розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Онищука Д.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 по справі №910/1221/16 Господарського суду міста Києва про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії", -

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 (суддя Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 23.02.2017, ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі № 910/1221/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 (колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 у справі № 910/1221/16 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" Онищука Д.В. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1221/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії".

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М.

Ухвалою суду першої інстанції від 02.06.2016 визнано кредиторами банкрута наступних кредиторів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТТЕХНО-Л" на суму 307.280.944,20 грн., з яких: 289.599.963, 86 грн. - вимоги четвертої черги, а 17.680.980, 34 грн. - вимоги шостої черги;

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 189.899.567, 43 грн., з яких: 159.270.580, 65 грн. - вимоги четвертої черги, а 30.628.986, 78 грн. - вимоги шостої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на суму 28.829.747, 00 грн. - вимоги четвертої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЯЖ Т" на суму 569.862.983, 60 грн., з яких: 543.498.379, 60 грн. - вимоги четвертої черги, а 26.364.604, 00 грн. - вимоги шостої черги;

Цією ж ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 1 095 873 242,23 грн.; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів).

22.02.2017 ліквідатор банкрута подав на затвердження господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, який був погоджений комітетом кредиторів 20.02.2017 (протокол № 5).

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції послався на те, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв'язку з недостатністю майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши про вжиття ліквідатором всіх необхідних заходів з пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 1, 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в період ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, в т.ч. рахунки в цінних паперах, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались інші заходи із розшуку майна рухомого та нерухомого майна банкрута.

Ліквідатором була виявлена наявність дебіторської заборгованості компанії POV Limited (Гонконг) в сумі 55532071,75 доларів США за контрактом № 28 від 02.01.2014. Дана заборгованість підтверджується рішеннями Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 22.07.2014 та від 04.09.2014.

Згідно п.п.1,2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні може продаватися, зокрема, дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

14.07.2016 було проведено засідання комітету кредиторів, на якому було обрано голову комітету кредиторів - ТОВ "ВОЯЖ Т", затверджено ліквідаційну масу банкрута, яка складається з дебіторської заборгованості компанії POV Limited (Гонконг) та вирішено реалізувати виявлену дебіторську заборгованість на аукціоні. На вказаному засіданні був присутній представник кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Статтею 57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Як вбачається з матеріалів справи, дебіторська заборгованість була виставлена вперше на аукціон за максимальною ціною в розмірі 877 190 282,88 грн. Жодної заявки на участь в аукціоні не надходило.

Згідно ст. 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

У зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціонах, три аукціони з продажу майна банкрута були визнані такими, що не відбулися.

Відповідно до протоколу № 3 від 01.11.2016 на засіданні комітету кредиторів ліквідатор повідомив кредиторів про проведення ним оцінки майна згідно ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також ліквідатор погодив з кредиторами оціночну вартість майна в розмірі 561402,00 грн. Кредитори одноголосно проголосували за пропозицію ліквідатора.

Вказана дебіторська заборгованість банкрута була реалізована на аукціоні, що відбувся 16.12.2016 за ціною 224560,80 грн.

Результати аукціону були погоджені комітетом кредиторів та отримані грошові кошти були розподілені серед кредиторів згідно рішення комітету кредиторів від 24.01.2017 (протокол № 4): витрати на здійснення ліквідаційної процедури та виплати для погашення вимог кредиторів.

Іншого майна, яке належить боржнику, в ліквідаційній процедурі виявлено не було.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд, приймаючи рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення провадження у справі, повинен дослідити та встановити обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність його затвердження, з'ясувати виконання ліквідатором всіх обов'язків, передбачених чинним законодавством.

Дослідивши обставини справи та надавши їм відповідну правову оцінку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про проведення ліквідатором всіх необхідних та передбачених законом заходів щодо ліквідації банкрута з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Отже, саме до компетенції кредиторів законодавцем віднесено прийняття рішення по схваленню звіту ліквідатора, що передує зверненню з клопотанням про його затвердження до суду.

Як встановив суд апеляційної інстанції, поданий на затвердження звіт ліквідатора був схвалений на засіданні комітету кредиторів від 20.02.2017 (протокол № 5).

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута.

Згідно ліквідаційного балансу станом на 20.02.2017, у банкрута відсутні активи.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що представник кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" був присутній на всіх засіданнях комітету кредиторів.

Оцінку майна банкрута та результати аукціону з реалізації майна кредитором ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в судовому порядку оскаржено не було.

Таким чином, судом апеляційної інстанції були правомірно відхилені доводи скаржника про порушення ліквідатором вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо непред'явлення вимог до дебітора та заниження ціни реалізації дебіторської заборгованості.

В судовому засіданні ліквідатор ТОВ "Техніка мрії" Щербань О.М. та представник кредитора ТОВ "Технополіс-1" пояснили, що боржник - компанія POV Limited є нерезидентом України і не має майна на території України, а тому рішення по стягненню заборгованості може бути затверджено та виконано лише на території Гонконгу, що потребує використання значних грошових коштів на оплату послуг юридичних компаній для здійснення такої процедури. Оскільки грошові кошти на рахунках банкрута для оплати послуг відсутні, кредитори не виявили бажання профінансувати процедуру стягнення заборгованості на території Гонконгу, комітетом кредиторів було прийнято рішення про реалізацію даної дебіторської заборгованості на аукціоні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що дії ліквідатора ТОВ "Техніка мрії" щодо продажу дебіторської заборгованості на аукціоні вчинені у відповідності ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, встановивши, що за результатами ліквідаційного балансу майно у боржника відсутнє, ліквідатором в ході ліквідаційної процедури виконані покладені на нього законом обов'язки, звіт ліквідатора схвалений комітетом кредиторів (протокол № 5 від 20.02.2017), суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження по справі.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 та ухвала Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.