МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 березня 2021 р.
за № 300/35922
Про затвердження Методики визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі
Відповідно до статей 7, 16, 17 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (411-15)
, з метою виконання пункту 69 Розділу 3 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228 (228-2016-р)
, та пунктів 331, 332, 1121, 1122 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (1106-2017-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, що додається.
2. Департаменту аграрної політики забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом обов’язків.
|
Міністр розвитку економіки,
торгівлі та сільського
господарства України
|
І. Петрашко
|
|
ПОГОДЖЕНО:
Т.в.о. Голови
Державної регуляторної служби України
В.о. президента
Національної академії аграрних наук України
|
О. Мірошніченко
М.В. Роїк
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
розвитку економіки,
торгівлі та сільського
господарства України
19.01.2021 № 91
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 березня 2021 р.
за № 300/35922
МЕТОДИКА
визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі
І. Загальні вимоги
1. Ця Методика встановлює правила проведення польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі, ділянкового (ґрунтового) сортового контролю та лабораторного сортового контролю, відбору проб та проведення випробування насіннєвої картоплі (визначення посівних якостей) на сортах, унесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та застосовується аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), науково-дослідними установами, суб’єктами насінництва.
2. Цю Методику розроблено для забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі, інспектування партій насіннєвої картоплі та з метою імплементації положень Виконавчої директиви Комісії 2014/20/ЄС від 06 лютого 2014 року про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі та умов та позначень, застосовних до таких класів, Виконавчої директиви Комісії 2014/21/ЄС від 06 лютого 2014 року про визначення мінімальних умов та класів Співтовариства для добазової насіннєвої картоплі та Директиви Ради 2002/56/ЄС від 13 червня 2002 року про торгівлю насіннєвою картоплею.
3. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:
вирівняність насадження - однорідний зовнішній вигляд рослин у насадженні за висотою та кольором, пов’язаний зі схожістю садивних бульб;
вірусні хвороби - хвороби, збудником яких є віруси, що проявляються на рослинах у вигляді знебарвлення, плямистості, зморшкуватості, некрозу тканин, складчастості, закручування і жорсткості листя або карликовості рослин;
гниль - розкладання тканини в кашоподібну, напіврідку безформну масу різного забарвлення, іноді з неприємним запахом, що виникає внаслідок впливу інвазивних організмів, бактерій або грибів та може бути викликане екологічними факторами;
іn vitro - штучні стерильні умови вирощування рослин на поживних середовищах;
контрольна (інспекційна) проба - визначена сумарна кількість рослин (кущів), оглянутих у пробах польового оцінювання;
лабораторне тестування - сукупність методів, спрямованих на аналіз досліджуваного матеріалу за допомогою різного спеціалізованого обладнання в лабораторних умовах;
мікробульба - бульба розміром 7-18 мм, вироблена в умовах in vitro на поживних середовищах;
мікроклональне розмноження - процес розмноження мікророслин з материнських рослин іn vitro шляхом живцювання в штучних стерильних умовах для збільшення коефіцієнта розмноження;
мінібульба - бульба розміром не менше ніж 25 г, одержана внаслідок культивування оздоровлених рослин, мікробульб in vitro;
мокра гниль - розм’якшення бульби, яке супроводжується рідкими виділеннями, що спричинене грибами і бактеріями;
насадження еліти - сукупність рослин, що вирощуються з бульб супереліти;
насадження насіннєвої картоплі - сукупність рослин насіннєвої картоплі одного сорту та класу якості, які вирощуються на одному полі (ділянці), підлягають польовому оцінюванню та розглядаються як окрема одиниця в системі сертифікації;
насадження першого та другого покоління еліти - сукупність рослин, що вирощуються з бульб еліти та першого покоління еліти;
насадження супереліти - сукупність рослин, що вирощуються з бульб супер-супереліти;
насадження супер-супереліти - сукупність рослин, що вирощуються з бульб розсадника розмноження першого або другого польового покоління від вихідного насіннєвого матеріалу, отриманого в штучних умовах;
насіннєва картопля - бульби або будь-який інший садивний матеріал, крім насіння картоплі ботанічного виду Solanum tuberosum L, які на основі регулярного оцінювання під час вирощування та сортування визнані в установленому порядку придатними для розмноження;
номер польового покоління - число циклів вирощування, що минули з моменту першого висаджування вихідного матеріалу в поле після мікроклонального розмноження в штучних умовах;
об’єднана проба - проба, сформована з усіх відібраних точкових проб, висипаних по черзі на чисту гладку поверхню (брезент, плівку, фанеру та інше), не допускаючи втрат землі та інших сторонніх домішок;
первинне вірусне зараження - зараження рослин насіннєвої картоплі, отримане протягом поточного вегетаційного періоду;
післязбиральне оцінювання прямого потомства (індексація) - підтвердження сортової типовості, ступеня ураження вірусними та бактеріальними хворобами різних класів насіннєвої картоплі в післязбиральний період;
покоління насіннєвої картоплі - життєвий цикл відтворення насіннєвої картоплі за один рік вегетації в полі або в штучних умовах;
поле - ділянка землі, на якій проводиться польове оцінювання і яка використовується для вирощування насіннєвої картоплі;
точкова проба - кількість насіннєвої картоплі, яка відбирається від однієї партії або певної її частини за один раз в одному місці і призначена для формування об’єднаної проби;
тяжка вірусна хвороба - мозаїчна хвороба картоплі, що викликає значні зміни в загальному вигляді рослини;
хвороба - будь-яка зміна в рослині, яка викликана біотичними чи абіотичними чинниками і негативно впливає на морфологічну будову, фізіологічні функції та економічну цінність культури.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про насіння і садивний матеріал" (411-15)
та "Про охорону прав на сорти рослин" (3116-12)
.
4. У цій Методиці вживаються такі скорочення:
АВК - А-вірус картоплі (PVA);
БН - базова насіннєва картопля;
ВМ - вихідний матеріал, добазова насіннєва картопля, отримана в штучних умовах (мікророслини іn vitro, мікробульби іn vitro, мінібульби) (клас PBTC);
ВСЛК - вірус скручування листя картоплі (PLRV);
ДН - добазова насіннєва картопля;
Е - клас еліти, базова насіннєва картопля (клас E);
МВК - М-вірус картоплі (PVM);
ПП1, ПП2 - добазова насіннєва картопля першого або другого польового покоління, отримана від вихідного матеріалу (мікророслин іn vitro, мікробульб іn vitro, мінібульб та базових клонів) (клас PB);
СЕ - клас супереліти, базова насіннєва картопля (клас SE);
СН - сертифікована насіннєва картопля;
СН1 - сертифікована насіннєва картопля, перше покоління після еліти (клас A);
СН2 - сертифікована насіннєва картопля, друге покоління після еліти (клас B);
ССЕ - клас супер-супереліти, базова насіннєва картопля (клас S);
YВК - Y-вірус картоплі (PVY);
ХВК - Х-вірус картоплі (PVX);
SВК - S-вірус картоплі (PVS);
ВВБК - віроїд веретеноподібності бульб картоплі;
ІФА - імуноферментний аналіз;
ІФ - імунофлуоресценція;
ПЛР - полімеразно-ланцюгова реакція.
5. Назви категорій та класів насіннєвої картоплі визначаються залежно від етапу насінництва згідно з додатком 1 до Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800 (z0829-19)
(далі - Методичні вимоги).
II. Польове оцінювання насаджень насіннєвої картоплі
1. Польове оцінювання насаджень насіннєвої картоплі проводять шляхом обстеження рослин у період цвітіння. Заходи з проведення польового оцінювання здійснюють щонайменше двічі.
Насадження першого та другого покоління, отриманого від вихідного матеріалу, виробленого в штучних умовах, обстежують не менше ніж три рази з метою точного встановлення сортової типовості рослин картоплі.
2. Обстеження добазового насіннєвого матеріалу класу ВМ і насаджень ПП1 та ПП2 проводиться спеціалістами науково-дослідних установ, селекціонерами, власниками або підтримувачами сортів.
Польове оцінювання насаджень насіннєвої картоплі категорій БН, ССЕ, СЕ, Е, СН1, СС2 проводять аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори).
Польовому оцінюванню не підлягають насадження генетично модифікованої картоплі та картоплі, призначеної для селекційних та дослідних робіт.
3. За два тижні до початку польового оцінювання аудитор із сертифікації (агроном-інспектор):
перевіряє документацію, що характеризує категорію і клас висадженої насіннєвої картоплі (копію сертифіката, виданого на насіння попереднього класу/покоління під час послідовного розмноження, акт обстеження вихідного матеріалу в штучних умовах, ПП1-2 та базових клонів);
оглядає площу насіннєвих насаджень, що підлягають польовому оцінюванню;
у разі необхідності організовує додаткове фітопатологічне прочищення насіннєвих насаджень;
попередньо встановлює перелік технологічних заходів, здійснених суб’єктом насінництва (господарством) на насадженні насіннєвої картоплі.
4. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) перед проведенням польового оцінювання повинен мати:
карту полів, надану господарством;
польовий журнал, дані до якого щодо сорту, номера поля, класу якості, походження насіннєвого матеріалу було внесено відповідальним за проведення польового обстеження.
5. На добазовому насіннєвому матеріалі класу ВМ і на насадженнях ПП1 та ПП2 проводять три обстеження з візуальною оцінкою кожної рослини без їх викопування.
Перше обстеження проводиться за висоти рослин 10-15 см, друге - у період цвітіння, третє - перед видаленням картоплиння перед збиранням.
Відповідні дані вносять до журналу польового обстеження насаджень насіннєвої картоплі (далі - польовий журнал) згідно з додатком 1 до цієї Методики.
За результатами обстежень оформлюють акт обстеження вихідного матеріалу (у штучних умовах), першого, другого польового покоління, базових клонів згідно з додатком 2 до цієї Методики (далі - акт обстеження).
6. Оцінювання насаджень базового насіння класів ССЕ, СЕ, Е та категорії СН проводять шляхом обстеження проб, рівномірно розподілених по всій площі насадження насіннєвої картоплі.
Кількість проб та рослин у загальній пробі встановлюють з розрахунку:
ССЕ: на ділянці до 5 га - 10 проб по 100 рослин або всього 1000 рослин, на ділянці більше ніж 5 га - 15 проб по 100 рослин або всього 1500 рослин;
СЕ, Е: на ділянці до 10 га - 10 проб по 50 рослин або всього 500 рослин; на ділянці до 20 га - 20 проб по 50 рослин або всього 1000 рослин; на ділянці понад 20 га беруть додатково 2 проби по 50 рослин на кожні повні 10 га понад 20 га;
СН (СН1, СН2): на ділянці до 20 га - 25 проб по 20 рослин або всього 500 рослин; на ділянці більше ніж 20 га беруть додатково 2 проби по 20 рослин на кожні повні 10 га понад 20 га.
7. Під час обстеження кожної рослини в пробі визначаються сортова типовість та сортова чистота, наявність симптомів вірусних, бактеріальних, грибних та інших хвороб картоплі відповідно до вимог, установлених пунктами 2-5 розділу II Методичних вимог (z0829-19)
.
8. Сортова типовість та сортова чистота визначаються відповідно до офіційного опису морфологічних характеристик сортів згідно з Методикою проведення експертизи сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) на відмінність, однорідність і стабільність.
9. Симптоми прояву вірусних хвороб визначаються за зовнішніми ознаками прояву. Перелік тяжких і легких вірусних, фітоплазмових хвороб картоплі, веретеноподібність бульб та їх збудників установлено додатком 3 до цієї Методики.
Симптоми чорної ніжки і кільцевої гнилі визначають за зовнішніми ознаками їх прояву на рослинах, підземній частині стебел і бульб, які утворилися.
Опис основних вірусних та бактеріальних хвороб картоплі зазначено в додатку 4 до цієї Методики.
Симптоми інших видів вірусних та бактеріальних віроїдних, фітоплазмових хвороб, установлених додатком 3 цієї Методики, визначають за методиками, розробленими міжнародними організаціями (Європейський стандарт ЄЕК ООН S-1 з польового інспектування насіннєвої картоплі).
10. Насадження насіннєвої картоплі всіх категорій розмноження вибраковують за наявності шкідливих організмів, зазначених у Переліку регульованих шкідливих організмів (z1300-06)
, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 29 листопада 2006 року № 716, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2006 року за № 1300/13174 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 липня 2019 року № 397).
11. За результатами записів польового журналу розраховують відсоток сортових домішок, нетипових рослин та рослин, уражених хворобами, відносно загальної кількості оглянутих рослин.
За даними польового оцінювання ССЕ, СЕ, Е, СН насаджень насіннєвої картоплі оформлюють акт польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі (далі - акт польового оцінювання) згідно з додатком 5 до цієї Методики, на основі якого видають сертифікат, що засвідчує сортові якості насіннєвої картоплі.
12. У разі виявлення порушень нормативних вимог під час вирощування насіннєвої картоплі та/або незадовільних результатів польового оцінювання клас насадження насіннєвої картоплі може бути знижений.
У разі виявлення змішування насіннєвої картоплі з іншим сортом під час садіння, фактів порушення правил польового оцінювання, наявності хвороб з нульовим допуском насадження насіннєвої картоплі підлягають вибракуванню.
13. Під час польового оцінювання аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) ураховує особливості сорту та прояви симптомів хвороби.
14. Польове оцінювання насаджень насіннєвої картоплі проводиться методом проб по діагоналі поля.
Для забезпечення репрезентативності вибірки рослин для огляду вибирають рослини випадковим методом через регулярні інтервали.
Огляд проб аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) здійснює проходячи по ламаній діагоналі поля, що забезпечує рівномірність розміщення їх на ділянці.
15. Перед проведенням польового оцінювання відповідно до класу насіннєвої картоплі та площі насіннєвого насадження визначають кількість проб та кількість рослин у пробі, необхідних для огляду.
Ширину ділянки в метрах або кількість рядків розділяють на визначену кількість проб і отримують величину відстані між пробами по ширині поля в метрах або в рядках.
Відстань між пробами по довжині поля визначається діленням довжини поля на кількість проб.
16. Після проведення розрахунків аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) оглядає проби (кожного куща в пробі без його викопування). У разі сумніву щодо прояву симптомів хвороб аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) може викопати рослину для огляду підземної частини стебел та бульб.
Оглядаючи кожну рослину, аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) установлює основний сорт, домішки інших сортів і наявність хвороб.
За наявності домішок інших сортів умовно позначає колір бульб і квітів: чер. (червоний), син. (синій), біл. (білий), рож. (рожевий) і т. д.
17. Результати обстеження кожної рослини у пробі (сорт, хвороба) аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) позначає умовними знаками (крапка, риска) і вносить до відповідної графи польового журналу.
Будь-які записи в польовому журналі повинні містити дату, а використання символів та знаків повинно бути єдиним.
18. Якщо у пробі з двадцяти рослин не виявлено домішок інших сортів, у графі журналу щодо основного сорту зазначаються два повних "конверти"
-- --
(|><| |><|) .
-- --
За наявності однієї домішки один з них буде неповним, при двох домішках відповідно
-- -- -- --
(|\ | |\ | | | | |)
| \| | \| | | | |.
-- -- -- --
За наявності у пробі домішок інших сортів визначення хвороб проводиться у всій пробі (без виключення домішок).
19. Кожен кущ у пробі оглядають двічі: перший раз - на сортову типовість, другий - на наявність симптомів хвороб. Дані вносять до польового журналу.
Друге та останнє польове оцінювання за необхідності проводять так, як і перше, але вхід на насадження повинен бути з різних місць ділянки, що призначена для польового оцінювання.
20. Під час огляду проб аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) звертає увагу на наявність попелиць на нижній частині листків картоплі, контролює ймовірність підвищеної заселеності країв поля попелицями, ураження рослин грибними хворобами та хімічними речовинами.
Краї поля завширшки 10 м можуть бути більшою мірою вражені шкідниками та містити більше сортових домішок, тому аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) не повинен включати цю ділянку до контрольної проби.
21. Результати польового оцінювання отримують після візуального огляду рослин насіннєвих насаджень.
У разі сумніву щодо симптомів прояву хвороб рослин для точного виявлення збудника хвороби аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) використовує методи лабораторного тестування і в ході польового оцінювання відбирає проби та повідомляє суб’єкта про відправлення проб до лабораторії.
22. Відбір листя для проведення лабораторного тестування здійснюють у фазу бутонізації - цвітіння в суху погоду вранці або ввечері із середнього ярусу рослин по одному листку від рослини.
Листові проби закладають у паперові або поліетиленові пакети, позначають етикеткою, на якій указують дату, час та місце відбору.
23. Після закінчення огляду проб аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) визначає густоту та вирівняність насаджень, наявність бур’янів, ступінь ураження рослин фітофторозом та орієнтовний урожай. Дані вносяться до польового журналу.
24. Ступінь ураження рослин картоплі фітофторозом визначають візуально за 9-бальною шкалою згідно з формою, встановленою додатком 6 до цієї Методики.
Ураження фітофторозом не впливає на встановлення класу насаджень насіннєвої картоплі. Однак аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) здійснює відповідний припис щодо коригувальних дій, а також уносить відповідні відмітки до польового журналу.
25. Вирівняність насадження вважається доброю, якщо картоплиння добре розвинуте і рослини змикаються в рядках, а кількість рослин, що відстають у рості, не перевищує 10 %, середньою - кількість рослин, що відстають у рості, не перевищує 25 %, поганою - кількість рослин, що відстають у рості, перевищує 25 % рослин.
Повноту (зрідженість) насадження, виражену у відсотках, визначають виходячи із схеми садіння.
26. Ступінь забур’яненості насаджень насіннєвої картоплі встановлюють окомірно згідно з додатком 7 до цієї Методики.
27. Урожай визначають шляхом вибіркового викопування проб у різних місцях поля в рядку (завдовжки 3 метри) тричі та розраховують загальну вагу бульб (кг, %).
Отриману величину перераховують у тонни на гектар з урахуванням таких коефіцієнтів залежно від ширини міжряддя:
у разі ширини міжряддя 70 см коефіцієнт становить 1,587;
у разі ширини міжряддя 75 см коефіцієнт становить 1,481;
у разі ширини міжряддя 90 см коефіцієнт становить 1,235.
28. Сортову чистоту та ураженість рослин хворобами обчислюють у відсотках.
Для визначення сортової чистоти та типовості із загальної кількості оглянутих кущів (100 %) ураховують домішки з іншим забарвленням бульб або квітів.
29. Насадження насіннєвої картоплі одного і того самого сорту, для садіння якого використано бульби різного походження, оцінюють окремо.
Насадження насіннєвої картоплі одного класу, які вирощені на різних полях, оцінюють окремо.
30. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) визначає дату знищення картоплиння на насіннєвих ділянках та повідомляє суб’єкта.
31. За результатами польового оцінювання аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) визначає належність насадження до відповідного класу.
32. Якщо результати польового оцінювання показують перевищення допусків, але проведення додаткового фітопрочищення може покращити стан насадження, аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) робить відповідний запис у польовому журналі.
Заходи додаткового фітопрочищення включають:
проведення фітопрочищення;
створення розмежування насаджень (захисних смуг) для дотримання сортової чистоти партії;
застосування засобів захисту проти попелиць та інших переносників вірусів;
повідомлення про дату видалення (десикації) картоплиння та контроль його виконання.
33. Насадження насіннєвої картоплі повинні бути розміщені від джерел та переносників вірусних інфекцій з дотриманням норм просторової ізоляції, установлених додатком 5 до Методичних вимог (z0829-19)
.
Насадження насіннєвої картоплі різних класів та сортів повинні розділятися захисними смугами завширшки 1-2 ряди з підтриманням їх у стані чорного пару.
34. Починаючи з фази повних сходів насіннєвої картоплі обов’язковим є проведення обприскування рослин інсектицидами проти попелиць з інтервалом між обробками 10-15 днів.
35. Усі види робіт з догляду за насадженнями насіннєвої картоплі необхідно проводити спеціальними агрегатами, які не використовувались у виробничих посівах.
У насадженнях добазової, базової насіннєвої картоплі встановлюються максимально ранні строки видалення картоплиння, які визначаються щороку залежно від інфекційного навантаження поля, льоту попелиць та віку рослин під час формування в урожаї 70-80 % бульб насіннєвої фракції.
36. Для контролю фітосанітарного стану полів під насадженнями продовольчої картоплі в господарствах, які вирощують насіннєву картоплю, повинна бути надана інформація щодо походження насіння, яке було використано для посівів на продовольчі цілі.
37. За вегетаційний період проводять не менше ніж три сортових та фітопатологічних прочищення, під час яких видаляють хворі, пригнічені та нетипові рослини, а також домішки інших сортів.
38. Перше прочищення проводять, коли рослини досягли висоти 10-15 см і найкраще проявляються ознаки вірусних хвороб. Це прочищення дає змогу звільнити насадження від хворих рослин ще до настання льоту попелиць, які є найбільш активними переносниками вірусних хвороб.
Друге прочищення проводять на початку цвітіння. У цей період чітко виділяються за сортовими ознаками домішки інших сортів, а також хворі рослини, ознаки захворювань яких під час першого прочищення не з’явилися.
Третє прочищення проводять переважно господарства з вирощування еліти, а в інших випадках за необхідності до початку відмирання картоплиння. Видаляють кущі з ознаками в’янення, яке свідчить про ураженість рослин кільцевою гниллю.
Прочищення проводять у стислі строки (3-4 дні) декілька разів, поки рівень ураження насадження хворобами не стане нижче допустимого.
Уражені вірусними, бактеріальними хворобами та ризоктоніозом кущі викопують з обов’язковим вилученням бульб. Картоплиння разом з маточними бульбами вивозять з поля і знищують.
Потрібно також видаляти і джерела вірусних інфекцій на сусідніх полях.
Додаткове прочищення проводиться, якщо видаленню підлягає не більше ніж 20 % рослин.
39. Якщо прочищення є недоцільним, а сорт цінний, тоді організовується покущово-масовий добір (добір та маркування в полі здорових кущів і раннє їх збирання).
Після кожного прочищення складається акт прочищення насаджень насіннєвої картоплі згідно з додатком 8 до цієї Методики.
40. Машини, обладнання, тара та інший інвентар перед використанням очищують на території підприємства, де буде проводитися польове оцінювання.
Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) забезпечує чистоту транспортного засобу та відсутність на ньому залишків ґрунту перед виходом у поле.
41. Польове оцінювання розпочинають з насіннєвих насаджень вищого класу і завершують більш низьким класом насіння з метою зменшення ризику поширення збудників хвороб картоплі, які переносяться механічним способом.
III. Проведення ділянкового (ґрунтового) сортового контролю та лабораторного сортового контролю насіннєвої картоплі
1. Ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль проводиться для партій базової насіннєвої картоплі (клас Е), які підлягають реалізації, шляхом відбору сортозразків попереднього циклу розмноження (клас СЕ) для висаджування та оцінювання на спеціальних тестових ділянках.
Визначення сортової типовості та сортової чистоти, ступеня ураження вірусними та бактеріальними хворобами проводять згідно з пунктами 8 і 9 розділу ІІ цієї Методики.
2. Відбір проб проводять відповідно до вимог, установлених пунктами 2 і 3 розділу III Методичних вимог (z0829-19)
.
З об’єднаної проби відбирають середній зразок у кількості 300 бульб і упаковують.
3. Кожне паковання має зовнішню і внутрішню етикетки та супроводжується актом відбору проб супереліти картоплі для ділянкового контролю, що складається згідно з додатком 9 до цієї Методики.
Під час пересилання зразків поштою обов’язковою є наявність фітосанітарного сертифіката.
4. Установа, яка відповідає за проведення ділянкового контролю насіннєвої картоплі в осінньо-зимовий період, проводить оцінювання зразків методом післязбирального оцінювання (індексації) вічок бульб.
Від кожного зразка відбирається по 30 бульб, які пророщуються за денного освітлення і температури 15-20 °С до появи паростків завдовжки 1-1,5 см.
Від кожної бульби, її верхівкової частини вирізують індекси вагою 6-8 г, які висаджують у ґрунт культиваційної споруди.
5. Перша оцінка рослин, вирощених з індексів, проводиться за висоти 10-12 см, друга - через 6 тижнів після висаджування індексів.
Ураження рослин скручуванням листя оцінюють у період між восьмим і десятим тижнем після садіння.
Результати індексації надаються суб’єкту виробництва базової насіннєвої картоплі до початку садіння супереліти.
6. Навесні зразок перебирається, визначається ступінь ураження хворобами та від нього відбирається 150 бульб.
Бульби, які залишилися, розрізають уздовж і визначають внутрішні ураження (чорною ніжкою, кільцевою гниллю, фітофторозом).
7. Випробування зразків супереліти здійснюється в окремій ізольованій від основних насаджень картоплі сівозміні.
8. Система удобрення площі під насадження ділянкового контролю включає помірні дози азотного живлення з метою уникнення маскування симптомів вірусних хвороб картоплі.
9. Кожен зразок висаджується на дворядковій ділянці: 25 бульб у рядку, триразова повторність, площа живлення - 75 x 35 см.
10. Ураженість рослин хворобами, сортова типовість та чистота визначаються шляхом візуального огляду насаджень у два строки:
перший - після фази сходів за висоти рослин 15-20 см;
другий - на початку фази цвітіння рослин.
Рослини, уражені хворобами, з насаджень не видаляються.
Результати оформлюють актом про результати оцінювання насіннєвої картоплі категорії еліти за зразками супереліти, які надійшли для проведення ділянкового (ґрунтового) сортового контролю (далі - акт про результати ділянкового контролю), згідно з додатком 10 до цієї Методики.
Акт про результати ділянкового контролю надається суб’єкту насінництва (господарству) та органу сертифікації до початку проведення польового оцінювання насіннєвих насаджень картоплі.
11. Післязбиральне оцінювання прямого потомства різних класів насіннєвої картоплі для визначення сортової типовості та сортової чистоти, установлення ступеня ураження рослин вірусними хворобами та зараження вірусною інфекцією у прихованому стані проводиться у післязбиральний період на рослинах, вирощених у культиваційній споруді.
12. Пряме потомство насіннєвої картоплі за сортовою типовістю, сортовою чистотою, ураженням рослин вірусними хворобами та ступенем зараження прихованою вірусною інфекцією повинно відповідати вимогам, установленим додатками 2-4 до Методичних вимог.
13. Післязбиральне оцінювання прямого потомства насіннєвої картоплі проводиться на рослинах, отриманих з індексів або пророслих бульб, від бульбових проб, відібраних на насадженнях від партій добазової насіннєвої картоплі: ПП1-2, базової насіннєвої картоплі ССЕ, СЕ, Е, сертифікованої насіннєвої картоплі СН-1, такими методами:
візуальний огляд рослин картоплі з метою виявлення ступеня їх ураження вірусними хворобами за симптомами їх прояву. Результати візуального оцінювання підтверджують даними лабораторного тестування;
лабораторні методи ІФА, ПЛР, ІФ, які застосовують для визначення прихованого зараження вірусами ХВК, SВК, МВК, YВК, АВК, ВСЛК і бактеріями (збудниками кільцевої гнилі та чорної ніжки картоплі) у мікророслинах in vitro, рослинах насаджень добазової насіннєвої картоплі класів ПП1, ПП2, базової насіннєвої картоплі ССЕ, СЕ, Е та класів сертифікованої насіннєвої картоплі СН-1.
14. Лабораторне тестування на приховане зараження бактеріальними інфекціями проводять шляхом тестування бульб з використанням методів ІФА, ПЛР та/або методу ІФ і методів, які дозволяють отримувати додаткове підтвердження (посів, біологічна проба).
15. Перелік обладнання, необхідного для проведення імуноферментного аналізу (ІФА), визначено додатком 11 до цієї Методики.
ІФА, ПЛР та ІФ проводять відповідно до методик Європейської та Середземноморської організації захисту рослин або згідно з інструкціями комплекту поставки ІФА, ПЛР та ІФ наборів.
16. Для визначення віроїду веретеноподібності бульб картоплі (ВВБК) застосовують метод ПЛР.
17. Відбір проб від сформованої партії у сховищі для післязбирального оцінювання та лабораторного тестування на зараженість вірусною та/або бактеріальною інфекцією проводять згідно з вимогами, установленими пунктами 2 і 3 розділу III Методичних вимог (z0829-19)
.
18. Відбір бульбової проби для лабораторного тестування оформляють актом відбору проб для визначення посівних якостей насіннєвої картоплі згідно з додатком 12 до цієї Методики (далі - акт відбору проб).
19. Норми відбору проб для лабораторного тестування встановлено додатком 13 до цієї Методики.
20. Відбір бульбових проб у полі для лабораторного тестування проводиться перед збиранням урожаю відразу після видалення картоплиння протягом серпня - вересня місяця.
21. За розміром бульби повинні бути не менше ніж 35 мм за найбільшим поперечним діаметром.
22. Листкові проби від рослин у культиваційних спорудах та бульбові проби закладають у паперові або поліетиленові пакети, оформлюють етикеткою із зазначенням дати, часу, місця відбору і направляють у випробувальну діагностичну лабораторію.
23. Зразок насіннєвої картоплі для післязбирального оцінювання прямого потомства зберігається щонайменше 1-2 тижні за температури повітря 18-22 °С.
Вирізають вічко бульби діаметром 2,5 см зі шматочком м’якуша масою 8-10 г. Стан спокою переривається за допомогою обробки індексів розчином гіберелінової кислоти. Концентрація розчину становить 1 мг гіберелінової кислоти, з додаванням 1-2 мл етилового спирту, на 1 л дистильованої води.
Вирізані індекси швидко поміщають у розчин і витримують 10-15 хв. Індекси просушують протягом 12 годин за кімнатної температури для опробковіння зрізу. Після цього їх висаджують у теплиці у вологий ґрунтовий субстрат. Рекомендований температурний режим для вирощування рослин становить 18-20 °С за штучного освітлення протягом 12-14 годин. Після появи сходів (через 8-12 днів) рослини вирощують протягом 21-28 днів. Потім рослини візуально оцінюють за проявом симптомів вірусних, бактеріальних та інших хвороб картоплі з відбором листя для лабораторного тестування.
IV. Визначення посівних якостей (випробування) насіннєвої картоплі
1. Відбір проб для бульбового аналізу та число точкових проб для формування об’єднаної проби визначають відповідно до вимог, установлених пунктами 2 і 3 розділу III Методичних вимог (z0829-19)
.
У кожній точковій пробі повинно бути не менше ніж 25 бульб.
Точкові проби формують в об’єднану пробу, обсяг якої повинен бути не менше ніж 250 бульб.
Для відбору точкових проб бульби насіннєвої картоплі з відібраних для перевірки пакувальних одиниць (мішки, ящики, контейнери, що вентилюються (дерев’яні, металеві, пластикові)) висипаються на чисту гладку поверхню - брезент або поліетиленову плівку. Відбираються точкові проби з різних місць і шарів через рівні відстані, не допускаючи втрат землі і сторонніх домішок.
2. Бульби картоплі, відібрані для аналізу, за винятком хворих і пошкоджених, після його проведення і просушування приєднують до аналізованої партії.
3. Бульбовий аналіз насіннєвої картоплі проводять шляхом визначення наявності землі і сторонніх домішок, розміру бульб, бульб інших ботанічних сортів, бульб із зовнішніми і внутрішніми ознаками ураження хворобами, пошкодженнями і дефектами.
4. Перелік обладнання та засоби для проведення бульбового аналізу визначено в додатку 14 до цієї Методики.
5. Наявність землі та сторонніх домішок визначають за такими показниками:
земля, що обсипалася з бульби, та сторонні домішки;
земля, що прилипла до поверхні бульб;
земля і сторонні домішки, що залишилися в транспортному засобі після вивантаження картоплі.
Бульби в об’єднаній пробі підраховують, збирають з брезенту або поліетиленової плівки і зважують. Землю і домішки теж зважують. Наявність землі, що обсипалася, і сторонніх домішок обчислюють у відсотках до маси об’єднаної проби.
6. Об’єднану пробу (після видалення землі, що обсипалася, і сторонніх домішок) зважують і відмивають від землі.
Відмиті бульби поміщають на деко з градчастим або сітчастим дном чи кошик і витримують дві-три хвилини, щоб з поверхні бульб стекла вода. Потім чисті бульби зважують.
Для визначення маси відмитих бульб від їх маси віднімають масу води, що залишилася на поверхні бульб, прийняту за 1 % маси відмитої картоплі.
7. Кількість землі, що прилипла до поверхні бульб, визначають за різницею зважувань проби до і після відмивання та обчислюють у відсотках до маси об’єднаної проби.
8. Землю і сторонні домішки, що залишилися в транспортному засобі після вивантаження картоплі, збирають і зважують.
Наявність землі і сторонніх домішок обчислюють у відсотках маси партії насіннєвої картоплі.
Зважування проводять з точністю до (±0,01) кг.
9. Розмір бульб об’єднаної проби вимірюють за найбільшим поперечним діаметром із застосуванням калібрувальних шаблонів або інших вимірювальних засобів і ділять на фракції:
стандартна фракція - бульби картоплі, розмір яких відповідає нормам пункту 4 розділу III Методичних вимог (z0829-19)
та нормам, установленим додатками 6 і 7 до Методичних вимог (z0829-19)
;
нестандартна фракція - бульби картоплі, розмір яких не відповідає нормам пункту 4 розділу III Методичних вимог та нормам, установленим додатками 6 і 7 до Методичних вимог.
10. Бульби нестандартної фракції підраховують та визначають їх кількість у відсотках до кількості бульб об’єднаної проби.
11. Наявність бульб інших ботанічних сортів визначають візуально і підраховують, відбираючи окремо бульби з нетиповою формою, забарвленням шкірки і м’якоті, одночасно з визначенням зовнішніх дефектів, а також бульб з внутрішніми ураженнями хворобами.
12. В об’єднаній пробі після відділення землі і сторонніх домішок за зовнішнім виглядом виділяють бульби з ознаками: задухи, підмороження, опіків, деформації, потворності (з наростами, паростками, які легко обламуються), пошкодження (механічного (розрізані), шкідниками, гризунами) та бульби, уражені хворобами. Прояв симптомів зовнішніх і внутрішніх ознак ураження бульб хворобами, пошкоджень і дефектів визначають за методиками, розробленими міжнародними організаціями (Європейський стандарт ЄЕК ООН S-1 щодо хвороб, шкідників та дефектів насіннєвої картоплі).
13. Визначення площі ураженої поверхні бульби паршею (звичайною, сітчастою, порошистою) і ризоктоніозом проводиться з урахуванням вимог пункту 6 розділу III Методичних вимог (z0829-19)
, згідно з міжнародними еталонами та стандартами.
14. Глибину механічних пошкоджень бульб насіннєвої картоплі, шкідниками і гризунами визначають методом послідовного зрізання пошкодженої м’якоті бульби спеціальним ножем (ніж з висотою ріжучої частини 1,5 мм). Довжину механічних пошкоджень вимірюють лінійкою з точністю до 1 мм. Бульби вважають пошкодженими, якщо глибина пошкодження становить 5 мм і більше та довжина більше ніж 10 мм.
15. Для визначення наявності бульб з внутрішнім ураженням хворобами (чорна ніжка, кільцева гниль, стеблова нематода, залізиста плямистість та інші) від об’єднаної проби з різних місць відбирається 100 бульб. Бульби розрізають ножем уздовж повздовжньої осі через столон і оглядають м’якоть бульби на розрізі.
16. Бульби, уражені мокрою гниллю, чорною ніжкою, кільцевою гниллю, з ознаками задухи, підморожені, вважають хворими за будь-якого ступеня прояву симптомів.
17. Для визначення стеблової нематоди зрізають тонкий шар покривної тканини з пуповинної частини бульби і виявляють пошкоджені ділянки під шкіркою.
18. За результатами бульбового аналізу визначаються показники величини суми допусків:
ураження мокрою та сухою гниллю, ризоктоніозом, паршею звичайною, порошистою;
наявності зморщених бульб унаслідок дегідратації та ураження паршею сріблястою;
деформованих бульб, пошкоджених механічно та шкідниками.
19. Бульби з наявністю пошкоджень шкідниками, а також уражень хворобами підраховують по кожному виду ураження хворобами і пошкодження.
Наявність хворих і пошкоджених бульб обчислюють у відсотках за масою до аналізованої маси бульб об’єднаної проби по кожному виду ураження хворобами і пошкодженню.
Обчислення проводять із точністю до першого десяткового знака.
20. Обчислюючи наявність бульб із дефектами, на які є допуски, на одній бульбі враховують тільки один вид ураження або пошкодження залежно від його шкодочинності та розподіляють у такій послідовності: мокра гниль, чорна ніжка, кільцева гниль, суха гниль, стеблова нематода, ризоктоніоз, парша (звичайна, сітчаста, порошиста) срібляста, пошкодження сільськогосподарськими шкідниками або гризунами, механічні пошкодження.
21. Під час підрахунку наявності бульб, уражених чорною ніжкою, кільцевою гниллю, стебловою нематодою (хвороби, що мають зовнішню і приховану форми прояву), підсумовується по кожній хворобі вміст хворих бульб у відсотках за масою.
За результатами складають акт бульбового аналізу насіннєвої картоплі згідно з додатком 15 до цієї Методики.
22. Проведення бульбового аналізу категорії ССЕ, СЕ, Е, СН здійснює аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) перед реалізацією і висаджуванням насіннєвої картоплі, а перед закладанням на зберігання насіннєвої картоплі - за зверненням заявника.
Бульбовий аналіз вихідного насіннєвого матеріалу ВМ, ПП1, ПП2 проводиться спеціалістами науково-дослідних установ, селекціонерами, власниками або підтримувачами сортів, спеціалістами суб’єкта насінництва.
23. Відбір проби від поставленої насіннєвої картоплі для контрольної (арбітражної) перевірки якості проводять відповідно до пунктів 2 і 3 розділу III Методичних вимог.
Пробу від насіннєвої картоплі, поставленої не упакованою, відбирають з транспортного засобу (з кожного, якщо партія картоплі надійшла в декількох транспортних засобах).
Відбір проби насіннєвої картоплі для контрольного (арбітражного) бульбового аналізу і її аналіз проводять аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) за участю або в присутності представників постачальника та отримувача.
|
Директор департаменту
аграрної політики
|
Д. Паламарчук
|
Додаток 1
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 5 розділу II)
ЖУРНАЛ
польового обстеження насаджень насіннєвої картоплі
Додаток 2
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 5 розділу II)
АКТ
обстеження вихідного матеріалу (у штучних умовах), першого, другого польового покоління, базових клонів
Додаток 3
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 9 розділу II)
ПЕРЕЛІК
тяжких і легких вірусних, фітоплазмових хвороб картоплі, веретеноподібність бульб та їх збудників
|
Найменування хвороби
|
Найменування збудника
|
|
1
|
2
|
|
Тяжкі вірусні хвороби та їхні збудники
|
|
Зморшкувата мозаїка
|
Y-вірус картоплі (YВК) - Potato virus Y, також PVA, PVV і PVM, а також PVX і PVS
|
|
Смугаста мозаїка
|
Y-вірус картоплі (YBK) - Potato virus Y, також PVA, PVV і PVM, а також PVX і PVS
|
|
Скручування листя
|
L-вірус картоплі (LBK) - Potato leaf roll virys
|
|
Мозаїчне закручування листя
|
М-вірус картоплі (МВК) - Potato virus М.
|
|
Кучерява карликовість картоплі
|
вірус кучерявої карликовості картоплі (ВККК). - Plant rhabdovirus group
|
|
Букетоподібність картоплі
|
вірус букетоподібності картоплі (ВБК) Tomato ringspot virus.
|
|
Легкі вірусні хвороби та їхні збудники
|
|
Звичайна мозаїка
|
S-вірус картоплі (SBK) - Potato virus S
|
|
Крапчастість
|
Х-вірус картоплі Х(XВК) - Potato virus Х
|
|
Складчаста мозаїка
|
А-вірус картоплі (АВК) - Potato virus А
|
|
Мармуровість (некроз) бульб картоплі
|
вірус мозаїки люцерни (ВМЛ) - Alfalfa mosaic virus
|
|
Щіткоподібність верхівки картоплі
|
ґрунтовий вірус щіткоподібності верхівки картоплі - Potato mop-top virus.
|
|
Аукуба мозаїка
|
F-вірус картоплі (FBK) - Potato аисиbа mosaic virus
|
|
Строкатостебельність тютюну
|
ґрунтовий раттл вірус картоплі (раттл вірус) - Tobacco rattle virus
|
|
Вірус тютюнової мозаїки
|
вірус тютюнової мозаїки (ВТМ) - Tobacco mosaic virus
|
|
Фітоплазмові хвороби
|
|
Стовбурне в’янення (стовбур)
|
Фіто плазма
|
|
Пурпурне скручування верхівки
|
Фіто плазма
|
|
Відьмині мітли
|
Фіто плазма
|
|
Пожовтіння картоплі
|
Фіто плазма
|
|
Веретеноподібність бульб картоплі
|
|
Веретеноподібність бульб картоплі (готика)
|
віроїд веретеноподібності бульб картоплі (ВВБК) - Potato spindle tuber viroid
|
Додаток 4
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 9 розділу II)
ОПИС
основних вірусних та бактеріальних хвороб картоплі
|
Найменування хвороби/патогена
|
Спосіб перенесення
|
Симптоми прояву
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Опис тяжких форм вірусного ураження картоплі
|
|
Зморшкувата (смугаста) мозаїка/
Вірус Y (YВК)
Штами:
Yo - звичайний
YN - некротичний
YNTN - некрогенний
|
Переноситься попелицями неперсистентно.
Вірус зберігається протягом 1-2-х годин після потрапляння інфекції в комаху при укусі зараженої рослини
|
Зморшкувата мозаїка:
гальмування росту жилок у довжину, внаслідок чого спостерігається зморщування і горбистість поверхні листка, загинання країв листка донизу;
пригнічення росту і розвитку;
Смугаста мозаїка:
темні некрози жилок з нижньої сторони листка і на стеблах, некротичні плями на листі;
нижнє листя буріє, засихає і звисає, часто відмирає повністю;
верхнє листя може залишатися зеленим.
|
|
Скручування листя картоплі/
Вірус L (ВСЛК)
|
Переноситься попелицями персистентно. Попелиця заражується після латентного періоду, який потрібен для переходу вірусу з нутрощів комахи до слинних залоз.
|
Первинні:
Скручування, починаючи з верхніх листків, іноді супроводжуване зміною кольору на фіолетовий.
Ці симптоми спостерігаються тільки якщо зараження відбувається на ранніх стадіях росту рослини або в умовах жаркого клімату.
Вторинні (від заражених бульб): листя скручується всередину, стає сухим, ламким і іноді набуває коричневого кольору. Скручування починається з нижніх листків і рухається вгору по рослині.
Ріст картоплі уповільнюється, і рослини можуть виявитися прихованими під покровом сусідніх здорових рослин.
На бульбах може розвинутись сітчастий некроз - коричневі вкраплення некротичної тканини в судинній тканині. На сортах, сприйнятливих до даного вірусу, це може статися після первинного або вторинного зараження.
|
|
Мозаїчне закручування листя/
Вірус М, (MВК)
|
Переноситься попелицями, як нестійкий вірус. Зберігається протягом 2-х годин після потрапляння інфекції в комаху при укусі зараженої рослини
|
Краї листових пластинок загнуті вгору або листок складений вздовж середньої жилки;
часто спостерігається викривлення та хвилястість країв листя, особливо верхніх;
у другій половині вегетації ознаки хвороби можуть послаблюватися або зникнути зовсім.
|
|
Опис легких форм вірусного ураження картоплі
|
|
Звичайна мозаїка/
Вірус S (SВК)
|
Механічним шляхом: вітром, машинами при обробці та інших контактах (можливе перенесення попелицями, як нестійкого вірусу)
|
Ознаки на рослинах різноманітні - від повної відсутності ознак ураження до бронзовості листя. Відзначається слабка зморшкуватість і складчастість листя, їх загальне посвітління, глибоке жилкування, іноді крайовий некроз і ложкоподібна деформація листя.
|
|
Крапчастість/
Вірус Х (XВК). Часто в поєднанні з іншими мозаїчними вірусами:
SВК, MВК
|
Механічним шляхом:
вітром, машинами при обробці та інших контактах (можливе перенесення попелицями, як нестійкого вірусу)
|
Проявляється у вигляді розпливчастих світло - зелених плям на листках, які важко побачити у сонячний день. Слабкі ознаки краще помітні на молодих рослинах до цвітіння, потім вони слабшають або зникають. При ураженні сильними штамами на окремих сортах відмічається утворення некрозів на листках і верхівках стебел. У більшості сортів вірус часто міститься в латентному (прихованому) стані.
|
|
Опис бактеріальних хвороб картоплі
|
|
Чорна ніжка - збудники: Pectobacterium spp, Dickeya spp.
|
Заражені насіннєві бульби, але в полі хвороба може
передаватися від заражених рослин до здорових краплями води з бактеріями (краплі дощу/аерозолі), також комахами.
Поширене зараження контактним способом від інфікованого обладнання або тари. Зараженню патогенами та розвитку хвороби сприяють вологі умови вирощування,
однак більш сприятливими для Pectobacterium spp є прохолодні і вологі, а для Dickeya spp - теплі і вологі умови.
|
Збудник - Pectobacterium spp.: Рослини низькорослі і здаються "жорсткими" на вигляд.
Листки тверді і прямостоячі, часто скручені всередину у верхній частині. Зазвичай, у міру розвитку захворювання, біля основи стебла з’являється чорна слизова гниль.
Уражені стебла легко вириваються.
Збудник - Dickeya spp.: Початкові симптоми на рослині слабкі, іноді спостерігається асиметричне в’янення, від якого рослина відновлюється. У міру розвитку хвороби може спостерігатися гниль на стеблі, іноді розповсюджується від пазухи листків.
Обидва патогена можуть викликати схожі симптоми, що ускладнює діагностування бактерії-збудника.
Бульби: м’яка коричнево-біла гниль поширюється від столонної частини бульби або від вічок, уражена ділянка обмежена темною лінією. Гнилі притаманний виразний рибний запах.
|
|
Кільцева гниль - збудник Clavibacter michiganensis spp. sepedonicus (Spieck. і Kotth.) Skapt.
|
Насіннєві бульби деяких сортів можуть бути інфіковані без прояву симптомів.
Бактерії можуть також поширюватися
зараженим обладнанням, особливо ріжучим.
|
Уражує рослину і бульбу. Розвиток кільцевої гнилі спочатку протікає повільно, і симптоми хвороби до цвітіння не проявляються.
На початку цвітіння у хворих рослин відмічають бурі плями по краю листків. Спостерігається прогресуюче в’янення 1-2 стебел, і на відміну від інших хвороб зів’ялі стебла падають на землю.
При зрізанні стебла із судинного кільця виділяється кремоподібна рідина.
На бульбах кільцева гниль має прояв у вигляді ураження судинного кільця і ямчастої гнилизни.
На зрізі уражених бульб відмічається пожовтіння і пом’якшення судинного кільця. При натисканні в межах судинного кільця виділяється світло-жовта маса. Надалі загниваюча тканина темніє, серцевина вигниває.
|
Додаток 5
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 11 розділу II)
АКТ
польового оцінювання насаджень насіннєвої картоплі
Додаток 6
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 24 розділу II)
СТУПІНЬ
ураження рослин картоплі фітофторозом
|
Оцінка в балах
|
Ступінь ураження
|
|
1
|
2
|
|
Листки
|
|
1 бал
|
Симптоми ураження відсутні
|
|
3 бали
|
Ураження може становити від 1 до 10 % поверхні листків рослин у вигляді поодиноких плям на окремих рослинах (приблизно до 10 листків уражених інфекцією, всього біля 50 плям у розрахунку на одну рослину)
|
|
6 балів
|
Уражено від 10 до 25 % поверхні листків рослин (симптоми ураження можуть відмічатись майже на всіх листках у більшої частини рослини, але кущі зберігають нормальну форму. Явно переважаючий колір - зелений, у рослин можливий фітофторозний запах)
|
|
7 балів
|
Уражено від 25 до 50 % поверхні листків рослин (практично уражена кожна рослина, але загальний колір куща залишається зеленим, хоча бурі плями на листках становлять значну частину)
|
|
8 балів
|
Уражено понад 50 % площі листової поверхні всіх рослин (важко визначити, який колір домінує - бурий чи зелений, але стебла у більшості рослин залишаються зеленими)
|
|
9 балів
|
Усі листки рослин повністю уражені, стебла гинуть або загинули
|
|
Бульби
|
|
3 бали
|
Симптоми на бульбах відсутні
|
|
5 балів
|
Уражено менше 3 % бульб
|
|
9 балів
|
Наявність уражених бульб більше 3 %
|
Додаток 7
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 26 розділу II)
СТУПІНЬ
забур’яненості насаджень насіннєвої картоплі
|
Оцінка в балах
|
Ступінь забур’яненості
|
|
1
|
2
|
|
0 балів
|
бур’яни відсутні
|
|
1 бал
|
бур’яни зустрічаються поодиноко, ступінь покриття близький до 0,1-3 бур’яни на 10 м-2
|
|
2 бали
|
ступінь покриття до 5 %, 3-5 бур’янів на 1 м-2
|
|
3 бали
|
5-20 %, 5-15 бур’янів на 1 м-2, культурні рослини домінують над бур’янами
|
|
4 бали
|
20-50 %, 20-30 бур’янів на 1 м-2, культурні рослини ще домінують над бур’янами
|
|
5 балів
|
50-70 %, кількість бур’янів рівна або більша кількості культурних рослин, культура під загрозою
|
|
6 балів
|
75-100 %, суцільне засмічення, бур’яни значно переважають над культурними рослинами
|
Додаток 8
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 39 розділу II)
АКТ
прочищення насаджень насіннєвої картоплі
Додаток 9
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 3 розділу III)
АКТ
відбору проб супереліти картоплі для ділянкового контролю
Додаток 10
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 10 розділу III)
АКТ
про результати оцінювання насіннєвої картоплі класу еліта за зразками супереліти, які надійшли для проведення ділянкового (ґрунтового) сортового контролю
Додаток 11
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 15 розділу III)
ПЕРЕЛІК
обладнання, необхідного для проведення імуноферментного аналізу (ІФА)
|
Термостат сухоповітряний (або твердотільний, термостат-термошейкер) для планшетів, який підтримує температуру (37 ± 1) °C
|
|
Фотометр вертикального сканування, що дозволяє вимірювати оптичну щільність розчинів в лунках плоскодонного планшета для ІФА при відповідній довжині хвилі
|
|
Ваги аналітичні з точністю до 0,001 г (±0,0005 г)
|
|
Дозатори напівавтоматичні одноканальні зі змінною місткістю зі змінними наконечниками, що дозволяють відбирати об’єми рідини 0,002-0,02 мл, 0,05-0,2 мл, 0,2-1,0 мл
|
|
Піпетки напівавтоматичні багатоканальні зі змінною місткістю зі змінними наконечниками, що дозволяють відбирати обсяг рідини 0,05-0,25 мл
|
|
Промивач планшетний автоматичний
|
|
Посуд мірний місткістю 1; 0,5; 0,35; 0,25; 0,1; 0,05; 0,01 дм-3
|
|
Мікропробірки поліпропіленові конічні з кришкою місткістю 1,5 см-3
|
|
Ступки фарфорові місткістю 25-50 см-3 з товкачем або гомогенізатор ручний/автоматичний
|
|
рН метр
|
|
Папір фільтрувальний, вода дистильована
|
|
Таймер з точністю вимірювань 1 хв
|
|
Діагностичні ІФА - набори для визначення вірусних (ХВК, SВК, МВК, YВК, ВСЛК) і бактеріальних (збудників чорної ніжки та кільцевої гнилі) фітопатогенів картоплі з порогом чуттєвості для вірусів - 10-50 нг/см-3, збудників бактеріозів - 104-105 клітин/см-3
|
|
Лійки скляні діаметром 10 см
|
|
Холодильники з камерами комбіновані або окремі, що підтримують температуру від +4 °C до -32 °С (для зберігання аналізованого матеріалу).
|
Додаток 12
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 18 розділу III)
АКТ
відбору проб для визначення посівних якостей насіннєвої картоплі
Додаток 13
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 19 розділу III)
НОРМИ
відбору проб для лабораторного тестування
|
Найменування категорії насіннєвої картоплі
|
Клас
|
Норми відбору проб
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Категорія ДН
|
Базові клони для введення в культуру in vitro (ВМ)
|
100 % рослин
|
|
Вихідні мікророслин для клонального розмноження в культурі in vitro (ВМ)
|
100 % рослин
|
|
Рослини в теплицях або укривних тонелях для отримання мінібульб (ВМ)
|
250 рослин по сорту
|
|
Перше, друге польове покоління з мінібульб (ПП-1-2)
|
200 бульб від 1 га
|
|
Категорія БН
|
Супер-супереліта (ССЕ)
|
110 бульб від партії (50 т) або площі 1 га
|
|
Супереліта (СЕ)
|
110 бульб від партії (50 т) або на площі 3 га*
|
|
Еліта (Е)
|
|
Категорія СН
|
СН-1
|
100 бульб від партії (50 т) на площі 3 га*
|
__________
* На насадженнях, площею більших, ніж 3 га відбирають по 1 бульбі від куща у 20 місцях за схемою "вісімки".
Додаток 14
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 4 розділу IV)
ПЕРЕЛІК
засобів та обладнання для проведення бульбового аналізу
|
Ваги неавтоматичного дії, що забезпечують точність зважування з межами абсолютної похибки ±0,01 кг
|
|
Деко з градчастим або сітчастим дном з розміром отворів не більше 60 мм
|
|
Ніж з висотою ріжучої частини 1,5 мм (картопляний)
|
|
Лінійка з ціною поділки 1 мм
|
|
Шаблон калібрувальний з квадратними або округлими отворами розмірами 25, 28, 30, 35, 40, 45, 50, 55 і 60 мм
|
|
Ніж столовий
|
|
Мішки або ящики із суцільним дном і стінками або відра, корзини
|
Додаток 15
до Методики визначення сортових
та посівних якостей насіннєвої
картоплі
(пункт 21 розділу IV)
АКТ
бульбового аналізу насіннєвої картоплі