Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Білошкап О.В., Панової І.Ю., розглянувши касаційні скарги Арбітражного керуючого, ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Керамік" Дуленка Андрія Григоровича на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12 господарського суду Полтавської області за заявою Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Керамік" про визнання банкрутом за участю представників сторін:

- арбітражний керуючий Дуленко А.Г. свідоцтво № 226;

- від Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" - Сікоренко В.Ю. дов. № 400 від 02.09.2014 року,

22.12.2016 року Харківським апеляційним господарським судом (головуючий суддя - Плахов О.В., суддя - Здоровко Л.М., суддя - Лакіза В.В.) винесено окрему ухвалу у справі № 18/2499/12.

Не погоджуючись із окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12, арбітражний керуючий, ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Керамік" Дуленко Андрій Григорович (далі - арбітражний керуючий, ліквідатор ПАТ "Керамік" Дуленко А.Г.) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить скасувати окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12, залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.11.2016 року у справі № 18/2499/12, якою відмовлено в задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" (далі - ПАТ "Полтава-банк") на дії ліквідатора ПАТ "Керамік" арбітражного керуючого Дуленка А.Г.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 19 Конституції України, ст. ст. 41, 46, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) , що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 18/2499/12 передано на розгляд раніше визначеному складу колегії суддів: головуючий суддя Погребняк B.Я., суддя Панова І.Ю., суддя Поляков Б.М., внесено до системи автоматизованого розподілу (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року у справі № 18/2499/12 клопотання арбітражного керуючого, ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. про відновлення пропущеного процесуального строку задоволено. Відновлено арбітражному керуючому, ліквідатору ПАТ "Керамік" Дуленку А.Г. строк для подачі касаційної скарги.

Прийнято касаційні скарги арбітражного керуючого, ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12 до провадження.

Призначено розгляд касаційних скарг у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 14.03.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2017 року у справі № 18/2499/12 відкладено розгляд касаційних скарг арбітражного керуючого, ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. на 28.03.2017 року.

28.03.2017 року арбітражним керуючим, ліквідатором ПАТ "Керамік" Дуленко А.Г. до Вищого господарського суду України подано доповнення до касаційної скарги з додатком (наукове обґрунтування).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 року у справі № 18/2499/12 продовжено строк розгляду касаційних скарг арбітражного керуючого, ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. Відкладено розгляд касаційних скарг на 04.04.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 03.04.2017 року № 08.03-04/1286 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 18/2499/12, у зв'язку з відпусткою судді Полякова Б.М. (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 18/2499/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Панова І.Ю. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.04.2017 року в матеріалах справи).

04.04.2017 року ПАТ "Полтава-банк" до Вищого господарського суду України подано заперечення на доповнення (наукове обґрунтування) до касаційної скарги арбітражного керуючого, ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Полтавської області від 12.09.2013 року ПАТ "Керамік" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Дуленко А.Г.

11.10.2016 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга вих. № 006-005/3867 від ПАТ "Полтава-банк" (вх. № 12479), в якій скаржник - кредитор у справі просив визнати неналежним виконання арбітражним керуючим Дуленко А.Г. обов'язків ліквідатора ПАТ "Керамік". Припинити повноваження арбітражного керуючого Дуленка А.Г.

18.10.2016 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга вих. № 005-006/3989 від ПАТ "Полтава-банк" (вх. № 12764), в якій він просив зобов'язати арбітражного керуючого Дуленка А.Г. як ліквідатора ПАТ "Керамік" надати ПАТ "Полтава-банк" копії всіх звітів про оцінку майна банкрута, оскільки ліквідатор на лист від 03.10.2016 року з проханням надати копії звітів про оцінку майна банкрута лише повідомив банк про вартість лотів, а звітів про оцінку не надав.

25.10.2016 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга вих. № 005-006/4059 від ПАТ "Полтава-банк" (вх. № 13088), в якій просив визнати неналежне виконання арбітражним керуючим Дуленко А.Г. обов'язків ліквідатора ПАТ "Керамік". Припинити повноваження арбітражного керуючого Дуленка А.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.11.2016 року у справі № 18/2499/12 в задоволенні скарг ПАТ "Полтава-банк" на дії ліквідатора ПАТ "Керамік" арбітражного керуючого Дуленка А.Г. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12 апеляційну скаргу ПАТ "Полтава - банк" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.11.2016 року у справі № 18/2499/12 скасовано частково в частині відмови в задоволені скарги ПАТ "Полтава - банк" за вих. № 005-006/3989 від 18.10.2016 року на бездіяльність ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. Задоволено скаргу ПАТ "Полтава - банк" № 005-006/3989 від 18.10.2016 року на бездіяльність ліквідатора ПАТ "Керамік" Дуленка А.Г. Визнано неналежними виконання арбітражним керуючим Дуленко А.Г. обов'язків ліквідатора ПАТ "Керамік". В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.11.2016 року у справі № 18/2499/12 залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції виявлено недоліки в діяльності арбітражного керуючого Дуленко А.Г., які стали підставою для винесення окремої ухвали від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що кредитор ПАТ "Полтава - банк" звернувся до арбітражного керуючого Дуленко А.Г. з листом в якому просив надати звіти про оцінку майна банкрута. Проте, арбітражний керуючий листи з проханнями кредитора залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (1702-18) , інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законодавством України про банкрутство.

На думку суду апеляційної інстанції, бездіяльність ліквідатора Дуленко А.Г. може привести до порушення майнових прав та інтересів заставного кредитора - ПАТ "Полтава-Банк", оскільки ненадання на вимогу кредитора документів, що свідчать про оцінку майна банкрута, ставить під сумнів об'єктивність ціни вказаної у звіті.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, має право на отримання документації, що свідчить про здійснення оцінки майна, що є предметом застави.

Крім того, ч. 3 ст. 57 Закону про банкрутство комітету кредиторів або окремим кредиторам чи власнику майна боржника, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна, надано право звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично, ліквідатором було надано для долучення до матеріалів справи акти оцінки майна банкрута лише 17.11.2016 року, що підтверджується відбитком штемпелю господарського суду Полтавської області (вх. № 14222 від 17.11.2016 року). Тобто, тільки після розгляду судом першої інстанції скарг на бездіяльність арбітражного керуючого Дуленка А.Г. кредитор - ПАТ "Полтава-Банк" отримав можливість ознайомитись із текстом актів оцінки майна банкрута.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, виходячи з встановлених обставин та викладених норм законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність винесення окремої ухвали, якою арбітражного керуючого Дуленко А.Г. повідомлено про вказані недоліки, з метою вжиття відповідних заходів, спрямованих на запобігання їм в подальшому при здійсненні повноважень арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Арбітражного керуючого, ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Керамік" Дуленка Андрія Григоровича залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі № 18/2499/12 залишити без змін.