розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фермерського господарства "Віктор" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі Господарського суду № 912/41/15-г Кіровоградської області за заявою фермерського господарства "Віктор" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, за позовом фермерського господарства "Віктор" до приватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення 7 765 001,26 грн., та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" до фермерського господарства "Віктор" про стягнення 1 052 185,39 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники (за первісним позовом):

позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились,

У жовтні 2016 року фермерське господарство "Віктор" (далі - Господарство) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 таким, що не підлягає виконанню та про зупинення виконавчого провадження ВП № 52024726 від 26.08.2016 до розгляду заяви по суті.

В обґрунтування своїх вимог Господарство посилалось на погашення ним боргу в сумі 525 207,80 грн., який підлягає стягненню виконавчою службою на підставі вказаного наказу, перед приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі - Товариство) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2016 (суддя Наливайко Є.М.) в задоволенні заяви відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 (колегія суддів у складі: Чус О.В., Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2016 залишено без змін.

Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність правових підстав для визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 про стягнення з Господарства на користь Товариства 505 007,50 грн. штрафу та 20 200,30 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню та для зупинення виконавчого провадження ВП № 52024726 від 26.08.2016 з виконання вказаного судового наказу, оскільки Товариство знаходиться в стадії банкрутства, а розпорядником майна Товариства визнано грошові вимоги Господарства за винятком сплачених сум, а не погашених шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, яке можливе лише за згодою кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

Господарство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 912/41/15-г скасувати та постановити нове рішення про задоволення його заяви. Викладені у касаційній скарзі вимоги Господарство обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій приписів ст. 341 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та ст.ст. 601, 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Відзиву на касаційну скаргу Господарства від Товариства до Вищого господарського суду України не надходило.

25.04.2017 на електронну адресу Вищого господарського суду України від Господарства надійшла заява про відкладення розгляду його касаційної скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Держаної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 (v0028750-13) , документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Надіслана електронною поштою заява Господарства про відкладення розгляду касаційної скарги електронного цифрового підпису Голови Господарства ОСОБА_4 не містить, в зв'язку з чим не є офіційним документом та не приймається до уваги суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Господарства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2015 у справі № 912/41/15-г первісний позов Господарства задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Господарства 4 583 482,11 грн. основного боргу, 1 516 563,14 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 135 698,08 грн. 3 % річних, 58 687,44 грн. судового збору, в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Товариства задоволено частково, стягнуто з Господарства на користь Товариства 1 010 015,06 грн. штрафу, 20 200,30 грн. судового збору, в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2015 у справі № 912/41/15-г змінено, первісний позов Господарства задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Господарства 4 583 482,11 грн. основного боргу, 1 516 563,14 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 135 698,08 грн. 3 % річних, 58 687,44 грн. судового збору, в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Товариства задоволено частково, стягнуто з Господарства на користь Товариства 505 007,50 грн. штрафу, 20 200,30 грн. судового збору, в задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовлено.

30.06.2015 Господарським судом Кіровоградської області було видано відповідні накази на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 у справі № 912/41/15-г .

11.09.2015 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48706942 на виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 про стягнення з Товариства на користь Господарства 4 583 482,11 грн. основного боргу, 1 516 563,14 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 135 698,08 грн. 3 % річних, 58 687,44 грн. судового збору.

26.08.2016 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52024726 на виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 про стягнення з Господарства на користь Товариства 505 007,50 грн. штрафу та 20 200,30 грн. судового збору.

31.10.2016 Господарство звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про зупинення виконавчого провадження ВП № 52024726 від 26.08.2016 до розгляду заяви по суті, в зв'язку з погашенням Господарством боргу перед Товариством за наказом Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 525 207,80 грн., що підтверджується карткою-рахунку 374 за січень 2015 року - вересень 2016 року.

19.10.2016 Господарство направило Товариству заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 525 207,80 грн.

Відповідно до вимог ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних вимог не допускається за заявами про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК України).

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому.

Разом з тим, судами не встановлено, а матеріали справи не містять доказів списання Товариством боргу Господарства в сумі 525 207,80 грн.

Водночас судами встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2016 у справі № 910/9131/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Креатив", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А. В ході розгляду справи про банкрутство Господарство подало заяву про грошові вимоги, які встановлені рішеннями Господарського суду Кіровоградської області у справах № 912/41/15-г та № 912/2739/15 на загальну суму 4 095 408,51 грн. Відповідно до повідомлення розпорядника майна грошові вимоги Господарства визнані та включені у відповідні черги погашення кредиторських вимог у таких розмірах: 4 095 402,28 грн. - четверта черга, 2 756 грн. - перша черга, не визнано 6,23 грн., які погашені Товариством у березні 2016 року.

В силу частини першої та частини третьої ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Приписами частини восьмої ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

З правового аналізу вказаних вище норм слідує, що законом забороняється виконання будь-яких вимог, на які поширюється дія мораторію, а залік зустрічних однорідних вимог можливий лише за згодою кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

За таких обставин, встановивши, що Товариство знаходиться в стадії банкрутства, а розпорядником майна Товариства визнано грошові вимоги Господарства за винятком сплачених сум, а не погашених шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність правових підстав для визнання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/41/15-г від 30.06.2015 про стягнення з Господарства на користь Товариства 505 007,50 грн. штрафу та 20 200,30 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню та для зупинення виконавчого провадження ВП № 52024726 від 26.08.2016 з виконання вказаного судового наказу.

Доводи касаційної скарги Господарства встановленого судами та викладеного вище не спростовують та зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 912/41/15-г Господарського суду Кіровоградської області відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Господарства не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 та 117 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу фермерського господарства "Віктор" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 912/41/15-г Господарського суду Кіровоградської області - без змін.