головуючого судді суддів Кролевець О.А., Євсікова О.О., Плюшка І.А., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 918/910/15 Господарського суду Рівненської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газуза участю представників: від позивача: Остапенко В.М., від відповідача: Богдан С.В.,

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" про стягнення 43 161 894,28 грн., у тому числі: 37 203 133,59 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 3 991 257,86 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних у сумі 437 805 грн., 1 529 697,83 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.10.2015 у справі № 918/910/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений природний газ у сумі 2 159 221,85 грн. основної суми боргу, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 121 767,56 грн., 3% річних у сумі 6 088,38 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено; у частині стягнення основного боргу в сумі 35 043 911,74 грн. провадження у справі припинено; відстрочено виконання рішення на три місяці.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 у справі № 918/910/15 рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 121 767,56 грн. та 3% річних у сумі 6 088,38 грн., а також у частині відмови у задоволенні позовних вимог; справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у справі № 918/910/15 залишено без змін.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.05.2016 у справі № 918/910/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, в частині вимог про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені, 3% річних та інфляційних втрат у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 у справі № 918/910/15, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.05.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 у справі № 918/910/15 (суддя Торчинюк В.Г.) призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед судовим експертом поставлено наступне питання: чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПАТ "Нафтогаз України" розмір заборгованості за поставлений ПАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" природний газ за договором від 04.01.2013 № 13-132 з урахуванням наявних у матеріалах справи спільних протокольних рішень сторін про проведення взаєморозрахунків, здійснених відповідачем часткових проплат суми боргу, а також розмір нарахованих позивачем пені, 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням фактичної кількості днів прострочення оплати по кожному зазначеному позивачем періоду окремо з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції та облікових ставок НБУ у відповідні періоди?

Іншою ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 у справі № 918/910/15 провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 918/910/15 (колегія суддів у складі: Розізнана І.В., Грязнов В.В., Олексюк Г.Є.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.12.2016 залишено без змін.

Не погодившись з вказаними судовими актами, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати повністю.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить ухвали та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу буз задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому, зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною. Призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489).

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи, Вищим господарським судом України неодноразово скасовано рішення та постанови судів попередніх інстанцій у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати вартості природного газу.

Під час нового розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для призначення у справі судової експертизи, посилаючись на те, що визначення дійсного розміру суми заборгованості (враховуючи здійсненні відповідачем проплати на підставі спільних протокольних рішень), пені, 3% річних та інфляційних втрат потребує застосування спеціальних знань, що зумовлює необхідність призначення відповідної судової експертизи, оскільки обставини, які будуть встановлені експертизою можуть вплинути на оцінку доказів у справі, так як судовим експертом буде досліджено правомірність здійснених позивачем нарахувань.

Судами встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат без врахування того, що відповідач частково сплачував заборгованість за рахунок власних коштів (на які можна здійснювати вказані нарахування) та частково на підставі спільних протокольних рішень (на які не здійснюються вказані нарахування).

Таким чином, враховуючи необхідність визначення правильності арифметичних розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснених позивачем за договором купівлі-продажу природного газу № 13-132-Н від 04.01.2013 за порушення строків оплати поставленого природного газу у період з 01.01.2013 до 30.06.2015, з урахуванням всіх здійснених оплат, в тому числі, оплат здійснених власними коштами та оплат на виконання спільних протокольних рішень, якими в рахунок погашення заборгованості за частину природного газу, що постачався відповідачем населенню, було надано субвенції з Державного бюджету та, відповідно перераховано кошти з призначенням платежу: "договір від 04.01.2013 року № 13-132-Н; постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. (20-2005-п) ", суди передніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для призначення у справі судової експертизи, та відповідно для зупинення провадження у справі.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних ухвал місцевого та постанови апеляційного господарських судів колегія суддів не вбачає.