головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Іванової Л.Б., Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 910/12653/16 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача: Кольчинська К.І., Манойленко К.В., дов. від 22.06.2016;

відповідача: Бондаренко А.М,, дов. 08.12.2016; Собко О.В., дов. від 08.12.2016;

в засіданні суду 23.03.2017 в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 06.04.2017

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі № 910/12653/16 (суддя - Головіна К.І.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Калатай Н.Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 у справі № 910/12653/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем, в порядку ст. 121-1 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та додаткові письмові пояснення, в яких заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Стальспецмонтаж 21" (Постачальник) та ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (Покупець) згідно протоколу комітету з конкурсних торгів Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" від 23.06.2015 № 15 ПГВ(Т)-1-60А, відкриті торги зі зменшенням ціни (редукціон), 06.07.2015 укладений договір поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити такий товар.

23.12.2015 сторонами укладено додаткову угоду від 23.12.2015 № 2 до договору, якою внесено зміни в таблицю специфікація № 1, згідно з якою сторони погодили найменування товару - труби бурильні; їх асортимент, кількість, вартість (24611749,93 грн); умови поставки - DDP (згідно Інкотермс, редакція 2000 р.); місце поставки - Полтавська обл., с.Селещина, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, центральний склад № 1, ГПУ "Полтавагазвидобування", визначено новий строк поставки товару - грудень 2015 рік - січень-березень 2016 рік, граничний термін постачання - протягом 70 календарних днів після отримання письмової заявки на кожну партію окремо та продовжено строк дії договору до 31.03.2016.

Відповідно до п. 2.1 договору, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар, передбачений цим договором поставки, якість якого має підтверджуватись наявністю сертифіката якості та/або паспортом виробника та відповідає Державним стандартам, технічним та іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду.

Згідно з п. 5.6 договору, Постачальник надає на адресу Покупця наступні документи: товаросупровідні документи (ТТН); сертифікат якості та/або паспорт виробника; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийманні-передачі товару або видаткової накладної (п. 5.3 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань (п. 10.1 договору).

Листом від 23.12.2015 № 16-11906 Газопромислове управління "Полтавгазвидобування" звернулось до позивача з пропозицією здійснити постачання труб в асортименті згідно з п. 1.2 договору поставки та додаткової угоди № 2 і просило повідомити графік постачання для організації роботи комісії з вхідного контролю і позивач листом від 23.12.2015 № 4/12-15 повідомив про готовність здійснити повне відвантаження бурової труби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2015 та 25.12.2015 відповідно до товарно-транспортних накладних позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар, визначений в специфікації (труби бурильні) разом з супровідними документи на вантаж.

Водночас, 25.12.2015 комісією у складі представників Газопромислового управління "Полтавгазвидобування", проведено вхідний контроль поставленого позивачем товару (бурильні труби марки S-135), за результатами якого комісією були виявлені наступні недоліки: "поверхня труб та замків містить ознаки перефарбування; відрізняється зовнішній вигляд зварного шва замка (муфти) на кожній з труб однієї партії; виявлено сліди неякісної обробки зовнішньої частини зварного шва; надані копії сертифікатів якості не мають дати виготовлення продукції, номеру плавки; відсутні сертифікати відповідності та походження продукції, що виготовлена за кордоном; відсутні пакувальні листи та митна документація". Вказані недоліки товару були зафіксовані відповідачем в акті № 5/148 про приймання ТМЦ від 25.12.2015, в якому також зазначено про прийняття комісією рішення про те, що зазначена продукція не може бути прийнята на склад Газопромислового управління "Полтавагазвидобування".

Господарські суди дослідили, що між сторонами велось листування щодо якості товару за договором № 554/15 та встановили, що відповідачем заперечувався факт поставки товару належної якості, наслідком чого стала відмова останнього від прийняття товару.

Комісією у складі представників Газопромислового управління "Полтавгазвидобування" 27.01.2016 проведений вхідний контроль поставленого товару, за результатами якого складено відповідний протокол роботи комісії з вхідного контролю Газопромислового управління "Полтавгазвидобування" та акт приймання ТМЦ від 28.01.2016 № 30/0116, якими позивачу відмовлено у прийнятті товару до подальшого вивчення відповідними службами супровідних документів щодо відповідності до вимог ПАТ "Укргазвидобування" та чинного законодавства України.

Згідно з п. 5.9 договору, приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 (va006400-65) , по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 (v0007400-66) (далі - Інструкція П-7), а також за сертифікатом якості та/або паспортом заводу-виробника. У разі виявлення невідповідності в якості або нестачі товару, виклик представників постачальника - обов'язковий, а представників заводу-виробника - за вимогою покупця.

Надавши оцінку вищезазначеним актам та врахувавши зміст договору і вимоги Інструкції № П-7 (v0007400-66) , суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Газопромислове управління "Полтавгазвидобування" при виявленні невідповідності якості поставленої продукції, приймання продукції не призупинило. При цьому, Управління склало акти, зміст яких не відповідає вимогам, передбаченим п.п. 29, 30 Інструкції № П-7 (v0007400-66) , а також не долучило до них документів, передбачених п. 31 зазначеної Інструкції.

Так, суди дослідили, що в період поставки товару, за ініціативою позивача було проведено експертне дослідження вказаного товару, за результатами якого, ТОВ "Експертнафтогаз" складено висновок про проведення неруйнівного контролю від 17.01.2016 № 1-6. Зазначеним висновком підтверджено відповідність товару в асортименті ГОСТу Р 50278-92 та АРІ 5DP та відсутність недопустимих дефектів у ньому. Також, відповідність поставленого товару за договором від 06.07.2015 встановленим у нормативних документах якісним характеристикам, підтверджено висновками експертних установ Державного підприємства "Карпатський експертно-технічний Центр Держапраці" № 26.09.25.2012 від 19.01.2016, Полтавської Торгово-Промислової Палати від 19.01.2016 № В-36 та виконаними на замовлення ТОВ "Нафтотрубний завод" протоколами від 04.02.2016 № А-61, від 04.02.2016 № А-62, від 04.02.2016 № А-63 випробувань випробувального центру "Ставан-Тест" ВАТ "Уральский институт Металлов". Позивачем зазначені документи направлялись відповідачу листом від 05.02.2016 № 05/02/16-04.

Судом апеляційної інстанції надано оцінку наявному в матеріалах справи висновку експерта КНДІСЕ від 01.09.2016 № 1883/16-21 (за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи призначеної в кримінальному провадженні № 1216170000000216), в якому досліджено спірну партію труб та встановлено, що "труби бурильні, які підлягали дослідженню відповідають стандартам, які чинні на території України та в країні виробника у галузі нафтовидобувної промисловості (ISO 11961:2008 MOD)... придатні для використання за цільовим призначенням".

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з положень ЦК України (435-15) та дійшли висновку про обґрунтованість позовну та наявність підстав для його задоволення в повному обсязі.

При цьому, суди зазначили, що акти відповідача, надані на підтвердження поставки позивачем неякісного товару, були складені з порушенням вимог, встановлених законом, в зв'язку з чим, не є належними доказами наявності обставин, що зумовили відмову у прийнятті товару, натомість належних та допустимих доказів наявності підстави для невиконання відповідачем обов'язків за договором від 06.07.2015 з прийняття товару судам надано не було.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись

у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Згідно зі ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України (1798-12) ).

У відповідності зі ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, договорів та інших правочинів.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час вирішення спору у справі, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не дано належної оцінки п. 10.1 договору, яким визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Таким чином, судам слід дослідити питання чи припинив свою дію договір від 06.07.2015 з огляду на те, що повне виконання зобов'язань за договором передбачено лише в частині здійснення взаєморозрахунків, тобто в частині розрахунків з погашення заборгованості.

Зазначене є важливим аспектом для визначення питання наявності або відсутності підстав для зобов'язання відповідача виконати умови договору щодо прийняття товару, в даному випадку, за рішенням суду, поза межами строку дії договору.

Крім того, судам попередніх інстанцій під час розгляду справи необхідно більш ретельно дослідити питання якості товару не зважаючи, зокрема, на висновки експерта КНДІСЕ від 01.09.2016 № 1883/16-21 (за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи призначеної в кримінальному провадженні № 1216170000000216).

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, в силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду та постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.