У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича (надалі - ПАТ "Банк національний кредит" / позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАЛА" (надалі - ТОВ "САНТАЛА" / відповідач), та просило суд, з урахуванням заяви від 04.08.1016 про зміну предмету позову, визнати недійсним нікчемний договір купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015, укладений між ПАТ "Банк національний кредит" та ТОВ "САНТАЛА", нікчемність якого встановлена уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк національний кредит"; застосувати наслідки недійсності нікчемного договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015 шляхом повернення в натурі у власність ПАТ "Банк національний кредит" усього майна, отриманого за нікчемним договором; визнати за ПАТ "Банк національний кредит" право власності на платіжно-технічні комплекси самообслуговування в кількості 2510 одиниць; зобов'язати ТОВ "САНТАЛА" повернути ПАТ "Банк національний кредит" в натурі все майно, одержане на виконання нікчемного договору купівлі-продажу № 01/04-15 від 29.04.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2017 (головуючий суддя Турчин С.О., судді: Головіна К.І., Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 (головуючий суддя Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Тарасенко К.В.) зупинено апеляційне провадження у справі № 910/29750/15 у зв'язку з призначенням у справі № 910/29750/15 повторної судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз і на вирішення експертизи поставлено питання: яка ринкова вартість станом на 29.04.2015 товару у кількості 2510 одиниць, визначеного в переліку, що міститься в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015, укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" та ТОВ "САНТАЛА"?.

ТОВ "САНТАЛА", не погоджуючись із прийнятою у даній справі ухвалою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від ПАТ "Банк національний кредит" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні 19.07.2017, оскільки представник буде брати участь в іншому судовому засіданні в Київському апеляційному господарському суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вирішив відхилити клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ст.ст. 69, - 111-8 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. - 111-7 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; ухвалою про призначення даної справи до розгляду від 07.07.2017 сторони попереджалися про те, що нез'явлення їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду справи та не тягне перенесення її на інші строки; позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості направлення іншого представника у судове засідання.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд" одним з аспектів якого є право на розгляд справи упродовж розумного строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) роз'яснено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити, зокрема, повторну судову експертизу.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 (v0004600-12) ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою ГПК України (1798-12) передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017, останнім було встановлено, що з метою визначення вартості майна, що належало ПАТ "Банк національний кредит" (обладнання визначене в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015) судом першої інстанції ухвалою від 28.01.2016 було призначено судову товарознавчу експертизу у даній справі.

Згідно із висновком експерта № 19/12-3/131 від 12.01.2017 Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ринкова вартість товару в кількості 2 510 одиниць визначеного в переліку, що міститься в додатку № 1 до договору № 01/04-15 від 29.04.2015, укладеного між ПАТ "Банк національний кредит" та ТОВ "САНТАЛА", станом на 29.04.2015 могла становити 21 677 582,72 грн., без урахування ПДВ, чи 26 013 099,26 грн., з урахуванням ПДВ.

Господарський суд апеляційної інстанції, призначаючи у даній справі повторну судову експертизу та, відповідно, зупиняючи провадження у справі відповідно до ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що формулювання "вартість … могла становити" не дає ствердної та чіткої відповіді на поставлене судом першої інстанції на вирішення експертам питання, з огляду на що і виникла необхідність у проведенні саме повторної судової експертизи.

Оскільки, в силу п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи, а таке зупинення провадження у справі є, у свою чергу, наслідком призначення судової експертизи (незалежно від того, чи призначається первісна чи повторна експертиза), що унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, суд касаційної інстанції вважає, що зупинивши провадження у справі на час проведення повторної судової експертизи, Київський апеляційний господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень.

Отже, враховуючи, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що остання містить аргументовані мотиви її винесення, висновок суду апеляційної інстанції про зупинення провадження в справі ґрунтується на матеріалах справи та вимогах чинного процесуального законодавства. При цьому, скаржник не спростував наявності підстав, зумовлених призначенням експертизи, для зупинення апеляційного провадження у справі відповідно до приписів статті 79 ГПК України.

Вищий господарський суд України відхиляє твердження ТОВ "САНТАЛА" про затягування, з боку Київського апеляційного господарського суду, строків розгляду справи, з огляду на те, що оскільки надане суду процесуальним законом право зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи зумовлено, передусім, неможливістю розгляду спору по суті за відсутності відповідних висновків судового експерта, а також зважаючи на наявність спору між сторонами щодо вартості спірного товару, зупинення провадження апеляційним господарським судом у зв'язку із проведенням повторної судової експертизи відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, ст. 79 ГПК України.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що доводи касаційної скарги в цілому зводяться до недоцільності призначення повторної судової експертизи у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017.

Відповідно до ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок суду про наявність фактичних та правових підстав для зупинення провадження у справі є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.