ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
24.03.2021 N 1200/ІПК/99-00-07-05-01-06
Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ (далі - Підприємство) від 10.02.2021 р. N 33 (вх. ДПС N 641/ІПК/6 від 11.02.2021 р.) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) повідомляє.
Згідно запиту Підприємство здійснює реалізацію молочної продукції та товарів і просить роз'яснити питання використання реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), при здійсненні розрахунків зареалізовану продукцію та товари споживачам із використанням електронної платіжної системи "Приват 24" та інших систем інтернет-банкінгу інтернет-еквайрингу. Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " (265/95-ВР) Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) є основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (2755-17) (далі - Кодекс), не допускається.
Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі - ПРРО), чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону N 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Разом з цим, згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 р. N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 (265/95-ВР) та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Щодо листа Національного банку України від 30.12.2020 р. N 57-0009/80572, на який ви посилаєтесь у зверненні повідомляємо.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 N 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжний інструмент - це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби. Тобто, платіжний інструмент є лише інструментом, який дозволяє ініціювання переказ коштів.
Система дистанційного обслуговування - це система типу "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "платіжний застосунок" та інші системи дистанційного обслуговування, яка на підставі дистанційних розпоряджень клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунок клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 (z0377-04) ), із змінами).
Разом з тим, до "сервісу" можна віднести певну послідовність дій банку, що надає платникам комфортні умови для здійснення переказу коштів з їх рахунків або користування іншими послугами. У зв'язку з чим до "сервісу переказу коштів" можна віднести сервіс банку, що надає можливість споживачам здійснювати оплату товару (послуги), зокрема дистанційно.
Слід зазначити, що в системі дистанційного обслуговування або сервісі переказу коштів застосовується певна послідовність дій, визначена правилами/порядком банку, для ініціювання переказу коштів з банківського рахунку з використанням певних платіжних інструментів.
Таким чином, банківською послугою при он-лайн оплаті товарів та послуг через "Приват24", "Ощад24" тощо, є сам переказ коштів з одного рахунку на інший, а розрахунковою операцією, в розумінні Закону N 265 (265/95-ВР) , є оплата товарів,робіт, послуг споживачами, відповідно укладеного договору чи/або пропозиції продавця.
Отже, згідно наведеного у листі прикладу, суб'єкт господарювання зобов'язаний, у разі надходження оплати за товари із використанням електронної платіжної системи "Приват24" та інших систем, створити у паперовій та/або електронній формі відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункових операцій, де вказано форму оплати "БЕЗГОТІВКА".
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.