Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 (суддя Літвінова М.Є.) позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" заборгованість у розмірі 797 939,57 грн., пеню - 9 684,28 грн., 3% річних - 1 949,06 грн., та 16 191,44 грн. судового збору.

20.09.2013 Господарським судом міста Києва у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

12.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, у якій просить:

- замінити сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл";

- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13;

- видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 910/13114/13 (суддя Літвінова М.Є.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (головуючий суддя Станік С.Р., судді Сулім В.В., Майданевич А.Г.) Товариству з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" відмовлено у задоволенні поданої ним заяви.

Постановою Вищого господарського суду від 14.02.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2016 у справі № 910/13114/13 скасовано, справу скеровано до Господарського суду міста Києва для нового розгляду заяви ТОВ "Гепард Ойл" від 12.07.2016.

За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2017 у справі № 910/13114/13 (суддя Підченко О.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Мартюк А.І., Баранець О.М.) заяву ТОВ "Гепард Ойл" задоволено. Замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард" за наказом Господарського суду міста Києва № 910/13114/13 від 20.09.2013 на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл". Поновлено пропущений строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.201 у справі № 910/13114/13 про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідністю "Гепард" заборгованості у розмірі 797 939, 57 грн., пені - 9 684, 28 грн., 3% річних - 1 949, 06 грн., судового збору - 16 191, 44 грн., у зв'язку із поважністю причин його пропуску.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Комунальне підприємство "Київпастранс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2017, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.217, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей - 4-2, 25, 43, 53, 79, 115, 120 Господарського процесуального кодексу України. Наголошує на відсутності підстав для задоволення заяви ТОВ "Гепард Ойл", оскільки останнім не доведено як обставин втрати наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 № 910/13114/13, так і обставин, які унеможливили звернення останнього до суду із відповідною заявою до спливу строку пред'явлення наказу до виконання.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 12.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл", поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13. Як на підставу своїх вимог, товариство посилалось на договір відступлення права вимоги від 18.02.2016, укладений між ним та позивачем у справі.

Розглядаючи вимоги ТОВ "Гепард Ойл" про заміну стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" суди попередніх судових інстанцій, керуючись приписами статтей 25, 53, 115, 120 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на встановлені судами обставини набуття заявником прав стягувача на підставі договору від 18.02.2016 та оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 було втрачено не з вини стягувача, а в результаті дій державного виконавця, що унеможливило повторне пред'явлення наказу до виконання, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення згаданої заяви у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальний кодексом України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 18.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушугум-Оіл" (стара назва - ТОВ "Гепард", далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" (далі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 18/02/2016/13 від 18.02.2016, в порядку та на умовах якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - боржник) заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належне первісному кредитору на підставі договору про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ "Гепард" до КП "Київпастранс" про стягнення 809 572, 91 грн.

За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 825 764, 35 грн, а саме:

- заборгованості в розмірі 797 939, 57 грн;

- пені в розмірі 9 684, 28 грн;

- 3% річних в розмірі 1 949, 06 грн;

- судового збору у розмірі 16 191, 44 грн (п. 2 договору).

Пунктом 3 договору передбачено, що право вимоги, яке відступається новому кредитору, засвідчується договором про закупівлю продуктів нафто перероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

Документи, визначені у п. 3 договору, які засвідчують права, що відступаються, а також матеріали виконавчого провадження № 40104588 і інформація, яка є важливою для здійснення відступлених прав, передаються первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами договору на підставі Акта приймання-передачі, який є його невід'ємною частиною. При цьому, зазначені документи передаються новому кредитору в оригіналах (а якщо це не можливо, то належним чином засвідчених копіях), а засвідчені підписами та печатками сторін копії залишаються у первісного кредитора (п. 5 договору).

Відповідно до п. 7 договору, первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги, обумовленого цим договором, за рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 та Договором про закупівлю продуктів нафто перероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012.

18.02.2016 між ТОВ "Кушугум-Оіл" та ТОВ "Гепард Ойл" було підписано Акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги № 18/02/2016/13 від 18.02.2016, а 19.02.2016 Первісний кредитор направив на адресу КП "Київпастранс" повідомлення вих. № 19/02-13 про відступлення права вимоги за договором про закупівлю продуктів нафто перероблення рідких № 06/74-12 від 23.05.2012.

Відповідно до пункту 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як роз'яснено пунктом 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України (435-15) ). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи наведене, з огляду на встановлені судами обставини набуття заявником - ТОВ "Гепард-Ойл" прав стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для заміни ТОВ "Гепард" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл".

Розглядаючи вимоги ТОВ "Гепард Ойл" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату цього наказу, суди з посиланням на припис статті 53, частини 1 статті 116, статті 120 Господарського процесуального кодексу України, дійшли висновку про наявність поважних причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання, а саме - втрата наказу органами державної виконавчої служби, що відповідно свідчить про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату цього наказу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеними висновками судів і в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви (частина 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на примусовому виконанні перебував наказ, виданий 20.09.2013 Господарським судом міста Києва у справі № 910/13114/13 про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь ТОВ "ГЕПАРД" 825 764, 35 грн.

У подальшому, після підписання договору про відступлення права вимоги, з метою отримання актуальної інформації щодо виконавчого провадження за наказом № 910/13114/13, первісний та новий кредитор звернулися до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, після чого дізналися, що 29.12.2014 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до Довідки Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 29.06.2016, в ході надіслання документів виконавчого провадження, вказаний наказ було втрачено.

Як встановлено судами, наказ було втрачено при пересилці матеріалів виконавчого провадження стягувачу, тобто не з вини останнього, а тому стягувач був не обізнаний щодо повернення документів без виконання та фактично позбавлений права своєчасно, повторно пред'явити наказ до виконання.

Враховуючи встановлені судами обставини та положення статті 119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій стосовно наявності підстав для відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. Відтак, оскільки такий строк було відновлено, а судами також встановлено обставити втрати оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13, колегія суддів також визнає обґрунтованими висновки судів про наявність правових підстав для видачі дублікату наказу стягувачу.

Таким чином, переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи КП "Киїпастранс" про порушення судами статей - 4-2, 25, 43, 53, 79, 115, 120 Господарського процесуального кодексу України фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин справи, що в силу положень статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції. Відтак, згадані доводи відхиляються колегією суддів як такі, що не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді прийнятих у справі ухвали та постанови.

При цьому перевіривши відповідно до частини другої статті - 1111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних ухвали і постанови та направлення справи на новий розгляд - відсутні.