головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідача, суддів: Демидової А.М., Шевчук С.Р., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2017 рокута ухвалу господарського суду Волинської області від 13.12.2016 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у справі № 5/151-50 господарського суду Волинської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" про стягнення 9 755 112,44 грн. за участю представників:

ВДВС - не з'явились

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2010 року у справі № 5/151-50 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинської філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" 9 755 112,44 грн., в т.ч. 9 065 000 грн. заборгованості по кредиту, 661 294,20 грн. заборгованості по відсотках, 1 000 грн. простроченої комісії, 5897,26 грн. пені по кредиту, 21 891,77 грн. пені по відсотках та 29,21 грн. пені по комісії, а також 25 736 грн. судових витрат. На виконання вказаного рішення видано наказ від 16.02.2010 року.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.01.2012 року замінено первісного стягувача - Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

11.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищевказаного наказу господарського суду Волинської області ВП № 49317296, а 13.11.2012 року виконавцем винесено постанову про заміну назви сторони виконавчого провадження.

15.02.2016 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - магазин продовольчих та промислових товарів, кафе та службові приміщення /літер В-3/, загальною площею 2342,6 кв. м., розташовані за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, без зауважень з боку стягувача, боржника та присутніх під час опису осіб, а 28.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою для визначення вартості описаного й арештованого майна призначено експерта для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_4 та зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань визначення вартості арештованого майна та попереджено, що за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку останній несе відповідальність згідно із законодавством України.

06.07.2016 року оцінювачем ОСОБА_4 надано звіт про оцінку нерухомого майна, розташованого по вул. Електроапаратній 3 в м. Луцьку Волинської області, за яким визначено ринкову вартість об'єкта оцінки в сумі 6 676 411 грн.

28.07.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" висловило свої заперечення на звіт про оцінку нерухомого майна боржника з вимогою призначити рецензування вказаного звіту.

За результатами рецензування, проведеного ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво (сертифікат) оцінювача НОМЕР_2 від 03.02.2001 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 21.12.2005 року) звіт від 06.07.2016 року про оцінку магазину продовольчих та промислових товарів, кафе та службових приміщень, загальною площею 2 342,6 кв. м., визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та може використовуватись з відповідною метою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою на незаконні дії відділу державної виконавчої служби щодо визначення вартості та оцінки належного скаржнику нерухомого майна, у зв'язку з чим просило визнати недійсним звіт від 06.07.2016 року про оцінку нерухомого майна, розташованого в м. Луцьку по вул. Електроапаратній, 3, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, та рецензію на вказаний звіт від 12.09.2016 року, складену суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 в межах виконавчого провадження № 49317296.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.12.2016 року у справі № 5/151-50 (суддя Кравчук А.М.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Бучинської Г.Б., суддів Василишин А.Р., Петухов М.Г.), в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на порушення вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем до оцінки залучено не суб'єкта оціночної діяльності, а оцінювача, а, крім того, відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єкт оціночної діяльності повинен був призначатись на конкурсній основі. Також скаржник послався на те, що суб'єкт оціночної діяльності не ознайомився з об'єктом оцінки та застосував при оцінці неактуальні вихідні дані, зокрема, технічний паспорт 2001 року виготовлення, незважаючи на те, що у 2004 році на приміщення, яке підлягало оцінці, був виготовлений інший технічний паспорт, згідно якого характеристика приміщення змінилась; крім того, оцінювач при розрахунку вартості застосував невірні методичні підходи та оціночні процедури, внаслідок чого вартість об'єкта оцінки значно знизилась.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" обґрунтована тим, що за приписами статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" орган державної виконавчої служби мав призначити експерта на конкурсній основі. Крім того, скаржник послався на неналежне проведення оцінки майна, без застосування необхідних методів, вказав на відсутність акта-прийому робіт, а також формального підходу рецензента до перевірки оскаржуваного звіту про оцінку нерухомого майна.

Відповідно до статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтями 1, 3, 6, 12, 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів та ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

В силу частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) зазначено, що визначення вартості, оцінки майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна, а тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", місцевий та апеляційний господарські суди вказали на відсутність доказів порушення Відділом державної виконавчої служби під час виконання наказу суду у даній справі приписів Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , виходячи з наступного.

Так, правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , Інструкцією з організації проведення примусового виконання рішення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (z0489-12) та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Оскаржуючи дії відділу державної виконавчої служби, Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" послалось на порушення його права на вибір суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

В силу приписів статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади й органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Відтак, згідно приписів цих законів у стягувача та боржника відсутнє право на власний розсуд вибирати оцінювача у виконавчому провадженні для оцінки майна боржника, в той же час, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Як зазначалось вище, ОСОБА_4 діяв на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 14873/13, виданого 16.07.2013 року, та виданого Фондом державного майна України свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності № 11098 від 19.10.2013 року, в зв'язку з чим судами попередніх інстанцій обгрунтовано спростовано доводи скаржника про порушення під час здійснення виконавчих дій положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності-суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності-суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

У пункті 4.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (z0489-12) , встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку.

Приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Згідно частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його, як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. В силу норм частини 1 статті 58 цього ж Кодексу суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Таким чином, оцінку майна чи рецензування звіту про оцінку майна вправі виконувати або фізична особа - підприємець, або юридична особа, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності. Виходячи з норм статей 15, 18, 19 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", фізична особа (не зареєстрована як підприємець без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України) не може отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (у розумінні статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що 19.05.2016 року виконавцем складено акт, згідно якого, з метою огляду та в подальшому виготовлення звіту про вартість описаного та арештованого майна, державним виконавцем разом з експертом здійснено виїзд по місцю знаходження такого майна та проведено його огляд, чим спростовані твердження скаржника щодо складання звіту оцінки нерухомого майна без огляду експертом-оцінювачем майна.

Крім того, судами правильно спростовано посилання боржника, який заперечував проти правильності оцінки нерухомого майна, розташованого в м. Луцьку по вул.Електроапаратній, 3, за даними технічного паспорта на приміщення від 2001 року, в той час як власником виготовлено паспорт у 2004 року, з посиланням на те, що під час порівняння даних технічних паспортів 2001 року та 2004 року виготовлення, встановлено, що загальна площа приміщення, площа забудови та площа нежитлових приміщень не змінилась та є ідентичною - 2342,6 кв.м., а враховуючи, що основним показником вартості є площа, тому відсутні підстави вважати, що застосування технічного паспорту 2004 року виготовлення недостовірно вплинуло на вартість об'єкта.

Також господарськими судами обгрунтовано спростовано твердження боржника щодо застосування оцінювачем при розрахунку вартості невірних методичних підходів та оціночних процедур, та, як наслідок, заниження вартості об'єкту оцінки, на тій підставі, що звіт про оцінку магазину продовольчих та промислових товарів, кафе та службових приміщень, загальною площею 2 342,6 кв. м., від 06.07.2016 року, зроблений за результатами рецензування, проведеного ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво (сертифікат) оцінювача НОМЕР_2 від 03.02.2001 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 21.12.2005 року, стаж роботи більше п'ятнадцяти років), визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, внаслідок чого посилання товариства на неправомірне зниження ціни нерухомого майна, яке підлягало оцінці, не підтверджені належними доказами.

Зважаючи на вищенаведені норми закону, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що органом державної виконавчої служби під час проведення виконавчих дій належним чином дотримано приписи чинного законодавства щодо проведення примусового виконання рішення.

Доводи касаційної скарги щодо порушення Відділом державної виконавчої служби вимог чинного законодавства при вчиненні вищезазначених виконавчих дій, не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.