Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 р. у справі № 912/3675/16 господарського суду Кіровоградської області за позовом Кіровоградської митниці ДФС до відповідача Іноземного підприємства "Ліга" про стягнення 523022,81 грн. за участю представників

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

Кіровоградська митниця ДФС звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення на користь позивача несплачених витрат на зберігання товарів на складі митного органу в сумі 523022,81 грн. Згідно уточнення до позовної заяви від 11.11.2016 р. № 392/11-70-10-17, позивач просить стягнути витрати в сумі 523022,81 грн. з Іноземного підприємства "Ліга", із зазначенням платіжних реквізитів позивача.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2016р. (суддя Вавренюк Л.С.) у справі № 912/3675/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Іноземного підприємства "Ліга" на користь Кіровоградської митниці ДФС витрати за зберігання товарів на складі митного органу в сумі 523022,81 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 7845,34 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Науменко І.М., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2016р. у даній справі змінено. Резолютивну частину рішення викладено у наступні редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з іноземного підприємства "Ліга" на користь Кіровоградської митниці ДФС витрати за зберігання товарів на складі митного органу в сумі 214, 10 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3,22 грн. В іншій частині позову відмовити. Наказ видати після набрання законної сили", а також стягнуто з Кіровоградської митниці ДФС на користь Іноземного підприємства "Ліга" судовий збір в сумі 8626,32 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Кіровоградська митниця ДФС звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2016 р. у справі № 912/3675/16.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2014 р. Іноземне підприємство "Ліга" звернулось до позивача з листом за № 13/01-20, в якому просило дозволити організувати склад митниці на території свинокомплексу ІП "Ліга" (корпус карантину), розташованого за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Кірова, 37, у зв'язку з необхідністю проходження карантину та отримання дозволів на митне оформлення свиней в кількості 332 шт., площа складу 332 кв.м.

У листі від 13.08.2014 р. № 13/03-20 відповідач просив дозволу у позивача на розміщення на складі митниці живого поголів'я свиней, що надходять згідно контракту № LIG0713IRL від 26.11.2013 р., інвойсів 07-08-2014 А від 07.08.2014 р., 07-08-2014 В від 07.08.2014 р. за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Кірова, 37 на території свинокомплексу закритого типу ІП "Ліга". Розміщення вантажу очікується 14.08.2014 р. Відповідач гарантував позивачу здійснення оплати за зберігання на складі митниці.

14.08.2016 р. між ІП "Ліга" (Зберігач) та Кіровоградською митницею (Поклажодавець) укладено договір зберігання матеріальних цінностей № 82.

Відповідності до п.п. 1.1.-1.3. вказаного договору, Зберігач приймає від Поклажодавця на зберігання в складському приміщенні матеріальні цінності (які знаходяться під митним контролем), вартість і кількість яких зазначено в Актах прийому-передачі на відповідальне зберігання, які є невід'ємною частиною цього Договору; Зберігач зобов'язується зберігати матеріальні цінності Поклажодавця за адресою: область Кіровоградська, район Компаніївський, смт. Компаніївка, вул. Кірова, 37; площа складського приміщення 332 кв.м., охорона здійснюється силами Зберігача; приймання-передача матеріальних цінностей здійснюється двосторонньою комісією та оформлюється актами прийому-передачі, які підписуються членами комісії двох сторін та є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що Зберігач зобов'язаний забезпечити вільний доступ Поклажодавця до переданих на зберігання матеріальних цінностей.

У п. 4.1. Договору сторони погодили, що за зберігання матеріальних цінностей Поклажодавець сплачує на розрахунковий рахунок Зберігача 0,25 грн. за 1. кв.м. за один місяць. Загальна вартість зберігання за місяць становить 83 грн., починаючи з 14.08.2014 р. Загальна сума Договору становить 380,19 грн.

Строк дії Договору встановлюється з 14.08.2014 р. по 31.12.2014 р.

За наказом Кіровоградської митниці від 14.08.2014 р. № 54-аг, визначено складом Кіровоградської митниці крите приміщення у ІП "Ліга" згідно Договору в термін з 14.08.2014 р. до 31.12.2014 р., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Кірова, 37.

Відповідно до рішення Кіровоградської митниці від 14.08.2014 р. № 90100/0247, митним органом створено зону митного контролю: ІП "Ліга" Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Кірова, 37 з метою створення умов для здійснення митних формальностей при організації процедур зберігання товарів на складі Кіровоградської митниці. Крім того, визначено, що тип зони митного контролю (постійна/тимчасова) та строк, на який вона створюється: постійна, строк дії - до 31.12.2014 р.; межі зони митного контролю та засоби, які використовуються для позначення знаходяться в межах критого свинокомплексу. Загальна площа 332 кв.м., межі складу позначені тимчасово встановленими на вході складу знаками - "Зона митного контролю" та "Customs control zone".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до уніфікованої митної декларації МД-1 № 462175 від 14 серпня 2014 року на складі Кіровоградської митниці ДФС було розміщено товар "живі свині" в кількості 332 штуки.

На підставі вказаної вище митної декларації МД-1 серія КБ № 462175 від 14.08.2014 р., двосторонніх актів від 14.08.2014 р. прийому-передачі товарів на відповідальне зберігання договору від 14.08.2014 р. № 82 та прийняття - передавання товарів на склад Кіровоградської митниці від 14.08.2014 р. № 55, прибуткової накладної від 14.08.2014 р. № 55, а також митних декларацій від 18.09.2014 р. № 901050000/2014/009624 та № 90105000/2014/009625, товар (свинки GP породи Велика біла - 165 голів, Свинки GP породи Ландрас - 165 голів, кнури Термінальні породи П'єтрен - 2 голови, загальна кількість 332 голови) на загальну суму 4903538,38 грн. розміщено на складі Кіровоградської митниці Міндоходів та оформлено у митному відношенні.

18.09.2014 р. на адресу позивача надійшло звернення ІП "ЛІГА" № 02-3/21 про видачу зі складу митниці зазначеного вище товару.

09 жовтня 2014 року Кіровоградською митницею ДФС до ІП "ЛІГА" направлено листа № 1700/03/11-70-05-64 щодо проведення інвентаризації та забезпечення вільного доступу працівникам Кіровоградської митниці та представнику експертної організації до переданих ІП"Ліга" на зберігання матеріальних цінностей відповідно до договору від 14 серпня 2014 року № 82.

Листом від 17 жовтня 2014 року № 1030-10 відповідач повідомив, що відповідно до договору від 14 серпня 2014 року № 82 тварини (332 штук) поміщено на ІП "ЛІГА" на період карантину, згідно ч.1 ст. 248 та ч.5 ст. 255 Митного кодексу України імпортоване майно (живі свині) розмитнене, воно перебуває поза межами митного контролю та належить ІП "ЛІГА" на праві приватної власності, а тому в доступі інвентаризаційній комісії відповідачем відмовлено.

Кіровоградською митницею відповідно до Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів, транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 15.06.2012 р. № 731 (z1140-12) (далі - Порядок) було виставлено відповідачу рахунки № 19/09 від 19.09.2014 р. на суму 155914, 98 грн. та № 22/09 від 22.09.2014 р. на суму 172232,46 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було відшкодовано позивачу витрати за зберігання товару нарахованих Кіровоградською митницею, остання звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача 523022,81 грн. плати за зберігання на складі митниці живих свиней, розрахованої станом на 12.11.2014 р., відповідно до п. 6 розділу 2 Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів, транспортних засобів на складах митних органів.

Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що господарському суду не надано належних доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України повернення відповідачем, як Зберігачем за Договором, позивачу, як Поклажодавцю, переданого на зберігання товару, що свідчить про фактичне знаходження товару на зберіганні на складі митного органу. При цьому, судом встановлено, що датою фактичного розміщення товару на складі митниці є 14.08.2014 р., що підтверджується наявними в справі доказами, тому відповідно датою початку розрахунку відшкодування витрат за зберігання товару на складі митниці є 24.08.2014 р. (після 10-денного терміну) та, оскільки відповідачем не було надано ні позивачу, ні до суду доказів відшкодування витрат митниці на зберігання товару, а також доказів видачі позивачем зі зберігання товару, кінцевою датою зберігання позивачем визначено 12.11.2014 р. (включно), що складає 80 днів (діб) зберігання та не суперечить вимогам п. 1 ст. 240 Митного кодексу України, відтак, суд визнав вимоги позивача щодо стягнення заборгованості обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття (надання послуг) № 486 від 27.08.2014 р. на суму 48,10 грн., № 577 від 29.09.2014 р. на суму 83 грн., № 617 від 20.10.2014 р. на суму 83 грн., що свідчать про надання ІП "ЛІГА" послуг із зберігання товару Митниці. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін. На підставі вказаних актів митницею було здійснено оплату за вказані послуги, що підтверджено платіжними дорученнями № 91 від 28.08.2014 р., № 108 від 30.09.2014 р. та № 113 від 22.10.14 р. на загальну суму 214,10 грн. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, та не спростовано сторонами, що позивачем фактично було понесено витрати за зберігання товару на складі митниці у розмірі 214,10 грн., інших витрат митницею здійснено не було, відповідних доказів до матеріалів справи не надано, тому змінивши рішення суду першої інстанції, задовольнив позов позивача саме на суму 214,10 грн.

Проте такий висновок апеляційного господарського суду є необгрунтованим, оскільки здійснений внаслідок невірного застосування норм ст.ст. 238, 239 Митного кодексу України та Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 731 від 15.06.2012 р. (z1140-12) , про що буде зазначено нижче.

Разом з тим, передчасним є і висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Кіровоградської митниці ДФС у повному обсязі з огляду на наступне.

У ч.ч.1, 2 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України (2755-17) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 4 ст. 239 Митного кодексу України, товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей Митного кодексу України (4495-17) таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Згідно ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів (митниця) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику.

За змістом глави 37 розділу 7 Митного кодексу України (4495-17) митниця здійснює зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складах органів доходів і зборів.

Відповідно до ч.6 ст. 239 Митного Кодексу України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у п.п. 1-5 ч.1 та у ч.5 ст. 238 Митного кодексу України, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується у порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Розділу І Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 731 від 15.06.2012 р. (z1140-12) (далі - Порядок № 731), для розрахунку витрат за зберігання використовуються такі розрахункові одиниці використання складських приміщень, як кубічний метр (м3), зокрема, при розміщенні живих тварин. Розрахунки об'єму здійснюються залежно від розмірів місця у складському приміщенні, відведеного для зберігання таких тварин.

У п.3 Розділу ІІ Порядку № 731 (z1140-12) врегульовано, що витрати відшкодовуються платником у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату їх внесення, у сумі, розрахованій митним органом відповідно до розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.

Згідно п.6 Розділу ІІ Порядку № 731 (z1140-12) строк зберігання товарів і транспортних засобів на складі митного органу для обрахунку витрат обчислюється, починаючи з одинадцятого дня після оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і транспортних засобів на зберігання митним органом.

Відтак, враховувавши, що датою фактичного розміщення свиней відповідачем заявлено 14 серпня 2015 року, що підтверджується заявою та уніфікованою квитанцією, актом наявним у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що датою початку розрахунку відшкодування витрат за зберігання товару на складі митниці є 24.08.2014 р. (після 10-денного терміну).

Натомість, передчасним є висновок суду першої інстанції, що кінцевою датою зберігання товару відповідача на митному складі позивача, по яку і здійснено розрахунок останнім з оплати витрат на зберігання є 12.11.2014 р., оскільки судом не надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи митним деклараціям від 18.09.2014 р. № 901050000/2014/009624 та № 90105000/2014/009625, згідно яких товар відповідача станом на 18.09.2014р. є розмитненим. У зв'язку з чим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із листом від 18.09.2014 р. про видачу зі складу митниці товару, що там зберігався до оформлення його у митному відношенні. Проте зазначеному листу судом також не було надано належної оцінки.

Тоді як, здійснений судом висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 523 022,81 грн. з огляду на несплату останнім виставлених Кіровоградською митницею ДФС рахунків № 19/09 від 19.09.2014 р. на суму 155914,98 грн. та № 22/09 від 22.09.2014 р. на суму 172232,46 грн. не ґрунтується на сукупній оцінці усіх фактичних обставин у даній справі, оскільки судом не враховано, що позивач не надав відповіді відповідачу на зазначений вище лист останнього від 18.09.2014 р., при цьому, не з'ясовувалась специфіка зберігання переданого на митний склад товару та можливість його подальшого утримання на митному складі за відсутності дозволу позивача на його переміщення, а також правомірності стягнення нарахованих позивачем вартості послуг за зберігання, при встановленому факті припинення такого зберігання з 19.09.2014 р.

Разом з тим, не ґрунтується на зазначених вище нормах права висновок апеляційного господарського суду про ототожнення сплачених позивачем відповідачеві 214,10 грн. витрат за договором зберігання матеріальних цінностей № 82 від 14.08.2016 р. з витратами за зберігання товару на митному складі, нарахованих відповідно до Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 731 від 15.06.2012 р. (z1140-12)

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення та постанови судів у даній справі з направленням останньої на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області в іншому складі суду. Під час нового розгляду справи суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.