Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Бакуліної С.В. (доповідач),

суддів :

Яценко О.В., Ходаківської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2017

у справі № 909/1044/16

Господарського суду

Івано-Франківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина"

до Долинської центральної районної лікарні

про внесення змін до договору

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача:

Гульгій Л.І. (довіреність № 03 від 06.07.2017) не з 'явились

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Деделюк Б.В.) від 02.02.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Давид Л.Л., судді: Гриців В.М., Кордюк Г.Т.) від 14.03.2017, у справі № 909/1044/16 в позові відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина" (далі ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина") просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 598, 599, 632, 652 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники відповідача не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Долинської центральної районної лікарні про внесення змін до договору № 14 про закупівлю пари і гарячої води, постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 14.01.2016, який укладений між ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" та Долинською центральною районною лікарнею, шляхом викладення п.3.1. в наступній редакції: "Ціна за 1 Гкал теплової енергії складає - 1166,82 грн, у тому числі ПДВ 20% - 194,47 грн (ціна за 1 Гкал теплової енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і складає - 972,35 грн без ПДВ); п.3.2 в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору становить 2567004 грн з ПДВ"; зміни до договору № 14 про закупівлю пари і гарячої води, постачання пари та гарячої води, далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 14.01.2016 набирають чинності 03.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки під час дії договору про закупівлю пари і гарячої води, постачання пари та гарячої води, далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 14.01.2016 № 14 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, ціна договору має бути збільшена на суму зазначеного податку згідно приписам п.6 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судами встановлено таке.

Між ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" та Долинською центральною районною лікарнею 14.01.2016 було укладено договір № 14 про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з 35.30.1 пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води з дня підписання договору по 31.12.2016, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.11-12).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1781 від 18.06.2015 встановлено ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" тариф на виробництво теплової енергії на рівні 972,35 грн/Гкал (без ПДВ) (а.с.13).

У відповідності до п.3.1. Договору ціна 1 Гкал теплової енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і складає 972,35 грн.

Згідно з п.3.2. Договору загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 2139170 грн.

У відповідності до п.3.3. Договору загальна вартість цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Договір набирає чинності з дати підписання і скріплення печатками Сторін і діє в частині надання послуг з теплопостачання до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків за теплопостачання - до їх повного здійснення (п.10.1. Договору).

На дату укладення договору позивач був зареєстрований платником єдиного податку, однак 12.08.2016 у відповідності до вимог діючого законодавства підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с.14).

Листом від 03.10.2016 вих. № 031016-4 позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду № 03/10/16 від 03.10.2016 до Договору про внесення змін до Договору в частині збільшення загальної вартості договору на суму податку на додану вартість (а.с.15, 18).

Відповідач додаткової угоди не підписав та повідомив листом № 1307/01-17/30 від 19.10.2016, що може розглянути збільшення ціни тарифу на виробництво теплової енергії тільки після закінчення строку дії договору (а.с.19).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України).

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України).

Отже, відповідно до наведених норм внесення змін до договору за рішенням суду можливе лише: 1) внаслідок істотного порушення договору іншою стороною (на що позивач не посилається); 2) у випадках, встановлених договором або законом; якщо існує пряма вказівка закону про обов'язковість укладення договору (в даному випадку додаткової угоди)

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.6 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Суд касаційної інстанції вважає, що наведені вище положення не створюють для сторін обов'язку укласти додаткову угоду про зміну ціни Договору внаслідок зміни системи оподаткування позивача, а лише допускають для сторін таку можливість.

Крім того, ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - Кодекс).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не є випадком зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків, оскільки ставка податку на додану вартість (20%) не змінилась, а відтак, визначені пунктом 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" підстави можливості сторін змінити таку істотну умову договору, як його ціна, не настали.

Статтями 598, 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Господарськими судами встановлено, що відповідач повністю розрахувався за послуги, надані позивачем по Договору в межах встановленої сторонами спору ціни договору. Відтак, з врахуванням п.10.1. Договору, немає підстав вважати, що між сторонами тривають правовідносини щодо розрахунків по даному договору, оскільки зміни до нього не внесено.

Таким чином, враховуючи встановлені господарськими судами обставини щодо належного виконання відповідачем Договору, зокрема повну оплату ним наданих послуг за ціною, що була узгоджена сторонами, а також враховуючи приписи ч.3 ст. 632 ЦК України, відповідно до яких зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, суд касаційної інстанції погоджується з висновками про відсутність підстав для зміни умов договору.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.- 111-5, - 111-7, - 111-8, п.1 ч.1 ст.- 111-9, ст.- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 у справі № 909/1044/16 залишити без змін.