Державна податкова служба України розглянула звернення щодо списання дебіторської/кредиторської заборгованості в період дії карантину та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

З метою вірного ведення податкового обліку з питань списання безнадійної дебіторської заборгованості в період дії карантину та у зв'язку з внесенням змін до Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦКУ (435-15) ) в частині дії строків позовної давності у ТОВ виникли наступні питання:

чи означають зміни внесені до ЦКУ (435-15) , що в разі спливу строку позовної давності (3 роки) в частині списання дебіторської/кредиторської заборгованості в період дії карантину, строк позовної давності вважається таким, що не сплив та продовжується і таким чином списання такої заборгованості можливе лише тоді, коли після закінчення карантину строк позовної давності досягне 3 років без врахування періоду дії карантину.

Підпунктом "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) передбачено, що безнадійна заборгованість - це зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Законом України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) були внесені доповнення до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а саме доповнено п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ (435-15) такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Таким чином під час застосування правил позовної давності (ст. 257 ЦКУ) в тому числі з метою визначення безнадійної заборгованості, слід враховувати положення, передбачені п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦКУ (435-15) .

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з пп. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу (2755-17) вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу (2755-17) ).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.