Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. та рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2016 р. у справі № 910/9935/16 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ.Кепітал Партнерс Україна" до відповідачів: 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича 2. Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування фізичних осібза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

за участю представників

позивача - Новак А.І.,

відповідачів 1. Лашко І.І.,

2. не з'явились

третьої особи - ОСОБА_8

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича в частині відхилення та невключення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в загальному розмірі 7602500 грн., зобов'язання відповідача акцептувати (визнати) вимоги позивача в загальному розмірі 7602500 грн., а саме: вимоги щодо заборгованості ПАТ "Енергобанк" по оренді майна відповідно до договорів оренди майна від 03.03.2011 та від 04.05.2011 в загальному розмірі 1040447,85 грн., вимоги щодо грошових коштів, які містились на банківському рахунку станом на 13.02.2015 в загальному розмірі 6562022,15 грн., зобов'язання відповідача внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в частині збільшення акцептованих вимог позивача на 7602500 грн. та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2016 р. (суддя Отрош І.М.) у справі № 910/9935/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Дідиченко М.А., судів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.) вимоги позивача задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича визнати (акцептувати) вимоги позивача на суму заборгованості 628639, 05 грн. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в частині збільшення акцептованих вимог позивача на суму 628639, 05 грн. та подати зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановами та рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. та рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2016 р. скасувати в частині відмовлених позовних вимог та винести нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими актами до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою звернувся і відповідач-1, який зазначаючи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. скасувати в повному обсязі, а рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2016 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" та ухвалити нове рішення, яким відмовити останньому у задоволенні позову повністю.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 96 від 12 лютого 2015 року до категорії неплатоспроможних було віднесено ПАТ "Енергобанк", на підставі якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) запровадив у даний банк тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 13 лютого 2015 року по 12 травня 2015 року. Уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Енергобанк" призначено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення ОСОБА_12.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 11 червня 2015 р. № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 12 червня 2015 р. № 115, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Енергобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_12 строком на 1 рік з 12 червня 2015 р. до 11 червня 2016 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 136 від 14.07.2015 р. від виконання обов'язків уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" (код ЄДРПОУ 19357762, МФО 300272, місцезнаходження: вул. Лютеранська, 9/9, м. Київ, 01001) відсторонено провідного професіонала відділу стратегії та нормативно-методологічного забезпечення ОСОБА_12. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Брайка Станіслава Анатолійовича.

Судами встановлено, що Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 26 травня 2016 р. № 842 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" на два роки до 11червня 2018 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , зокрема, статтями 37,38,47-52,52-1,53 Закону, на два роки до 11 червня 2018 року включно.

Разом з тим, судами також встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2015 на адресу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" було направлено заяву № 03/06/15-01 від 03.06.2015, відповідно до якої позивач зазначав про наявність на рахунках позивача на підставі договору про відкриття банківського рахунку № 26008312569301 від 14.04.2014 грошових коштів у розмірі 6562022,15 грн., а тому, маючи заборгованість за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006, укладеного позивачем та ПАТ "Енергобанк", у розмірі 6877145,97 грн. (основний борг) та 57977,78 грн. (нараховані відсотки), позивач вказаною заявою просив припинити зобов'язання за кредитним договором на суму 6562022,15 грн.

25.06.2015 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" було направлено також заяву № 22/06/15-02 від 22.06.2015 про визнання грошових вимог кредитора за договором оренди від 03.03.2011 на суму 765520 грн., на підставі ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Енергобанк".

Крім того, 25.06.2015 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" було направлено заяву № 22/06/15-01 від 22.06.2015 р. про визнання грошових вимог кредитора за договором оренди від 03.03.2011р. на суму 235087,85 грн., на підставі ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Енергобанк", а також 25.06.2015 на адресу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" було направлено заяву № 22/06/15-03 від 22.06.2015 р. про визнання грошових вимог кредитора за договором оренди від 04.05.2011 р. на суму 39840 грн., на підставі ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Енергобанк".

Разом з тим, судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" було складено лист № 27/08/15-01 від 27.08.2015 р., адресований Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайку Станіславу Анатолійовичу, відповідно до якого позивач зазначав про наявність на його рахунках на підставі договору про відкриття банківського рахунку № 26008312569301 від 14.04.2014 р. грошових коштів у розмірі 6562022,15 грн., а тому, враховуючи заборгованість банку перед ним за договором оренди нежилих приміщень від 03.03.2011р. та договором оренди від 04.05.2011 р. у розмірі 1040447,85 грн. та його заборгованість перед банком за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006 р., укладеного позивачем та ПАТ "Енергобанк" у розмірі 7491324,92 грн. (основний борг) та 57977,78 грн. (нараховані проценти), позивач вказаним листом просив припинити зобов'язання за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006 в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованості банку за договором банківського рахунку у розмірі 6562022,15 грн. та заборгованості по оренді у розмірі 1040447,85 грн. в рахунок його кредитної заборгованості перед банком.

Листом № 184/28.6 від 21.01.2016 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайко С.А. повідомила позивача про визнання його кредитором Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на суму 175570,41 грн. та включення його до 7 черги, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду першої інстанції із позов про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича в частині відхилення та невключення його кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в загальному розмірі 7602500 грн.; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича акцептувати (визнати) вимоги позивача в загальному розмірі 7602500 грн., а саме: вимоги щодо заборгованості ПАТ "Енергобанк" по оренді майна відповідно до договорів оренди майна від 03.03.2011 та від 04.05.2011 в загальному розмірі 1040447,85 грн., вимоги щодо грошових коштів, які містились на банківському рахунку станом на 13.02.2015 в загальному розмірі 6562022,15 грн.; зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайка Станіслава Анатолійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Енергобанк" в частині збільшення акцептованих вимог позивача на 7602500 грн. та подати зміни на затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій з посиланням на ст. 1, п.16 ч.1 ст. 2, ст.ст. 12, 36, 44- 46, 48- 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 15, 16, 334, 601, 606, ч.6 ст. 762, ст. 763 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та наявні у матеріалах справи подані сторонами документи дійшли наступних висновків:

- заява позивача № 03/06/15-01 від 03.06.2015 не може вважатись судом такою, за якою пред'явлено вимоги в межах ліквідації банку в порядку ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки дані норми Закону не поширюються на відносини, що виникають між кредитором банку і банком, до початку ліквідації останнього, а зміст заяви свідчить саме про необхідність припинення зобов'язання позивача за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006 на суму 6562022,15 грн., а не вимогу про включення зазначеної суми грошових коштів до реєстру акцептованих кредиторів відповідача-1;

- лист позивача № 27/08/15-01 від 27.08.2015, адресований Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Брайку Станіславу Анатолійовичу, відповідно до якого позивач зазначав про наявність на його рахунках на підставі договору про відкриття банківського рахунку № 26008312569301 від 14.04.2014 грошових коштів у розмірі 6562022,15 грн., а тому, враховуючи заборгованість банку перед позивачем за договором оренди нежилих приміщень від 03.03.2011 та договором оренди від 04.05.2011 у розмірі 1040447,85 грн. та заборгованість позивача перед банком за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006, укладеного позивачем та ПАТ "Енергобанк" у розмірі 7491324,92 грн. (основний борг) та 57977,78 грн. (нараховані проценти), позивач просив припинити зобов'язання за договором про надання кредиту № 610-34 від 24.10.2006 в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості банку за кредитним договором у розмірі 6562022,15 грн. та заборгованості по оренді у розмірі 1040447,85 грн. також не свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки, докази нарочного вручення зазначеного листа відповідачеві-1 є непереконливими, а доказів направлення його за допомогою засобів зв'язку позивачем не надано;

- заяви № 22/06/15-02 та № 22/06/15-03, направлені позивачем 25.06.2015 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання грошових вимог кредитора за договором оренди від 03.03.2011 на суму 765520 грн. та на суму 235087,85 грн. відповідно містили вимогу про визнання позивача кредитором ПАТ "Енергобанк" за договором оренди від 03.03.2011 та є такими, що направлені відповідачу-1 протягом строку, встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для пред'явлення кредиторських вимог до ПАТ "Енергобанк", а отже, відповідно, розцінені судом як вимоги в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) до банку, що ліквідується, заявлені відповідачу-1. Відтак, врахувавши, що банком не було сплачено орендну плату за користування приміщеннями за договором від 03.03.2011 за період з травня 2015 року по 11 червня 2015 року, а доказів протилежного суду не надано, суди дійшли висновку, що загальна сума заборгованості за даним договором складає 765333,33 грн.

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна" № 22/06/15-03 від 22.06.2015, направлена відповідачеві-1 25.06.2015 р. про визнання грошових вимог кредитора за договором оренди від 04.05.2011 на суму 39840 грн., на підставі ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є обгрунтованою, проте з огляду на встановлені судами на підставі оцінки документів у справі обставини, загальна сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.ЕФ. Кепітал Партнерс Україна", яка виникла за договором оренди нежилих приміщень від 04.05.2011, складає 38876,13 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції, перевіривши у відповідності до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає зазначені висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За приписами ч.1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пунктів 6, 16 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно ч.5 ст. 45 цього ж Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. Аналогічне положення закріплене і в п.п.1.12 п.1 " Ініціювання процесу ліквідації банку", Розділу V "Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації" Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05.07.2012 р. № 2 (z1581-12) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Однією з засад (принципів) цивільного законодавства, визначених у ст. 3 Цивільного кодексу України є справедливість, добросовісність та розумність. Так, цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (ч.5 ст. 12 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч.1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Зазначене положення кореспондується з вимогами ч.1 ст. 19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Проте у ч.2 зазначеної статті врегульовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Тобто, встановивши, що відповідач-1 не надав відповідь позивачу на згаданий вище лист від 03.06.2015 р., суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясовували правомірності такої бездіяльності відповідача-1, а відтак, не з'ясованим залишилось питання про наявність у позивача права на грошові кошти, які обліковувались на банківському рахунку останнього, та відповідно, наявності у позивача кредиторських вимог до відповідача-1 стосовно даних грошових коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Проте судами попередніх інстанцій всупереч зазначеним вимогам не з'ясовано фактичних підстав визнання відповідачем-1 вимог позивача згідно наявного у матеріалах справи листа від 21.01.2016 р. № 184/28.6 на суму 175570,41 грн., як і не надано оцінку актам звірки взаєморозрахунків сторін, наявних у справі, та на підставі яких первинних документів банком частково визнано заборгованість перед позивачем.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України згідно яких касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення та постанови судів у даній справі з направленням останньої на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду. Під час нового розгляду справи суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.