Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.) у справі № 910/11790/16 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", треті особи, які не заявляють без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Девелопер" про стягнення 7.912.627,58 грн., за участю представників: позивача Мальченко В.Р., відповідача Ревякін О.О., Полонський Н.М., третьої особи-1 Дзера Ю.М., третьої особи-2 не з'явились, третьої особи-3 Лямзенков М.О.,

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11790/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 про виправлення описки) рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі № 910/11790/16 скасовано, постановлено у справі нове рішення, яким позов задоволено повністю: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест "Київпідземшляхбуд-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "БСМУ" 3.972.331,80 грн. основного боргу, 354.721,29 грн. три проценти річних та 3.585.574,49 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 264, 530, 611, 612, 614, 838 ЦК України, ст. 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третьої особи-2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1" (далі - замовник), Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2", тип якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" (далі - генпідрядник), та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3", тип якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" (далі - головний підрядник), був укладений договір № 14 на будівництво житлового будинку № 3 на території мікрорайонів №№ 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва.

Згідно з п. 1.2 договору головний підрядник виконує роботи з будівництва об'єкта з інженерним забезпеченням згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацію і технічною характеристикою об'єкта.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили початок робіт - квітень 2010 року; закінчення робіт - грудень 2011 року.

Згідно з п. 1.5 договору джерело фінансування будівництва об'єкта - залучені кошти фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. 3.1.7 договору замовник зобов'язаний здійснювати розрахунки за виконані роботи за умови надходження коштів від інвесторів (довірителів): шляхом перерахування коштів Головному підряднику; шляхом перерахування коштів генеральному підряднику з подальшим перерахуванням коштів головному підряднику за зустрічним платіжним дорученням, а також, відповідно до п. 3.1.12 договору, здійснювати щомісячні платежі за фактично виконані роботи до 15-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі документів з обліку в капітальному будівництві (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками замовника, генпідрядника та головного підрядника.

Згідно з п. 4.2 договору за несвоєчасну сплату обсягів виконаних робіт по об'єкту з вини замовника замовник сплачує головному підряднику пеню у розмірі 0, 1 % за кожний день прострочення від несплаченої вартості робіт з будівництва об'єкта, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та сплачує збитки у повному розмірі незалежно від сплаченої пені.

Відповідно до п. 3.3.4 договору головний підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт з будівництва житлового будинку, благоустрій та озеленення об'єкта відповідно до затвердженої проектної документації, державних будівельних норм і стандартів та ввести його в експлуатацію в термін, передбачений п. 1.3 договору.

Водночас пунктом 3.3.5 договору на головного підрядника було покладено обов'язок побудувати об'єкт у встановлені в п. 1.3 цього договору терміни, включаючи можливі роботи, які чітко не вказані в технічній характеристиці об'єкта, але необхідні для повного спорудження об'єкта і нормальної його експлуатації.

Згідно з п. 3.3.18 договору головний підрядник має сплачувати генпідряднику послуги генпідряду в розмірі 1,0 % від договірної ціни виконаних будівельно-монтажних робіт за окремим договором на співпрацю.

На генерального підрядника пунктами 3.2.1, 3.2.4 договору покладено обов'язки з: передачі головному підряднику на період будівництва майданчику разом з усіма необхідними для користування ним документами, передача яких здійснюється згідно ДБН до початку виконання робіт за двостороннім актом; оформлення щомісячно актів виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 та подачі їх на підпис замовнику до 28-го числа звітного місяця.

Крім цього п. 3.2.9 договору на генпідрядника покладено відповідальність за цільове використання коштів та матеріальних ресурсів, одержаних від замовника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.4 договору).

ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" виконало підрядні роботи згідно з договором № 14 на будівництво житлового будинку № 3, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2011 року, підписаними повноважними представниками замовника, генпідрядника та головного підрядника та скріпленими печатками.

13.05.2016 між Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги, умовами якого передбачено, що даний договір спрямований на відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, внаслідок чого цесіонарій стає кредитором у правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (далі - боржник), які первісно виникли внаслідок виконання цедентом на користь боржника підрядних робіт з будівництва житлового будинку № 3, котрі оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт на загальну суму 52.841.132,57 грн., що підтверджується довідками ТФ № КБ-3.

Відповідно до п. 2 договору за зобов'язаннями, зазначеними в п. 1 договору, цедент відступає, а до цесіонарія переходить право вимагати від Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" виконання зобов'язань зі сплати на користь цесіонарія 3.972.331,80 грн. основного боргу за виконані згідно з договором № 14 від 29.04.2010 роботи на об'єкті з будівництва житлового будинку, 3 % річних та інфляційних втрат, що виникли або виникнуть внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язань з оплати вказаного основного боргу.

Умовами п. 4 договору передбачено, що моментом переходу права вимоги за зобов'язаннями, визначеними у пунктах 1, 2 цього договору, від цедента до цесіонарія є момент підписання даного договору обома його сторонами та скріплення його печатками.

Згідно з п. 5 договору цедент зобов'язаний у строк, що не перевищує п'ятнадцяти календарних днів з моменту переходу прав цим договором, визначеного в п. 4 договору, повідомити боржника про заміну кредитора у зобов'язаннях, зазначених в пунктах 1, 2 цього Договору, шляхом відступлення ним права вимоги цесіонарію.

Позивач та ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" направили на адресу ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" заяву № 3/81-4 від 07.04.2016, в якій адресат повідомлявся про те, що до ТОВ "Будівельна компанія "СБМУ" перейшло право вимагати від ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" виконання зобов'язання з оплати 3.972.331,80 грн. основного боргу за виконані за договором № 14 від 29.04.2010 роботи на об'єкті з будівництва житлового будинку № 3.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт на суму 3.972.331,80 грн., а тому останній має сплатити на його користь наявну суму боргу, а також 354.721,29 грн. 3 % річних за період з 01.07.2013 по 23.06.2016 та 3.585.574,49 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2013 року по травень 2016 року (включно).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 3 ст. 838 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом, та виходив з того, що умови договору № 14 не містять обов'язку генерального підрядника щодо здійснення розрахунку з головним підрядником за виконані роботи власними коштами, водночас згідно з п. п. 3.1.7, 3.1.12 договору обов'язки щодо здійснення розрахунків за виконані роботи за умови надходження коштів від інвесторів (довірителів) покладені безпосередньо на замовника підрядних робіт - ТОВ "Укрміськбуд-1".

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позов, виходив з того, що за відповідачем за даними бухгалтерського обліку обліковується заборгованість за договором № 14 від 29.04.2010 на суму 3.972.331,80 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків КМБ00000047 від 30.06.2013, який може використовуватись як форма визнання боргу, оскільки підписання такого акта є дією, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права з огляду на таке.

Розглядаючи спір по суті, суди зовсім не досліджували обставин виникнення спірної заборгованості.

Як зазначалось вище, суди відзначили, що відповідно до п. 2 договору цесії до позивача перейшло право вимагати від Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" виконання зобов'язань зі сплати на користь цесіонарія 3.972.331,80 грн. основного боргу за виконані згідно з договором № 14 від 29.04.2010 роботи на об'єкті з будівництва житлового будинку, 3 % річних та інфляційних втрат.

При цьому суди не досліджували того, про які роботи йде мова, чи були вони фактично виконані Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" (чи будь-якою іншою особою), на кого покладено обов'язок їх оплати та на підставі яких конкретних положень договорів, чи настав строки їх оплати тощо.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

За приписами ст. 8 вищезгаданого Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Колегія суддів відзначає, що суди не встановили на підставі конкретних документів первинного обліку (із зазначенням їх реквізитів), внаслідок чого у відповідача виникла спірна заборгованість та, відповідно, не з'ясували її обґрунтованого розміру.

Так, посилаючись у рішенні та постанові на наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3, суди разом з тим на підставі цих документів не встановили загальної вартості цих робіт, а зазначаючи про наявність у справі банківських виписок про оплату робіт, суди не встановили на їх підставі загальну суму фактично здійсненої оплати.

Крім того колегія суддів зазначає, що саме лише підписання відповідачем акта звіряння взаєморозрахунків КМБ00000047 від 30.06.2013 не дає змоги встановити зазначені обставини. При цьому дослідження і аналіз цього акта мають бути здійснені з урахуванням того, договір на будівництво № 14, щодо обставин виконання якого складений цей акт, є тристороннім з визначенням конкретних зобов'язань кожної ізсторін.

У свою чергу в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак суди чітко не встановили, на підставі чого у відповідача виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3", як і її розміру, в т.ч. з урахуванням положень ст. 838 ЦК України, згідно з якою підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як визначено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки в сукупності з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/11790/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.