головуючого судді суддів Кролевець О.А., Євсікова О.О., Плюшка І.А., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Орион-Нива" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2016 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича у справі № 12/204/09 Господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до Приватного підприємства "Орион-Нива" про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників: від позивача: Мельник Б.О., від відповідача: не з'явився, від ВДВС: Урбан Д.Д.,

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2009 у справі № 12/204/09 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до Приватного підприємства "Орион-Нива" задоволено, звернуто шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, стягнення на майно ПП "Орион-Нива", а саме нежитловий об'єкт, загальною площею 8716,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, передані ТОВ "Орион-Нива" в іпотеку ЗАТ "ПУМБ" за договором іпотеки від 28.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Литвінчук А.А. для задоволення вимог ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" за кредитним договором № 7.3-70 від 23.08.2007 у сумі 3 134 666,67 доларів США та 622 506,74 грн., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 3 000 000,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом нараховану станом на 12.05.2009 в розмірі 134 666,67 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 12.05.2009 в розмірі 622 506,74 грн. Загальний розмір вимог, що підлягають задоволенню з вартості предмету іпотеки становить 3 134 666,67 доларів США та 622 506,74 грн., в т.ч.: 3 000 000 доларів США - заборгованість за кредитом; 134 666,67 доларів США -заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 622 506,74 грн. - пені; 3228 доларів США 24 цента США - державного мита; 727,60 грн. - державного мита; 312,50 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу. З вартості іпотеки задоволенню підлягає тільки вимога позивача. Стягнуто з ПП "Орион-Нива" на користь ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" 3228 доларів США 24 центів США державного мита, 727,60 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2009 залишено без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Орион-Нива" - без задоволення.

02.11.2010 на виконання вказаного рішення були видані накази.

10.06.2016 ПАТ "Перший Український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про видачу дублікату наказу від 02.11.2010 та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.06.2016 заяву ПАТ "Перший Український міжнародний банк" про видачу дублікату наказу від 02.11.2010 та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі № 12/204/09 задоволено, видано дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 у справі № 12/204/09, поновлено ПАТ "Перший Український міжнародний банк" строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 у справі № 12/204/09.

26.07.2016 стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про примусове виконання судового наказу від 02.11.2010 у справі № 12/204/09 та надав відповідний дублікат наказу.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича від 23.08.2016 відкрито виконавче провадження № 52005195 з виконання наказу від 02.11.2010 у справі № 12/204/09.

Постановою головного державного виконавця ВДВС МУЮ Руденка Віталія Володимировича від 01.11.2016 наказ № 12/204/09 від 02.11.2010 повернутий стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Зазначена постанова від 01.11.2016 надіслана на адресу стягувача та отримана останнім 09.11.2016.

17.11.2016 ПАТ "Перший Український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС МУЮ Руденка Віталія Володимировича, у якій просило визнати його рішення по поверненню виконавчого документа стягувачу незаконним та скасувати постанову від 01.11.2016, зобов'язати ВДВС МУЮ поновити виконавче провадження № 52005195 по примусовому виконанню наказу, виданого 02.11.2010 Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення від 21.07.2009 у справі № 12/204/09.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2016 у справі № 12/204/09 (суддя Корицька В.О.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф., Колоколов С.І., Головей В.М.), скаргу ПАТ "Перший Український міжнародний банк" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 у справі № 12/204/09 задоволено частково, визнано дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича по поверненню виконавчого документу (наказу № 12/204/09 від 02.11.2010) стягувачу незаконними, скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича від 01.11.2016 про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу № 12/204/09 від 02.11.2010, у решті вимог скарги відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими актами, ПП "Орион-Нива" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та ВДВС, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

За змістом ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець.

Судами встановлено, що при виконанні дій щодо розшуку майна боржника державним виконавцем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідно до якої (актуальна інформація на сьогоднішній день) нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності від 01.08.2011. Вказаний об'єкт складається з літ. Г-Г-1 та становить загальну площу 648,5 кв.м.

Також, судами встановлено, що державним виконавцем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (боржника), згідно з якою вбачається, що на момент отримання інформації будь-яке майно у ПП "Орион-Нива" відсутнє.

Пославшись на вказані обставини, державний виконавець у постанові від 01.11.2016 дійшов висновку щодо повернення наказу № 12/204/09 від 02.11.2010 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Поряд з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем не здійснено всіх можливих процесуальних дій (надання відповідних запитів, вихід на місце, тощо) щодо розшуку інших 8067,90 кв.м. (8716,4 - 648,5 кв.м.).

Крім того, державним виконавцем не враховано вимог, які випливають з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", що перш ніж дійти висновку про те, що заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, відповідні заходи повинні виживатися протягом року.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденка Віталія Володимировича при виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2010 у справі № 12/204/09 по винесенню постанови від 01.11.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу протирічать нормам Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та унеможливлюють виконання судового рішення.

У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 (v0009600-12) роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється, отже, вимога стягувача щодо поновлення виконавчого провадження є передчасною.

Враховуючи зазначене, висновки судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення скарги стягувача на дії органу Державної виконавчої служби є правомірними та обґрунтованими.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.