу, тренажерів;
2) інформаційний листок із відомостями про матеріально-технічну базу суб’єкта господарювання - заявника, що використовуватиметься для забезпечення проведення навчальних курсів (за підписом керівника, скріпленим печаткою суб’єкта господарювання - заявника (за наявності));
3) копії затверджених керівником суб’єкта господарювання - заявника навчальних програм, навчально-тематичних планів навчальних курсів і тестових завдань;
4) інформаційний листок із відомостями про викладачів та водіїв-інструкторів щодо їх освіти, рівня кваліфікації та досвіду професійної діяльності у сфері автомобільного транспорту (за підписом керівника, скріпленим печаткою суб’єкта господарювання - заявника (за наявності)).
3. Суб’єкт господарювання - заявник може на власний вибір подати документи, визначені пунктом 2 цього розділу, поштовим відправленням з описом вкладення або в електронній формі у форматі PDF із накладенням на них електронного цифрового підпису з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
4. Інформація про визначені навчальні центри розміщується на вебсайті Міністерства інфраструктури України.
IV. Обов’язки навчального центру
1. Навчальний центр здійснює:
1) організацію, проведення навчальних курсів та тестування суб’єктів звернення;
2) розроблення необхідної кількості екзаменаційних білетів, але не менше 30 примірників;
3) повідомлення суб’єкта звернення у випадках та строки, визначені цим Порядком, про повторне складання тесту;
4) надання Міністерству інфраструктури України в електронному та паперовому вигляді не пізніше ніж через 5 робочих днів після видачі СППК, кваліфікаційної картки водія інформації про результати складання тесту із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження суб’єктів звернення, які підтвердили свою професійну компетентність та яким видані СППК, кваліфікаційна картка водія (із зазначенням строку дії СППК), для включення їх до відповідної інформаційної системи;
5) розроблення навчальних програм і навчально-тематичних планів відповідно до вимог цього Порядку;
6) підбір викладачів, які мають відповідний рівень кваліфікації та підготовки, досвідом професійної діяльності у сфері автомобільного транспорту не менше двох років;
7) матеріально-технічне, науково-методичне та інформаційне забезпечення процесу навчальних курсів та тестування суб’єктів звернення;
8) видачу СППК, кваліфікаційної картки водія або направлення їх поштою (за заявою);
9) перевірку відомостей суб’єкта звернення про видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами та відкриті категорії за допомогою публічних онлайн ресурсів Міністерства внутрішніх справ України.
2. Інформація, що подається у паперовій формі та зазначена у підпункті 5 пункту 1 цього розділу, підписується керівником навчального центру та засвідчується печаткою (за наявності).
V. Вимоги до навчального центру
1. Навчальний центр повинен мати Свідоцтво та відповідати таким вимогам:
1) для забезпечення проведення навчальних курсів у розпорядженні навчального центру повинні бути навчальні приміщення, що відповідають ДБН В.2.2-3-97 (vb117243-96)
"Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів", відповідні навчальні транспортні засоби відповідної категорії, що відповідають вимогам до навчальних транспортних засобів (додаток 10), майданчик, що відповідає вимогам до майданчика для індивідуального керування (додаток 11), тренажери. Мінімальна площа приміщень, що використовуються для проведення начальних курсів та складання іспиту, визначається з розрахунку не менше ніж 2,4 кв. м на одного суб’єкта звернення;
2) приміщення, що використовуються для проведення навчальних курсів та складання іспиту, повинні бути оснащені необхідними технічними засобами (комп’ютерною, мультимедійною, офісною та копіювальною технікою, відповідним програмним забезпеченням). Комплектація приміщень повинна бути достатньою для проведення навчальних курсів за відповідними програмами навчальних курсів;
3) повинен мати нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень, а також технічну, технологічну та навчально-методичну літературу, що відповідає програмі навчального курсу.
2. До складу навчально-методичної бази повинні входити:
1) нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень;
2) порядок проведення навчальних курсів та іспиту в навчальному центрі;
3) підручники, посібники, інша технічна, технологічна та навчально-методична література;
4) програми та навчально-тематичні плани проведення навчальних курсів;
5) конспекти лекцій;
6) матеріали для проведення занять.
|
Генеральний директор
Директорату з безпеки
на транспорті
|
А. Щелкунов
|
Додаток 1
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 2 розділу II)
ЗАЯВА
про намір підтвердити професійну компетентність водія транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів
Додаток 2
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(підпункт 4 пункту 3 розділу II)
ЗГОДА
суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних
Додаток 3
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 9 розділу II)
ПЕРЕЛІК
тем та модулів для проведення початкових, початково-скорочених та періодичних підготовчих курсів водіїв транспортних засобів
|
Зміст підготовчого курсу
|
Застосування під час підготовчих курсів
|
|
початкових та початково-скорочених
|
Періодичних
|
|
для вантажних перевезень
|
для пасажирських перевезень
|
для вантажних перевезень
|
для пасажирських перевезень
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Модуль 1. Підвищення кваліфікації з раціонального керування, заснованого на положеннях про безпеку
|
|
Тема 1.1. Загальна характеристика трансмісії: обертальний момент, потужність, особливості споживання двигуна, зона оптимальної роботи на тахометрі, діаграми передатних чисел
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 1.2. Загальна характеристика пристроїв безпеки транспортного засобу. Способи "контролю" роботи транспортного засобу в умовах економії паливно-мастильних матеріалів, мінімізації зношування комплектуючих. Запобігання технічним несправностям: особливості гідравлічного вакуумного сервогальмівного ланцюга, межі використання гальм та уповільнювача, комбіноване використання гальм та уповільнювача, співвідношення швидкості та передач, використання інерції транспортного засобу, використання способів зниження швидкості та гальмування на спусках, поведінка в разі несправності, використання електронних та механічних пристроїв, таких як електронна система контролю стійкості (ESP), удосконалена система аварійного гальмування (AEBS), антиблокувальна система (ABS), система контролю тягового зусилля (TCS), система моніторингу транспортних засобів IVMS та інші затверджені для використання пристрої допомоги водіям або пристрої автоматизації
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 1.3. Оптимізація споживання палива. Важливість прогнозування транспортного потоку, безпечної дистанції та використання імпульсу транспортного засобу, сталої швидкості, плавного стилю водіння і відповідного тиску в шинах. Знайомство з інтелектуальними транспортними системами, що покращують ефективність руху та допомагають у плануванні маршруту руху
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 1.4. Оцінювання ризиків під час дорожнього руху: пристосування до конкретних дорожніх умов та ризиків; оцінювання дій інших учасників дорожнього руху; планування маршруту руху в конкретних дорожніх умовах; забезпечення безпеки перевезення, у тому числі із застосуванням відповідного обладнання. Засоби та методи боротьби зі стресом під час перевезення. Методи розпізнавання та пристосовування до аварійно-небезпечних ситуацій, у тому числі пов'язаних із розміром і вагою транспортних засобів, а також діями інших учасників дорожнього руху (пішоходів, велосипедистів і двоколісних транспортних засобів). Способи ідентифікації можливих аварійно-небезпечних ситуацій та способи їх інтерпретації. Вжиття заходів щодо уникнення аварійно-небезпечних ситуацій або мінімізації їх наслідків
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 1.5. Загальні правила завантаження транспортних засобів: вимоги безпеки, у тому числі особистої. Сили (фактори), що діють (впливають) на транспортний засіб під час його руху після завантаження. Способи "контролю" роботи транспортного засобу в умовах економії паливно-мастильних матеріалів, мінімізації зношування комплектуючих під час руху з вантажем. Теоретичні та практичні навички використання трансмісії під час руху завантаженого транспортного засобу і повздовжнього профілю автомобільної дороги. Розрахунок загальної маси транспортного засобу з урахуванням максимально допустимих ваги та навантаження на вісь залежно від типу транспортного засобу з огляду на вимоги економії паливно-мастильних матеріалів та забезпечення безпеки перевезення під час руху автомобільними дорогами. Рух автопоїзда: розрахунок загальної маси транспортного засобу з урахуванням максимально допустимих ваги та навантаження на вісь залежно від типу транспортного засобу з огляду на вимоги економії паливно-мастильних матеріалів та забезпечення безпеки перевезення під час руху автомобільними дорогами, розподілу та кріплення вантажу; стійкість транспортного засобу залежно від розподілу центру ваги завантаженого транспортного засобу, види та наслідки перенавантаження транспортного засобу на вісь. Пакетування вантажів: основні категорії вантажів, що потребують кріплення та фіксації вантажів залежно від категорії вантажу, способи кріплення та фіксації таких вантажів; особливості пломбування вантажу, вкритого брезентом
|
+
|
|
+
|
|
|
Тема 1.6. Забезпечення безпеки та комфорту пасажирів: пристосування до зустрічного руху транспортних засобів, особливості обгону, рух у попутному напрямку, врахування перешкод, раптове гальмування, користування об'єктами дорожньої інфраструктури; особливості руху, зупинки, стоянки та паркування в населених пунктах (смуга для руху маршрутних транспортних засобів). Подолання психологічних та емоційних викликів в умовах забезпечення безпечного перевезення пасажирів. Комунікації з пасажирами. Супровід осіб з інвалідністю під час посадки в транспортний засіб і висадки з них
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
Модуль 2. Застосування положень законодавства
|
|
Тема 2.1. Загальні засади дотримання режиму праці та відпочинку водія. Максимальний період керування транспортним засобом. Теоретичні та практичні засади користування аналоговими та/або цифровими тахографами. Санкції за втручання в роботу тахографа. Виконання вимог органів державного контролю. Права та обов'язки водіїв. Підвищення кваліфікації водіїв. Періодичне навчання водіїв і способи вдосконалення професійних навичок
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 2.2. Правові основи перевезення вантажів. Особливості провадження господарської діяльності з перевезення вантажів. Зобов'язання за типовими (примірними) договорами перевезення вантажів. Товарно-транспортні накладні (z0128-98)
та інші супровідні документи на вантаж: основні вимоги до складання, міжнародна товарна накладна, е-ТТН. Особливості документального оформлення автомобільних перевезень у міжнародному сполученні: міжнародні дозволи на перевезення, заборони на використання автомобільних доріг, особливості перевезення вантажів платними автомобільними дорогами, зобов'язання за договорами про перевезення вантажів за Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (995_012)
(Конвенція МДП) 1975 року, Конвенцією про договір міжнародного перевезення товарів автомобільним транспортом, правила перетину кордону
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
Тема 2.3. Правові основи перевезення пасажирів. Особливості перевезення організованих груп дітей та інших груп пасажирів. Забезпечення дотримання вимог безпеки в транспортних засобах. Особливості перевезення пасажирів, що стоять
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
Модуль 3. Громадське здоров'я, безпека на дорозі та безпека навколишнього природного середовища, обслуговування, матеріально-технічне забезпечення
|
|
Тема 3.1. Статистика аварійності на автомобільних дорогах за участю автомобільного транспорту загального користування: методи зниження рівня аварійності, наслідки та вплив на громадське здоров'я. Виробничий травматизм
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.2. Запобігання злочинам на транспорті. Нелегальна імміграція: загальні засади, участь водіїв, запобіжні заходи, формування переліку нормативно-правових актів щодо відповідальності водіїв за сприяння нелегальній міграції. Відповідальність водіїв за порушення законодавства про автомобільний транспорт: загальні засади, формування пам'ятки про відповідальність
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.3. Особиста безпека: принципи ергономіки, профілактика професійних захворювань, основи самозахисту, заходи (способи) психологічного розвантаження
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.4. Здорові люди - здорова країна. Загальні засади збереження здоров'я людини: фізичний та розумовий розвиток, здорове харчування, вплив алкоголю, наркотичних засобів та прекурсорів на здоров'я людини, раціональне харчування, особиста гігієна та гігієна праці. Стрес: симптоми, причини, вплив на професійну діяльність. Фундаментальне значення базового циклу "робота - відпочинок" у житті людини
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.5. Заходи забезпечення збереження громадського здоров'я:
поведінка під час виникнення аварійно-небезпечних ситуацій, пожеж, стихійного лиха, епідемій, введення надзвичайного стану, переведення транспортної системи до функціонування в особливий період тощо. Теоретичні та практичні навички евакуації пасажирів. Забезпечення безпеки пасажирів, реакція в разі агресії. Основні аспекти складання міжнародного страхового сертифіката "Зелена картка"
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.6. Роль водія у формуванні уявлення про автомобільного перевізника. Практичні навички спілкування. Стандарти автотранспортного обслуговування. Способи уникнення конфліктних ситуацій. Наслідки неврегульованого конфлікту
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 3.7. Основні засади функціонування ринку вантажних автотранспортних послуг: економічний аспект. Способи формування прибутку автомобільного перевізника в умовах конкуренції. Логістика в процесі перевезень. Основні засади спеціалізації автомобільних перевізників. Співвідношення пасажирських і вантажних перевезень
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
Тема 3.8. Основні засади функціонування ринку пасажирських автотранспортних послуг: економічний аспект. Способи формування прибутку автомобільного перевізника в умовах конкуренції. Основні засади спеціалізації автомобільних перевізників. Співвідношення пасажирських і вантажних перевезень
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
Модуль 4. Домедична допомога
|
|
Тема 4.1. Невідкладний стан людини: основні аспекти. Визначення ознак зупинки серця, порушення дихання, правила дотримання власної безпеки, виклику бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги та рятувальників, порядок надання домедичної допомоги в разі зупинки серця та порушення дихання
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 4.2. Освоєння та закріплення знань, отриманих під час теоретичного курсу, оволодіння практичними навичками проведення серцево-легеневої реанімації дорослим, відновлення прохідності дихальних шляхів, вміння користуватися засобами, що входять до аптечок
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 4.3. Розгляд базових понять про будову тіла людини та роботу органів і систем, а також навчання основних принципів і навичок, необхідних для оцінювання стану постраждалого та надання домедичної допомоги в екстремальних умовах до прибуття бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
Тема 4.4. Засвоєння знань і практичних навичок, необхідних для надання вчасної та якісної домедичної допомоги особам, що перебувають у невідкладному стані, до приїзду бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги
|
+
|
+
|
+
|
+
|
Додаток 4
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункту 12 розділу II)
ПЕРЕЛІК ТА ВИМОГИ
до тренажерів
|
№ з/п
|
Назва модуля
|
Назва тренажеру
|
Вимоги до тренажеру
|
Примітка
|
|
1
|
Модуль 1. Підвищення кваліфікації в раціональному керуванні, заснованому на положеннях про безпеку
|
Симулятор керування транспортним засобом
|
1. Складається із кабіни з актуальними компонентами і системами оригінального тягача, що включає в себе повну збірку рульової колонки, сидіння з пневмопідвіскою, педалі і інші ручні органи управління або системи генерації зображень заснована на окулярах віртуальної реальності, які дозволяють спостерігати за навколишнім середовищем для максимально реалістичного відтворення умов в середині та поза автомобілем, у тому числі образів сидіння водія вантажного автомобіля з можливістю його регулювання, користування ременями безпеки, педаллю газу та гальма, що дозволяють забезпечувати їх реалістичне відчуття;
2. високоточне моторизоване рульове управління зі зворотним зв'язком яке забезпечує реалістичне відчуття рульового управління, яке можна відрегулювати для імітації різних рівнів потужності рульового управління в залежності від моделі вантажівки; регулювання нахилу керма або віртуальних образів керма оригінальних розмірів, що дозволяють забезпечувати реалістичне відчуття рульового управління;
3. регулювання нахилу керма;
4. різні типи коробок передач - багатоступенева синхронізована, несинхронізована, автоматична і напівавтоматична коробка передач;
5. інтегрована система рухливості (динамічна платформа), яка забезпечує розгойдування щодо поперечної осі, коливання щодо поздовжньої осі, підйом всієї кабіни, включаючи реалістичний гуркіт двигуна або системою руху, призначеної для відтворення образів, що імітують природні рухи кабіни транспортного засобу, яка піддається силам, що діють під час дорожнього руху вантажним транспортним засобом;
6. панель приладів з сенсорним екраном, на якій відображаються датчики, світлові індикатори та перемикачі або віртуальна панель з індикаторами;
7. стереозвук з доплерівським ефектом;
8. програмне забезпечення повинно забезпечувати:
повний курс навчального програмного забезпечення, включає можливості по створенню власних сценаріїв;
високу точність відтворення динаміки автомобіля;
високоякісні системи відтворення динаміки автомобіля точно імітують акустичні умови в кабіні реального автомобіля; транспортні засоби різного класу імітація транспортних засобів різного класу (автомобілі з напівпричепом, автомобілі з причепом, автобуси і багато інших);
у разі застосування системи генерації зображень заснована на окулярах віртуальної реальності, можливість імітації відчеплення та підчеплення напівпричепів, залишення причепу/напівпричепу на стоянці (процедура відчеплення або підчеплення напівпричепів полягає у виконанні послідовності дій, що відповідають тим, які необхідно виконувати в реальності);
у разі застосування системи генерації зображень заснована на окулярах віртуальної реальності, керування транспортним засобом у міському, позаміському русі та автомагістралі, а також в різній місцевості - рівнинній та гірській місцевості із схилами вгору та вниз до 6 % нахилу. Можливість імітувати мінливі щоденні умови (день/ніч).
різні типи вантажних автомобілів одноосьові напівпричепи, стандартні причепи з кузовом-фургоном, безбортових платформи, автоцистерни з імітацією рідкого вантажу і перевищення по габаритним розмірам та/або допустимій масі;
можливість вибору типу автомобіля, типу причепа, двигуна і коробки передач, маси і розташування вантажу, а також перевищення за габаритними розмірами та/або допустимій масі;
створення власних сценаріїв включаючи такі параметри, як погодні умови, сила вітру, час доби і інтенсивність транспортного потоку;
оцінка економічності стилю водіння, детальна інформація по витраті палива і економічності стилю водіння за результатами заняття для кожного водія;
|
Не обов'язково
|
|
інтерактивний тренажер з безпечного завантаження і кріплення вантажів
|
повинен мати комплект обладнання (стяжні ремні, килимки протиковзання, маркування, блокувальні пристрої, тощо); навчальну програму з безпечного завантаження та/або розвантаження і кріплення вантажів, у відповідності до існуючих і очікуваних правил безпеки, включаючи вимоги ДСТУ EN 12195-1:2018.
|
Обов'язково
|
|
2
|
Модуль 2. Застосування положень законодавства
|
Інтерактивна програма/тренажер
|
Повинен забезпечувати доступ до інформаційної бази у формі уроків (розділів) для вивчання нормативних вимог, історії походження тахографів, технічних характеристик і особливостей тахографів, особливостей різних режимів активності водія, опису карт, поясненню піктограм, роздруківки даних, помилок;
|
Не обов'язково
|
|
механічний тренажер із вбудованим реальним аналоговим тахографом
|
повинен забезпечувати можливість реєстрації, зберігання та відтворення інформації щодо керування транспортним засобом, перерв, інших видів роботи водія, щоденного та щотижневого відпочинку. У тренажері повинна бути передбачена можливість у разі необхідності демонтувати тахограф для демонстрації роботи та ремонту його складових систем, можливістю внесення записів від руки у випадку регламентованого відхилення від встановлених режимів, корегування часу, адаптації під час проведення планового обслуговування;
|
Обов'язково
|
|
тренажер для зчитування таходисків
|
повинен забезпечувати можливість провести аналіз діяльності водія та перегляд здійснених перевірок представниками контролюючих органів;
|
Обов'язково
|
|
електронно-програмований тренажер з вбудованим діючим цифровим тахографом
|
повинен забезпечувати індивідуальне навчання з можливістю введення необхідної інформації щодо попередньої діяльності водія з кнопок на тахографі; забезпечує запис/реєстрацію даних, зберігання та відтворення інформації щодо керування транспортним засобом, перерв, інших видів роботи водія, щоденного та щотижневого відпочинку; введення інформації щодо перебування на поромі або поїзді, друкування інформації; у разі необхідності демонтувати тахограф для демонстрації роботи та ремонту його складових систем, корегування часу, адаптації під час проведення планового обслуговування.
|
Обов'язково
|
|
3
|
Модуль 3. Громадське здоров'я, безпека на дорозі і безпека навколишнього середовища, обслуговування, матеріально-технічне забезпечення
|
Інтерактивний тренажер
|
Повинен забезпечувати доступ відеоматеріалів бортових реєстраторів вантажних транспортних засобів щодо реальних аварій, небезпечних ситуацій, пригод без наслідків; під час тренування забезпечує використання нестандартних методик, зокрема дослідження слухачами відеоматеріалів реальних дорожніх ситуацій і аварій, які трапилися з водіями вантажних транспортних засобів, покрокового аналізу дій водіїв, помилкової інтерпретації дорожньої ситуації, яка веде до невірного судження, помилок і ризикованого стилю поведінки за кермом, причин та наслідків ДТП; забезпечує візуалізацію ситуацій на дорозі в різних умовах, моделювання інших сценаріїв подій за допомогою симулятора; орієнтування водіїв на недопущення ситуацій на дорозі, близьких до аварійних, за умови, що матеріали для тренажера повинні будуватися на базі даних статистики та досліджень з основних причин дорожньо-транспортних пригод за участю автомобільного транспорту загального користування, серед яких втома, недооцінка дорожньої ситуації, перевищення швидкості, недотримання дистанції слідування, неуважність тощо.
|
Обов'язково
|
|
4
|
Модуль 4. Домедична допомога
|
Обладнання та матеріали домедичної допомоги
|
Повно ростовий манекен дорослого - 1 од.; манекен для серцево-легеневої реанімації дорослого - 1 од.; повно ростовий манекен немовляти - 1 од.; засіб механічний для зупинки кровотечі по типу турнікету - еластичні бинти - 8 од.; косинки трикутні - 8 од.; шини іммобілізаційні гнучкі - 8 од.; рукавички медичні - 50 пар; термоковдри - 8 од.; серветки марлеві різних розмірів - 5 од.; ножиці травматичні - 3 од.; плівка харчова - 1 од.; пакет перев'язувальний індивідуальний з еластичним компресійним компонентом і захисною вологостійкою оболонкою - 4 од.; бинт марлевий медичний нестерильний 7 х 14 - 8 од.; захисні щитки для очей при пораненні ока - 4 од.
|
Обов'язково
|
Додаток 5
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 19 розділу II)
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ
Додаток 6
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(підпункт 1 пункту 23 розділу II)
ПРОТОКОЛ
проведення іспиту
Додаток 7
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 25 розділу II)
СВІДОЦТВО
про підтвердження професійної компетентності
Додаток 8
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 25 розділу II)
ВИМОГИ
та форма кваліфікаційної картки водія
1. Бланк картки виготовляється з полімерного матеріалу формату типу ID-1 згідно з ДСТУ ISO/IEC 7810:2008.
2. Формат картки становить 54 х 85,6 (±0,75) міліметра та може мати допустимі відхилення відповідно до ДСТУ ISO/IEC 7810:2008.
3. На лицьовому боці розміщується така інформація:
заголовок "КВАЛІФІКАЦІЙНА КАРТКА ВОДІЯ", надрукований великим шрифтом українською та англійською мовами;
код держави "UA", нанесений негативом усередині синього чотирикутника;
відомості:
поле 1 - прізвище водія;
поле 2 - власне ім’я водія;
поле 3 - дата і місце народження водія;
поле 4a - дата видачі картки;
поле 4b - термін закінчення строку дії;
поле 4с - назва (код) установи, яка видала картку (може наноситися на зворотному боці);
поле (4d) - в разі наявності зазначається унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
поле 5а - номер національного та/або міжнародного посвідчення водія;
поле 5b - серійний номер картки;
поле 6 - відцифрований образ обличчя водія за встановленими Вимогами до відцифрованого образу обличчя особи та фотографічного зображення особи на фотокартках, що подаються для оформлення або обміну документів (z1146-19)
, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 2019 року № 875, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2019 року за № 1146/34117;
поле 7 - підпис водія;
поле (8) - місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок із водієм) водія за його письмовою згодою.
4. На зворотному боці розміщується така інформація:
поле 9 - категорії транспортних засобів, щодо яких водій відповідає вимогам до початковим або періодичним навчальних курсів;
поле 10 - гармонізований код "95" і дата наступного підвищення кваліфікації (95 дд.мм.рррр);
поле 11 - зарезервоване місце для можливого внесення істотних адміністративних відомостей або відомостей, що стосуються дорожньої безпеки (не обов’язково);
роз’яснення пронумерованих полів на лицьовому і зворотному боках картки (як мінімум, заголовки 1, 2, 3, 4a, 4b, 4c, 5a, 5b і 10) українською та англійською мовами;
QR-код, до якого прив’язана інформація про СППК, яка міститься в інформаційній (автоматизованій) системі "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів".
5. Записи на лицьовому боці, що відповідають реквізитам "1. Прізвище водія", "2. Власне ім’я водія", дублюються літерами латинського алфавіту.
6. На лицьовому боці бланка картки розміщено імплантований захисний елемент, який містить два кола, різні за розміром. У великому колі зображено геометричний малюнок, а в малому колі - стилізоване зображення малого Державного Герба України.
7. Фон лицьового та зворотного боку бланка картки жовтого кольору.
8. Текст з обох боків бланка картки друкується фарбою чорного кольору, яка стає невидимою під дією джерела інфрачервоного опромінення.
Лицьовий бік (z0198-2021d8)
Зворотний бік (z0198-2021d8)
Додаток 9
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 2 розділу III)
ЗАЯВА
про визначення навчального центру
Додаток 10
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(підпункт 1 пункту 1 розділу V)
ВИМОГИ
до навчальних транспортних засобів
1. Для категорії C:
транспортний засіб категорії С з дозволеною максимальною масою не менше ніж 12 000 кг, завдовжки не менше ніж 8 м, завширшки не менше ніж 2,4 м, здатний розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
обладнаний антиблокувальною гальмівною системою, антипробуксовочною системою, системою курсової стійкості (системою динамічної стабілізації), коробкою передач, що має не менше ніж 8 передатних чисел ступенів переднього ходу;
вантажний відсік повинен складатися із закритого фургона щонайменше такої самої ширини і висоти, як і кабіна;
мінімальна фактична маса транспортного засобу повинна становити 10 000 кг.
2. Для категорії CE:
тягач із напівпричепом або поєднання навчального транспортного засобу категорії С і причепа завдовжки не менше ніж 7,5 м;
як тягач із напівпричепом, так і поєднання повинні мати дозволену максимальну масу не менше ніж 20 000 кг, бути завдовжки не менше ніж 14 м і завширшки не менше ніж 2,4 м, здатні розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год, обладнані антиблокувальною гальмівною системою, антипробуксовочною системою, системою курсової стійкості (системою динамічної стабілізації), коробкою передач, що має не менше ніж 8 передатних чисел ступенів переднього ходу;
вантажний відсік повинен складатися із закритого фургона щонайменше такої самої ширини і висоти, як і кабіна; мінімальна фактична маса тягача з напівпричепом і поєднання повинна становити 15 000 кг.
3. Для категорії C1:
транспортний засіб категорії C1 з дозволеною максимальною масою не менше ніж 4 000 кг, завдовжки не менше ніж 5 м, здатний розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
обладнаний антиблокувальною гальмівною системою антипробуксовочною системою, системою курсової стійкості (системою динамічної стабілізації);
вантажний відсік повинен складатися із закритого фургона щонайменше такої самої ширини і висоти, як і кабіна.
4. Для категорії C1E:
поєднання навчального транспортного засобу категорії C1 і причепа з дозволеною максимальною масою не менше ніж 1 250 кг;
це поєднання повинно бути завдовжки не менше ніж 8 м і бути здатним розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
вантажний відсік причепа повинен складатися із закритого фургона щонайменше такої самої ширини і висоти, як і кабіна;
закритий фургон може бути також дещо вужчим, ніж кабіна, за умови, що видимість позаду є можливою лише в разі використання зовнішніх дзеркал заднього виду механічного транспортного засобу;
мінімальна фактична маса причепа повинна становити 800 кг.
5. Для категорії D:
транспортний засіб категорії D завдовжки не менше ніж 10 м, завширшки не менше ніж 2,4 м, здатний розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
обладнаний антиблокувальною гальмівною, системою антипробуксовочною системою, системою курсової стійкості (системою динамічної стабілізації).
6. Для категорії DE:
поєднання навчального транспортного засобу категорії D і причепа з дозволеною максимальною масою не менше ніж 1 250 кг, завширшки не менше ніж 2,4 м, здатне розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
вантажний відсік причепа повинен складатися із закритого фургона завширшки не менше ніж 2 м і заввишки не менше ніж 2 м; мінімальна фактична маса причепа повинна становити 800 кг.
7. Для категорії D1:
транспортний засіб категорії D1 з дозволеною максимальною масою не менше ніж 4 000 кг, завдовжки не менше ніж 5 м, здатний розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
обладнаний антиблокувальною гальмівною системою, антипробуксовочною системою, системою курсової стійкості (системою динамічної стабілізації).
8. Для категорії D1E:
поєднання навчального транспортного засобу категорії D1 і причепа з дозволеною максимальною масою не менше ніж 1 250 кг, здатне розвивати швидкість не менше ніж 80 км/год;
вантажний відсік причепа повинен складатися із закритого фургона завширшки не менше ніж 2 м і заввишки не менше ніж 2 м; мінімальна фактична маса причепа повинна становити 800 кг.
Додаток 11
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для наданн
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(підпункт 1 пункту 1 розділу V)
ВИМОГИ
до майданчика для індивідуального керування
1. Майданчик для індивідуального керування - поверхня штучної споруди з твердим покриттям, обладнана для індивідуального керування з метою проходження підготовки з раціонального керування на основі положень про безпеку, зокрема, стосовно керування транспортним засобом за різних дорожніх умов і в ситуації, коли вони змінюються залежно від різних атмосферних умов і часу доби.
2. Розміщення майданчика повинно враховувати вимоги правил, технічних норм і стандартів у частині безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки.
3. Майданчик повинен бути обладнаний технічними засобами організації дорожнього руху (дорожні знаки, дорожня розмітка, дорожні світлофори, пішохідні та транспортні огородження тощо) відповідно до ДСТУ 2586-94, ДСТУ 2587-94, ДСТУ 2735-94, ГОСТ 25695-91.
4. Майданчик повинен мати встановлене по периметру огородження, яке перешкоджатиме руху по його території транспортних засобів і пішоходів, за винятком транспортних засобів, які використовуються для навчання з початкового керування, та осіб, безпосередньо залучених до навчального процесу.
5. Розміри майданчика повинні забезпечувати розміщення всіх його елементів із урахуванням відстані, достатньої для виконання навчальних вправ транспортними засобами відповідних категорій.
6. Майданчик повинен бути обладнаний такими елементами:
місце навантаження - вивантаження (вантажна рампа);
пагорб і косогір;
дорожні знаки, світлофори, дорожня розмітка.
7. Розміщення елементів повинно забезпечувати можливість послідовного та безперервного виконання всього комплексу вправ для відповідної категорії транспортних засобів.
8. Послідовність виконання вправ на елементах майданчика визначається схемою організації дорожнього руху на майданчику.
9. Ділянки майданчика, призначені для руху транспортних засобів, повинні мати рівне, однорідне асфальтобетонне або цементобетонне покриття. Покриття майданчика повинно бути горизонтальним із максимальним повздовжнім нахилом 100 ‰ (± 10 ‰), без перепадів і пошкоджень, що можуть ускладнити рух транспортних засобів із дозволеною швидкістю (ДСТУ 3587-97).
10. Коефіцієнт щеплення колеса з дорожнім покриттям (у тому числі похилої ділянки) повинен бути не нижче ніж 0,45. У зоні руху транспортних засобів не допускається наявність сторонніх предметів, які не стосуються облаштування майданчика.
11. Під час проведення заняття з керування в темну пору доби повинно використовуватися штучне освітлення. Освітлення повинно бути постійним, а його розподілення - рівномірним. Середнє горизонтальне освітлення проїзної частини майданчика повинно становити не менше ніж 20 лк.