головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Демидової А.М., Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення та постанову Господарського суду Одеської області від 01.11.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 916/36/16 Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" третя особа Приватне акціонерне товариство "Креатив" про стягнення 7839205,56 дол. США та 57705458,87 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; 2. Приватного акціонерного товариства "Креатив"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" про визнання договору недійсним за участю представників (за зустрічним позовом):

позивача: Куликовський В.В., дов. від 03.01.2017;;

відповідача-1: Беседін В.І., дов. від 20.02.2017; Гуйван Т.П., дов. від 10.08.2015; Чучук В.А., дов. від 11.04.2016;

відповідача-2: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-3: повідомлений, але не з'явився;

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 у справі № 916/36/16 (суддя - Цісельський О.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено. Суд визнав недійсним договір від 30.06.2015 № 151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді - Будішевська Л.О., Величко Т.А.) рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 у справі № 916/36/16 скасовано в частині задоволенні зустрічного позову та в цій частині прийнято нове рішення, яким зустрічний позов задоволено. Суд визнав недійсним договір від 30.06.2015 №151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 у справі № 916/36/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 у справі № 916/36/16 скасовано, а справу № 916/36/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2016 у справі № 916/36/16 (суддя - Демешин О.А.) зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір від 30.06.2015 про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24. У задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Колоколов С.І., судді - Разюк Г.П., Головей В.М.) рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2016 у справі № 916/36/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" надало відзив на касаційну скаргу та додаткові пояснення до відзиву, в яких заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзиви на касаційну скаргу від ПАТ "Креатив" та ТОВ "Регіонпродукт-Україна" не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Від представника ТОВ "Регіонпродукт-Україна" 13.04.2017 надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка за результатами її розгляду була відхилена судовою колегією.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", третя особа ПАТ "Креатив" про стягнення 7839205,56 дол. США та 57705458,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог Банк посилався на неналежне виконання ПАТ "Креатив" умов кредитних договорів від 21.08.2013 № 151213К17, від 10.06.2014 № 151214К12, від 19.09.2014 № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" як Поручителя ПАТ "Креатив" за договором поруки від 30.07.2014 № 151214Р24 зі змінами, внесеними договором про внесення змін до від 30.06.2015 № 151214Р24-1 до даного договору поруки, як Солідарного боржника.

ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" звернувся до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору про внесення змін від 30.06.2015 № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що договір про внесення змін від 30.06.2015 № 151214Р24-1 до договору поруки № 151214Р24, укладений між Банком та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ПАТ "Креатив" за Генеральною кредитною угодою, укладений сторонами в порушення норм статей 203, 215 ЦК України з огляду на те, що директор ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", вчиняючи від імені товариства правочин не мав необхідного обсягу повноважень на підписання договору про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки № 151214Р24. Загальні збори учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", які відбулись 07.08.2015 прийняли рішення не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24 укладеного між АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Креатив" та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в якості Поручителя, оскільки зазначений правочин не відповідає інтересам товариства та порука є припиненою відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, а саме в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суди попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи насамперед розглянули зустрічний позов, оскільки від результатів розгляду зустрічного позову залежить питання вирішення первісних позовних вимог і колегія суддів погоджується з таким висновком.

Господарські суди дослідили, що між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Кредитор), ПАТ "Креатив" (Позичальник 1), ТОВ "Регіонпродукт-Україна" (Позичальник 2), ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" (Поручитель) 30.07.2014 укладений договір поруки № 151214Р24, за умовами якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов'язання за Генеральною угодою від 17.11.2008 № 151308N2. У випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання, Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

30.06.2015 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (Кредитор), ПАТ "Креатив" (Позичальник 1), ТОВ "Регіонпродукт-Україна" (Позичальник 2), ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" (Поручитель) укладений договір про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24.

Приймаючи рішення у справі відносно зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з положень ЦК України (435-15) та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і визнання недійсним договору від 30.06.2015 № 151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24.

При цьому, суди виходили з того, що 07.08.2015 відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", на яких прийнято рішення, зокрема, не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24, оскільки зазначений правочин не відповідає інтересам товариства та порука є припиненою відповідно до ст. 559 ЦК України (п. 3 порядку денного).

Суди дослідили, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" вчинялись будь-які дії, які б свідчили про подальше схвалення договору від 30.06.2015 про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24, натомість, рішенням позачергових загальних зборів цей договір не був схвалений загальними зборами учасників.

Також суди зазначили, що враховуючи солідарний обов'язок ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" з ПАТ "Креатив" по договору поруки від 30.07.2014 з погашення усіх боргових зобов'язань ПАТ "Креатив" як Позичальника, та зважаючи на обмеження укладення договорів без погодження ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на суму, що не перевищує 2млн.грн відповідно до підпунктів 9, 19 пункту 4.1 Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", директор ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" перевищив свої повноваження при укладанні спірного договору від 30.06.2015.

Зміни до договору поруки стосувалися не існуючих станом на 30.07.2014 зобов'язань ПАТ "Креатив" перед Банком за кредитним договором від 19.09.2014. Отже, уклавши спірний правочин, директор ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" значно збільшив обсяг відповідальності товариства як Поручителя шляхом поручительства за виконання Позичальником, у тому числі, зобов'язань за кредитним договором від 19.09.2014 без згоди на це вищого органу управління ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" - загальних зборів учасників.

Враховуючи ту обставину, що на момент укладення спірного правочину у директора ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" був відсутній необхідний обсяг повноважень для укладення договору про внесення змін від 30.06.2015 № 151214Р24-1, позовна вимога за зустрічним позовом ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" про визнання його недійсним, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню на підставі ст. 241, 203, 215 ЦК України, у зв'язку із порушенням вимог ч.3 ст. 92 ЦК України при його укладенні.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищим господарським судом України в постанові від 03.08.2016 зазначено, що 07.08.2015 відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", на яких прийнято рішення, не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24, оскільки зазначений правочин не відповідає інтересам товариства та порука є припиненою відповідно до ст. 559 ЦК України (п. 3 порядку денного).

При цьому, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що рішення про не надання згоди на затвердження/схвалення договору про внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24 прийнято позачерговими загальними зборами учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" після укладення спірного договору від 30.06.2015 внесення змін № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24, що є суттєвим при вирішенні спору за зустрічними позовними вимогами.

До того ж, суди не дали належної оцінки рішенню позачергових загальних зборів учасників товариства від 26.06.2014 (протокол № 1), яким (питання № 18) вирішено надати директору товариства повноваження на остаточне погодження умов, укладення та підписання від імені ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" договору, рішення про укладення якого прийнято згідно цього питання, та інших, пов'язаних із ним документів та вчинення інших дій, пов'язаних із таким укладенням.

Також, суди, дійшли висновку, що в результаті укладання додаткових договорів до кредитних договорів від 21.08.2013, 10.06.2014 в частині збільшення обсягів фінансових зобов'язань та укладання нового кредитного договору від 19.09.2014 без погодження ТОВ "Одеський олійноекстракційний договір", як Поручителя Банком в односторонньому порядку збільшено відповідальність Поручителя ще до укладання договору від 30.06.2015 № 151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24, а тому порука є припиненою.

Проте, суди не приділили уваги, що п. 2.1.7 договору поруки від 30.07.2014 визначено, що Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов'язань Позичальника за Кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Також, пунктам 3 та 4 спірного договору від 30.06.2015 про внесення змін до договору поруки, якими сторони визначили, що Поручитель підтверджує і погоджується, що зміни, внесені після дати укладення договору поруки до Генеральної угоди та кредитних договорів, вносилися за його попередньою згодою та що Поручитель підтвердив, що порука залишатиметься чинною й після укладення кредитних договорів від 21.08.2013, 10.06.2014, 19.09.2014 та внесених до них та до Генеральної кредитної угоди змін.

В контексті наведеного судом касаційної інстанції при направлені справи на повторний новий судовий розгляд було дано вказівку судам взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

До прийняття рішення по суті спору, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій Банк просить стягнути з відповідача 123771979,48 доларів США та 576828782,87 грн заборгованості.

За результатами повторного розгляду справи суди попередніх інстанцій зазначили, що незгода загальних зборів товариства зі спірним правочином ніяким чином не спростовує факту перевищення повноважень директором товариства під час укладення договору про внесення змін від 30.06.2015 № 151214Р24-1 до договору поруки від 30.07.2014 № 151214Р24.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що загальні збори товариства надали згоду на остаточне погодження умов договору, вчинення директором дій, підписання ним будь-яких документів, але це стосувалось дій та підписів на документах до моменту укладення договору поруки.

Крім того, суди визначили, що умови, викладені в п. 2.1.7 договору поруки від 30.07.2014 не містять очевидної згоди відповідача на збільшення обсягу його відповідальності із зазначенням розмірів кредитів, процентних ставок, розмірів комісійних та пені щодо кредитних договорів, які будуть укладатись в майбутньому в межах Генеральної угоди.

Господарські суд, здійснивши повторний розгляду зустрічного позову дійшли кінцевого висновку, що директор ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" при укладенні спірного договору перевищив надані йому повноваження і будь-яких дій, що свідчили б про подальше погодження товариством цього правочину, не проводилось з огляду на що, зустрічний позову є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Згідно з ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При цьому, вказівки повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.

Судова колегія Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, врахувавши вказівки, надані судам в постанові суду від 03.08.2016, дійшла висновку, що приймаючи судові рішення у справі, суди попередніх інстанцій, фактично, самоусунулися від повторного розгляду позовних вимог по суті та від аналізу доказів, розмивши суть позовних вимог та вимог Вищого господарського суду України формальними мотивами.

В результаті зазначеного, судами попередніх інстанцій не було виконано вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 03.08.2016 у даній справі, які, в силу положень ст. 111-12 ГПК України, є обов'язковими під час нового розгляду справи, у зв'язку з чим, неможливо зробити висновки щодо обґрунтованості первісних та зустрічних позовних вимог у даній справі.

Виходячи зі змісту ст. 47, 33, 43 ГПК України (1798-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2016 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, зазначені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Під час повторного нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2016, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.