Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивача Беленкова В.В. - довіреність від 28.11.2014 р. відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) скаржника Геращенко М.В. - довіреність від 25.11.2016 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" на постановувід 24.01.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/125/14 господарського суду Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони стягувача у виконанні рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Старт" про стягнення 2 978 295,08 грн.

У січні 2014 року ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" завернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Агро - Старт" про стягнення 2 978 295,08 грн., з яких 2 899 996,00 грн. сума попередньої оплати товару (кукурудзи), 78 299,89 грн. пені на підставі статті 693 Цивільного кодексу України у зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 р. позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Агро - Старт" на користь ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" 2 899 996, 00 грн. заборгованості з повернення суми попередньої оплати та 78 299,89 грн. пені.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом Черкаської області 31.03.2014 р. було видано наказ.

19.11.2014 р. ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" подало до господарського суду Черкаської області заяву про заміну сторони - стягувача у даній справі - ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на заявника на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р., укладеного між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна", ТОВ "Агро - Старт" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3".

Ухвалою господарського суду від 19.11.2014 р. заяву ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" призначено до розгляду.

В подальшому ухвалами суду провадження у справі зупинялось у зв'язку, зокрема, із призначенням почеркознавчої та технічної експертизи документів.

У відзиві на заяву про заміну сторони - стягувача ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" просило відмовити у її задоволенні, вказуючи на те, що після підписання між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" договору відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. заявник отримав всі права стягувача, що мало ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 р. по справі № 925/125/14, що виданий на виконання рішення суду від 13.03.2014 р. у даній справі, в тому числі на погашення заборгованості в повному обсязі за рахунок будь - якого майна боржника.

Проте, як зазначав позивач, не зважаючи на передбачену умовами договору відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. його оплатність, у цьому договорі не було узгоджено одну із істотних умов - ціну, що свідчить про неукладеність вказаного договору. Крім того, позивач зазначав про підроблення підпису директора та печатки ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.11.2016 р. (суддя Пащенко А.Д.) у задоволенні заяви ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони стягувача у виконанні рішення відмовлено.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначав, що заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відступлення ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на користь ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" права вимоги за договорами купівлі-продажу, які були предметом спору у даній справі. Відповідні договори цесїі між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" не укладалися, а відтак, договір від 01.11.2014 про відступлення права вимоги не може бути підставою для задоволення заяви ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони - стягувача, у виконанні рішення господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 по справі № 925/125/14 та наказу Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 по цій справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 р. (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Корсакова Г.В.) ухвала господарського суду Черкаської області від 29.11.2016 р. залишена без змін з тих же підстав.

ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви товариства про заміну сторони - стягувача, обгрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням та порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що підставою для відмови товариству у задоволенні заяви про заміну стягувача судами визначено відсутність у договорі про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. прямої вказівки на договори купівлі - продажу, укладені між позивачем та відповідачем. Проте, судами не взято до уваги, що на підставі відповідних договорів купівлі - продажу у відповідача не виникало зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів, а виникло зобов'язання з поставки товару, а зобов'язання з повернення попередньої оплати за товар виникло саме з судового рішення від 13.03.2014 р. Таким чином, на думку скаржника, укладаючи договір про відступлення права вимоги, його сторони цілком обгрунтовано визначили підставою виникнення грошового зобов'язання, що відступалось, посилання саме на судове рішення, а не на господарські договори.

Заявник касаційної скарги наголошує, що відсутність судових рішень про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. свідчить про те, що позивач належним чином скористався своїм правом щодо передачі права на стягнення, внаслідок чого ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" цілком законно набув право вимагати заміни стягувача у виконанні рішення суду від 13.03.2014 р. у даній справі.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" просить відмовити у її задоволенні, вказуючи на правомірність висновків судів та, зокрема, на ненадання заявником доказів на підтвердження відступлення позивачем на користь заявника права вимоги за договорами купівлі - продажу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, господарським судом Черкаської області рішенням від 13.03.2014 р. стягнуто з ТОВ "Агро - Старт" на користь ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" 2 899 996,00 грн. заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 78 299,89 грн. пені та 59 565,92 грн. судового збору.

На виконання цього рішення, яке набрало законної сили, 31.03.2014 р. господарським судом був виданий наказ, а 21.10.2014 р. судом було видано дублікат наказу за заявою стягувача - ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна".

27.10.2014 р. було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу від 31.03.2014 у справі № 925/125/14.

Крім того, як встановлено судами, 01.11.2014 р. між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (первісний кредитор) та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, що виникло на підставі: - рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 по справі № 925/125/14, відповідно до якого було стягнуто з Боржника, на користь Первісного кредитора 2 899 996,00 грн., заборгованість з повернення суми попередньої оплати, 78 299,89 грн. пені та 59 565,92 грн. судового збору, у зв'язку з чим господарським судом був виданий виконавчий документ - наказ господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 по справі № 925/125/14, що виданий на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 по справі № 925/125/14, надалі по тексту - основне зобов'язання.

Згідно з наказом господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 р. по справі № 925/125/14 боржник винен первісному кредиторові по основному зобов'язанню 3 037 861,81 грн. (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від Боржника виконання основного зобов'язання в частині погашення заборгованості по основному зобов'язанню в повному обсязі, що становить 3 037 861,81 грн.

19.11.2014 р. ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" звернулось до господарського суду із заявою про заміну сторони правонаступником, в якій просив, керуючись статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, статтями 512, 514 Цивільного кодексу України та пунктом 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", здійснити заміну сторони - стягувача у виконанні рішення господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 по справі № 925/125/14 та наказу господарського суду Черкаської області № 925/125/14 від 31.03.2014 р., з ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3", посилаючись на договір про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. відповідно до умов якого ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" набув права вимоги від боржника - ТОВ "Агро - Старт" виконання вказаних вище судового рішення та наказу.

За приписами частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із заявою про заміну стягувача - 19.11.2014 р.) передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами першою, третьою статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" про заміну сторони правонаступником суди першої та апеляційної інстанції зазначали що, згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 вказаного Кодексу).

Суди, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 19.08.2014 р. № 3-56гс14, дійшли висновку, що при укладенні договору про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р. його сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанції зазначали, що звертаючись до суду з заявою про здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні у даній справі ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" не надало жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відступлення ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на користь ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" права вимоги за укладеними між ним та боржником договорами купівлі-продажу. Відповідні договори цесїі між ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та ТОВ "Черкасизалізобетонстрой-3" не укладалися.

Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі була вимога ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" про стягнення з ТОВ "Агро- Старт" суми попередньої оплати за договорами купівлі - продажу сільськогосподарської продукції у зв'язку із невиконанням ТОВ "Агро- Старт" зобов'язань щодо поставки товару.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання (про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 р. № 921/266/13-г/7 та від 01.07.2015 р. № 910/14120/14).

Проте, здійснюючи розгляд справи суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, судам необхідно було звернути увагу на те, що за приписами частини 5 статті 11 вказаного Кодексу, грошове зобов'язання може виникати з рішення суду.

Таким чином, у даному випадку судам першої та апеляційної інстанції необхідно було, насамперед, встановити обставини стосовно саме правової природи грошових коштів, стягнення яких відступлено позивачем за договором про відступлення права вимоги від 01.11.2014 р., а саме підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, за договором або за рішенням суду.

При цьому, необхідно було встановити наявність, чи навпаки, існування договірних зобов'язань між сторонами договорів купівлі - продажу на момент укладення договору про відступлення права вимоги.

Оскільки в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 р. у справі № 925/125/14 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.11.2016 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.