розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року у справі № 911/1348/16 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про стягнення 1045264143,54 грн.,

за участю представників:

Позивача: Рудник І.Ю., дов. № 09/12/216 від 12.05.2017 року,

Відповідача: Савицький В.М., дов. № 07-06-1д від 07.06.2016 року.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "АКПІБ", Банк, Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (далі - ТОВ "ГК "Газовий Альянс", Відповідач) про стягнення 1045264143,54 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3787/2-1 від 05.11.2012 року, та договорів про внесення змін до нього, по сплаті кредиту та відсотків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року, провадження у даній справі було зупинено, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 4-7, 41, 43, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду про зупинення провадження у даній справі, та передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

За письмовою заявою представника ТОВ "ГК "Газовий Альянс" при розгляді даної справи в суді касаційної інстанції здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вказувалось вище позовними вимогами ПАТ "АКПІБ" у даній справі є стягнення 1045264143,54 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3787/2-1 від 05.11.2012 року, та договорів про внесення змін до нього, по сплаті кредиту та відсотків.

При цьому, в обґрунтування свого позову Банк посилався на неналежне виконання ТОВ "ГК "Газовий Альянс" умов, як самого кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3787/2-1 від 05.11.2012 року, так і договорів про внесення змін до нього, в частині несвоєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, виникла заборгованість по кредиту в сумі 857483266,41 грн. та заборгованість по процентам в сумі 138710272,21 грн., з огляду на які Банком було також нараховано 38141605,40 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 6208267,56 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 107033,17 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 2600564,00 грн. 3% за несвоєчасну сплату кредиту, 463134,79 грн. 3% за несвоєчасну сплату процентів і штраф у розмірі 1550000,00 грн.

Разом з тим, звертаючись до господарського суду із заявою про призначення експертизи у даній справі, ТОВ "ГК "Газовий Альянс" посилалось, зокрема, на ненадання Позивачем документів, що підтверджують звернення до нього Відповідача з приводу саме отримання кредитної лінії за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3787/2-1 від 05.11.2012 року.

У зв'язку з цим, розглядаючи та вирішуючи вказану заяву Відповідача, суд першої інстанції, з яким фактично погодився і апеляційний господарський суд, вказував на те, що між сторонами наявна взаємна суперечливість щодо наявних у справі доказів стосовно заявлених до стягнення ПАТ "АКПІБ" сум заборгованості ТОВ "ГК "Газовий Альянс" за кредитним договором, договорами про внесення змін до нього та за договорами про надання траншу, у зв'язку з чим, зважаючи на складність розрахунку сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, в тому числі -на відповідність умовам кредитного договору, договорів про внесення змін до нього та договорів про надання траншу, що потребує спеціальних економічних знань, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ТОВ "ГК "Газовий Альянс" про призначення експертизи, призначивши у справі судову економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручив атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, водночас, зупинивши на час проведення такої експертизи провадження у даній справі.

З такими висновками судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції погодитись не може, оскільки такі було зроблено з порушенням номр процесуального права, а саме - ст.ст. 32, 33, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за власною ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Право господарського суду зупинити провадження у справі з наведеної підстави пов'язується необхідністю призначення у справі судової експертизи.

Поряд з цим, згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з тим, за змістом наведених норм, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про розмір заборгованості, що підлягає до стягнення, витребування документів, що підтверджують наявність заборгованості та розрахунку заборгованості, який перевіряється судом під час розгляду справи.

Таким чином, право господарського суду зупинити провадження у справі на підставі наведеної норми кореспондується з об'єктивною необхідністю роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, та які входять до предмета доказування, з'ясування яких є предметом судової експертизи, висновок якої не може бути замінений іншими доказами.

Як вказувалось вище, предметом спору у даній справі є вимоги ПАТ "АКПІБ" про стягнення з ТОВ "ГК "Газовий Альянс" 1045264143,54 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3787/2-1 від 05.11.2012 року, та договорів про внесення змін до нього, по сплаті кредиту та відсотків, на підтвердження якої Позивачем надавались копії такого договору та додаткових угод до нього, а також, меморіальні ордери та розрахунки заборгованості.

При цьому, зупиняючи провадження у справі через призначення судової експертизи, місцевий господарський суд поставив на вирішення експерту питання, зокрема, щодо наявності документального підтвердження заборгованості ТОВ "ГК "Газовий Альянс" у заявленому Банком розмірі, методики розрахунку заборгованості по відсотках, а також, щодо відповідності методики розрахунку відсотків за кредитом вимогам Положення про кредитування ПАТ "АКПІБ".

У зв'язку з цим, задовольняючи клопотання про призначення експертизи у даній справі, суд першої інстанції не врахував те, що принцип повноти оцінки доказів, передбачений ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, означає, що суд зобов'язаний дослідити і оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими.

Водночас, суд не позбавлений права запропонувати сторонам подати додаткові докази, а в разі виникнення в цих осіб труднощів, за їх клопотанням, - сприяє у витребуванні таких доказів, а із визначених господарським судом питань, які поставлено на розгляд судового експерта вбачається, що на вирішення судовому експерту було поставлено питання, які суд першої інстанції досліджує при розгляді справи, а у випадку, якщо належних та допустимих доказів недостатньо вирішує питання про їх витребування.

Так, дійшовши формального висновку про те, що між сторонами наявні протиріччя щодо надання доказів у справі, які підтверджують заборгованість у даній справі, суд не врахував те, що положення ст. 34 Господарського процесуального кодексу України слід застосовувати у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 43 цього Кодексу, а тому, фактично ухилилися від витребування у сторін необхідних для вирішення даної справи відповідних доказів.

При цьому, статтею 33 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд не позбавлений можливості за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати необхідні для цього докази, при цьому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим, не має заздалегідь установленої сили та оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.

Судова експертиза призначається судом для вирішення питань, пов'язаних із предметом доказування.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, зокрема, має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, в порушення вимог наведеної норми, мотиви та обґрунтування необхідності призначення експертизи та зупинення провадження у справі судом не зазначені.

Так, суд першої інстанції не вказав, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, потребує спеціальних знань, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення, вказавши лише на наявність спору між сторонами з приводу надання тих чи інших доказів у справі. Окрім того, судом не вказано, в чому полягає складність у перевірці розрахунку боргу, який містить дані щодо непогашеного кредиту та відсотків за декілька місяців.

Водночас, зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням судової економічної експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення обставин, які мають досліджуватись та перевірятись судом на підставі поданих сторонами доказів.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом суду, яка не є безумовним, необхідною передумовою застосування цього права є обставини, що перешкоджають розгляду спору по суті заявлених вимог, а призначення судової експертизи, у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Між тим, згідно ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. - 111-10 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, якою залишено без змін ухвалу суду про зупинення провадження у справі, у зв'язку з призначенням експертизи у даній справі є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам процесуального права, а тому підлягають скасуванню, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції для здійснення провадження у справі.