ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 року Справа № 922/2303/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Білошкап О.В., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ на постанову та ухвалу від 15.02.2017 Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 господарського суду Харківської області у справі № 922/2303/16 господарського суду Харківської області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД", м. Дніпродо боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м. Харків про визнання банкрутом розпорядник майна арбітражний керуючий Севостьянов Є.В. в судовому засіданні взяли участь представники:
публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" Цімерман О.І., довір., товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД" Голубєва О.О., довір.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2016 у справі № 922/2303/16 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (далі - ТОВ "Інкод") про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю" (далі - ТОВ "Рекуперація свинцю", Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016 (суддя - Усатий В.О.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", визнано вимоги ТОВ "Інкод" в розмірі 777 447 грн. 76 коп. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника на строк 115 календарних днів, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Севостьянова Є.В. тощо.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ТОВ "ІНКОД" в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 (головуючий суддя - Шевель О.В., судді Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016 - без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю".
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 8, 10, 16, 19, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження", а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючого кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, місцевий суд виходив з того, що передбачені законодавством підстави для порушення справи про банкрутство в порядку загальної процедури банкрутства встановлені нормами Закону про банкрутство (2343-12) , підтверджені належними доказами у справі та відповідають нормам законодавства, а тому безспірні вимоги до Боржника слід визнати у розмірі 777 447 грн. 76 коп. За цих підстав суд дійшов і висновку про необхідність введення процедури розпорядження майном ТОВ "Рекуперація свинцю", а розпорядником майна слід призначити одного із арбітражних керуючих, що подав заяву на участь у справі - Севостьянова Є.В. Відповідно ж до довідки щодо призначення арбітражного керуючого за автоматизованою системою кандидата у даній справі визначено не було.
Підтримуючи ці висновки, апеляційний суд додав, що у зв'язку із скасуванням ухвали про порушення провадження в іншій справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю" - № 922/6378/15 (між тими ж сторонами, але з іншим складом та розміром зобов'язань) та припиненням провадження у цій справі про банкрутство, юридичний факт порушення провадження у вказаній справі у такому випадку не має жодних правових наслідків, у тому числі у вигляді мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення здійснення виконавчого провадження зі стягнення у такому провадженні боргу з підприємства Боржника. У зв'язку із цим суд також дійшов висновку про підтвердженність передбаченого нормами ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство трьохмісячного терміну з моменту відкриття виконавчого провадження, протягом якого вимоги ініціюючого кредитора до Боржника не були задоволені.
Заперечуючи наведені висновки, ПАТ "ВТБ Банк" вказує на те, що у зв'язку із порушенням 18.12.2015 провадження у справі № 922/6378/15 про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", було зупинено виконавче провадження зі стягнення з нього на користь ТОВ "Інкод" заборгованості, а тому у даній справі встановлений нормами ст. 10 Закону про банкрутство трьохмісячний термін не сплинув. Норми ж Закону про банкрутство (2343-12) мають пріоритет у застосуванні, а тому відповідне виконавче провадження зупиняється навіть за відсутністю відповідної постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження. Поряд з цим скаржник додав, що він має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у даній справі через подання ним заяви у даній справі про визнання його кредиторських вимог до Боржника.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями скаржника та аргументами, зокрема, стосовно права ПАТ "ВТБ Банк" на оскарження судових рішень у даній справі, у зв'язку із чим вважає за необхідне зазначити про наступне.
Звертаючись як з апеляційною скаргою, так і з касаційною скаргою, ПАТ "ВТБ Банк", позиціонує себе та обґрунтовує своє право на апеляційне та касаційне оскарження у даній справі наявністю у нього до Боржника кредиторських вимог.
Між тим, касаційний суд звертає увагу, що незважаючи на вказані аргументи, скаржником ні у справі, ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги не додано доказів звернення із відповідною заявою саме у межах даної справи.
Стосовно ж нормативного регулювання реалізації права ПАТ "ВТБ Банк" на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у даній справі, колегія суддів звертає увагу на таке.
Дійсно, за нормами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Норми п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлюють серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом (1402-19) ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Між тим приписами ч. 6 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (2343-12) .
У розумінні абз. 14 ст. 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство визнаються конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник.
В свою чергу, у відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Як вбачається, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.
Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті конкурсні кредитори боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника.
Отже, на стадії підготовчого засідання до моменту офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, учасники провадження у справі, так як кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно шляхом подання заяв з грошовими вимогами до боржника у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство (тобто після здійснення офіційного оприлюднення відповідного оголошення).
За нормами ч. 6 цієї ж статті заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
При цьому, слід наголосити на тому, що предметом розгляду в апеляційному порядку за скаргою ПАТ "ВТБ Банк" стала ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рекуперація свинцю", тобто ухвали підготовчого засідання.
Відповідно ж до норм ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду.
В п. 10 цієї ж статті зазначено, що з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
За таких обставин, заявник апеляційної скарги - ПАТ "ВТБ Банк", у зв'язку з, не настанням у даній справі такого правового наслідку, з яким Закон про банкрутство пов'язує набуття ним статусу конкурсного кредитора (або забезпеченого кредитора) та, відповідно, сторони або учасника провадження у справі, а тому не мав належних процесуальних прав на оскарження ухвали підготовчого засідання у даній справі про банкрутство. Відтак, судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали від 01.08.2016 за апеляційною скаргою не учасника справи про банкрутство.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 25.02.2015 у справі № 910/19650/13, від 08.04.2015 у справі № 925/2369/14, від 06.04.2016 у справі № 914/4284/15, від 26.12.2016 у справі № 924/1925/15.
При цьому, посилання ПАТ "ВТБ Банк" у своїй апеляційній скарзі на норми ст. 91 ГПК України касаційний суд вважає необґрунтованими, так як оскаржуваною ухвалою підготовчого засідання не вирішувалось питання про права та обов'язки цього банку. А апеляційна інстанція не врахувала положення п. 52 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 (v0007600-11) (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ".
З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ВТБ Банк" на ухвалу місцевого суду від 01.08.2016 - припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, нормами ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 16, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 80, 91, 106, 111-5, 111-7, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 922/2303/16 скасувати.
3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.2016 у справі № 922/2303/16.
Головуючий
Судді
В.М. Коваленко
О.В. Білошкап
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 07.04.2017