головуючого Губенко Н.М. суддів Іванової Л.Б. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Гея" на постанову від Харківського апеляційного господарського суду 26.09.2016 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АРІЕС" про заміну сторони її правонаступникому справі Господарського суду № 42/339-10 Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" до Акціонерного товариства закритого типу "Гея" про стягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився; - ТОВ "ЮФ"АРІЕС" повідомлений, але не з'явився;

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 42/339-10 (суддя Яризько В.О.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АРІЕС" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 42/339-10.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 42/339-10 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий суддя, судді Сіверін В.І., Тихий П.В.) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 у справі № 42/339-10. Прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Юридична фірма "АРІЕС" про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області № 42/339-10, а саме: Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АРІЄС". Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 26600868 від 19.05.2011, відкритому відповідно до наказу Господарського суду Харківської області № 42/339-10, а саме: Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АРІЄС".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство закритого типу "Гея" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 42/339-10, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2010 у справі № 42/339-10 позовні вимоги ПАТ "Земельний банк" до АТЗТ "Гея" задоволено повністю. Стягнуто з АТЗТ "Гея" на користь ПАТ "Земельний банк" суму неповернутого кредиту в розмірі 19822557,52 грн.; заборгованість по відсоткам за період з 31.03.2010 по 31.10.2010 у сумі 2919075,25 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту за період з 27.08.2010 по 31.10.2010 у сумі 555574,70 грн.; пеню за прострочення сплати процентів за період з 27.08.2010 по 31.10.2010 у сумі 63963,73 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.; розірвано договір № 04-10/К про відкриття кредитної лінії від 31.03.2010.

04.01.2011 на виконання рішення суду виданий відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання до 05.01.2014, який на даний час знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження № 26600868.

Обґрунтовуючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 26600868 від 19.05.2011 - ПАТ "Земельний банк" його правонаступником - ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС", заявник зазначив, що на підставі договору про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" № 42-Л від 09.02.2015 ТОВ "Юридична фірма "Арієс" є довірчим власником управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк".

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010 № 375 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 02.08.2010 Публічного акціонерного товариства "Земельний банк".

30.01.2014 між ПАТ "Земельний банк", ТОВ "Юридична компанія "АМСТЕРДАМ" та Національним банком України було укладено тристоронній договір № 34-Л про передавання в управління непроданих активів.

Цим договором ПАТ "Земельний банк" передав права на управління непроданими активами ТОВ "Юридична фірма "Амстердам".

09.02.2015 між Національним банком України, ТОВ "АМСТЕРДАМ" та ТОВ "ЮФ "АРІЕС" (далі - Управитель) було укладено тристоронній договір № 42-Л про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк".

Відповідно до умов договору ТОВ "Юридична фірма "АРІЕС" є довірчим власником управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією з сторін (учасником) яких є ПАТ "Земельний банк".

Згідно із п. 2.1 договору установник управління зобов'язався протягом 5 робочих днів з дати укладення договору: передати управителеві активи згідно з переліком, наведеним у додатку № 1 до цього договору; документи, що підтверджують право власності на активи, документи, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки ПАТ "Земельний банк" щодо активів, у тому числі судові рішення, виконавчі документи, договори тощо.

У п. 2.4 договору сторони визначили, що управитель має право: володіти, користуватись і розпоряджатися активами відповідно до законодавства та цього договору; бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасником) яких є ПАТ "Земельний банк", а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасником) яких є ПАТ "Земельний банк".

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент вирішення заяви щодо правонаступництва у виконавчому провадженні ПАТ "Земельний банк" не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із даними вказаного Реєстру банк перебуває на стадії ліквідації.

Частиною 2 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Згідно із ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Особливості управління активами (майном) банків, що ліквідуються, встановлені нормами, що є спеціальними для даного виду правовідносин.

Відповідно до п. 3 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , що набув чинності 22.09.2012, ініційована до набрання чинності цим законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, процедура ліквідації ПАТ "Земельний банк" розпочата з 02.08.2010. Таким чином, процедура ліквідації ПАТ "Земельний банк", крім загальних норм Цивільного кодексу України (435-15) , регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 (z0845-01) .

Відповідно до частини 12 статті 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Главою 13 Розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 № 369 (z0845-01) (далі - Положення) визначений порядок передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі.

Згідно із п. 13.1 Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Відповідно до п. 13.5 Положення комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

Згідно із п. 13.9 Положення за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку.

Відповідно до п. 13.11 Положення управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Тобто, зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні відповідно до приписів ст. ст. 512 і 520 Цивільного кодексу України.

Відтак, для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, встановивши, що договір № 34-Л від 30.01.2014 про управління непроданими активами ПАТ "Земельний банк" відповідно до наведених норм законодавства укладено з ТОВ "Амстердам"; заявник не надав доказів припинення чи розірвання договору № 34-Л від 30.01.2014 про передавання в управління непроданих активів; з огляду на те, що умовами договору № 34-Л від 30.01.2014 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" ТОВ "ЮК "Амстердам" не передбачено можливість передання прав за цим договором іншому управителю; ПАТ "Земельний банк" не є стороною договору № 42-Л від 09.02.2015 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" як це передбачено п. 13.9 Положення; беручи до уваги те, що Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" на час розгляду заяви ТОВ "Юридична фірма "АРІЕС" не ліквідовано; дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "АРІЕС" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 42/339-10.

В свою чергу, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував наведене, а відтак припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права (приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності), у зв'язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі визнається обґрунтованою та прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.