Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Данилової М.В.,

суддів

Корсака В.А., Швеця В.О.

за участю представників:

позивача

Піх А.Б. (договір про надання правової допомоги від 26.06.2016, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №529)

відповідача

Литвиненко Ж.М. дов. від 11.07.2016 № 222/20-19

розглянувши матеріали касаційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (зміна найменування з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго")

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017

у справі № 908/2726/16 Господарського суду Запорізької області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Концерну "Міські теплові мережі"

про стягнення 4304269,82 грн.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення пені в розмірі 3124738,98 грн., інфляційних - 933335,50 грн. та 3% річних в розмірі - 246195,34 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2016 (суддя Колодій Н.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 (головуючий суддя Стойка О.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Концерну "Міські теплові мережі" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 361356,12 грн. пені, 50884,79 грн. 3% річних, 145596,28 грн. індексу інфляції та судовий збір у розмірі 13787,90 грн. В решті позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (зміна найменування з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго") звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017, а справу направити на новий розгляд посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 33, 43, 83, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

26.06.2017 від Концерну "Міські теплові мережі" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін з підстав, викладених у останніх.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.06.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 05.07.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду касаційної скарги на 15 днів, розгляд касаційної скарги відкладено на 12.07.2017.

У письмових поясненнях, які надійшли до суду касаційної інстанції 10.07.2017, скаржник надав додаткові пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 12.07.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2004 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 44, за умовами розділу 1 якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач - оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно розділу 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами.

За змістом пункту 2.2.3 договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 "Порядок розрахунків" та № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 додатку № 4 до договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 01.11.2006), за підсумками розрахункового періоду позивач виписує відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого відповідачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від відповідача.

Згідно пункту 7 додатку № 4 до договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 01.11.2006), відповідач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому позивачем.

Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:

-при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

-у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику відповідача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення відповідачу.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач поставив в період з вересня 2015 року по червень 2016 року відповідачу електричну енергію та виставив останньому рахунки на її оплату.

Відповідач, в свою чергу, вищевказані рахунки сплатив з порушенням термінів обумовлених умовами договору, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Звертаючись до суду з даним позовом Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" посилаючись на рахунки: від 05.10.2015 № 44/9а на загальну суму - 1393855,40 грн., плата за електроенергію спожиту у вересні 2015 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 05.01.2016 № 44/12а на загальну суму -13176057,90 грн., плата за електроенергію спожиту у грудні 2015 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 03.02.2016 № 44/1а на загальну суму -11586897,66 грн., плата за електроенергію спожиту у січні 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 03.03.2016 № 44/2а на загальну суму -12133665,24 грн., плата за електроенергію спожиту у лютому 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 05.04.2016 № 44/3а на загальну суму -12266253,64 грн., плата за електроенергію спожиту у березні 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 06.05.2016 № 44/4а на загальну суму -2113331,09 грн., плата за електроенергію спожиту у квітні 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 06.06.2016 № 44/5а на загальну суму -814409,42 грн., плата за електроенергію спожиту у травні 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44; від 05.07.2016 № 44/6а на загальну суму -2140991,27 грн., плата за електроенергію спожиту у червні 2016 року за договором від 01.10.2004 № 44, просило стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" 3124738,98 грн. пені, 933335,50 грн. інфляційних та 246195,34 грн. 3% річних.

Суди попередніх інстанцій приймаючи рішення виходили з доведеності факту порушення відповідачем своєчасної оплати за договором про постачання електричної енергії та враховуючи спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ від 26.04.2016, здійснили власний перерахунок пені, інфляційних та 3% річних, та дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права вищевказаний висновок судів вважає передчасним з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , 26.04.2016 між сторонами у справі, Головним управлінням ДКСУ у Запорізькій області, Департаментом фінансів Запорізької облдержадміністрації, Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради, Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради, Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району, Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району, Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району, ДП "Енергоринок", Львівським МКП "Львівтеплоенерго" та НАК "Нафтогаз України" було складено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету № 20-33, відповідно до умов п.п. 4.8-4.11 якого відповідач в спільних розрахунках за рахунок коштів загального фонду державного бюджету у взаємовідносинах 11 учасників, який отримує грошові кошти від Управлінь праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському, Орджонікідзевському та Шевченківському районам, перераховує позивачу кошти за спожиту електричну енергію в сумі 29317613,93 грн., в т.ч. ПДВ 4886268,99 грн. з записом у графі "призначення платежу": "Електроенергія за січень-лютий 2016 року "п" 0,00 грн. " Постанова КМУ від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) ".

Платіжним дорученням № 1893 від 27.04.2016 відповідач перерахував на користь позивача платіж на загальну суму 29317613,93 грн.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій зазначеному вище спільному протокольному рішенню про організацію взаєморозрахунків належної правової оцінки не надали; не встановили за якими договорами, за якими рахунками та за який період була погашена заборгованість у розмірі 29317613,93 грн., а також не дослідили чи були рахунки від 05.10.2015 № 44/9а (плата за електроенергію спожиту у вересні 2015 року); від 05.01.2016 № 44/12а (плата за електроенергію спожиту у грудні 2015 року); від 03.02.2016 № 44/1а (плата за електроенергію спожиту у січні 2016 року); від 03.03.2016 № 44/2а (плата за електроенергію спожиту у лютому 2016 року); від 05.04.2016 № 44/3а (плата за електроенергію спожиту у березні 2016 року); від 06.05.2016 № 44/4а (плата за електроенергію спожиту у квітні 2016 року); від 06.06.2016 № 44/5а (плата за електроенергію спожиту у травні 2016 року); від 05.07.2016 № 44/6а (плата за електроенергію спожиту у червні 2016 року) предметом спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків.

До того ж, суди попередніх інстанцій не дослідили і те, чи включили сторони у спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків ще й іншу заборгованість за іншими договорами.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і про те, що при новому розгляді даної справи суди попередніх інстанцій повинні врахувати висновок спеціаліста від 09.03.2017 № 3/17, який міститься в матеріалах справи, а також з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю або неправильністю здійснення позивачем розрахунків та надати оцінку доказам, на яких ці розрахунки ґрунтуються.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не встановили обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи, що в силу статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 111-9 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2016 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Враховуючи наведене, та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 908/2726/16 та рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2016 у даній справі скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.