головуючого суддів: Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.11.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2017 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 913/694/15 Господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" про стягнення 502 898,60 доларів США та 2 492 084,79 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Майорова О.І., дов. б/н від 15.01.2016

- відповідача: не з'явилися

- Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з'явилися

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Луганської області із позовом до Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 36.13 від 23.10.2013, а саме 451570, 13 доларів США - заборгованості за кредитом, 51328,47 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 2492084,73 грн. - пені.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2015 у справі № 913/694/15 (суддя Василенко Т.А.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", заборгованість за кредитом в сумі 451570,13 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 51328,47 доларів США, витрати зі сплати судового збору в сумі 73080,00.

Рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку.

На виконання рішення, 06.01.2016 видано наказ про примусове виконання рішення.

Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Луганської області зі скаргою від 20.10.2016 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, у якій, з урахуванням уточнень до скарги від 17.11.2016, просило суд:

- визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 за № 50244870 по стягненню з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості в загальній сумі 502 898,60 доларів США та 73080,00 грн., на підставі наказу на примусове виконання рішення № 913/694/15 від 06.01.2016, виданого господарським судом Луганської області, та скасувати постанову від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- визнати незаконною постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 за № 50244870 по стягненню з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості в загальній сумі 502 898,60 доларів США та 73080,00 грн., на підставі наказу на примусове виконання рішення № 913/694/15 від 06.01.2016, виданого господарським судом Луганської області, та скасувати постанову від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 50244870 по стягненню з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості в загальній сумі 502 898,60 доларів США та 73080,00 грн., на підставі письмової заяви ПАТ "ПУМБ" на примусове виконання рішення господарського суду № 913/694/15 від 06.01.2016.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.11.2016 у справі № 913/694/15 (суддя Василенко Т.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2017 (головуючий суддя Агапов О.Л., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.) скаргу ПАТ "ПУМБ" на дії ВДВС задоволено повністю, визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 50244870 від 04.10.2016 про повернення стягувачу - Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" виконавчого документу - наказу господарського суду Луганської області № 913/694/15 від 06.01.2016 про стягнення з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості в загальній сумі 502 898,60 доларів США та 73080,00 грн. Визнано незаконною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 50244870 від 04.10.2016 щодо стягнення з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості в загальній сумі 502898,60 доларів США та 73080,00 грн., на підставі наказу господарського суду Луганської області № 913/694/15 від 06.01.2016. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження ВП № 50244870 щодо стягнення з ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод" заборгованості у загальній сумі 502898,60 доларів США та 73080,00 грн. за наказом господарського суду Луганської області № 913/694/15 від 06.01.2016.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.11.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "ПУМБ" у задоволенні скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 913/694/15 у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник наголошує на тому, що державним виконавцем було ужито усіх можливих заходів для розшуку наявного у відповідача майна.

Від Департаменту ДВС МЮУ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання 10.05.2017, яке колегією суддів відхиляється як необґрунтоване.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою державного виконавця від 19.02.2016 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного документу відкрито виконавче провадження ВП № 50244870.

Постановою від 19.02.2016 накладено арешт на все майно боржника та кошти в рамках суми за відповідним наказом суду.

З метою розшуку майна, а також коштів, що належать боржнику, державним виконавцем було здійснено відповідні запити до компетентних органів та установ.

Згідно з розпорядження № 50244870/6 від 09.08.2016 з боржника в примусовому порядку на користь стягувача стягнуто 6 940,88 грн.

04.10.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 50244870 про повернення виконавчого документу наказу Господарського суду Луганської області № 913/694/15 від 06.01.2016 року стягувачеві .

Підставою для повернення вказано неможливість здійснення перевірки майнового стану боржника - ДО "Луганський авіаційний ремонтний завод" за відомою адресою у місті Луганську у зв'язку з проведенням на території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції. Будь-яке інше майно, згідно з оспорюваною постановою, за боржником не зареєстровано, а усі здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку боржника або його майна виявилися безрезультатними.

Постанова винесена на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Звертаючись до суду із заявою, у порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, позивач наголошував на порушенні держвиконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та неправдивості відомостей, зазначених в оскаржуваній ним постанові ВП № 50244870 від 04.10.2016 щодо відсутності у боржника будь-якого майна. В підтвердження свої вимог, позивач надав витяг з державного реєстру речових прав, який містить відомості про перебуванні у боржника земельної ділянки, яка знаходиться Херсонській області та належить йому на праві приватної власності.

Розглядаючи скаргу, місцевий суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, керувався приписами статей 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження", та, з огляду на встановлені судом обставини наявності у боржника майна, що належить йому на праві приватної власності, дійшов висновку про порушення державним виконавцем вимог закону щодо виявлення майна боржника та виконання наказу Господарського суду Луганської області від 06.01.2016. У зв'язку із встановленим, суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вимоги ПАТ "ПУМБ" за поданою ним скаргою на дії ВДВС у повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення спірної постанови 04.10.2016) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Розглядаючи скаргу позивача у розрізі наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" суди з'ясували, що матеріалами виконавчого провадження не підтверджується наявність заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника (відповідача у справі). Як підтверджується витягом з реєстру речових прав (сформованого 18.10.2016 року) за боржником зареєстровано нерухоме майно вільне від будь - яких обтяжень та не застосоване у виробничому процесі - земельна ділянка для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення бази відпочинку "Польот", площею 1.3948 га, з розташованими на ній нежилими будівлями, а також будинком для відпочинку з терасою (на території бази відпочинку "Політ"), яка розташована за адресою: Херсонська область Генічеський район, с. Стрелкове, вул. Берегова, 41є. На рахунках, відкритих боржником відсутні будь-які кошти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, чинній на час спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушень прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний неупереджено вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. При цьому, законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

За встановлених судами обставин наявності у боржника земельної ділянки, стосовно якої відсутня заборона відчуження, колегія суддів погоджується з висновками судів стосовно невжиття органом примусового виконання рішень усіх необхідних та можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги ПАТ "ПУМБ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у повному обсязі. Доводи заявника касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права, отже підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні.