Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016р.у справі № 910/10369/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Національного банку України 3. ОСОБА_6 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

за участю представників

позивача - Бондаренко М.Г.,

відповідача - Онофріюк Д.В.,

третіх осіб на стороні позивача 1. Кустова Т.В., Голік О.А., Шевченко П.В.,

2. не з'явились,

3. не з'явились,

4. Самборська Г.М.

третьої особи на стороні відповідача -не з'явились

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. (надалі - позивач, ПАТ "УПБ") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (надалі - відповідач, ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС") про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого за № 6256, що був укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", а також просило зобов'язати ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" повернути на користь ПАТ "Український професійний банк" право майнової вимоги за договором про відступлення прав вимоги від 26.05.2015р. та оригінали документів, які отримані згідно актів приймання-передачі від 27.05.2015 р., а саме документи щодо позичальника банку - ОСОБА_6: кредитний договір № 945 від 20.08.2012 р., іпотечний договір, посвідчений 20.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6550, договір поруки № 945-1 від 20.08.2012 р., договір застави майнових прав на грошові кошти № 945-2 від 20.08.2012 р., договір купівлі-продажу квартири від 20.08.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6546, витяг з реєстру правочинів № 11725444 від 20.08.2012 р., технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1. Крім того, позивач просив суд внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: внести зміни про суб'єктів в записі про іпотеку: 2929263, замінити іпотекодержателя ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" на іпотекодержателя ПАТ "Український професійний банк"; внести зміни про суб'єктів в записі обтяження: 2929327, замінити обтяжувача ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" на обтяжувача ПАТ "Український професійний банк".

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2016 р. (суддя Літвінова М.Є.) у справі № 910/10369/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. (колегією суддів у складі головуючого судді Коротун О.М., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 р. у справі № 910/10369/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого за № 6256, що був укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" та в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" повернути Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" оригінали документів, які останній отримав згідно актів приймання-передачі від 27.05.2015 р., а саме документи щодо позичальника банку - ОСОБА_6: кредитний договір № 945 від 20.08.2012 р.; іпотечний договір, посвідчений 20.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6550; договір поруки № 945-1 від 20.08.2012 р.; договір застави майнових прав на грошові кошти № 945-2 від 20.08.2012 р.; договір купівлі-продажу квартири від 20.08.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6546; витяг з реєстру правочинів № 11725444 від 20.08.2012 р.; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову. Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого за № 6256, що був укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС"; зобов'язати ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" повернути ПАТ "Український професійний банк" оригінали документів, які останній отримав згідно актів приймання-передачі від 27.05.2015р., а саме документи щодо позичальника банку - ОСОБА_6: кредитний договір № 945 від 20.08.2012 р.; іпотечний договір, посвідчений 20.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6550; договір поруки № 945-1 від 20.08.2012 р.; договір застави майнових прав на грошові кошти № 945-2 від 20.08.2012 р.; договір купівлі-продажу квартири від 20.08.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6546; витяг з реєстру правочинів № 11725444 від 20.08.2012; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1. В решті рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 р. у справі № 910/10369/16.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність вимог касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, залишивши в силі оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята у відповідності до вимог норм чинного законодавства.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також не погодився з доводами заявника касаційної скарги та у своїх письмових поясненнях щодо фактів та обставин справи № 910/10369/16 просив відмовити у її задоволенні, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 р. залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" у своєму відзиві на касаційну скаргу підтримало позицію заявника касаційної скарги та зазначаючи про необгрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просило скасувати її, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, що взяли участь у засіданні суду касаційної інстанції, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2015 р. між ПАТ "Український професійний банк" (як первісним кредитором) та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" (як новим кредитором) було укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за № 6256 (надалі - договір).

Пунктом 1 договору передбачено, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до ОСОБА_6 (третя особа 3), а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за кредитним договором № 945 від 20.08.2012 р. з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього та іпотечним договором від 20.08.2012 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим номером 6550, предметом якого є іпотека нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1, та має загальну площу 68,8 кв.м., житлову площу 52,4 кв.м., укладеними між публічним акціонерним товариством "Українській професійний банк" та ОСОБА_6; а також за договором поруки № 945-1 від 20.08.2012 р. та договором застави майнових прав на грошові кошти № 945-2 від 20.08.2012 р., укладеними між ТОВ "Сіті-Стейт" та первісним кредитором.

За умовами пункту 2 договору, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором, в тому числі, але не виключно право вимоги сплати заборгованості за кредитом, несплачених процентів, комісії та штрафних санкцій за кредитним договором у розмірі, який буде існувати на момент переходу права вимоги, вказаний в п. 3 цього договору, а також всі права заставодержателя за договором застави, іпотекодержателя за іпотечним договором та всі права за договором поруки.

Відповідно до п. 3 договору станом на 25.05.2015 р. заборгованість за кредитним договором становила 350947,66 грн.

За змістом п. 5 договору, за відступлені права вимоги за кредитними договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях в розмірі 350947,66 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора.

Права вимоги за кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі (п. 6 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 27.05.2015 р., на підставі п. 6 договору про відступлення прав вимоги, укладеного між сторонами, позивач передає, а відповідач приймає права за зобов'язанням, в тому числі ОСОБА_6 наступні документи: кредитний договір № 945 від 20.08.2012р., іпотечний договір, посвідчений 20.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6550, договір поруки № 945-1 від 20.08.2012 р., договір застави майнових прав на грошові кошти № 945-2 від 20.08.2012 р., договір купівлі-продажу квартири від 20.08.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С.О. за реєстровим № 6546, витяг з реєстру правочинів № 11725444 від 20.08.2012 р., технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2015 р. (фактично через 2 дні після укладення договору відступлення права вимоги) Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк".

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" Л.О. Пантіної № 26/ТА від 29.05.2015 р. вирішено здійснити перевірку договорів (інших правочинів), укладених позивачем протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до протоколу № 7 від 24.07.2015 р. засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу № 26/ТА від 29.05.2015 р., комісією з перевірки договорів (інших правочинів) було виявлено наступні порушення норм законодавства при укладенні, зокрема, договору про відступлення права вимоги від 26.05.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 6256, а саме: постановою Правління Національного банку України № 293/БТ позивача було віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження, зокрема, заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку (десятий абзац пункту 3 Постанови Правління НБУ № 293/БТ). Так, договір відступлення було укладено 26.05.2015 р., під час дії обмежень, запроваджених Постановою № 293/БТ, при цьому у цей період укладення таких договорів було банку заборонено, оскільки за своєю суттю вказаний договір відступлення мав на меті задоволення вимог кредитора банку - ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС". Крім того, розрахунки за договором відступлення проводилися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитора, відкритому в банку, на рахунки 2909 ("Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами") позичальника банку по договору відступлення на рахунок 29090346750945. Таким чином, при розрахунках по договору відступлення, що здійснювалися в національній валюті України, платежі проходили не через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному Банку України, чим було прямо порушено заборону, встановлену Постановою № 293/БТ, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України. Також умови договору відступлення, укладеного між банком та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", прямо передбачають передачу ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором та надає кредитору банку - ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" переваги перед іншими кредиторами. За таких обставин, комісією з перевірки договорів (інших правочинів) вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за № 6256, що є нікчемним згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" Л.О. Пантіною було складено повідомлення № 01-10/3279 від 03.08.2015 р. про нікчемність правочину, адресоване ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", відповідно до якого останнє повідомлено про нікчемність договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 6256. Вказаним повідомленням про нікчемність правочину позивач просив повернути протягом десяти днів всі отримані згідно з умовами нікчемного договору оригінали документів (кредитні договори, договори забезпечення, всі інші документи відповідно до акту приймання-передачі від 27.05.2015 р.).

Таким чином, спір у справі виник з підстав визнання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" Л.О. Пантіною в порядку здійснення перевірки правочинів, вчинених протягом року до введення в Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк" тимчасової адміністрації, відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", спірного договору відступлення права вимоги нікчемним, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності такого правочину.

Суд першої інстанції, відмовивши повністю у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність підстав вважати договір про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. та зареєстрований у реєстрі за № 6256, нікчемним в порядку п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи в цій частині нове рішення з посиланням на ст.ст. 203, 215, 1058 Цивільного кодексу України, ч. 3 та ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", умови укладених угод, та на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів, виходив з того, що позивач, уклавши спірний договір про відступлення права вимоги, яким передбачався обов'язок відповідача здійснити перерахування на його користь грошових коштів за набуте право вимоги, фактично здійснив відступлення такого права безоплатно, оскільки на момент розгляду та вирішення даної справи в суді кошти за відступлене право вимоги позивачем отримано не було, а уклавши такий правочин з відповідачем, який водночас є його кредитором за укладеним депозитним договором, і який отримав від нього майнові вимоги до третьої особи-3 за Кредитним договором № 945 від 20.08.2012 р., зазначеними вище договорами поруки, застави майнових прав на грошові кошти та договором іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, враховуючи віднесення позивача до категорії неплатоспроможних, цим самим надав, а відповідач - отримав переваги щодо задоволення частини своїх майнових вимог перед іншими кредиторами позивача, не встановлені законодавством чи внутрішніми документами останнього, яке, у свою чергу, свідчить про правомірність доводів Позивача про визнання такого правочину нікчемним, на підставі п.п. 1, 7 ч. 3 вказаного Закону (4452-17) та застосування у зв'язку з цим відповідних правових наслідків.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна.

Вважаючи безпідставним висновок апеляційного господарського суду про безоплатність спірного договору, заявник касаційної скарги з посиланням на наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 53 від 27.05.2015 р. зазначає про належне виконання умов договору про відступлення в частині повної оплати вартості відступлених банком вимог за ним. Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими доводами заявника касаційної скарги оскільки вважає їх помилковими та такими, що спростовуються здійсненими апеляційним господарським судом вірними висновками про наступне. Зазначене платіжне доручення, як встановлено судом попередньої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи документів, фактично виконано не було, оскільки залишок коштів у національній валюті на кореспондентському рахунку ПАТ "УПБ" станом на 27.05.2016 р. становив 43805,61 грн., тобто кошти за відступлення права вимоги на кореспондентський рахунок позивача не надходили, тоді як вже було зазначено вище, відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 293/БТ всі розрахунки в національній валюті повинні були проводитись через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України.

Тобто, за відсутності коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "УМБ" фактичне виконання платіжного доручення № 53 від 27.05.2015 р. було неможливим, а відтак, коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань, як вірно зазначає позивач у відзиві на касаційну скаргу, не може свідчити про оплатність спірного договору відступлення.

Разом з тим, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи позивача про нікчемність спірного правочину з підстав, передбачених п.2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", натомість вірно враховано, що зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунка, мали майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку відповідач є кредитором позивача за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами. Таким чином, будучи кредитором банку за депозитним договором, відповідач, внаслідок уступки йому права вимоги до третьої особи-3 за кредитним договором, договором поруки та іпотечним договором набув переваг щодо задоволення частини своїх майнових вимог перед іншими кредиторами позивача. При цьому, посилання заявника касаційної скарги на невірне встановлення судом попередньої інстанції фактичних обставин справи, що крім того містять власні припущення відповідача стосовно його можливих дій по "не відкриттю" жодних рахунків в банку та "не укладенню жодних угод з банком", не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни та/або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, оскільки виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції визначені у ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відтак, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства та не спростовують правильності здійснених судом попередньої інстанції висновків, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду попередньої інстанції, а доводи про порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді касаційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на зазначені вище вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України.