Товариство звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 30.08.2016 № 46-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.12.2016 (суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 (колегія суддів у складі: Ліпчанська Н.В. - головуючий суддя, судді Лисенко В.А., Діброва Г.І.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано правомірністю притягнення Товариства до відповідальності за неподання Відділенню інформації у встановлений строк.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняте нове рішення про задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Відділенням з метою проведення всебічного, повного і об'єктивного дослідження ринків послуг з надання в оренду торгових площ на продовольчих та непродовольчих ринках Херсонської області, а також здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, що діють на цих ринках, на адресу Товариства направлено вимогу від 11.04.2016 за № 2-47/269 про надання інформації та запропоновано у 10-ний строк з дня її отримання надати інформацію за підписом керівника підприємства або уповноваженої особи та копії документів засвідчених належним чином;

- вимогу від 11.04.2016 підписано в.о. голови Відділення ОСОБА_3, на якого згідно з наказом від 04.04.2016 № 228-ВК покладено виконання обов'язків голови Відділення з 11 по 24 квітня 2016 включно;

- Відділенням 13.04.2016 названу вимогу від 11.04.2016 направлено Товариству рекомендованим листом № 7300329826790, який вручено директору Товариства ОСОБА_4 під розпис 14.04.2016, що підтверджується листом в.о. директора Херсонської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 30.06.2016 № 31-21/145;

- у встановлений Відділенням десятиденний термін інформації від Товариства не надійшло і на адресу Товариства було знову направлено вимогу від 27.05.2016 № 2-47/337;

- Товариство у відповідь на вимогу від 27.05.2016 зазначило, що вимогу від 11.04.2016 № 2-47/269 не отримувало, а тому надати необхідну інформацію і копії документів не має змоги, що підтверджується його листом від 09.06.2016 на адресу Відділення;

- Відділенням 22.06.2016 знову була підготовлена вимога № 2-47/368 від 22.06.2016 про надання інформації, за своїм змістом ідентична вимозі від 11.04.2016 № 2-47/269, яку представником Товариства отримано особисто під розпис;

- Товариством запитуваної інформації також надано не було;

- Рішенням АМК:

діяння Товариства, які полягали у неподанні Відділенню інформації на вимоги від 11.04.2016 № 2-47/269 (22.06.2016 № 2-47/368) та від 27.05.2016 № 2-47/337 у встановлені головою Відділення строки, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (пункт 1);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 4 995 грн. (пункт 2);

зобов'язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом надання Відділенню інформації на вимогу від 11.04.2016 № 2-47/269 (22.06.2016 № 2-47/368) у десятиденний термін з дня отримання цього рішення (пункт 3).

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голову територіального відділення Антимонопольного комітету України наділено повноваженнями вимагати, зокрема, від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р (z0291-01) .

Відсутність законодавчих обмежень щодо підстав витребування Відділенням необхідної йому інформації підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постанові від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011 та інших.

При цьому закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п) .

З іншого боку, законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Такі правові позиції викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11) .

Отже, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства інформацію для дослідження ринку послуг з надання в оренду торгових площ на продовольчих та непродовольчих ринках Херсонської області, та для здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, що діють на цих ринках.

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону № 2210 неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням у рішеннях зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги одержання вимоги Відділення від 11.04.2016 за № 2-47/269 саме директором Товариства, який представляє його інтереси, одержання вимог від 27.05.2016 № 2-47/337 та від 22.06.2016 № 2-47/368 уповноваженим представником Товариства (у тому числі, й під розпис), встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Відділенню у встановлені його головою строки, перевіривши прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень, дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті - 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями - 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Херсонської області від 12.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 зі справи № 923/1112/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет" - без задоволення.