головуючого Губенко Н.М. суддів Барицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" на рішення від та на постанову від Господарського суду Львівської області 30.08.2016 Львівського апеляційного господарського суду 10.01.2017 у справі № 914/1775/16 Господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради про стягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Данилевич Д.О.; - відповідача Горін Р.І.;

30.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Виконавчого комітету Новороздільської міської ради про стягнення: - заборгованості у розмірі 1803018,12 грн. за надані послуги із вивезення побутових відходів, який складається з різниці між встановленими тарифами та економічно обгрунтованими витратами; - інфляційних втрат у розмірі 175900,70 грн.; - 3% річних у розмірі 36102,58 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.08.2016 у справі № 914/1775/16 (суддя Горецька З.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (колегія суддів у складі: Юрченко Я.О. - головуючий суддя, судді Дубник О.П., Зварич О.В.), у позові відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 914/1775/16, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Виконавчий комітет Новороздільської міської ради надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 914/1775/16 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 157 від 24.04.2013 послуга з вивезення побутових відходів виключена із складу послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, та визначено її як окрему комунальну послугу. Визнано ТОВ "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" виконавцем послуг із вивезення побутових відходів в місті Новий Розділ та зобов'язано міського голову укласти договори про надання відповідних послуг з їх виконавцями.

06.12.2013 Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради (замовник) та ТОВ "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" (виконавець) укладено договір № 01/12 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Новий Розділ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується згідно з графіком безперервно надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ) на відповідній території у міста Новий Розділ, а замовник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені цим договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що затверджені відповідачем тарифи на послуги із вивезення побутових відходів були заниженими в порівнянні із економічно обґрунтованими витратами на їх надання; відповідач на звернення позивача не проводив їх коригування, внаслідок чого утворилась різниця в затверджених та економічно обґрунтованих тарифах в період з 01.09.2015 по 31.11.2015 у розмірі 37032,75 грн. по послугах наданих населенню; в період з 01.12.2014 по 31.03.2015 у розмірі 69083,08 грн. по послугах наданих населенню; в період з 01.04.2015 по 30.10.2015 у розмірі 1237723,76 грн. по послугах наданих населенню, 42675,68 грн. по послугах наданих іншим споживачам, 7983,29 грн. по послугах наданих бюджетним установам, в період з 01.11.2015 по 29.02.2016 у розмірі 387348,32 грн. по послугах наданих населенню; 18099,80 грн. по послугах наданих іншим споживачам, 3071,43 грн. по послугах наданих бюджетним установам, всього сума заборгованості становить 1803018,12 грн., які позивач просить стягнути з відповідача; крім того, на суму заявленої заборгованості позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Статтею 19 Конституції України передбачається, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Пунктом 2 абзацу а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Приписами ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 4.1 договору виконавець має право подати замовнику розрахунки економічно обґрунтованих витрат на надання послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

На виконання положень ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 (1010-2006-п) затверджено Порядок формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.

Відповідно до п. 36 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів тарифи, які включають витрати на здійснення капітальних вкладень, фіксуються на строк, передбачений для виконання програми розвитку підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що інвестиційна програма розвитку надання послуг із збирання та перевезення твердих побутових відходів на території міста Новий Розділ погоджена на 2014-2018 роки рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 272 від 04.11.2014.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 273 від 04.11.2014 затверджено тарифи на послуги з вивезення побутових відходів в місті Новий Розділ для ТОВ "ДВ-Екосвіт Н.Розділ".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 20.03.2015 звернувся до відповідача із листом, в якому просив затвердити тарифи на вивіз побутових відходів, великогабаритних та будівельних відходів.

20.07.2015 позивач повторно звернувся із вимогою термінового коригування та погодження економічно обгрунтованих тарифів на послуги з вивезення та зберігання ТПВ, ВГТПВ та БТПВ за поданими 20.03.2015 розрахунками.

Відповідач листом № 967/02-11 від 31.07.2015 повідомив позивача про те, що останній надав розрахунки тарифів, а не розрахунки коригування діючих тарифів в порядку, встановленому п. п. 37-40 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, відтак такі розрахунки не можуть бути розглянуті, оскільки останні не відповідають вимогам Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів.

Пунктом 37 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів передбачено, що коригування тарифів протягом установленого строку їх дії здійснюється шляхом коригування індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.

Відповідно до п. 3.2 договору замовник зобов'язується прийняти в установленому порядку рішення щодо встановлення чи коригування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів у розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат відповідно до розрахунків, поданих виконавцем.

Згідно із ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку (ч. 9 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що інвестиційна програма розвитку надання послуг із збирання та перевезення твердих побутових відходів на території міста Новий Розділ погоджена на 2014-2018 роки рішенням Виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 272 від 04.11.2014; позивачем не подано всіх належних документів, передбачених наведеними нормами, необхідних відповідачу для коригування тарифів, та не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що тарифи які він пропонує є економічно обґрунтованими для проведення коригування тарифів; беручи до уваги те, що рішення відповідача про затвердження тарифів є чинними, позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувались; дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Посилання скаржника, викладені у касаційній скарзі, на те, що судами попередніх інстанцій не призначено експертизу економічної обгрунтованості тарифів, не приймаються колегією суддів касаційної інстанції до уваги з огляду на те, що у розумінні ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування; водночас, як передбачено ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів саме на виконавців/виробників покладено обов'язок надавати розрахунки економічно обґрунтованих витрат для коригування встановлених тарифів до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких тарифів; разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, позивачем не подано всіх належних документів необхідних відповідачу для коригування тарифів, та не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що тарифи які він пропонує є економічно обґрунтованими для проведення коригування тарифів

Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ-Екосвіт Н.Розділ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 914/1775/16 залишити без змін.